Рішення

від 10.01.2019 по справі 912/3211/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 рокуСправа № 912/3211/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., за участю секретаря Кравченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи № 912/3211/18

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Єврокомплекс-К", 25014, м.Крорпивницький, вул. В. Терешкової, буд. 174

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "Евіс", 25002, м.Кропивницький, вул. Ельворті, буд. 2, офіс 604

про стягнення 109 922,00 грн

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_2, договір про надання правової допомоги №31/18 від 31.10.2018 року, ордер серія КР №64208 від 30.06.2015 року, посвідчення адвоката №94 від 30.06.2015 року;

від відповідача - участі не брали

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Єврокомплекс-К" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "Евіс" про стягнення заборгованості по ОСОБА_3 поставки віконних блоків з металопластику №б/н від 03.04.2018, яка виникла внаслідок невиконання грошового зобов'язання по сплаті вартості поставленого товару, в сумі 92 000,00 грн, пені в сумі 16 560,00 грн, яка виникла внаслідок невиконання грошового зобов'язання в порядку, розмірі та в строки передбачені ОСОБА_3 поставки віконних блоків з металопластику №б/н від 03.04.2018, 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання у сумі 1 362,00 грн, всього 109 922,00 грн, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем ОСОБА_3 на поставку віконних блоків з металопластику від 03.04.2018 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою від 14.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/3211/18 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 10.01.2019 о 14:00 год, встановлено відповідачу та позивачу строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

У судовому засіданні 10.01.2019 приймав участь представник позивача, який повністю підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач правом на участь свого представника у засіданні суду не скористався, відзиву на позов не подав, хоча є належно повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи в порядку спрощеного провадження відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

За приписами ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача, відносно якого судом вжито достатніх заходів про сповіщення щодо судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2018 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Єврокомплекс-К (надалі - Постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "Евіс" (надалі - Покупець) укладено Договір на поставку віконних блоків з металопластику (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник передає у власність Покупця віконні блоки (далі - Товар) в кількості 300 кв.м., ціна за 1 кв.м. складає 2080 грн в т.ч. ПДВ, а Покупець приймає та оплачує Товар в асортименті та у кількості відповідно до видаткових накладних, які є невід'ємною частиною ОСОБА_3.

Згідно пункту 2.3. ОСОБА_3 розрахунки за цим ОСОБА_3 здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний в даному ОСОБА_3. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Товар повинен бути поставлений Покупцеві не пізніше 10 (десяти) робочих днів, для стандартних конструкцій (білий колір, прямокутна геометрія), та на протязі 25 (двадцяти п'яти) робочих днів, для нестандартних конструкцій (ламінування, арочні, трикутні, трапецієвидні) з моменту надходження на розрахунковий рахунок Постачальника 50% попередньої оплати за товар (пункт 4.1. ОСОБА_3).

Пунктом 4.2. ОСОБА_3 передбачено, що відпуск-приймання товару оформляється накладними та іншими документами, які підписуються сторонами.

Сторонами визначено, що датою поставки товару вважається дата передачі товару/партії товару уповноваженому представнику Покупця або Перевізнику за видатковою/товарно-трпанспортною накладною (пункт 4.3. ОСОБА_3).

Зобов'язання Постачальником щодо поставки товару вважаються виконаними з часу своєчасної передачі Покупцю у власність товару, який відповідає всім вимогам ОСОБА_3 (пункт 4.4. ОСОБА_3).

Відповідно до пункту 5.1. ОСОБА_3 Покупець повинен сплатити рахунок, виставлений Постачальником, не пізніше 3 (трьох) банківських днів, з дати його виписки. Оплата здійснюється у розмірі 50% передоплати повної вартості партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, та 50% з часу отримання товару Покупцем.

Оплата здійснюється Покупцем на підставі договору та рахунку, виставленого Постачальником на вартість партії товару. При здійсненні платежу Покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату рахунку-фактури, виписаної Постачальником на оплату партії товару (пункт 5.2. ОСОБА_3).

Договір набирає чинності з часу його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2018 р. (пункт 10.1. ОСОБА_3).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Єврокомплекс-К" виставлено відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 474 175,19 грн, а саме: №22 від 11.04.2018 на суму 149 759,71 грн, №31 від 08.05.2018 на суму 199 991,62 грн, №33 від 15.05.2018 на суму 124 394,16 грн (а.с. 22, 31, 35).

Виконуючи умови договору, позивачем поставлено відповідачу товар (вікна металопластикові), що підтверджується відповідними видатковими накладними.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "Евіс" сплачено на рахунок позивача 382 145,49 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №59 від 19.04.2018 на суму 149 759,71 грн, №115 від 08.05.2018 на суму 199 991,62 грн, №239 від 13.07.2018 на суму 7 394,16 грн, №309 від 10.08.2018 на суму 20 000,00 грн, №365 від 29.08.2018 на суму 5000,00 грн (а.с. 28, 32, 36, 37, 39).

Враховуючи умови договору та часткову оплату відповідачем рахунку №33 від 15.05.2018, у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 92 000,00 грн.

