Рішення

від 04.01.2019 по справі 603/848/18

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/848/18

Провадження №2/603/81/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2019 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.

секретар судового засідання Сандалюк О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно , обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 8.02.2014 року помер його батько ОСОБА_4. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул.Левада, 23 в с.Залісся Монастириського району Тернопільської області. Дане спадкове майно прийняв позивач, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем , проте нотаріальною конторою йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на майно, що підлягає спадкуванню.

Просить визнати за ним право власності на вказане вище спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, представником позивача подано письмову заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позов підтримала, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Монастириського району Тернопільської області не забезпечила в судове засідання явку представника, у поданому відзиві на позов просять розглядати справу за відсутності їхнього представника, позов визнали.

Залучений до участі у справі згідно ухвали суду від 18.12.2018 року співвідповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, у поданому відзиві на позов просить розглянути справу у його відсутності, позов визнав, проти задоволення позову не заперечив.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст.200 ЦПК України, в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із таких підстав.

Згідно свідоцтва про народження серії І-ИД №211401 від 24.02.2015 року батьками позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказано: ОСОБА_4 та ОСОБА_6.

ОСОБА_6 померла 19.12.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД 249927 від 17.10.2018 року, актовий запис №24.

Зі змісту довідки №197, виданої 22.10.2018 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, вбачається, що ОСОБА_4 належав житловий будинок, розташований за адресою: вул.Левада, 23 с.Залісся Монастириського району Тернопільської області.

На даний житловий будинок 24.05.2018 року комунальним підприємством Монастириське районне бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт (ксерокопія технічного паспорта додана до матеріалів справи), згідно даних якого за адресою: вул. Левада, 23 с. Залісся, Монастириського району Тернопільської області, розміщено: одноповерховий житловий будинок загальною площею 52,4 кв.м, житловою - 33,6 кв.м. під літерою А , стайня Б , стодола В , літня кухня Г , сарай Д , погріб ПГ , ворота №1, огорожа №2.

Згідно даних погосподарської книги за 1986 - 1995 року спірне будинковолодіння віднесено до суспільної групи - колгоспний двір, головою якого зазначено спадкодавця ОСОБА_4

Верховний Суд України у правовій позиції, викладеній у постанові від 18.11.2015 року № 6-350цс15, зазначив, що порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських ОСОБА_7 народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5, а згодом - аналогічними Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських ОСОБА_7 народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за № 5-24/26, та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських ОСОБА_7 народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Згідно зі змістом цих Вказівок суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім'ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Застосування ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР без з'ясування питання щодо правильності віднесення будинку до суспільної групи - колгоспний двір є помилковим.

Із наявної у матеріалах цивільної справи копії погосподарської книги за 1986 - 1995 роки вбачається, що рід занять голови двору - ОСОБА_4 не вказано.

Так, у графі 15, 16 погосподарської книги відсутні відомості щодо місця працевлаштування голови двору ОСОБА_4 на відміну від записів щодо інших членів сім'ї, тому віднесення спірного домоволодіння до суспільної групи - колгоспний двір є помилковим.

Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Право власності на житловий будинок набувається в порядку, який був чинним на час завершення його будівництва, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України Про власність , Законом України від 07.12.1990 року №533-ХІІ Про місцеві ОСОБА_7 народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування , Законом Української РСР від 25.12.1974 року №3377-VІІІ Про державний нотаріат , постановою ОСОБА_7 Міністрів Української РСР від 11.03.1985 року №105 Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР , Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських ОСОБА_7 народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13.04.1979 року №112/5, Вказівками по веденню по господарського обліку в сільських ОСОБА_7 народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 12.05.1985 року №5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31.10.1975 року №45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських ОСОБА_7 депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністерства юстиції УРСР від 19.01.1976 року №1/5, та іншими нормативними актами. За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ОСОБА_7 депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у по господарських книгах.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ОСОБА_7 депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських ОСОБА_7 народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 № 112/5, а згодом - аналогічними Вказівками щодо ведення погосподарського обліку в сільських ОСОБА_7 народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 під № 5-24 / 26, і Вказівками щодо ведення погосподарського обліку в сільських ОСОБА_7 народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Так, зі змісту довідки №197, виданої 22.10.2018 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, вбачається, що житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: вул. Левада, 23 с.Залісся Монастириського району Тернопільської області, належав спадкодавцю ОСОБА_4

