Рішення

від 02.01.2019 по справі 916/2131/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" січня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2131/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні справу №916/2131/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Севенфуд»

про стягнення 457 381,78 грн., -

за участю представників :

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1/04-18 від 02.04.2018р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ «Радехівський цукор» звернулось до господарського суду Одеської області про стягнення ТОВ «Севенфуд» 457 381,78 грн., з яких: 298 001,20 грн. - основний борг, 10 901,15 грн. - втрати від інфляції, 72 873,51 грн. - пеня, 75 605,92 грн. - 35% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №290/КПЦЗ/17 від 13.12.2017р. щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.

У судовому засіданні 02.01.2019р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив та відзив на позов у вставлений судом строк не надав.

При цьому, судові ухвали про відкриття провадження у справі, про призначення підготовчого засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, а також про перерву у судовому засіданні, які надіслані відповідачу на адресу, що зазначена у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернуті до суду органами зв'язку з відмітками невірна адреса , за закінченням терміну зберігання та адресат відсутній .

Отже, із врахуванням строку розгляду справи, а також виходячи з того, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації відповідачем права на судовий захист своїх прав та інтересів, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 02.01.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено:

13.12.2017р. між ТОВ «Севенфуд» (Покупець, відповідач) та ТОВ «Радехівський цукор» (Продавець, позивач) укладений договір поставки №290/КПЦЗ/17, згідно з яким Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором. Продавець зобов'язується поставляти Покупцю товар окремими партіями в кількості, асортименті та за цінами, визначеними сторонами у Специфікаціях, які з моменту їх підписання є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п.3.1 договору поставка товарів здійснюється Продавцем в межах наявного у нього асортименту протягом строку дії договору окремими партіями на підстав укладеної сторонами Специфікації, в якій визначається асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару, загальна ціна партії товару, умови поставки, місце і час (строк) поставки товару та інші умови. Сторони домовилися, що поставка окремої партії товару, яка погоджена у Специфікації, може бути здійснена як разово, так і частинами на підставі видаткових накладних.

Згідно з п.3.4 договору моментом здійснення поставки товару Продавцем є отримання Покупцем із відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна). Разом з товаром Покупцю повинні видаватись належні товару документи, що підтверджують його якість і безпеку, включаючи сертифікати, якісні посвідчення, ветеринарні довідки/свідоцтва (оригінали або копії, завірені печаткою Продавця).

Відповідно до п.5.1 договору сторони домовилися, що оплата за товар може проводитися Покупцем як на умовах передоплати, так і на умовах післяоплати.

Згідно з п.5.2 договору ціна за одиницю товару, загальна кількість окремої партії товару та умови оплати товару погоджуються сторонами у Специфікаціях до даного договору. Сторони домовилися, що ціна на окрему партію товару, яку сторони попередньо погодили у Специфікаціях, є динамічною та залежною від кон'юктури ринку. Ціна окремої партії товару чи її частини, за згодою сторін, остаточно погоджується сторонами у видатковій накладній або у додатку до Специфікації, на момент відвантаження або передачі кожної окремої партії товару або її частини від Продавця до Покупця.

Відповідно до п.6.2.2 договору Покупець зобов'язаний оплатити товар згідно з умовами цього договору.

Згідно з п.7.2, 7.3 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору, винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. У випадку порушення термінів або умов оплати товару Покупець сплачує на користь Продавця проценти за користування грішми за кожен день прострочення у розмірі 35% річних від простроченої суми.

Відповідно до п.8.1 договору договір набуває чинності х моменту його підписання сторонами і діє до р., але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Додатком до договору №290/КПЦЗ/17 від 13.12.2017р. є Специфікація №1 від 13.12.2017р., згідно з якою порядок оплати товару становить - протягом 21 календарного дня від дати відвантаження.

Також господарським судом встановлено, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на суму 300 001,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №18188 від 17.12.2017р. та товарно-транспортною накладною №18188 від 17.12.2017р.

Поставлений позивачем товар відповідачем оплачено частково в сумі 2000 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи виписка по рахунку позивача.

Решту поставленого позивачем товару відповідачем не оплачено, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір поставки, згідно з яким позивач зобов'язався здійснити поставку товару, а відповідач зобов'язався його прийняти та оплатити на умовах, визначених у відповідній Специфікації (протягом 21 календарного дня з моменту поставки).

Відповідно до ч.1 ч.2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між тим, як вище встановлено господарським судом відповідачем неналежним чином виконувались свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виник борг в сумі 298 001,20 грн.

При цьому, жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами п.7.3 укладеного між сторонами договору передбачено сплату відповідачем 35% річних у разі прострочення терміну оплати товару.

Перевіривши розрахунок 35% річних, згідно з яким розмір 35% річних за загальний період з 07.01.2018р. по 26.09.2018р. становить 75 605,92 грн., господарським судом встановлено невідповідність цього розрахунку вимогам ч.5 ст.254 ЦК України, згідно з якою якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За таких обставин, господарський судом здійснений розрахунок 35% річних, згідно з яким розмір 35% річних за загальний період 09.01.2018р. по 26.09.2018р. становить 74 742,94 грн.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 35% річних задовольняються господарським судом частково в сумі 74 742,94 грн.

Розрахунок індексу інфляції, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір індексу інфляції за загальний період з січня 2018 року по серпень 2018 року становить 10 901,15 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п.7.2 укладеного між сторонами договору передбачено, що за неналежне виконання умов договору відповідач зобов'язаний виплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, згідно з яким розмір пені за загальний період з 07.01.2018р. по 26.09.2018р. становить 72 873,51 грн., господарським судом встановлено невідповідність цього розрахунку вимогам ч.5 ст.254 ЦК України, згідно з якою якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За таких обставин, господарський судом здійснений розрахунок пені, згідно з яким розмір пені за загальний період 09.01.2018р. по 26.09.2018р. становить 72 117,33 грн.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені задовольняються господарським судом частково в сумі 72 117,33 грн.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» .

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севенфуд» (65017, м. Одеса, вул. Багрицького, 12а, код ЄДРПОУ 39644622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (80250, Львівська обл., Радехівська р-н, с. Павлів, просп. Юності, 39, код ЄДРПОУ 36153189) основний борг у розмірі 298 001 (двісті дев'яносто вісім тисяч одна) грн. 20 коп., втрати від інфляції у розмірі 10 901 (десять тисяч дев'ятсот одна) грн. 15 коп., пеню у розмірі 72 117 (сімдесят дві тисячі сто сімнадцять) грн. 33 коп., 35% річних у розмірі 74 742 (сімдесят чотири тисячі сімсот сорок дві) грн. 94 коп. та судовий збір у розмірі 6836 (шість тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 44 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 14 січня 2019 р., у зв'язку з перебуванням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному з 08.01.2019р. по 11.01.2019р. включно.

Суддя Г.Є. Смелянець