ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
15.01.2019 Справа № 908/115/19
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Надія-75 (69041 м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, б. 75, кв. 50, код ЄДРПОУ 40376463)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства Запоріжгаз (69035 м. Запоріжжя, вул. Заводська, б. 7, код ЄДРПОУ 03345716)
про зобов'язання відповідача здійснити певні дії
ВСТАНОВИВ:
14.01.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Надія-75 до Публічного акціонерного товариства Запоріжгаз про:
- зобов'язання відповідача встановити індивідуальні лічильники газу в кожну квартиру співвласникам будинку до 01.01.2021 р. та надати графік встановлення індивідуальних лічильників газу згідно з чинним законодавством України;
- зобов'язання відповідача перерахувати сплату за газ відповідно до постанови КМУ від 18.08.2017 № 609 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України .
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2019 р. справу № 908/115/19 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Розглянувши зазначену позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху на наступних підставах.
Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України Про судовий збір визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до положень, встановлених ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік , прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921,00 грн.
Позивачем заявлено до стягнення дві вимоги немайнового характеру:
- про зобов'язання відповідача встановити індивідуальні лічильники газу в кожну квартиру співвласникам будинку до 01.01.2021 р. та надати графік встановлення індивідуальних лічильників газу згідно з чинним законодавством України;
- про зобов'язання відповідача перерахувати сплату за газ відповідно до постанови КМУ від 18.08.2017 № 609 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України .
Кожна окрема вимога повинна буди сплачена судовим збором.
Виходячи з викладеного, за подання позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у сумі 1921,00 грн.-1921,00 грн., що у сумі складає 3 842 грн. 00 коп.
Позивачем на надано доказів сплату судового збору.
Як вбачається з тексту позовної заяви, заявник вважає, що він звільнений від сплати судового збору, посилаючись на ч. 3 ст. 22 Закону України від 12.05.1991 №1023-ХІІ Про захист прав споживачів . Документ № 1023-ХІІ чинний, поточна редакція - Редакція від 01.01.2019, підстава - 2628-VІІІ - споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
З приводу викладеного, суд роз'яснює, що відповідно до ст. 1 Закону N 2866-ІІІ, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до ст. 5 Закону України Про судовий збір визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, позивач не входить до даного переліку пільг.
Посилання на ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів є безпідставним, оскільки цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно ст. 1 ч. 1 п. 22 Закону України Про захист прав споживачів споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку (ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України).
Слід зазначити, що суди здійснюють правосуддя з метою забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Винесення судом законного, обґрунтованого і справедливого рішення неможливе без проведення ним всебічного, повного, об'єктивного дослідження усіх обставин справи.
При цьому судове рішення повинно базуватись на принципах верховенства права, неупередженості, незалежності, змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 02.11.2004р. № 15-рп/2004, зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
З врахуванням вимог ст.ст. 4, 5 Закону України Про судовий збір та норм Господарського процесуального кодексу України, доводів та обставин, на які посилається позивач, суд зазначає про відсутність підстав для не сплати позивачем судового збору за подання даного позову.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення без руху позовної заяви та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом сплати судового збору в розмірі 3 842,00 грн., докази чого (оригінал платіжного доручення) надати до суду у вказаний вище строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву залишити без руху.
Надати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку Надія-75 строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом сплати судового збору в розмірі 3842,00 грн., докази чого (оригінал платіжного доручення) надати до суду у вказаний вище строк.
Роз'яснити заявнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвали набирає законної сили з моменту їх підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.С. Дроздова
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2019 |
Оприлюднено | 16.01.2019 |
Номер документу | 79162860 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Дроздова С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні