Постанова

від 09.01.2019 по справі 917/499/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2019 р. Справа №917/499/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М. , суддя Тихий П.В.,

за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 31.10.2018, ОСОБА_2, ордер КС №447662 від 17.07.2018,

відповідача - ОСОБА_3, ордер №071173 від 29.11.2018, договір від 02.01.2018, свідоцтво ПТ №1463 від 25.03.2015,

1-ої третьої особи - не з'явився,

2-ої третьої особи - ОСОБА_4, посвідчення №21/1572 від 08.08.2018, дов. б/н від 23.05.2018,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця Регіональна філія Південно - Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця (вх.№704П/1 від 29.10.2018) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім - Укртатнафта (вх.№706П/1 від 29.10.2018) на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.08.2018 по справі №917/499/18 (м. Полтава, суддя Киричук О.А., повний текст рішення складено 27.08.2018),

за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця Регіональна філія Південно - Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця , м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім - Укртатнафта , м. Кременчук, Полтавська обл.,

треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Публічне акціонерне товариство Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта , м. Кременчук, Полтавська обл.,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю ВОГ ТРЕЙД , м. Луцьк, Волинська обл.,

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі філії Південно-Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім - Укртатнафта про стягнення 2067483,50 грн. штрафу за порушення положень Статуту залізниць України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вантажовідправник неправильно зазначив адресу одержувача в залізничній накладній №43219807, про що був складений вищезазначений акт загальної форми. Відповідно до положень статей 118, 122 Статуту залізниць України за невірно зазначений код і адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.08.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім - Укртатнафта на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця 1033741,75 грн. штрафу, 31012,25 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 20.08.2018 у справі №917/499/18 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач зазначив, що судом першої інстанції при винесенні рішення бралось до уваги те, що відповідачем та третьою особою вживались заходи для упередження та усунення допущеного порушення, однак апелянт спростовує такий факт, так як третьою особою не могло вживатись жодних заходів, тому що між позивачем та ТОВ Вог Трейд взагалі відсутні будь-які договірні відносини, тобто немає жодних правових підстав. Крім того, апелянт зауважує, що відповідачем не надавалось суду жодних доказів його майнового стану, а суд першої інстанції не досліджував такий стан в сукупності із ступенем виконання зобов'язання боржником та не врахував при цьому інтереси позивача, що функціонує з метою запезбечення суспільних і громадських потреб, права якої повинні бути належним чином захищені відповідно до чинного законодавства. Також, апелянт зазначає, що у застосуванні ст.118, 122 Статуту залізниць України слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень незалежно від того, чи завдано залізниці збитки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Українська залізниця Регіональна філія Південно - Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця .

Відповідач, також, з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить:

- змінити рішення Господарського суду Полтавської області від 20.08.2018 по справі №917/499/18, виклавши пункт 2 резолютивної частини рішення у наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім - Укртатнафта на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця 10000,00 грн. штрафу, 1762,00 грн. витрат по сплаті судового збору. ;

- стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 46518,38 грн.

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач зазначив, зокрема, що судом першої інстанції взагалі не прийнято до уваги, що наявність можливості в перевізника стягувати із відправників вантажів надмірні грошові суми у вигляді штрафів спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання виконання зобов'язань, штраф перетворюється на несправедливо непомірний тягар для суб'єктів господарювання та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем; за посиланнями відповідача вказана правова позиція, також, узгоджується із висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в його рішеннях. Крім того, відповідач вказує, що внесення відправником в залізничну накладну неправильної адреси одержувача (не з вини вантажовідправника) не потягнуло за собою будь-яких негативних наслідків ні для залізниці, ні для третіх осіб. Також, відповідач звертає увагу суду на існуючу судову практику України в подібних судових випадках.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім - Укртатнафта пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №917/499/18. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Торговий дім - Укртатнафта .

Враховуючи, що апеляційні скарги позивача та відповідача у справі подані на одне й теж рішення Господарського суду Полтавської області від 20.08.2018 по справі №917/499/18, вони об'єднані в одне апеляційне провадження.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Вог Трейд надійшов відзив (вх.№801 від 08.11.2018) на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця Регіональна філія Південно - Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця , в якому 1-а третя особа просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача в повному обсязі. Зокрема, третя особа зазначила, що розвантаження вагонів відбулося у той же строк, що і випадку правильного зазначення адреси вантажоодержувача, що в свою чергу свідчить про відсутність порушень прав або інтересів позивача, як то створення умов для простою майна або інших перешкод у здійсненні господарської діяльності останнього. Також, третя особа зазначає, що з системного аналізу ч.1, ст.233 Господарського кодексу України, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України вбачається їх диспозитивний характер, що в свою чергу надає суду право їх застосовувати. Крім того, зміст зазначених правових норм не свідчить, що розмір неустойки може бути зменшений лише у разі виникнення підстави для стягнення останньої за договором між сторонами.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім - Укртатнафта надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача (вх.№989 від 13.11.2018), в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця Регіональна філія Південно - Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця без задоволення. Зокрема, відповідач зазначив про те, що відповідальність за неправильно зазначену у накладній адресу одержувача, яка передбачена ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України є саме цивільно-правовою відповідальністю, а тому в даній ситуації суд має право застосувати ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо зменшення розміру штрафу.

