Рішення

від 13.06.2018 по справі 905/280/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.06.2018                     м. Харків Справа № 905/280/18                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши справу №905/280/18

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі відокремленого структурного підрозділу Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації

до відповідача Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» в особі відокремленого підрозділу Костянтинівського індустріального технікуму Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет»

про стягнення 41 261 грн.,

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі ВСП Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ДВНЗ ДонНТУ в особі ВП КІТ ДВНЗ ДонНТУ пені у розмірі 41 261 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання природного газу №189П від 20.03.2017р. в частині своєчасної оплати природного газу.

У запереченнях за вх. № 58121/18 від 14.03.2018р. відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову з посиланням на розповсюдження на спірні правовідносини положень ч. 4 ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», згідно з якими на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості тимчасово переміщених вищих навчальних закладів, тимчасово переміщених наукових установ із зобов'язань за кредитними та іншими договорами (крім договорів про надання освітніх послуг), що не припинилися, з дня опублікування наказу про зміну їх місцезнаходження центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Ухвалою суду від 20.03.2018р. строк проведення підготовчого провадження продовжений до 21.05.2018р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання відповідача за вх. № 5970/18 від 20.03.2018р.

Учасники справи про час та місце судового засідання щодо розгляду справи по суті, призначене на 13.06.2018р. повідомлені належним чином, оскільки ухвала сулу від 17.05.2018р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті одержана останніми, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення. До того ж, 17.05.2018р. за вх. № 10122/18 господарський суд одержав заяву відповідача про розгляд справи без його участі.

За таких обставин, а також враховуючи положення ч. 1 ст. 202 ГПК України, суд визнав за можливе вирішити справу за відсутністю представників сторін.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 13.06.2018р. господарським судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача, господарським судом встановлено:

20.03.2017р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі ВСП Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації (позивач, постачальник) та КІТ ДВНЗ ДонНТУ (споживач, відповідач) укладений договір на постачання природного газу № 189П, згідно з яким постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених цим договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість прийнятого природного газу у розмірах, строках та порядку, передбачених цим договором. (п. 1.1 договору).

Договірні планові обсяги постачання природного газу споживачу наводяться в додатку № 2 до договору (п. 2.1 договору).

Постачання газу підтверджується підписаним сторонами актом приймання – передачі газу, що оформлюється за даними комерційного вузла обліку, визначених у додатку № 1 до договору. Акт приймання – передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п. п. 2.6, 2.9 договору).

Розрахунки за поставлений споживачеві природний газ здійснюється за вільними цінами, які визначаються у первинних документах до цього договору (у т.ч. рахунках, листах, додаткових угодах тощо). Під ціною газу за даними договором сторони розуміють ціну газу, до складу якої у випадках, передбачених законодавством включається: вартість природного газу, тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами, максимальна торгова націнка постачальника із спеціальними обов'язками, податок на додану вартість, інші платежі, передбачені нормативними актами. На дату укладення договору ціна за 1 000 куб. м. складає: всього 10 251,12 грн. з ПДВ (8 542,60 грн. без ПДВ, 1 708,52 грн. ПДВ), у т.ч. вартість газу 9 933,48 грн. з ПДВ (8 277,90 грн. без ПДВ, 1 655,58 грн. ПДВ), максимальна торгова націнка 65,52 грн. з ПДВ (54,60 грн. без ПДВ, 10,92 ПДВ), тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами 252,12 грн. з ПДВ (210,10 грн. без ПДВ, 42,02 ПДВ). Зміна ціни на газ можлива при зміні встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, зміною закупівельної ціни на газ, а також за інших підстав, передбачених діючим законодавством. Постачальник зобов'язується розміщувати інформацію про ціну газу на своєму офіційному веб – сайті. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п.п. 4.1 та 4.2 договору, є обов'язковою для сторін, з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість постачання газу буде застосовуватись сторонами, при складанні актів приймання – передачі газу та розрахунках за газ, згідно з умовами договору. Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. Місячна вартість постачання газу визначається як добуток ціни газу, визначеної відповідно до п. 4.1 та 4.2 даного договору на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору. Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу. Оплата вартості постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 2 до договору до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об'ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. У випадку недоплати вартості постачання газу за розрахунковий період, споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п .п. 4.1- 4.7 договору).

У розділі 5 договору встановлені права та обов'язки сторін, зокрема, постачальник зобов'язується забезпечувати постачання газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором, а споживач – забезпечувати своєчасну та повну оплату постачальнику вартості природного газу на умовах та в обсягах, визначених договором. (пп.5.1.9 п. 5.1, пп.5.3.3 п. 5.3 договору).

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пп. 6.3.2 п. 6.3 договору).

