ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 14.01.2019Справа № 910/15662/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд-ВС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ630» про стягнення вартості виконаних робіт (наданих послуг) в розмірі 24 476,97 грн. Без повідомлення (виклику) сторін. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуд-ВС» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ630» про стягнення вартості виконаних робіт (наданих послуг) в розмірі 24 476,97 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг № 11/06/18 від 11.06.2018, в частині здійснення розрахунків. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15662/18. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу – для подання відповіді на відзив. З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.11.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана представником відповідача 28.11.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення № 0103048093934. Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, ВСТАНОВИВ: 11 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СУ630» (далі – замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуд-ВС» (далі – виконавець, позивач) укладено Договір про надання послуг № 11/06/18 (далі – Договір), за умовами якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг екскаватора Doosan solar 210 з екіпажем (далі – послуги) на об'єктах замовника, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити. Пунктом 1.2 Договору узгоджено, що вартість послуг визначається у відповідності до цін вказаних нижче: №п/пНайменування технікиВартість м/год без ПДВВартість м/годин з ПДВВартість м/зміни без ПДВЗ ПДВ 1Екскаватор Doosan solar 21062575050006000 Вартість послуг за Договором складається із планово-розрахункової ціни за одну машино-годину експлуатації екскаватора Doosan solar 210 згідно заявок замовника та терміну його використання замовником на об'єкті (п. 1.3 Договору). Відповідно до п. 1.4 Договору часом початку роботи екскаватора Doosan solar 210 є час його заїзду на територію об'єкта замовника, часом закінчення – час виїзду з території об'єкта замовника. Згідно з п. 3.1 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються замовником в національній валюті України – гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Замовник оплачує фактично надані послуги, що підтверджується підписаними сторонами актами. Виконавець надає послуги тільки на умовах 100% передоплати заявлених замовником послуг, вартість, яких визначена у п. 1.2 даного Договору (п. 3.2 Договору). За умовами п. 3.3 Договору остаточні розрахунки за фактично надані послуги виконавцем, здійснюється замовником протягом п'яти робочих днів після підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт. У відповідності до пунктів 3.4-3.6 Договору замовник повинен протягом 3-х робочих днів з дня отримання відповідних актів підписати їх та повернути один екземпляр виконавцю або надати обґрунтовані зауваження у письмовому вигляді у визначений цим пунктом термін. У випадку не підписання і не надання обґрунтованої відмови замовником від підписання актів у визначений п. 3.4 даного Договору термін, такий акт вважається підписаним замовником та підлягає оплаті. У разі відсутності на Актах приймання-передачі виконаних робіт дати їх підписання, вважається, що вони підписані сторонами в останній день місяця відповідного року, за який вони складені. Термін дії цього Договору встановлюється з дати його підписання та діє до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків – до повного розрахунку між сторонами (п. 5.11 Договору). Як зазначає позивач, ТОВ «Новобуд-ВС» взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином, надавши ТОВ «СУ630» послуги на загальну суму 41 250 грн., що підтверджується підписаними між сторонами 31.07.2018 актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), однак відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату отриманих послуг своєчасно та у повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 21 250 грн. Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525,526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України. Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу послуги обумовлені Договором на загальну суму 41 250 грн., що підтверджується підписаними сторонами без зауважень та заперечень Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Н-00000144 від 31.07.2018 на суму 30 000 грн. та № Н-00000145 від 31.07.2018 на суму 11 250 грн. Також, на підтвердження надання послуг, позивачем надано талони замовника № 1 від 04.07.2018, № 3 від 05.07.2018, № 4 від 06.07.2018, № 5 від 07.07.2018, № 7 від 09.07.2018, № 8 від 10.07.2018, № 9 від 11.07.2018, а також підписану сторонами без зауважень відомість роботи машин ТОВ «Новобуд-ВС» на об'єктах ТОВ «СУ630». Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Виконавець надає послуги тільки на умовах 100% передоплати заявлених замовником послуг, вартість, яких визначена у п. 1.2 даного Договору (п. 3.2 Договору). В свою чергу, за умовами п. 3.3 Договору остаточні розрахунки за фактично надані послуги виконавцем, здійснюється замовником протягом п'яти робочих днів після підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт. З матеріалів справи вбачається, що відповідач за отримані послуги розрахувався з позивачем частково, а саме сплативши 12.07.2018 – 10 000 грн., 09.08.2018 – 5 000 грн., 22.08.2018 – 5 000 грн. Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). З урахуванням вищевикладеного, факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 21 250 грн. Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 264,73 грн., 3 % річних в розмірі 190,38 грн. та інфляційні втрати в розмірі 771,86 грн. Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню. Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України. Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. За умовами пункту 3.7 Договору за кожний день прострочення платежу, передбаченого п. 3.3 платежу цього Договору, замовник повинен сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. При цьому за порушення замовником строків оплати більше як на тридцять календарних днів, додатково до пені він сплачує штраф у розмірі 10% від загальної вартості суми заборгованості. Водночас, згідно з п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» N 14 від 17 грудня 2013 року день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, враховуючи дати здійснених відповідачем оплат, роз'яснення, наведені у зазначеній постанові, та визначені позивачем періоди нарахування пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 2 209,59 грн. Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 190,38 грн. та інфляційні втрати в розмірі 771,86 грн. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість. За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 – 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ630» (04071, м. Київ, вулиця Ярославська, будинок 4, корпус Б; ідентифікаційний код: 36284288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд-ВС» (03087, м. Київ, вулиця Єреванська, будинок 14-А; ідентифікаційний код: 32845885) заборгованість в розмірі 21 250 (двадцять одна тисяча двісті п'ятдесят) грн. 00 коп., пеню в розмірі 2 209 (дві тисячі двісті дев'ять) грн. 59 коп., 3% річних в розмірі 190 (сто дев'яносто) грн. 38 коп., інфляційні втрати в розмірі 771 (сімсот сімдесят одна) грн. 86 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 758 (одна тисяча сімсот п'ятдесят вісім) грн. 03 коп. 3. В іншій частині позову відмовити. 4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Повне рішення складено: 14.01.2019. Суддя О.А. Грєхова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2019 |
Оприлюднено | 15.01.2019 |
Номер документу | 79160338 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Грєхова О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні