Ухвала

від 15.01.2019 по справі 154/46/19

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

154/46/19

1-кп/154/46/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

провівши в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду Волинської області підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12018030060000813 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

03.01.2018 року із Володимир-Волинської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадження № 12018030060000813 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, разом із угодою про примирення.

Перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ч.7 ст.474КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

За умовами угоди про примирення обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

Потерпілий ОСОБА_6 та представника ОСОБА_7 констатують, що під час досудового розслідування їм були повністю відшкодовані збитки, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають. Обвинувачений приносить потерпілим щирі вибачення за спричинену шкоду.

У п. 3.3. угоди сторони погодили покарання за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, тобто звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Проте, на думку суду, призначення узгодженого сторонами угоди покарання із звільненням обвинуваченого відбування покарання не відповідає загальним засадам призначення покарання, меті покарання та вимогам ст. 75 КК України.

Відповідно доч. 1, 2 ст. 65 КК Українисуд призначає покарання у межах санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправленя особи та попередження вчинення нових злочинів.

Санкція ч.2 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді арешту, обмеження волі та позбавлення волі.

Призначення покарання у виді 3 років позбавлення волі відповідає вимогам ч.2 ст. 185 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При цьому,суд приймаєрішення прозвільнення відвідбування покаранняз випробуваннямз урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи (ч.1ст. 75 КК України).

Проте, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних тяжких злочинів, судимість за які не погашена, після звільнення з місць позбавлення волі, знову обвинувачується у вчиненні умисних, корисливих злочинів середньої тяжкості, що свідчить про суспільну небезпеку обвинуваченого, свідоме небажання стати на шлях виправлення, стійкість на вчинення умисних злочинів, а тому звільнення його від відбування покарання з випробуванням суперечить загальним засадам призначення покарання.

Суд приходить до висновку, що за своїм змістом вищевказана угода спрямована винятково на задоволення приватного інтересу обвинуваченого щодо звільнення його від відбування покарання, без урахування інтересів держави (суспільства).

Аналізуючи зміст угоди про примирення, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого та беручи до уваги, що укладення угоди спрямовано лише винятково на задоволення приватного інтересу обвинуваченого в частині призначення покарання, зі звільненням від його відбування з випробуванням, а тому суд прийшов до висновку, що умови угоди суперечать загальним засадам призначення покарання, меті покарання та не відповідають суспільним інтересам, що позбавляє суд ухвалити законний та обґрунтований вирок за наслідками угоди і є підставою для відмови у затвердженні угоди.

Оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні закінчено, а тому відмовляючи у затвердженні угоди про примирення суд не вбачає підстав для повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування та вважає за необхідне продовжити підготовче судове засідання.

Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.7 ст. 474 КПК України суд,

у х в а л и в:

Відмовити узатвердженні угодипро примирення,укладену 27.12.2018р.між потерпілим ОСОБА_6 ,представником ТзОВ«ПАКО Холдинг» ОСОБА_7 тапідозрюваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12018030060000813 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя ОСОБА_1