Ухвала

від 14.01.2019 по справі 916/2182/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

"14" січня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2182/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. розглянувши подання (вх. № 2-131/19 від 11.01.2019 року) Державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області МЮУ про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України по справі № 916/2182/17:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Партс";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лоджистик";

про стягнення 27 916, 35 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області (суддя Щавинська Ю. М.) від 06.11.2017 року по справі № 916/2182/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Партс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лоджистик" про стягнення 27916,35 грн. задоволено частково.

24.11.2017 року рішення набрало законної сили та суд видав відповідний наказ.

11.01.2019 року через канцелярію суд отримав подання (вх. № 2-131/19 від 11.01.2019 року) Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області МЮУ про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України по справі № 916/2182/17.

На підставі розпорядження в. о. керівника апарату суду від 11.01.2019 року № 22, проведено повторний автоматичний розподіл яким визначено суддю Демешина О. А. для розгляду вказаного подання.

Держаний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області МЮУ просить суд: встановити тимчасове обмеження у праві виїзду без вилучення паспорту ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2; АДРЕСА_1, паспорт громадянини України КЕ 978443 від 11.03.1998 року, виданий Суворовським РО м.Одеси., до виконання зобов'язань за виконавчим документом.

В обґрунтування подання державний виконавець посилається на невиконання Боржником рішення суду по цій справі. При цьому, державний виконавець, в якості правових підстав, посилається на ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження» , ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити, виходячи з наступного .

Господарський суд при розгляді справ, заяв, скарг, подання - не керується нормами Цивільного процесуального Кодексу України, оскільки ст. 1 ЦПК України визначено, що Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Крім того, Цивільний процесуальний кодекс України взагалі не містить статті 377-1, на яку посилається держаний виконавець.

Тому, суд не приймає до уваги такі посилання державного виконавця.

Згідно п. 2 ст. 15 Закону України „Про виконавче провадження» - боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення .

Так, з матеріалів справи № 916/2182/17 судом встановлено, що боржником за судовим рішенням від 06.11.2017 року є Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Лоджистик" (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Польська, буд. 18, код ЄДРПОУ 38937007), про що зазначено у відповідному Наказі суду від 24.11.2017 року.

Тобто, обов'язок щодо виконання судового рішення покладено не на громадянина України - ОСОБА_2, а на юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Лоджистик".

Проте, статтею 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» , на яку посилається державний виконавець, визначено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Також ст. 337 ГПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням , на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Дійсно, пунктом 19 частини 2 статті 18 Закону України „Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи чи керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.

Між тим, Господарським процесуальним кодексом України, як зазначалось вище, не врегульовано питання застосування тимчасового обмеження керівника юридичної особи-боржника у праві виїзду за межі України.

Отже, оскільки громадянин України ОСОБА_2 не є Боржником, в розумінні Закону України „Про виконавче провадження» , тобто особою на яку судовим рішенням покладено обов'язок щодо виконання судового рішення, а тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника не передбачено ГПК України - суд не вбачає підстав для задоволення подання Державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області МЮУ про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вказаної особи.

Керуючись ст. 337, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання (вх. № 2-131/19 від 11.01.2019 року) Державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області МЮУ про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України по справі № 916/2182/17- відмовити.

Ухвала набирає законної сили 14.01.2019

та може бути оскаржена

в порядку ст.255, 256 ГПК України.

Суддя О.А. Демешин