Рішення

від 10.01.2019 по справі 904/4978/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2019м. ДніпроСправа № 904/4978/18 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е.

за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НЕОЕЛЕКТРО"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОПРОМЕЛЕКТРО"

про стягнення 48835,14грн., з яких 37565,51грн. основного боргу та 11269,63грн. штрафу (договір №66 від 22.09.2017 поставки (на умовах передплати)

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НЕОЕЛЕКТРО" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОПРОМЕЛЕКТРО" (далі - відповідач) про стягнення 48835,14грн., з яких 37565,51грн. основного боргу та 11269,63грн. штрафу.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення її доводів.

22.09.2017 між сторонами укладено договір поставки №66.

19.12.2017, як зазначає позивач, відповідно до видаткової накладної №1559 від 19.12.2017 позивач поставив відповідачу товар на суму 25335,76грн., з ПДВ. Згідно рахунку на оплату №2301 від 19.12.2017 позивач мав здійснити оплату за отриманий від позивача товар в строк до 22.12.2017. 29.08.2018 відповідач здійснив часткову оплату у сумі 1000,00грн. Заборгованість за видатковою накладною №1559 від 19.12.2017 на суму 25335,76грн. становить 15335,00грн.

12.01.2018 відповідно до видаткової накладної №38 від 12.01.2018 позивач поставив відповідачу товар на суму 11581,52грн., з ПДВ. Згідно рахунку на оплату №20 від 09.01.2018 позивач мав здійснити оплату за отриманий від позивача товар в строк до 12.01.2018. 16.01.2018 відповідач здійснив часткову оплату у сумі 2926,92грн.; 21.01.2018 відповідач здійснив часткову оплату у сумі 700,00грн.; 24.01.2018 відповідач здійснив часткову оплату у сумі 241,00грн. Заборгованість за видатковою накладною №38 від 12.01.2018 на суму 11581,52грн. становить 7713,60грн.

26.01.2018 відповідно до видаткової накладної №90 від 26.01.2018 позивач поставив відповідачу товар на суму 7707,06грн., з ПДВ. Згідно рахунку на оплату №53 від 12.01.2018 позивач мав здійснити оплату за отриманий від позивача товар в строк до 15.01.2018. 05.03.2018 відповідач здійснив часткову оплату у сумі 482,06грн.; 29.05.2018 відповідач здійснив часткову оплату у сумі 1250,00грн.; Заборгованість за видатковою накладною №90 від 26.01.2018 на суму 7707,06грн. становить 5975,00грн.

05.02.2018 відповідно до видаткової накладної №136 від 05.02.2018 позивач поставив відповідачу товар на суму 2852,64грн., з ПДВ. Згідно рахунку на оплату №216 від 02.02.2018 позивач мав здійснити оплату за отриманий від позивача товар в строк до 05.02.2018. 05.03.2018 відповідач здійснив часткову оплату у сумі 482,06грн.; 29.05.2018 відповідач здійснив часткову оплату у сумі 1250,00грн.; Заборгованість за видатковою накладною №136 від 05.02.2018 на суму 2852,64грн. становить 2852,64грн.

06.02.2018 відповідно до видаткової накладної №148 від 06.02.2018 позивач поставив відповідачу товар на суму 74591,73грн., з ПДВ. Згідно рахунку на оплату №72 від 06.02.2018 позивач мав здійснити оплату за отриманий від позивача товар в строк до 05.02.2018. 05.03.2018 відповідач здійснив часткову оплату у сумі 482,06грн.; 29.05.2018 відповідач здійснив часткову оплату у сумі 1250,00грн.; Заборгованість за видатковою накладною №136 від 05.02.2018 на суму 2852,64грн. становить 2852,64грн.

20.02.2018 відповідно до видаткової накладної №212 від 20.02.2018 позивач поставив відповідачу товар на суму 1096,78грн., з ПДВ. Згідно рахунку на оплату №352 від 19.02.2018 позивач мав здійснити оплату за отриманий від позивача товар в строк до 22.02.2018. Заборгованість за видатковою накладною №212 від 20.02.2018 на суму 1096,78грн. становить 1096,78грн.

Взяті на себе зобов'язання відповідач, станом на 01.11.2018, виконав на суму 53165,49грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 01.11.2018, становить 37565,51грн.

