Рішення

від 09.01.2019 по справі 927/872/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

09 січня 2019 року м. Чернігів

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Хіловської І. Д.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №927/872/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАГРОКОМ , адреса місцезнаходження: вул. Бориспільська, 7, м. Київ, 02099; адреса для листування: вул. Голосіївська, 7, корп.2, оф.5/1, м. Київ, 03039

до відповідача: Приватного підприємства ДРУЖБА-АГРО 2010 , вул. Українська, буд.7, с. Хотинівка, Носівський район, Чернігівська область, 17110

про стягнення 521714грн.35коп.,

у присутності представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 28.12.2018)

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 09.01.2019 на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 407585грн.64коп. боргу, 94343грн.20коп. штрафу, 8994грн.91коп. 30% річних, нарахованих за період з 31.10.2018 по 28.11.2018 включно, та 10790грн.60коп. пені, нарахованої за період з 31.10.2018 по 28.11.2018 включно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту №Кв030518/02 від 03.05.2018 та специфікацій від 04.05.2018 до даного договору №1 та №2 по видатковим накладним №Кв000015 від 07.05.2018, №Кв000013 від 07.05.2018, №Кв000014 від 07.05.2018, №Кв000018 від 07.05.2018, №Кв000039 від 11.05.2018, №Кв000040 від 11.05.2018 позивачем передано відповідачу товар загальною вартістю 397694грн.12коп. За повідомленням позивача, відповідач у строк до 10.05.2018 двома платежами сплатив лише суму попередньої оплати у розмірі 20321грн.32коп. За твердженням позивача, строк оплати суми вартості товару у розмірі 377372грн.80коп. настав 30.10.2018, проте відповідач у встановлений строк не виконав своє зобов'язання, внаслідок чого виник борг у розмірі 377372грн.80коп. Разом з тим, позивач зазначає, що відповідно до п.5.4. договору у випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України станом на банківський день, що передує даті написання позовної заяви, вартості долару США (Євро) в національній валюті в порівнянні з вартістю долару США (Євро) в національній валюті на банківський день, що передує даті укладення відповідної специфікації, ціна неоплаченого товару (заборгованість відповідача) може змінюватися продавцем пропорційно зміні вартості долара США (Євро) в односторонньому порядку. За твердженням позивача, станом на 28.11.2018 (останній банківський день, що передує даті підписання позовної заяви) курс продажу долару США за гривню (міжбанк) складав 28,3300грн./за дол. США, а станом на 03.05.2018 (останній банківський день, що передує даті підписання специфікацій (додатків) №1 і №2 від 04.05.2018) курс продажу долару США за гривню (міжбанк) складав 26,2300грн. Таким чином, за твердженням позивача, за формулою, встановленою в договорі, ціна товару, поставленого та неоплаченого за договором, з урахуванням п.5.4. договору поставки складає 407585грн.64коп. Вказану заборгованість позивач і просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також застосувати до останнього за прострочення оплати товару передбачені договором та законом заходи відповідальності у вигляді сплати штрафу, пені та процентів річних.

26 грудня 2018 року до початку першого судового засідання від позивача надійшла заява №19-12/18-01 від 19.12.2018 про зменшення розміру позовних вимог в частині заявленого до стягнення основного боргу. Заява обґрунтована тим, що 17.12.2018, після подання позову, відповідачем перераховано на поточний рахунок позивача грошові кошти в розмірі 365372грн.80коп. В зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 42212грн.84коп. основного боргу. Розміри інших вимог: про стягнення штрафу, 30% річних та пені, позивачем не змінені.

Заява від імені позивача підписана представником за довіреністю ОСОБА_2

Як вбачається із довіреності від 28.12.2017, виданої позивачем на ім'я ОСОБА_2 та яка діяла на момент підписання вказаною особою заяви про зменшення розміру позовних вимог від 19.12.2018, вказана особа уповноважена позивачем на вчинення від його імені такої процесуальної дії як зменшення розміру позовних вимог, а тому суд приходить до висновку, що заява про зменшення розміру позовних вимог підписана представником в межах наданих позивачем повноважень.