Договір вступає в силу з 01.01.2017р. і діє до 31.12.2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків за надані послуги – до повного їх виконання. Термін дії цього договору може бути продовжений за письмовою згодою сторін (п. 10.1 договору).

          У додатку № 2 до договору узгоджені договірні обсяги постачання природного газу на 2017р., зокрема, у січні – 16 тис. куб. м., у лютому – 16 тис. куб. м., у березні – 16 тис. куб. м., у жовтні – 10 тис. куб. м.

          У додатковій угоді від 01.01.2017р. до договору сторони домовились про те, що з 01.01.2017р. вартість газу складає 8 733,48 грн. з ПДВ (7 277,90 грн. без ПДВ), максимальна торгова націнка постачальника природного газу із спеціальними обов'язками ПАТ «Донецькоблгаз» 65,52 грн. з ПДВ (54,60 грн. без ПДВ), тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» 252,12 грн. з ПДВ (210,10 грн. без ПДВ), всього 9 051,12 грн. з ПДВ (7 542,60 грн. без ПДВ).

          У додатковій угоді від 01.02.2017р. до договору сторони домовились про те, що з 01.02.2017р. вартість газу складає 9 933,48 грн. з ПДВ (8 277,90 грн. без ПДВ), максимальна торгова націнка постачальника природного газу із спеціальними обов'язками ПАТ «Донецькоблгаз» 65,52 грн. з ПДВ (54,60 грн. без ПДВ), тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» 252,12 грн. з ПДВ (210,10 грн. без ПДВ), всього 10 251,12 грн. з ПДВ (8 542,60 грн. без ПДВ).

          У додатковій угоді від 01.03.2017р. до договору сторони домовились про те, що з 01.03.2017р. вартість газу складає 8 400 грн. з ПДВ (7 000 грн. без ПДВ), максимальна торгова націнка постачальника природного газу із спеціальними обов'язками ПАТ «Донецькоблгаз» 65,52 грн. з ПДВ (54,60 грн. без ПДВ), тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» 252,12 грн. з ПДВ (210,10 грн. без ПДВ), всього 8 717,64 грн. з ПДВ (7 264,70 грн. без ПДВ).

Додатковою угодою № 1 від 28.03.2017р. внесені зміни до п. 4.6 договору, згідно з якими загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання природного газу споживачу та складає 235 125 грн.

           У додатковій угоді від 29.09.2017р. до договору сторони домовились про те, що з 01.10.2017р. вартість газу складає 8 910 грн. з ПДВ (7 425 грн. без ПДВ), торгова націнка 114 грн. з ПДВ (95 грн. без ПДВ), тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» 252,12 грн. з ПДВ (210,10 грн. без ПДВ), всього 9 276,12 грн. з ПДВ (7 730,10 грн. без ПДВ).

          На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ у січні 2017р. в обсязі 11,149 тис. куб. м., у лютому 2017р. – 18,588 тис. куб. м., у березні 2017р. – 7,328 тис. куб. м., у жовтні 2017р. – 2,440 тис. куб. м., що підтверджується актами прийому – передачі природного газу № 23 від 31.01.2017р., від 28.02.2017р., від 31.03.2017р., від 01.11.2017р., які підписані сторонами та засвідчені їх печатками.

          Виходячи з цін природного газу, встановлених у додаткових угодах від 01.01.2017р., від 01.02.2017р., від 01.03.2017р., від 29.09.2017р. вартість газу у січні 2017р. склала 100 910,94 грн., у лютому 2017р. – 190 547,82 грн., у березні 2017р. – 63 882,86 грн., у жовтні 2017р. – 22 633,73 грн.

Оплата природного газу здійснена відповідачем в повному обсязі наступним чином:

-12.06.2017р. – 9 228 грн. та 10 000 грн., що зараховані в рахунок погашення боргу за січень 2017р.;

-10.07.2017р. – 42 977 грн., що зараховані в рахунок погашення боргу за січень 2017р.;

-16.08.2017р. – 134 476 грн., з яких 38 703 грн. зараховані в рахунок погашення боргу за січень 2017р., 95 773 грн. - зараховані в рахунок погашення боргу за лютий 2017р.;

-25.09.2017р. – 21 795 грн., що зараховані в рахунок погашення боргу за лютий 2017р.;

-23.10.2017р. – 16 649 грн., що зараховані в рахунок погашення боргу за лютий 2017р.;

-05.12.2017р. – 100 000 грн., з яких 56 330,82 грн. зараховані в рахунок погашення боргу за лютий 2017р., 43 669,18 грн. зараховані в рахунок погашення боргу за березень 2017р.;

-18.12.2017р. – 44 458,78 грн., з яких 20 213,68 грн. зараховані в рахунок погашення боргу за березень 2017р., 24 245,10 грн. зараховані в рахунок погашення боргу за жовтень 2017р.