04.09.2018 на адресу відповідача надіслано претензію №66 від 22.09.2017.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач, відповідно до пункту 7.4 договору, нарахував відповідачу штраф у загальному розмірі 11269,63грн., а саме:

- за видатковою накладною №1559 від 19.12.2017 на суму 25335,76грн. у розмірі 4600,72грн.;

- за видатковою накладною №38 від 12.01.2018 на суму 11581,52грн. у розмірі 2314,08грн.;

- за видатковою накладною №90 від 26.01.2018 на суму 7707,06грн. у розмірі 1792,50грн.;

- за видатковою накладною №136 від 05.02.2018 на суму 2852,64грн. у розмірі 855,79грн.;

- за видатковою накладною №148 від 06.02.2018 на суму 74591,73грн. у розмірі 1377,51грн.;

- за видатковою накладною №212 від 20.02.2018 на суму 1096,78грн. у розмірі 329,03грн.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2018 справу №904/4978/18 передано судді Петренко Наталії Едуардівні.

Ухвалою від 07.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 15.11.2018; відповідачу запропоновано подати до суду відзив на позовну заяву протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Господарський суд констатує, що належним чином засвідчена копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, яка була надіслана на адресу відповідача 08.11.2018, повернулася на адресу господарського суду 27.12.2018 з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Отже, зважаючи на зазначене вище, господарським судом дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення, зокрема, відповідача про здійснення розгляду даної справи.

Сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 23.04.2018 по справі №916/3188/16.

Відзив на позов не надано.

У разі ненадання відзиву, заперечень, пояснень, відповіді на пояснення, клопотань, заяв, додаткових доказів у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

15.11.2018 від позивача отримано супровідний лист в якості додатків до якого надано статут, виписки з ЄДРПОУ; витяг; відомості з ЄДРПОУ; довіреність. Вказані документи 15.11.2018 судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 15.11.2018 підготовче засідання відкладено на 17.12.2018.

Ухвалою від 17.12.2018 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 10.01.2019.

В судовому засіданні, яке відбулося 10.01.2019 здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін та на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 10.01.2019, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НЕОЕЛЕКТРО" (далі - позивач, постачальник) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОПРОМЕЛЕКТРО" (далі - відповідач, покупець) укладено договір №66 від 22.09.2017 поставки на умовах передплати (далі - договір).

Предметом договору визначено, що постачальник зобов'язується здійснити поставку покупцю продукції (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти поставку та здійснити оплату вартості товару (пункт 1.1 договору). Перелік та найменування товару визначається згідно специфікацій та/або видаткових накладних, які є невід'ємними частинами даного договору (пункт 1.2 договору). Загальний обсяг товару, який поставляється відповідно до даного договору, визначається кількістю та асортиментом за всім партіями товару, які постачальник зобов'язується передати покупцю відповідно до умов даного договору (пункт 1.3 договору). Ціни на товар, що є предметом даного договору, є договірними і визначаються сторонами у рахунках-фактурах та видаткових накладних відповідно до порядку продажу товару (пункт 1.5 договору).

Ціну договору визначено у пунктах 1.4, а саме загальна сума договору визначається, виходячи із цін, асортименту та загальної кількості (за всіма партіями) товару, яку покупець зобов'язується передати покупцю відповідно до умов даного договору.

Строк. Договір вступає в силу з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2017 (пункт 9.1 договору). Якщо жодна зі сторін не вимагає розірвання даного договору в термін за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії даного договору, то дія продовжується до кінця поточного року або на новий календарних рік на тих самих умовах (пункт 9.7 договору). Господарський суд констатує, що строк дії договору, в порядку пункту 9.7 договору, продовжено до 31.12.2018.

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 53165,49грн. , що підтверджується:

- видатковою накладною №1559 від 19.12.2017 на суму 25335,76грн. (а.с. 29);

- видатковою накладною №38 від 12.01.2018 на суму 11581,52грн. (а.с. 31);

- видатковою накладною №90 від 26.01.2018 на суму 7707,06грн. (а.с. 33);

- видатковою накладною №136 від 05.02.2018 на суму 2852,64грн. (а.с. 35);

- видатковою накладною №148 від 06.02.2018 на суму 4591,73грн. (а.с. 37);

- видатковою накладною №212 від 20.02.2018 на суму 1096,78грн. (а.с. 39).

Дослідивши вказані видаткові накладні господарський суд констатує, що останні підписані представниками сторін, підписи, яких засвідчено печатками підприємств позивача та відповідача. Відтак, зазначені видаткові накладні є належними доказами поставки товару позивачем відповідачу.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.1 договору визначено, що розрахунки за куплений товар здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку-фактури. Сторона не несе відповідальності за дії/бездіяльність обслуговуючого банку іншої сторони.

Пунктом 3.2 договору визначено, що рахунок фактура може містити строк оплати товару або строк дії рахунку-фактури, який є строком оплати товару покупцем. У разі відсутності у рахунку-фактурі строку оплати, покупець здійснює 100% попередню оплату вартості партії товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту формування постачальником рахунку-фактури.

Позивач сформував наступні рахунки:

- рахунок на оплату №2301 від 19.12.2017 на суму 25335,76грн.;

- рахунок на оплату №20 від 09.01.2018 на суму 11581,52грн.;

- рахунок на оплату №53 від 12.01.2018 на суму 7707,06грн.;

- рахунок на оплату №216 від 02.02.2018 на суму 2852,64грн.;

- рахунок на оплату №72 від 06.02.2018 на суму 74591,73грн.;

- рахунок на оплату №352 від 19.02.2018 на суму 1096,78грн.

Проаналізувавши рахунки на оплату, які сформовано позивачем, господарський суд встановив, що рахунок на оплату №2301 від 19.12.2017 на суму 25335,76грн.; рахунок на оплату №20 від 09.01.2018 на суму 11581,52грн.; рахунок на оплату №53 від 12.01.2018 на суму 7707,06грн.; рахунок на оплату №216 від 02.02.2018 на суму 2852,64грн.; рахунок на оплату №72 від 06.02.2018 на суму 74591,73грн.; рахунок на оплату №352 від 19.02.2018 на суму 1096,78грн. містять аналогічні умови оплати товару, а саме пункт 4 закріплює, що оплата товару здійснюється покупцем на умовах повної передплати , шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним , і обов'язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити його вартість.

Враховуючи, що докази повної передплати отриманого від позивача товару матеріали справи не містять, господарський суд застосовує положення статті 692 Цивільного кодексу України та констатує, що строк оплати товару за видатковими накладними настав , а саме:

- за видатковою накладною №1559 від 19.12.2017 на суму 25335,76грн. - 19.12.2017;

- за видатковою накладною №38 від 12.01.2018 на суму 11581,52грн. - 12.01.2018 ;

- за видатковою накладною №90 від 26.01.2018 на суму 7707,06грн. - 26.01.2018 ;

- за видатковою накладною №136 від 05.02.2018 на суму 2852,64грн. - 05.02.2018 ;

- за видатковою накладною №148 від 06.02.2018 на суму 74591,73грн. - 06.02.2018 ;

- за видатковою накладною №212 від 20.02.2018 на суму 1096,78грн. - 20.02.2018.

За отриманий від позивача товар відповідач розрахувався у розмірі 37565,51грн.

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися дії з часткової оплати спірної заборгованості.

Доказів оплати товару в сумі 37565,51грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 37565,51грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 7.4 договору визначено, що у разі прострочення платежу на 1 (один) місяць покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) % від суми прострочення. У разі прострочення платежу на 3 (три) місяці покупець додатково сплачує штраф у розмірі 30 (тридцяти) % від суми прострочення.

Позивач нарахував штраф у розмірі 30 (тридцяти) % від суми прострочення, що становить 11269,63грн.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Господарський суд перевірив розрахунок штрафу та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1762,00грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254-259, п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НЕОЕЛЕКТРО" (03027, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Новосілки, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЬКІВСЬКА , будинок 2, корпус А; ідентифікаційний код 39047046) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОПРОМЕЛЕКТРО" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОВУЛОК НОВОМОСКОВСЬКИЙ, будинок 5; ідентифікаційний код 39452713) про стягнення 48835,14грн., з яких 37565,51грн. основного боргу та 11269,63грн. штрафу задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОПРОМЕЛЕКТРО" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОВУЛОК НОВОМОСКОВСЬКИЙ, будинок 5; ідентифікаційний код 39452713) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НЕОЕЛЕКТРО" (03027, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Новосілки, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЬКІВСЬКА , будинок 2, корпус А; ідентифікаційний код 39047046) 37565,51грн. (тридцять сім тисяч п'ятсот шістдесят п'ять грн. 51 коп.) основного боргу; 11269,63грн. (одинадцять тисяч двісті шістдесят дев'ять грн. 63 коп.) штрафу; 1762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 15.01.2019

Суддя Н.Е. Петренко