Разом із заявою про зменшення розміру позовних вимог суду подано докази її надсилання відповідачу, в зв'язку з чим відсутні підстави для її неприйняття до розгляду і повернення позивачу.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч.6 ст.46 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає зменшення розміру позовних вимог у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Позивач в даній справі законним представником в розумінні ст.57 Господарського процесуального кодексу України не представлений.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, яке реалізовано ним з дотриманням встановленого нормою господарського процесу строку, тобто до початку першого судового засідання, а тому судом приймається зменшення позивачем розміру заявлених ним позовних вимог в частині суми основного боргу.

В зв'язку із прийняттям судом зменшення розміру позовних вимог має місце нова ціна позову - 156341грн.55коп., а позовні вимоги полягають у стягненні з відповідача 42212грн.84коп. основного боргу, 94343грн.20коп. штрафу, 8994грн.91коп. 30% річних, нарахованих за період з 31.10.2018 по 28.11.2018 включно, та 10790грн.60коп. пені, нарахованої за період з 31.10.2018 по 28.11.2018 включно, щодо якої і вирішується спір.

09 січня 2019 року до початку першого судового засідання від позивача надійшла заява №09-01/19-04 від 09.01.2019 про зменшення розміру позовних вимог в частині заявленого до стягнення основного боргу. Заява обґрунтована тим, що 20.12.2018, після подання позову, відповідачем перераховано на поточний рахунок позивача грошові кошти в розмірі 19825грн.72коп. В зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 22387грн.12коп. основного боргу. Розміри інших вимог: про стягнення штрафу, 30% річних та пені, позивачем не змінені.

Заява від імені позивача підписана представником за довіреністю ОСОБА_1

Як вбачається із довіреності від 28.12.2018, виданої позивачем на ім'я ОСОБА_1, вказана особа уповноважена позивачем на вчинення від його імені такої процесуальної дії як зменшення розміру позовних вимог, а тому суд приходить до висновку, що заява про зменшення розміру позовних вимог підписана представником в межах наданих позивачем повноважень.

Разом із заявою про зменшення розміру позовних вимог суду подано докази її надсилання відповідачу, в зв'язку з чим відсутні підстави для її неприйняття до розгляду і повернення позивачу.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч.6 ст.46 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає зменшення розміру позовних вимог у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Позивач в даній справі законним представником в розумінні ст.57 Господарського процесуального кодексу України не представлений.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, яке реалізовано ним з дотриманням встановленого нормою господарського процесу строку, тобто до початку першого судового засідання, а тому судом приймається зменшення позивачем розміру заявлених ним позовних вимог в частині суми основного боргу.

В зв'язку із прийняттям судом зменшення розміру позовних вимог має місце нова ціна позову - 136515грн.83коп., а позовні вимоги полягають у стягненні з відповідача 22387грн.12коп. основного боргу, 94343грн.20коп. штрафу, 8994грн.91коп. 30% річних, нарахованих за період з 31.10.2018 по 28.11.2018 включно, та 10790грн.60коп. пені, нарахованої за період з 31.10.2018 по 28.11.2018 включно, в межах яких судом вирішується спір у даній справі.

Ухвалою господарського суду від 10.12.2018 про відкриття провадження у справі відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов та доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, а саме - протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту отримання цієї ухвали.

Як свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400041829950 вищевказана ухвала суду від 10.12.2018 вручена відповідачу 11.12.2018.

Враховуючи, що ухвала суду від 10.12.2018 отримана відповідачем 11.12.2018, тому останнім днем подання до суду відзиву є 26.12.2018.

У вказаний строк відповідач відзив не надав, доказів наявності поважних причин його ненадання суду не представив.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідачем не подано відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин, тому в силу приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа вирішується судом за наявними у ній матеріалами.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400041829950. Про поважність причин неявки відповідачем суду не повідомлено, жодних заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За правилами п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, з метою уникнення затягування вирішення спору суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи по суті за відсутності відповідача в судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

03 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАГРОКОМ (позивач у справі, продавець за договором) та Приватним підприємством ДРУЖБА-АГРО 2010 (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір поставки №Кв030518/02 на умовах товарного кредиту (далі по тексту - договір поставки), за умовами якого позивач зобов'язався в поряду та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність відповідача (поставити) товар (насіння, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення, засоби захисту рослин), а відповідач, в свою чергу, зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п.1.2. договору поставки найменування товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки (місце передачі покупцю) визначені у специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Ціна за одиницю виміру товару та його загальна ціна, яку має оплатити покупець, визначається специфікаціями (додатками) до цього договору, з урахуванням вимог щодо цього, викладених в тексті самого договору (розділ 2). Продавець має право достроково виконати свої зобов'язання щодо поставки товару.

Згідно із п.2.1. договору поставки ціна товару (в т.ч. ціна за одиницю товару), умови та витрати на доставку вказується сторонами в специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору. Сплата ціни товару покупцем здійснюється у гривнях України. Сторони можуть визначити в специфікації грошовий еквівалент ціни товару в іноземній валюті - у доларах США (Євро), по курсу продажу долару США (Євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними веб-сайту www.udinform.com, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними веб-сайту http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті підписання специфікації, збільшеному на кількість процентів, що вказана у специфікації (якщо збільшення передбачено специфікацією).

Відповідно до п.2.5. договору поставки оплата товару проводиться в терміни, які вказані в специфікаціях до даного договору.

До договору поставки сторонами підписано додаток №1 та додаток №2 від 04.05.2018 (специфікації на товар, що поставляється), в яких узгоджено найменування товару, кількість та його ціну в гривні та в доларах США, строк оплати.

Зокрема, відповідно до додатку №1 (специфікації) від 04.05.2018 позивач зобов'язався поставити відповідачу товар загальною вартістю 299064грн.35коп., що еквівалентно 11401,63 доларів США за курсом станом на банківський день, що передує даті підписання специфікації - 2623грн. за 100 доларів США. Термін відвантаження товару: до 20 травня 2018р., за умови своєчасної оплати; а згідно із додатком №2 (специфікацією) від 04.05.2018 позивач зобов'язався поставити відповідачу товар загальною вартістю 105056грн.97коп., що еквівалентно 4005,23 доларів США за курсом станом на банківський день, що передує даті підписання специфікації - 2623грн. за 100 доларів США. Термін відвантаження товару: до 20 травня 2018р., за умови своєчасної оплати.

Згідно із п.1.4. договору поставки факт поставки та передачі товару від продавця до покупця фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів приймання-передавання) повноважними представниками сторін. З моменту прийому-передачі товару до покупця переходить право власності на товар та ризики його випадкового знищення або пошкодження.

В силу п.4.4. договору поставки приймання товару покупцем за кількістю підтверджується видатковою накладною.

В силу п.7.1. договору поставки цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії примірника договору поставки №Кв030518/02 від 03.05.2018 на умовах товарного кредиту, договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст.629 Цивільного кодексу України договір поставки №Кв030518/02 від 03.05.2018 є обов'язковими для виконання сторонами.

Аналіз змісту та суб'єктного складу договору свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз договору поставки свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

На виконання договору поставки позивачем по видатковим накладним №Кв000015 від 07.05.2018, №Кв000013 від 07.05.2018, №Кв000014 від 07.05.2018, №Кв000018 від 07.05.2018, №Кв000039 від 11.05.2018, №Кв000040 від 11.05.2018 передано товар загальною вартістю 397694грн.12коп.

Про отримання відповідачем товару, погодження з ціною та кількістю поставленого товару свідчить відбиток печатки відповідача на вищевказаних видаткових накладних, якою засвідчено підпис особи, яка отримувала товар від позивача для відповідача.

Відповідачем доказів, які спростовують факт отримання ним від позивача на підставі договору поставки по накладним, покладеним в основу позову, товару загальною вартістю 397694грн.12коп. під час розгляду справи не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем виконано взяті на себе за договором зобов'язання в частині поставки товару вартістю 397694грн.12коп. відповідачу.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно із п.3.3. договору поставки покупець зобов'язаний сплатити вартість товару в установлені терміни та у визначеному порядку.

Відповідно до п.2.5. договору поставки оплата товару проводиться в терміни, які вказані в специфікаціях до даного договору.

Порядок оплати спірних поставок товару узгоджені сторонами в додатках №1 та №2 від 04.05.2018 до договору (специфікаціях).

Відповідно до п.3 додатку №1 до договору (специфікації) від 04.05.2018 оплата товару здійснюється на таких умовах: попередня оплата 5% ціни товару (еквівалент 570,08 дол. США, що відповідає 14953,22грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три гривні 22 копійки) оплата в термін до 10.05.18; 95% ціни товару (еквівалент 10831,53 дол. США, що відповідає 284111,13 грн. (двісті вісімдесят чотири тисячі сто одинадцять гривень 13 копійок)) оплата в термін до 30.10.18.

Згідно із п.3 додатку №2 до договору (специфікації) від 04.05.2018 оплата товару здійснюється на таких умовах: попередня оплата 5% ціни товару (еквівалент 200,26 дол. США, що відповідає 5252,85грн. (п'ять тисяч двісті п'ятдесят дві гривні 85 копійок) оплата в термін до 10.05.18; 95% ціни товару (еквівалент 3804,96 дол. США, що відповідає 99804,12грн. (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот чотири гривні 12 копійок) оплата в термін до 30.10.18.

За повідомленням позивача відповідач здійснив попередню оплату товару, перерахувавши на рахунок позивача в строк до 10.05.2018 двома платежами 20321грн.32коп.

Дана обставина підтверджується банківською випискою з рахунку позивача за 04.05.2018 (а.с. 31-36).

За твердженням позивача, остаточний розрахунок за отриманий товар в строк до 30.10.2018 відповідач в порушення умов договору поставки не здійснив, внаслідок чого за ним станом на день подання позову рахується борг у сумі 377372грн.80коп.

Разом з тим, з посиланням на п.5.4. договору поставки, позивач просить стягнути з відповідача 407585грн.64коп. основного боргу у зв'язку із збільшенням на міжбанківському валютному ринку України станом на банківський день, що передує даті написання позовної заяви, вартості долару США в національній валюті в порівнянні з вартістю долару США в національній валюті на банківський день, що передує даті укладення специфікації.

В пункті 5.4. договору поставки сторони узгодили, що у випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України станом на банківський день, що передує даті написання позовної заяви, вартості долару США (Євро) в національній валюті в порівнянні з вартістю долару США (Євро) в національній валюті на банківський день, що передує даті укладання відповідної специфікації, ціна неоплаченого товару (заборгованість відповідача) може змінюватися продавцем пропорційно зміні вартості долару США (Євро) в односторонньому порядку.

В даному пункті договору поставки сторонами також узгоджено формулу, за якою буде здійснюватися перерахунок ціни неоплаченого товару. При цьому сторони погодили, що перерахунок продавцем вартості неоплаченого товару за цим пунктом є обов'язковим для покупця та не потребує підписання сторонами жодних додаткових угод до договору.

Як вбачається з наданих позивачем до матеріалів справи скріншотів з веб-сайту www.udinform.com станом на 03.05.2018 (останній банківський день, що передує даті підписання специфікацій №1 і №2 від 04.05.2018) курс продажу долару США за гривню (міжбанк) складав 26,2300грн.; а станом на 28.11.2018 (останній банківський день, що передує даті написання позовної заяви) курс продажу долару США за гривню (міжбанк) складав 28,3300грн./за дол. США.

Відповідно до ч.2 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З огляду на принцип свободи договору та враховуючи, що в договорі поставки сторони передбачили можливість зміни ціни після його укладення з підстав зміни курсу долару США (Євро) до гривні, суд доходить висновку, що дії позивача по перерахунку вартості товару з підстав збільшення на міжбанківському валютному ринку України станом на банківський день, що передує даті написання позовної заяви, вартості долару США в національній валюті в порівнянні з вартістю долару США в національній валюті на банківський день, що передував даті укладання специфікацій, на підставі яких здійснювались спірні поставки товару, є правомірними.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач доказів, які спростовують наявність станом на день звернення позивача з даним позовом боргу в розмірі 377372грн.80коп., в ході розгляду даної справи в місцевому господарському суді не надав.

Під час розгляду справи відповідачем здійснено часткову оплату отриманого товару на суму 385198грн.52коп.: 17.12.2018 на суму 365372грн.80коп. та 20.12.2018 на суму 19825грн.72коп., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача від 17.12.2018 та від 20.12.2018 відповідно.

В зв'язку з вказаними обставинами позивачем зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 385198грн.52коп. Заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог судом задоволені, про що вказано в описовій частині рішення.

Відтак, на момент вирішення спору, сума боргу становить 22387грн.12коп.

Доказів оплати в повному обсязі вартості отриманого товару відповідач в ході розгляду справи в місцевому господарському суді не надав.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом термін виконання зобов'язання сплив, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати товару, що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором поставки зобов'язань.