При цьому, станом на 01.01.2017р. була наявною переплата за минулі періоди у розмірі 2,94 грн., яка зарахована в рахунок погашення боргу за січень 2017р.

Обставини щодо існування переплати природного газу станом на 01.01.2017р., здійснення оплат природного газу підтверджуються наявними у справі актом звірки розрахунків, банківськими виписками по рахунку позивача та платіжними дорученнями, а порядок їх зарахування вбачається з розрахунку, який здійснений позивачем у письмових поясненнях за вх. № 6287/18 від 26.03.2018р. та з інформації про сплату за спожитий природний газ, яка надана відповідачем разом з клопотанням за вх. № 8156/18 від 19.04.2018р.

21.12.2018р. позивач звернуся до відповідача з вимогою – рахунком № 03/2223 про сплату пені в розмірі 41 261 грн. Вказана вимога одержана відповідачем 04.01.2018р., але залишена без відповіді та задоволення.

          Неналежне виконання відповідачем умов договору в частині здійснення своєчасних розрахунків за спожитий газ зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

          Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з наступних мотивів:

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч.1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.3 ст.670 ЦК України якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЗУ «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2496, постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

В абз. 6 п. 10 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2496, встановлено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об'ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір на постачання природного газу, згідно з яким позивач постачає природний газ відповідачу для забезпечення його потреб, а відповідач сплачує вартість прийнятого природного газу у розмірах, строках та порядку, передбачених цим договором. При цьому, договором також визначено обов'язок відповідача сплатити вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об'ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу відповідачу буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період.

Виходячи з умов п. 4.7 договору, строк оплати поставленого позивачем природного газу за поставкою січня 2017р. становить до 10.02.2017р., за поставкою лютого 2017р. (щодо планового обсягу газу 16 тис. куб. м) – до 10.03.2017р., за поставкою березня 2017р. – до 10.04.2017р., за поставкою жовтня 2017р. – до 10.11.2017р.

Водночас, з огляду на те, що сторонами не погоджено строк оплати обсягу газу, який спожито понад планового обсягу газу, а також приймаючи до уваги приписи ст. 692 ЦК України, суд вважає, що оплата за поставкою лютого 2017р. (щодо непланового обсягу газу 2,588 тис. куб. м) мала бути здійснена після підписання відповідного акту приймання – передачі природного газу, тобто 28.02.2017р.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, встановлені обставини справи свідчать про те, що за поставлений позивачем природний газ відповідач розрахувався із порушенням встановлених умовами договору строків.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 6 ст. 232 ЦК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, згідно зі ст.3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У пп. 6.3.2 п. 6.3 договору сторони передбачили що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з розрахунком позивача розмір пені за загальний період з 11.02.2017р. по 04.12.2017р. (із врахуванням здійснених відповідачем оплат) становить 41 261 грн. Згідно з контррозрахунком відповідача розмір пені за загальний період з 11.02.2017р. по 04.12.2017р. (із врахуванням здійснених відповідачем оплат) становить 40 484,42 грн.

Перевіривши вказані розрахунки сторін за допомогою системи «Ліга-Закон», господарським судом встановлено, що розмір пені за загальний період з 11.02.2017р. по 04.12.2017р. становить 40 827,22 грн.

З огляду вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені в розмірі 40 827,22 грн.

Посилання відповідача на розповсюдження положень ч. 4 ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на спірні правовідносини не прийняті судом з огляду на наступне:

Згідно з преамбулою ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

В силу норм ст.1 вказаного нормативно-правового акту період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Відповідно до ч. 4 ст.2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості тимчасово переміщених вищих навчальних закладів, тимчасово переміщених наукових установ із зобов'язань за кредитними та іншими договорами (крім договорів про надання освітніх послуг), що не припинилися, з дня опублікування наказу про зміну їх місцезнаходження центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Отже, в силу вказаних приписів Закону мораторій запроваджено на нарахування пені на основну суму заборгованості переміщених вищих навчальних закладів за договірними зобов'язаннями на період з дня опублікування центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки наказу про зміну їх місцезнаходження до набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. При цьому, договірні зобов'язання повинні бути такими, що не припинилися на момент переміщення на підконтрольну українській владі територію (тобто такими, що виникли до переміщення та існували на момент такого переміщення).

Відповідно до п. 7 ст. 1 ЗУ «Про вищу освіту» заклад вищої освіти - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

Згідно зі ст. 33 ЗУ «Про вищу освіту» структура закладу вищої освіти, статус і функції його структурних підрозділів визначаються статутом закладу вищої освіти та положеннями про відповідні структурні підрозділи.

