Рішення

від 14.01.2019 по справі 927/755/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.01.2019 м. Київ Справа №  927/755/18 За позовом: державного підприємства "ОСТЕРСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП"; до: товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛІС-16"; про: стягнення 23.872,36 грн. Суддя Балац С.В. Представники: без виклику сторін. С У Т Ь       С П О Р У : Державне підприємство "ОСТЕРСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП" (далі – позивач) звернулося до господарського суду Чернігівської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛІС-16" (далі – відповідач) про стягнення 23.872,36 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеними між сторонами спору договорами, а саме: договору купівлі-продажу необробленої деревини від 23.03.2018 № 132 та договору купівлі-продажу від 05.05.2018 № 215, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 23.872,36 грн. Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16.10.2018 № 927/755/18 вказану позовну заяву передано на розгляд до господарського суду м. Києва з підстав місцезнаходження відповідача у м. Києві. В результаті повторного автоматичного розподілу позовну заяву № 904/3097/18 передано на розгляд судді Балац С.В. Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/755/18 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною. Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду. Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченому ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами. Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва, В С Т А Н О В И В : Між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини від 23.03.2018 № 132 (далі – Договір-1), відповідно до п. 1.1 якого, за результатами проведення загального аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі ІІ кварталу 2018 року, який відбувся 15.03.2018 року проведений Чернігівською обласною товарною агропромисловою біржею, позивач передає у власність на умовах франко-верхній склад позивача, (далі – товар), лот № ОВ04, який зафіксований в специфікації, що додається до цього договору та є його невід'ємною частиною, а відповідач зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умова, що визначені в цьому договорі. Пунктом 2.3 Договору-1 визначено, що платіж (передоплата 100 % вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок позивача за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати або за домовленістю сторін в термін не більше 10 календарних днів після відвантаження товару. Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу від 05.05.2018 № 215 (далі – Договір-2), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується передати у власність відповідачу товар згідно специфікації, а відповідач зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором. Пунктом 4.1 Договору-2 визначено, що розрахунок проводиться у безготівковій формі шляхом попередньої оплати (перерахування) грошових коштів в національній валюті України на рахунок позивача на підставі виставленого останнім рахунку-фактури на партію товару. Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України). Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України). Так, позивачем здійснено поставку продукції за вказаними вище договорами на загальну суму 53.968,00 грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними, які підписані сторонами та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме: від 18.06.2018 № ЧНБ431561 на суму 14.681,72 грн., від 18.06.2018 № ЧНБ431562 на суму 7.153,99 грн., 18.06.2018 № 151304 на суму 3.657,49 грн. та 18.06.2018 № 151305 на суму 28.474,80 грн. Проте, оплата товару здійснена відповідачем частково в сумі 30.000,00 грн. Враховуючи те, що станом на 18.06.2018 кредиторська заборгованість позивача перед відповідачем становила 95,64 грн. та приймаючи до увагу часткову оплату товару в сумі 30.000,00 грн., у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за укладеними між сторонами спору договорами в сумі 23.872,36 грн. Розмір вказаної суми заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків в період з 01.01.2018 по 01.10.2018, який підписаний сторонами, скріплений відбитками їх печаток та наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії. Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого. Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару. Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 23.872,36 грн. сторонами судового процесу до суду не подано. Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 23.872,36 грн. Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, В И Р І Ш И В : 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛІС-16" (04107, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТАТАРСЬКА, будинок 21, ідентифікаційний код 40474667) на користь державного підприємства "ОСТЕРСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП" (17024, Чернігівська обл., Козелецький район, селище міського типу Десна, ВУЛИЦЯ ГНІДАША, будинок 2,  ідентифікаційний код 14304732) заборгованість в сумі 23.872 (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 36 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.           Суддя                                                                                              С.В. Балац