Здійснивши перевірку перерахунку позивачем вартості неоплаченого товару на підставі п.5.4. договору поставки, судом установлено, що вказаний розрахунок відповідає встановленим обставинам справи та проведений з урахуванням встановленого на міжбанку курсу продажу долару США.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, отриманого від позивача на підставі договору поставки по видатковим накладним, покладеним в основу позову, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому вимога позивача з урахуванням прийнятих судом заяв про зменшення розміру позовних вимог про стягнення з відповідача 22387грн.12коп. боргу є правомірною та задовольняється судом в повному обсязі.

Відповідно до п.5.2. договору поставки сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 25% від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

З посиланням на вказану умову договору позивач просить стягнути з відповідача 94343грн.20коп. штрафу та 10790грн.60коп. пені, нарахованої за період з 31.10.2018 по 28.11.2018 включно.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України правовим наслідком порушення зобов'язання є, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, видами штрафних санкцій є штраф та пеня.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, ч.6 ст.231 Господарського кодексу України та ст.1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч.4 ст.231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч.2 ст.231 Господарського кодексу України.

При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст.627 Цивільного кодексу України, тобто, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням викладеного, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто, не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вищенаведені висновки щодо можливості застосування до боржника, який порушив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару у правовідносинах поставки, відповідальності у вигляді пені та штрафу одночасно викладені в постанові Верховного Суду від 09.07.2018 у справі №903/647/17.

Відповідно до ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Здійснивши перевірку правильності обчислення позивачем штрафу та пені, судом встановлено, що розрахунок здійснений з урахуванням умов договору поставки та фактичних обставин справи, та є арифметично вірним.

При цьому матеріали справи не містять заперечень відповідача проти обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку шляхом подання до суду відповідного контррозрахунку.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивача товару, а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 94343грн.20коп. штрафу та 10790грн.60коп. пені є правомірними і задовольняється судом в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В пункті 5.3. договору поставки керуючись положеннями частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що у випадку прострочення покупцем платежу, сплата якого передбачена відповідно до умов цього договору, покупець на вимогу продавця сплачує останньому 30 (тридцять) відсотків річних від простроченої суми.

З посиланням на вищевказані норму цивільного права та умову договору поставки позивач просить стягнути з відповідача 8994грн.91коп. 30% річних, нарахованих за період з 31.10.2018 по 28.11.2018 включно.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача процентів річних, судом встановлено, що розрахунок відповідає встановленим обставинам справи, здійснений з дотриманням норм матеріального права та є арифметично вірним.

До того ж матеріали справи не містять заперечень відповідача проти обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку шляхом подання до суду відповідного контррозрахунку.

Враховуючи, що факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача 30% річних є правомірною, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі, внаслідок чого з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 22387грн.12коп. боргу, 94343грн.20коп. штрафу, 8994грн.91коп. 30% річних та 10790грн.60коп. пені.

Згідно із ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, судовий збір у розмірі, що підлягав сплаті за подання даного позову з урахуванням прийнятих судом заяв позивача про зменшення розміру позовних вимог, а саме у сумі 2047грн.74коп., має бути відшкодований позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.

Переплачена сума судового збору, а саме 5777грн.98коп., на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір підлягає поверненню позивачу за його заявами №19-12/18-01 від 19.12.2018 та №09-01/19-04 від 09.01.2019 з Державного бюджету України на підставі ухвали суду.

Керуючись ст.74, 129, 165, 202, 233, 237, 238, 240, 241, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАГРОКОМ (адреса місцезнаходження: вул. Бориспільська, 7, м. Київ, 02099; адреса для листування: вул. Голосіївська, 7 корп.2, оф.5/1, м. Київ, 03039; ідентифікаційний код 30530159) до Приватного підприємства ДРУЖБА-АГРО 2010 (вул. Українська, буд.7, с. Хотинівка, Носівський район, Чернігівська область, 17110; ідентифікаційний код 36213751) задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства ДРУЖБА-АГРО 2010 , вул. Українська, буд.7, с. Хотинівка, Носівський район, Чернігівська область, 17110 (ідентифікаційний код 36213751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАГРОКОМ , адреса місцезнаходження: вул. Бориспільська, 7, м. Київ, 02099 (адреса для листування: вул. Голосіївська, 7 корп.2, оф.5/1, м. Київ, 03039; ідентифікаційний код 30530159) 22387грн.12коп. боргу, 94343грн.20коп. штрафу, 10790грн.60коп. пені, 8994грн.91коп. процентів річних та 2047грн.74коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 14 січня 2019 року.

Суддя Т. Г. Оленич