Гарантійним листом від 04.10.2018 №57 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "Евіс" зобов'язалось сплатити заборгованість у сумі 92 000,00 грн згідно ОСОБА_3 на поставку віконних блоків з металоплатику від 03.04.2018 та згідно рахунку №33 від 15.05.2018 до кінця 2018 року (а.с. 48).

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором в частині своєчасного та повного розрахунку не виконав, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

При розгляді спору господарський суд виходить з наступного.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріалами справи, підтверджується наявність заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "Евіс" перед позивачем в загальній сумі 92 000,00 грн.

Доказів перерахування цієї суми ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Єврокомплекс-К" відповідачем господарському суду не подано.

Оскільки, сторонами не надано до матеріалів справи доказів виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати товару в сумі 92 000,00 грн у строки визначені ОСОБА_3 поставки, господарський суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 92 000,00 грн боргу, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено до стягнення 16 560,00 грн пені за період з 04.06.2018 по 30.11.2018.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання за договором від 03.04.2018 виконав неналежним чином, чим порушив умови ОСОБА_3, норми ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що слугувало підставою для нарахування позивачем пені в сумі 16 560,00 грн.

Крім того, статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Сторони в пункті 7.4. ОСОБА_3 передбачили, що за порушення Покупцем строків оплати, передбачених даним ОСОБА_3, він несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх грошових зобов'язань.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з цим, згідно статті 3 наведеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом, як граничний. Тобто, за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

За наведеним розрахунком (а.с. 8) позивач розраховує пеню у розмірі 0,1% від суми боргу, що перевищує установлений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничний розмір пені.

З огляду на викладене та враховуючи, що передбачений ОСОБА_3 0,1% пені за кожен день прострочення відповідачем грошового зобов'язання перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, господарським судом здійснено власний розрахунок пені у відповідності до зазначених вище вимог чинного законодавства.

Так, за розрахунком господарського суду, стягненню з відповідача підлягає пеня за прострочення останнім взятого на себе за ОСОБА_3 грошового зобов'язання за період з 04.06.2018 по 30.11.2018 на суму 92 000,00 грн в розмірі 15 995,40 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені слід задовольнити частково.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1362,00 грн 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання..

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень статей 524, 533, 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником, зокрема, процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов'язання.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за період прострочення з 04.06.2018 по 30.11.2018 включно складає 1362,00 грн.

Перевіривши правильність розрахунків заявлених до стягнення сум, господарський суд встановив, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1361, 10 грн 3 % річних за період з 04.06.2018 по 30.11.2018 включно.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Єврокомплекс-К" про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "Евіс" підлягають частковому задоволенню на суму 109 356,50 грн, з яких: 92 000,00 грн основного боргу, 15 995,40 грн пені, 1361,10 грн 3 % річних. У задоволені позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно приписів ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2018 р. між адвокатом ОСОБА_2 (далі - Адвокат), що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю КР№000021, виданого 30.06.2015 та ТОВ "Єврокомплекс-К" (надалі - Замовник) укладено договір про надання правової допомоги №31/18 (а.с. 16).

Відповідно до пункту 1.1. Догвору Адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим ОСОБА_3, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовленні Сторонами.

За правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. ОСОБА_3 Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі визначеному додатком №1 до цього ОСОБА_3 (пункт 3.1. ОСОБА_3).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 2.1. ОСОБА_3).

Договір підписаний повноважними представниками сторін.

Відповідно до Довідки-рахунку про розмір коштів, що підлягають виплаті адвокату (Додаток №1 до договору) від 31.10.2018, сплаті адвокату підлягає 6000,00 грн за надання послуг згідно ОСОБА_3 про надання правової допомоги №31/18 від 31.10.2018р.

Відповідно до виписки з рахунку адвоката ОСОБА_2, відповідачем перераховано 6000,00 грн за надання правової допомоги згідно договору №31/18 від 31.10.2018 (а.с.51).

Отже, на підтвердження надання адвокатських послуг позивачем надано до суду договір №31/18 про надання правової допомоги від 31.10.2018, довідку-рахунок про розмір коштів, що підлягають виплаті адвокату від 31.10.2018, виписку з рахунку про сплату відповідачем 6000,00 грн.

Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту надання адвокатських послуг ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Єврокомплекс-К" у справі №912/3211/18.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази надання позивачу професійної правничої допомоги Адвокатом, а позивачем сплачено відповідні кошти за вказані послуги, господарський суд вважає наявними правові підстави для відшкодування відповідачем наданих позивачем послуг на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "Евіс" (25002, м.Кропивницький, вул. Ельворті, буд. 2, офіс 604, ідентифікаційний код 22228057) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Єврокомплекс-К" (25014, м. Крорпивницький, вул. В. Терешкової, буд. 174, ідентифікаційний код 40716218) заборгованість в сумі 92 000,00 грн., пеня в сумі 15 995,40 грн, 3% річних в сумі 1361,10 грн, а всього 109 356,50 грн, а також судовий збір в сумі 1762,00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення вручити або надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОМПЛЕКС-К" (25014, м.Кропивницький, вул. В.Терешкової, буд. 174) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "ЕВІС" (25002, м.Кропивницький, вул. Ельворті, буд. 2, офіс 604).

Повне рішення складено 21.01.2019.

Суддя Т. В. Макаренко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.