Ухвала

від 14.01.2019 по справі 905/61/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

14.01.2019 Справа № 905/61/19 Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Огороднік Д.М., розглянувши в порядку ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України матеріали заяви №562/19 від 11.01.2019 про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позову

заявник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Стальпромметиз (код 40400789, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1, 84200)

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Мегапром (код 31023892, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2, 85400)

про накладення арешту на кошти у розмірі 1 635 675, 49 грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Стальпромметиз звернулось до господарського суду Донецької області із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд: накласти арешт до вирішення спору по суті на грошові кошти, які належать ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Мегапром (код 31023892) в межах суми заявлених вимог -1635675,49 грн., що знаходяться на банківських рахунках, у тч. На р/р 26009209836 в ДФ АБ Укргазбанк , МФО 320478.

Заява про забезпечення обґрунтована неналежним виконанням ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Мегапром умов договору поставки від 30.05.2016 №30/05/16 укладеного із заявником. Внаслідок неналежного виконання договору, у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Мегапром утворилась перед ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Стальпромметиз заборгованість у розмірі 936620,00 грн., на яку заявник нараховує відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 34948,92 грн., відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України проценти за користування грошовими коштами у розмірі 196034,57 грн., відповідно до п. 6.3 договору штраф у розмірі 468072,00 грн. Заявник звернувся до ОСОБА_1 з претензією з вимогою погасити заборгованість, проте отримавши претензію 21.12.2018 року, заборгованість не погасив. Зважаючи на значну заборгованість ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Мегапром перед ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Стальпромметиз усього на загальну суму 1635675,49 грн., останнє звернулось до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти в межах суми заявлених вимог. Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Заходи забезпечення позову, на думку заявника, є необхідними та обов'язковими за даних обставин, оскільки є засобом забезпечення отримання коштів позивачем. Заявник також послався на судову практику, а саме на постанову Верховного суду від 11.09.2018 №922/1605/18.

До заяви додано копії наступних документів: договір №30/05/16 від 30.05.2016; копії видаткових накладних №РН - 0000003 від 21.07.2016; №РН - 0000004 від 26.07.2016; №РН - 0000005 від 29.07.2016; №РН - 0000006 від 04.08.2016; №РН - 0000007 від 11.08.2016; №РН - 0000008 від 12.08.2016; №РН - 0000009 від 23.08.2016; №РН - 0000010 від 26.08.2016; №РН - 0000011 від 31.08.2016; №РН - 0000013 від 23.09.2016; №РН - 0000014 від 30.09.2016; №РН - 0000015 від 17.10.2016; №РН - 0000016 від 24.10.2016; №РН - 0000017 від 28.10.2016; №РН - 0000020 від 10.11.2016; №РН - 0000021 від 21.11.2016; №РН - 0000022 від 28.11.2016; №РН - 0000023 від 13.12.2016; №РН - 0000024 від 20.12.2016; №РН - 0000025 від 27.12.2016; №РН - 0000030 від 16.02.2017; №РН - 0000031 від 22.02.2017; копія акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2017; копія претензії про повернення отриманих коштів від 10.12.2018; докази направлення вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Мегапром (опис вкладення, фіскальний чек, зворотне повідомлення про вручення.

Суд приймає ухвалу без виклику особи, яка подала заяву та без призначення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, з огляду наступне.

Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як підставу для забезпечення позову, заявник вказав те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За приписами ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 статті 137 Господарського процесуального кодексу України ).

Крім того, відповідно до абз.2 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову , достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Проте, в супереч вищевикладеного, до заяви про забезпечення позову заявником не надано жодного доказу на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування поданої заяви, а саме щодо утруднення та/або неможливості виконання судового рішення.

З огляду на зазначене, суд позбавлений можливості встановити фактичні обставини, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову і здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо вжиття відповідних заходів.

Окрім того, суд звертає увагу заявника, на те, що обставини, що склались при розгляді заяви про забезпечення позову у справі №922/1605/18 не є подібними до тих обставин, які зазначені заявником в цій заяві, оскільки як вбачається зі змісту постанови Верховного суду у справі №922/1605/18 відповідачами вчинені саме активні дії на ухилення від виконання зобоввЂ�язань та на зменшення вартості майна відповідачів. Тому вказана постанова Верховного суду не може бути прийнята судом як приклад сталої судової практики щодо вирішення питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти боржника.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Стальпромметиз (код 40400789, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1, 84200) про забезпечення позову шляхом накладення на грошові кошти, які належать ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Мегапром (код 31023892, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2, 85400) в межах суми заявлених вимог -1635675,49 грн., що знаходяться на банківських рахунках, у тч. На р/р 26009209836 в ДФ АБ Укргазбанк , МФО 320478.

Ухвала складена та підписана 14.01.2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.М. Огороднік