Ухвала

від 10.01.2019 по справі 675/33/19

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/33/19

Провадження № 2/675/225/2019

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

10 січня 2019 року м. Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Пашкевич Р. В., розглянувши матеріали справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Укрелітагро до Комунального підприємства Чемеровецьке бюро нерухомості , Хмельницького бюро технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю Михнівські лани , ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 спадкоємець - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 спадкоємець - ОСОБА_25, ОСОБА_26 спадкоємець - ОСОБА_27, ОСОБА_28 Леонідович спадкоємець - ОСОБА_29, ОСОБА_30 спадкоємець ОСОБА_31 про скасування рішення, про державну реєстрацію прав оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

04.01.2019 позивач ТОВ Компанія Укрелітагро звернулося до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовом до Комунального підприємства Чемеровецьке бюро нерухомості , Хмельницького бюро технічної інвентаризації, в якому просить скасувати, як незаконні рішення про державну реєстрацію прав оренди із моменту їх прийняття, а саме земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6; НОМЕР_7; НОМЕР_8; НОМЕР_9; НОМЕР_10; НОМЕР_11; НОМЕР_12; НОМЕР_13; НОМЕР_14; НОМЕР_15; НОМЕР_16; НОМЕР_17; НОМЕР_18; НОМЕР_19; НОМЕР_20; НОМЕР_21; НОМЕР_22; НОМЕР_23; НОМЕР_24; НОМЕР_25; НОМЕР_26; НОМЕР_27; НОМЕР_28; НОМЕР_29, власниками яких являються фізичні особи (27 осіб), які вказані позивачем в якості третіх осіб, та стягнути сплачений судовий збір.

В обґрунтування позову, позивач вказує, що переважне право на оренду даних земельних діялнок має саме він, однак відповідачами було здійснено їх повторну реєстрацію недослідивши при цьому речові права позивача, тому фактично відбулася подвійна реєстрація прав оренди на земельні ділянки.

Суддя, вивчивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, прийшов до висновку, що позовна заява ТОВ Компанія Укрелітагро не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Із роз'яснень, викладених у п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , вбачається, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За змістом частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі, землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також спори у справах щодо майна, що є предметом зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункти 6 та 13 частини першої статті 20 ГПК України).

Також за змістом пункту 10 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди не розглядають справи у спорах про оскарження актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій.

Позивач відповідно до змісту позовної заяви, вважає, що цей спір є спором про право, який виник між позивачем та відповідачами, і позивач у цьому спорі обрав спосіб захисту від порушення його прав на земельні ділянки, який, на його думку, є ефективним.

Вимогами у цій справі є визнання протиправним і скасування рішень державних реєстраторів про реєстрацію прав оренди земельних ділянок, що пов'язане з порушенням прав позивача на земельні ділянки іншою особою, за якою відповідачами зареєстровано аналогічне право на ті самі земельні ділянки.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права оренди і відсутністю такого права у ТОВ Михнівські лани з іншими 27-ми третіми (фізичними) особами і, як наслідок, відсутністю в останніх правомірного інтересу щодо фіксації свого права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, даний спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та третіми особами, щодо права на спірну земельну ділянку, яке підлягає державній реєстрації.

З урахуванням наведеного, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Як вбачається із позовної заяви, позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

За таких обставин, оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер.

Однак, позивач звернувся з позовом лише до КП Чемеровецьке бюро нерухомості , Хмельницьке бюро технічної інвентаризації, неоспорюючи при цьому прав третіх осіб.

Таким чином, з огляду на суб'єктний склад сторін спору, а саме: позивач - ТОВ Компанія Укрелітагро ; відповідачі - КП Чемеровецьке бюро нерухомості , Хмельницьке бюро технічної інвентаризації, які є юридичними особами, та відповідно наділені власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону, тому даний спірмає вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Аналогічна позиція висвітлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 по справі № 911/488/18, та 04.09.2018 по справі № 823/2042/16.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція ) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ , ;Суд ) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

Статтею 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено право особи на розгляд її справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

За приписами ЦПК України (у редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 року) рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності).

З наведеного вбачається, що розгляд справи Ізяславським районним судом Хмельницької області, як судом загальної юрисдикції з порушенням правил предметної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та безумовною підставою для скасування ухваленого у справі рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В зв'язку з чим у відкритті провадження за вказаним позовом слід відмовити.

Разом з тим суд роз'яснює, що позивач може звернутись з даним позовом до відповідного господарського суду за правилами господарського судочинства.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 186, ст. ст. 265, 273, 353, 354 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

У відкритті провадження в цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Укрелітагро до Комунального підприємства Чемеровецьке бюро нерухомості , Хмельницького бюро технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю Михнівські лани , ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 спадкоємець - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 спадкоємець - ОСОБА_25, ОСОБА_26 спадкоємець - ОСОБА_27, ОСОБА_28 спадкоємець - ОСОБА_29, ОСОБА_30 спадкоємець ОСОБА_31 про скасування рішення, про державну реєстрацію прав оренди земельної ділянки відмовити.

Позовну заяву з додатками повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Повна ухвала складена 10 січня 2019 року.

Суддя Р. В. Пашкевич