Відповідно до Листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №12/5-126 від 23.03.1999 року по об єктах, що збудовані до 05.08.1992 року, тобто до прийняття Урядом України документа, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п.3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №95 від 19.03.2013 року документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Таким чином, згідно дослідженого у судовому засіданні технічного паспорта, виготовленого КП Монастириське районне бюро технічної інвентаризації 6.11.2018 року, вбачається, що будинковолодіння по вул.Левада, 23 в с.Залісся Монастириського району Тернопільської області, є приватною власністю, роками зведення якого є 1957 - 1990 роки.

Згідно правової позиції ВСУ від 18.12.2013 року у справі №6-137цс13 у 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної ОСОБА_7 СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків і прийнятою відповідно до цього Указу постановою ОСОБА_7 Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_7 СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію.

Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Виходячи з проаналізованого вище законодавства, даних погосподарської книги, технічного паспорта, виготовленого КП Монастириське районне бюро технічної інвентаризації 6.11.2018 року, довідки №197, виданої 22.10.2018 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, суд приходить до переконання про належність житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: вул. Левада, 23 с.Залісся Монастириського району Тернопільської області, на праві приватної власності спадкодавцю ОСОБА_4

ОСОБА_4 помер 8.02.2014 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №164602 від 10.02.2014 року, актовий запис №01.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Левада, 23 в с. Залісся Монастириського району Тернопільської області.

Згідно довідки №198, виданої 23.10.2018 року виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, станом на 15.04.1991 року в житловому будинку за вказаною вище адресою, разом зі ОСОБА_4 проживали: дружина ОСОБА_6, син ОСОБА_8, син ОСОБА_7

ОСОБА_7 помер 16.05.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №249926 від 17.10.2018 року, актовий запис №7.

ОСОБА_3 (у довідці №198 від 23.10.2018 року - ОСОБА_3С.) - співвідповідач у справі з приводу визнання за позивачем ОСОБА_1 вказаного вище спадкового майна не заперечив.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст.1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається зі змісту довідки №197, виданої 22.10.2018 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, на час смерті спадкодавця ОСОБА_4 разом з ним проживав та був зареєстрований його син (позивач) ОСОБА_1

Як вбачається зі змісту інформаційного листа приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу ОСОБА_9 №276/2014 від 28.12.2018 року після смерті ОСОБА_4, який помер 8.02.2014 року, за заявою ОСОБА_1 заведено спадкову справу №143 від 30.10.2018 року та на його ім'я 30.10.2018 року видані свідоцтва на земельні ділянки (матеріали спадкової справи додані до справи).

Як вбачається зі ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, відмови від прийняття спадщини не заявляв, прийнявши спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем, у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на майно, що підлягає спадкуванню, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини (інформаційний лист приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу ОСОБА_9 від 25.10.2018 року).

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що спадкодавцю ОСОБА_4 належав житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Левада №23 в с. Залісся Монастириського району Тернопільської області, позивач є спадкоємцем за законом, спадщину прийняв, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказане спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 200, 206, 259, 263 - 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст. 328, 392, 1222, 1223, 1268, 1296 ЦК України, суд,

у х в а л и в :

ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Левада, 23 в с.Залісся Монастириського району Тернопільської області, до якого входить: одноповерховий житловий будинок загальною площею 52,4 кв.м, житловою - 33,6 кв.м під літерою А , стайня Б , стодола В , літня кухня Г , сарай Д , погріб ПГ , ворота №1, огорожа №2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2 сільська рада Монастириського району Тернопільської області, місце знаходження: с.Велеснів Монастириського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396035.

Відповідач: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НА №775638.

Повний текст рішення складено 14.01.2019 року.

Головуючий суддя ОСОБА_10