За приписами п. 4-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про вищу освіту» тимчасово переміщений заклад вищої освіти, тимчасово переміщена наукова установа - це державний, комунальний чи приватний заклад вищої освіти або наукова установа, які в період тимчасової окупації або проведення антитерористичної операції, але до моменту повернення тимчасово окупованої території під загальну юрисдикцію України або до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України за рішенням засновника (засновників) змінили своє місцезнаходження (перемістилися) з тимчасово окупованої території або з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до населених пунктів на підконтрольній українській владі території.

Відповідно до Статуту ДВНЗ ДонНТУ, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 19.12.2016р. №1568, ДВНЗ ДонНТУ створений на базі гірничого технікуму, що був заснований у 1921р. і є правонаступником Донецького політехнічного інституту. Статус національного наданий Указом Президента України від 07.08.2001р. №591/2001. Є правонаступником Державного університету інформатики та штучного інтелекту відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2011р. №284-р. Університет набуває статусу вищого навчального закладу з моменту отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності.

ДВНЗ ДонНТУ проводить освітню діяльність у сфері вищої освіти відповідно до безстрокової ліцензії, переоформленої Наказом Міністерства освіти і науки України від 22.05.2017р. №108-л на підставі попередньої ліцензії АЕ №527659 від 25.11.2014р.

Згідно з Положенням КІТ ДВНЗ ДонНТУ, прийнятого загальними зборами трудового колективу (протокол № 2 від 21.04.2008р.) та затвердженого ректором ДВНЗ ДонНТУ, технікум є вищим навчальним закладом першого рівня акредитації, який проводить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти освітньо – кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення. Технікум є відокремленим структурним підрозділом ДВНЗ ДонНТУ без права юридичної особи зі збереженням ліцензованого обсягу та державного замовлення на підготовку фахівців та окремих прав фінансово – господарської самостійності, а саме: правом вести самостійний баланс, закріпленням за ним поточного бюджетного рахунку в Управлінні Державного казначейства у Донецькій області, з правом мати код мережі фінансування, штамп і печатку із зображенням Державного Герба України.

Згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 03.10.2014р. № 1129 «Про організацію освітнього процесу у Донецькому національному технічному університеті» встановлено, що до завершення збройного конфлікту на території м. Донецьк ДВНЗ ДонНТУ проводить свою діяльність (згідно з наявною ліцензією на освітню діяльність та сертифікатами про акредитацію) на базі Красноармійського індустріального інституту Донецького національного технічного університету та розміщується за адресою: м. Красноармійськ, пл. Шибакова,2.

Отже, до завершення збройного конфлікту на території м. Донецьк на підконтрольну українській владі територію - м. Красноармійськ Донецької області (на т.ч. м. Покровськ Донецької області) було переміщено ДВНЗ ДонНТУ.

При цьому, місцезнаходження КІТ ДВНЗ ДонНТУ, яким є м. Костянтинівка Донецької області, не змінювалось, про що свідчать Положення КІТ ДВНЗ ДонНТУ, прийнятого загальними зборами трудового колективу (протокол № 2 від 21.04.2008р.) та затвердженого ректором ДВНЗ ДонНТУ, а також витяги з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на 30.09.2014р., на 08.02.2017р. та на 13.02.2018р.

Тобто, у розумінні ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та ЗУ «Про вищу освіту» КІТ ДВНЗ ДонНТУ не є тимчасово переміщеним закладом вищої освіти.

В той же час, суд звертає увагу, що постачання газу за договором здійснювалось до пункту призначення згідно з додатком № 3 до договору - КІТ ДВНЗ ДонНТУ, м. Костянтинівка, пр. Ломоносова, 168.

Крім того, договірні зобов'язання виникли після переміщення ДВНЗ ДонНТУ на підконтрольну українській владі територію, а отже не можуть вважатись такими, що не припинились на момент такого переміщення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що положення ч. 4 ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не розповсюджуються на спірні правовідносини.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі відокремленого структурного підрозділу Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» (85300, Донецька обл., м. Покровськ, пл. Шибанкова,2, код ЄДРПОУ 02070826) в особі відокремленого підрозділу Костянтинівського індустріального технікуму Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» (85104, Донецька обл., м. Костянтинівка, пр. Ломоносова, 168, код ЄДРПОУ 36512800) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Південна, 1, код ЄДРПОУ 03361075) в особі відокремленого структурного підрозділу Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації (85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Ємельянова, 76, код ЄДРПОУ 20316946) пеню в розмірі 40 827 (сорок тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 22 коп., судовий збір в розмірі 1 743 (одна тисяча сімсот сорок три) грн. 48 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.          

Повне рішення складено 22.06.2018р.

Суддя Л.В. Ніколаєва