Рішення

від 14.01.2019 по справі 910/14926/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.01.2019Справа №  910/14926/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу за позовною заявою Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (м. Київ) до Державного підприємства «Український центр у сфері благоустрою» (м. Київ) про стягнення 19    484,63 грн. без повідомлення учасників справи ВСТАНОВИВ: До господарського суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (далі – КП «Київжитлоспецексплуатація») з позовом до Державного підприємства «Український центр у сфері благоустрою» (далі – ДП «Український центр у сфері благоустрою») про стягнення заборгованості у сумі 19    484,63 грн. У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 1848 від 01.10.2011 р. про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів, в частині своєчасної оплати вартості отриманих послуг. У позові КП «Київжитлоспецексплуатація» просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 19 484,63 грн, яка складається із основного боргу у сумі 14 086,67 грн, пені у сумі 2 514,12 грн, інфляційної складової боргу у сумі 727,40 грн та 3 % річних у сумі 394,44 грн. Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.11.2018 за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 ГПК. Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач, належним чином повідомлений, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Установлено, що 01.10.2011 р. між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (підприємство) та Державним підприємством «Український центр у сфері благоустрою» (споживач) був укладений договір про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів № 1848 (далі – договір). Відповідно до умов цього договору підприємство надає послуги на теплопостачання, проводить заходи з обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів у нежилому приміщенні (будинку) за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 14-Г, а споживач своєчасно та у повному обсязі сплачує вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми. Сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому законом порядку, Положенням про Держенергоспоживнагляд, діючими правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п. 2.1 договору ). Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені у додатках № 1, 2 цього договору (п. 2.3.3 договору). Розрахунки за теплову енергію, що споживається та отримані послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем та інженерного обладнання проводяться виключно у грошовій формі, не пізніше 23 числа поточного місяця відповідно до акта звірки на початок розрахункового періоду, розрахунку фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою споживача), платіжної вимоги-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акту виконаних робіт, самостійно отриманих споживачем щомісяця з 14 по 18 число (п.п. 1-3 додатку № 2 до договору). Договір діє з 01.10.2011 до 01.10.2012. Договір вважається пролонгованим на кожний наступник рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 6.1, 6.4). Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором. Судом встановлено, що у період з лютого 2017 р. по липень 2018 р. позивач, на виконання умов договору № 1848 від 01.10.2011 р., надав відповідачу послуги з теплопостачання та технічного обслуговування на загальну суму 34 758,34 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування за вказаний період та реєстрами видачі вказаних актів відповідачу. Відповідач, зі свого боку, умови договору в частині своєчасної та повної оплати вартості послуг, передбачених  договором № 1848 від 01.10.2011 р., виконав неналежним чином, вартість наданих позивачем послуг за вказаний період, сплатив частково – у сумі 20 671,67 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість на суму 14 086,67 грн. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 13, ст. 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” одним з видів житлово-комунальних послуг є комунальні послуги, до яких відносяться централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів тощо. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” закріплений обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Відповідач доказів, які б підтверджували належну сплату вартості послуг позивачу або спростовували доводи останнього, суду не надав, відтак, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості в сумі 14 086,67 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у вказаному розмірі.   Також позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 2 514,12 грн, яку просив стягнути у судовому порядку. Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Так, пунктом 2.3.7 договору сторонами було погоджено, що за несвоєчасну сплату нарахувань споживач сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше двох облікових ставок Національного банку України, що діяли на період внесення платежу. Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Провівши власний розрахунок штрафних санкцій відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 2 514,12 грн., як того просив позивач. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 727,40 грн та 3 % річних у сумі 394,44 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно. Провівши перерахунок заявлених до стягнення матеріальних втрат на підставі ст. 625 ЦК України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 727,40 грн та 3 % річних у сумі 394,44 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем. Отже, позовні вимоги КП «Київжитлоспецексплуатація» підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Керуючись статтями 73-79, 129, 178, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Державного підприємства «Український центр у сфері благоустрою» про стягнення заборгованості у сумі 19    484,63 грн. задовольнити. Стягнути з Державного підприємства «Український центр у сфері благоустрою» (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 14-Г, ідентифікаційний код 37423350) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, ідентифікаційний код 03366500) основну заборгованість у сумі  14 086 (чотирнадцять тисяч вісімдесят шість) грн 67 коп., пеню у сумі 2 514 (дві тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн 12 коп., інфляційну складову боргу у сумі 727 (сімсот двадцять сім) грн 40 коп., 3 % річних у сумі 394 (триста дев'яносто чотири) грн 44 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. Повне судове рішення складено 14 січня 2019 року. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення. Суддя                                                                         Головіна К.І.