Ухвала

від 14.01.2019 по справі 911/150/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"14" січня 2019 р. Справа № 911/150/19

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. , розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства Київобленерго (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б; код ЄДРПОУ 23243188) про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КС-Домофон (61161, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 72; код ЄДРПОУ 34427043) 25460,10 грн. боргу,

встановив:

Приватним акціонерним товариством Київобленерго 02.01.2019 р. направлено поштою до господарського суду Київської області заяву б/н від 29.12.2018 р. про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КС-Домофон 25460,10 грн. боргу за договором про тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку від 10.09.2009 р.

Вказана заява надійшла до суду 03.01.2019 р. та 09.01.2019 р. згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була передана для розгляду судді Лопатіну А.В.

За змістом ст.ст. 147, 148 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною другою статті 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до частини першої статті 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

Згідно з приписами частини другої статті 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Приписами частини третьої вказаної статті ГПК України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до приписів п.п. 1, 2, 9 частини першої статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; заяву подано з порушенням правил підсудності.

Частиною другою вказаної статті ГПК України встановлено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно зі частиною четвертою статті 152 ГПК України суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Здійснивши аналіз чинного процесуального законодавства, змісту заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, судом встановлено, що заявником не дотримано вимог, зокрема ст. 150 ГПК України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Так, як зазначалось, у заяві повинно бути вказано, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника (ст. 150 ГПК України).

Згідно положень Господарського процесуального кодексу України місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Проте, заявником в порушення вказаної вище норми в заяві зазначено не повне найменування боржника (ТОВ КС-Домофон ), крім того, не вказано адресу, визначену згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження, як заявника так і боржника.

Окрім наведеного, як вже зазначалось, приписами частини третьої статті 150 ГПК України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника.

Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу від 29.12.2018 р. б/н, останню підписано представником заявника - ОСОБА_1, який діє відповідно до долучених до заяви документів на підставі довіреності від 26.10.2018 р. № 330, відповідно до якої представник наділяється правом представляти інтереси заявника (довірителя) з усіма правами, що надані заявникові законом.

Частиною третьою статті 56 ГПК України встановлено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Законом № 1401-III від 2 червня 2016 року "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" розділ XV. Перехідні положення Конституції України доповнено пункт 16 1 підпунктом 11, яким передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 1 та 131 2 Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Отже, з 01.01.2019 р. представництво Приватного акціонерного товариства Київобленерго має здійснюватися адвокатом.

При цьому підписання та/або подання, зокрема заяви про видачу судового наказу є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

За вимогами частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини четвертої статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 Господарського процесуального кодексу України допустимим доказом повноважень адвоката, як особи, що підписала відповідну заяву, є виключно довіреність або ордер.

За відсутності ордера, довіреність повинна містити інформацію, що повноваження на представництво в суді надано саме адвокату, а не громадянину.

Позиції щодо того, що за відсутності ордера, довіреність повинна містити інформацію, що повноваження на представництво в суді надано саме адвокату, а не громадянину, дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дотримується в ухвалі від 18.06.2018 р. у справі № 910/15163/17.

З огляду на вищевказане, враховуючи дату звернення заявника до суду з заявою про видачу судового наказу - 02.01.2019 р. (дата направлення заяви поштою), довіреність від 26.10.2018 р. № 330 долучена до матеріалів заяви про видачу судового наказу, враховуючи відсутність в ній інформації, що ОСОБА_1 є адвокатом, не є належним доказом, який підтверджує наявність повноважень представника - ОСОБА_1 на звертатись від імені заявника до суду з відповідною заявою.

Крім того, відповідно до приписів частини першої статті 151 ГПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Згідно з приписами статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір: 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 р. становить 1921,00 грн.

З огляду на викладене, враховуючи дату звернення заявника до суду з заявою про видачу судового наказу - 02.01.2019 р. (дата направлення заяви поштою), заявник мав би сплатити судовий збір у розмірі 192,10 грн., проте, до заяви долучено докази сплати судового збору лише на суму 176,20 грн. (платіжне доручення від 29.11.2018 р. № 2009237968).

Крім того, слід зазначити, що однією з підстав для відмови у видачі судового наказу є подання заяви з порушенням правил підсудності (п. 9 ч. 1. ст. 152 ГПК України).

Статтею 149 ГПК України встановлено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

Відповідно до частини першої та частини другої статті 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржника - ТОВ КС-Домофон є 61161, Харківська область, м. Харків, Московський район, вул. Академіка Павлова, будинок 72.

Разом з тим, відповідно до змісту заяви про видачу судового наказу заявник звернувся до суду з метою стягнення боргу з боржника за договором про тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку від 10.09.2009 р.

В заяві заявник вказує на те, що останній постачав боржнику електричну енергію на підставі вищевказаного договору за адресами розміщення пристроїв боржника (омофони багатоквартирні) відповідно до додатків у м. Ірпінь, м. Буча, смт. Гостомель.

Частиною п'ятою статті 29 ГПК України встановлено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Разом з тим, на підтвердження дотримання правил підсудності звернення заявника до суду з відповідною заявою, останнім доказів визначення місцем виконання договору - м. Ірпінь, м. Буча, смт. Гостомель, а саме: належним чином завірених копій додатків до договору про тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку від 10.09.2009 р., на які посилається заявник, не надано.

З огляду на все вищенаведене, керуючись приписами статті 152 ГПК України, суд відмовляє ПрАТ Київобленерго у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КС-Домофон боргу.

Разом з тим, суд доводить до відома заявника, що відповідно до частини першої ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 27, 29, 148, 149, 150, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України,

ухвалив:

Відмовити Приватному акціонерному товариству Київобленерго (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б; код ЄДРПОУ 23243188) у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КС-Домофон (61161, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 72; код ЄДРПОУ 34427043) 25460,10 грн. боргу.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 14.01.2019 р.

Суддя А.В. Лопатін