Від Публічного акціонерного товариства Українська залізниця Регіональна філія Південно - Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця надійшов відзив (вх.№990 від 13.11.2018) на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім - Укртатнафта , в якому позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2018 призначено справу №917/499/18 до розгляду на 03.12.2018 о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 задоволено заяву ПАТ Українська залізниця Регіональна філія Південно - Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/499/18, яке відбудеться 03.12.18 о 12:00 год., у залі судового засідання №131 в режимі відеоконференції. Доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції у справі №917/499/18, розгляд якої відбудеться 03.12.2018 о 12:00 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №131.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справи між суддями від 30.11.2018, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Россолова В.В., сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Гетьмана Р.А., судді Тихого П.В., судді Дучал Н.М.

Відповідно до пункту 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

В судовому засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю ВОГ ТРЕЙД заявив клопотання про долучення до матеріалів справи судової практики, а саме постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2018 у справі №906/754/17; постанови Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 23.07.2018 у справі №905/2314/17. Також, представник просить взяти до уваги постанову Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №904/10497/16 (вх.№18252 від 03.12.2018). Клопотання про долучення до матеріалів справи задоволено колегією суддів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 03.12.2018 оголошено перерву у судовому засіданні до 09.01.2019 об 11:30 год.

Додаткових матеріалів до справи додано не було.

Представник ПАТ Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта до судового засідання Східного апеляційного господарського суду не з'явився.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта отримало ухвалу суду про призначення справи до розгляду - 12.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 285 Господарського процесуального кодексу України рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Згідно статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Враховуючи, що учасники розгляду були повідомлені належним чином, явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, а наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні 09.01.2019 учасниками справи було надані додаткові пояснення у справі. Представники позивача зазначили, що надана відповідачем в минулому судовому засіданні судова практика не підлягає до застосування у даних правовідносинах, просили надану ними апеляційну скаргу задовольнити, в задоволенні скарги відповідача - відмовити. Представник відповідача надану ним скаргу підтримав, просив її задовольнити, проти задоволення скарги позивача - заперечує. Представник третьої особи - підтримав вимоги апеляційної скарги відповідача та просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційних скаргаї та відзивах на них доводи сторін, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

30.11.2017 Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі філії Південно-Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця надано Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім - Укртатнафта (далі - відправник) послуги з перевезення вантажу - пального для реактивних двигунів, відповідно до основного перевізного документа - накладної №43219807, за маршрутом Кагамликская - Чернігів.

Відповідно до даних, що містяться в накладній, одержувачем вантажу є ДО Комбінат Айстра , ЄРДПОУ 14373259, адреса: 43010, м. Луцьк, Волинська обл., вул. Кременецька, 38.

Позивач вказує, що ним було виявлено факт неправильного зазначення адреси одержувача в накладній №43219807. Зокрема, за даними позивача, згідно договору, укладеного ним із ДО Комбінат Айстра про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, дійсна адреса місцезнаходження ДО Комбінат Айстра : 14001, Чернігівська обл., місто Чернігів, вул. Чудінова, б/н.

У зв'язку із виявленням неправильного зазначення адреси одержувача в накладній №43219807 складено акт загальної форми від 04.12.2017 №156.

Про неправильне зазначення адреси одержувача вантажу, ДО Комбінат Айстра в накладній №43219807, станція призначення сповістила станцію відправлення телеграмою від 04.12.2017 №37.

Після цього, в цей же день 04.12.2018 було уточнено адресу одержувача вантажу ДО Комбінат ОСОБА_1 (м. Чернігів, вул. Чудінова) шляхом повідомлення про це начальника станції Чернігів.

Позивач вказує, що факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача в перевізному документі (накладній) №43219807, засвідчений станцією Чернігів актом загальної форми від 04.12.2017 №156 у відповідності до вимог статті 129 Статуту, є підставою для покладення на вантажовідправника відповідальності шляхом стягнення штрафу у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

За даних обставин, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 2067483,50 грн. штрафу із розрахунку: 413496,70 грн. (розмір провізної плати) х 5 = 2067483,50 грн.

Суд за результатами розгляду справи дійшов висновку, що розрахунок штрафу позивачем здійснено вірно, а вимоги про його стягнення, на підставі зазначеного вище, є законними та обґрунтованими. Разом з тим, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій з отриманими негативним наслідками від порушення зобов'язання, відсутність цих негативних наслідків від неправильного зазначення адреси отримувача в накладній, неспіврозмірність нарахованого штрафу заподіяним правопорушенням в частині оформлення перевізних документів щодо неправильного зазначення адреси отримувача, а також те, що порушення зобов'язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд дійшов висновку за можливе зменшити суму штрафу на 50% і визначити до стягнення остаточно суму штрафу 1033741,75 грн., а в стягненні решти штрафу у розмірі 1033741,75 грн. відмовити.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Як передбачено ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Положеннями ст. 3 Закону України Про залізничний транспорт визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України Про транспорт , Закону України Про залізничний транспорт , Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч. 5 ст. 307 ГК України).

Відповідно до ч.2 ст.1 Статуту залізниць України (далі - Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, Статут визначає права, обов'язки і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. На підставі цього Статуту Міністерством транспорту України затверджені Правила перевезення вантажів, обов'язкові для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

Відповідно до статті 23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №863/5084.

Згідно з пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (надалі - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001р. за №798/5989). У відповідності до цих Правил накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил).

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 1.3 Правила оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом за накладною. Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Відповідно до п. 5.5 Правила оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

В силу приписів частин 1 і 2 статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно частини 1 статті 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до п. 3 Правил складання актів акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ Українська залізниця на виконання вищенаведених вимог чинного законодавства було складено акт загальної форми від 04.12.2017 року №156 про виявлений факт зазначення відповідачем у накладній № 43219807 неправильної адреси вантажоодержувача.

Відповідно до п. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі п. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Якщо через порушення відправником Правил перевезення небезпечних вантажів сталася аварія, збитки відшкодовуються відправником.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій у розмірі п'ятикратної суми провізної плати, визначеної вищевказаною накладною, зв'язку з невиконанням відправником зобов'язання зазначити в накладній вірну масу всього вантажу, який знаходився у вказаному вагону, відповідає як ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, так і ч.2 ст.549 ЦК України.

Також, колегія суддів зазначає, що від третьої особи - ТОВ Вог Трейд - до суду першої інстанції надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (вх. № 6247). На думку третьої особи справедливим розміром штрафу є 10% від заявленої позивачем суми, тобто 206748,35 грн.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, представник відповідача в судовому засіданні 20.08.2018 просив суд зменшити розмір штрафних санкцій до 1000,00 грн., представник третьої особи - ТОВ Вог Трейд - в судовому засіданні 20.08.2018 просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 90%.

Суд констатує, що в силу дії частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України: розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду (відповідно до свого внутрішнього переконання).

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначність прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

З огляду на викладене, оцінивши співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій (штрафу), що підлягають стягненню з відповідача до 50 відсотків.

При цьому, апеляційний господарський суд враховує, що позивачем не доведено факту того, що з огляду на порушення, вчинене відповідачем, позивач реально зазнав збитків на визначену чи більшу суму (він лише довів її законність згідно Статуту). Відтак, суд зменшуючи штраф, враховує невідповідність його розміру, самим наслідкам вчиненого відповідачем порушення.

Крім того, зміст зазначених правових норм не свідчить, що розмір неустойки може бути зменшений лише у разі виникнення підстави для стягнення останньої за договором між сторонами. Сам по собі факт невірного зазначення адреси одержувача, що є порушенням згідно ст. 118, 122 Статуту, не виключає можливість застосування судом статей 233 ГК України та 551 ЦК України, а тому твердження позивача про відсутність взаємозв'язку між фактом порушення та понесеними збитками - є неправомірним.

Також, колегія суддів зазначає, що вантаж прибув на станцію призначення 04.12.2017 і саме 04.12.2017 був складений акт загальної форми, який підписаний в тому числі і представником вантажоодержувача. Тобто, в даному випадку для залізниці не виникло будь-яких незручностей або додаткових дій пов'язаних із встановленням належної та повної адреси вантажоодержувача. Докази невчасного отримання вантажу чи наявності будь-яких претензій до залізниці з боку вантажоодержувача в матеріалах справи відсутні. В той же час, порушення з боку відповідача мають для останнього винятковий випадок. При цьому, в правовідносинах із залізницею відповідач виступає слабкою стороною, дії якого не спричинили за собою будь-яких негативних наслідків як для залізниці так і для вантажоодержувача.

Згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Доводи апеляційних скарг сторін не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційних вимог.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця Регіональна філія Південно - Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім - Укртатнафта залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 20.08.2018 по справі №917/499/18 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14.01.2019.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя Н.М. Дучал

Суддя П.В. Тихий