Ухвала

від 14.01.2019 по справі 200/574/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 січня 2019 р.                                         Справа №200/574/19-а

          приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши позовну заяву Заступника керівника Краматорської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держпраці у Донецькій області та Державної екологічної інспекції у Донецькій області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл маркет» м. Краматорськ

про: застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Маркет» шляхом зобов»язання ТОВ «Оіл Маркет» негайно зупинити експлуатацію автозаправочного комплексу по вул. Старогородська 10-а у м. Краматорськ, а саме робіт та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, колонки, ємність, в якій знаходиться зріджений вуглеводний газ, насосний агрегат для перекачування зрідженого вуглеводного газу, ємності з дихальними клапанами (бензин), ємність скрапленого газу, автозаправні колонки до усунення порушень, а саме отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію/застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Краматорської місцевої прокуратури звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Головного управління Держпраці у Донецькій області та Державної екологічної інспекції у Донецькій області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл маркет» м. Краматорськ про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Маркет» шляхом зобов»язання ТОВ «Оіл Маркет» негайно зупинити експлуатацію автозаправочного комплексу по вул. Старогородська 10-а у м. Краматорськ, а саме робіт та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, колонки, ємність, в якій знаходиться зріджений вуглеводний газ, насосний агрегат для перекачування зрідженого вуглеводного газу, ємності з дихальними клапанами (бензин), ємність скрапленого газу, автозаправні колонки до усунення порушень, а саме отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію/застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що під час проведення огляду місця події, проведеного на підставі Ухвали слідчого судді Краматорського міського суду від 21.11.2018 р. (справа № 234/18236/18) встановлено, що за адресою м. Краматорськ, вул. Старогородська, 10а, розміщений на земельній ділянці комунальної форми власності, площею 0,2621 га, кадастровий номер 1412900000:00:016:0031 об'єкт нежитлового приміщення автозаправний комплекс. Спеціалістами управління Держпраці у Донецькій області встановлено, що основними порушеннями, які створюють загрозу життю працівників підприємства є наступні порушення: відсутні дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (ст. 21 Закону України «Про охорону праці», п. 6 і п. 7 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою КМУ від 26.10.201 р. № 1107 та п. 3.1 розділу ІІІ «Правил безпеки систем газопостачання», затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 р. № 285); відсутній акт приймання газообладнання для проведення комплексного випробування АГЗП (пусконалагоджувальних робіт) за формою додатка Ю (обов»язкового) до ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання» (п. 4.6 розділу IV Правил безпеки систем газопостачання); відсутня виконавчо – технічна документація на встановлення АГЗП- сертифікати, паспорти або інші документи заводів виготовлювачів, будівельні паспорти тощо згідно з додатком Щ (обов»язкового) до ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання», (п. 3.2. розділу ІІІ Правил безпеки систем газопостачання); відсутні відомості до початку спорудження, монтажу і наладки АГЗП (п. 4.2. розділу IV Правил безпеки систем газопостачання); відсутнє повідомлення про результати ідентифікації об»єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 (п. 18 «Порядку ідентифікації та обліку об»єктів підвищеної небезпеки», затвердженого постановою КМУ від 11.07.2002 р. № 956). Крім того відпвідно до інформації Управління Держпраці у Донецькій області від 21.11.2018 р. ТОВ «Оіл Маркет» не звертався до Управління за отриманням документів дозвільного характеру (дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки) та за декларацією відповідності матеріально – технічної бази роботодавця вимогам законодавства питань охорони праці та промислової безпеки. Отже, експлуатація АГЗП без будь – яких дозволів, погоджень сертифікатів, паспортів та інших документів на обладнання об»єкту підвищеної небезпеки беззаперечно та очевидно становить небезпеку для життя та здоров»я людей, можливе настання нещасного випадку або інших тяжких наслідків.

В обґрунтування підстав звернення до суду прокурор зазначає, що відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, Головне управління Держпраці у Донецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

За приписами п. 4 вказаного Положення, управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, зокрема здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно абз. 3 ч. 1 ст. 4 Закону № 877 виключно законами встановлюються: повноваження органів держаного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону 877, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб»єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Також прокурор зазначає, що відповідно до п. 4 «Положення про Державну екологічну інспекцію України», здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку, зокрема: під час провадження видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку; під час провадження діяльності на об'єктах, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Також прокурор посилається на ст. 131-1 Конституції України, статтю 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2, 7 ст. 162 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Частинами 3, 4, 5, статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Аналіз частин третьої, четвертоїстатті 53 КАС Україниу взаємозв'язку з частиною третьоюстатті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, щоучасть прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Таким чином, згідно з частиною третьоюстатті 23 Закону України "Про прокуратуру"прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до частини четвертоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз частини четвертоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»дає підстави стверджувати, щопрокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обгрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, Головне управління Держпраці у Донецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону 877, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб»єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, серед іншого: забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Суд зазначає, що з урахуванням вищенаведених норм слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другоїстатті 129 Конституції України).

У відповідності до пункту 7 частини четвертоїстатті 169 КАС Українипозовна заява (касаційна скарга) повертається позивачеві (скаржнику), якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Так, у позовній заяві прокурором не обґрунтовано та не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду, від імені суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності достатті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Суд зазначає, що прокурор просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Маркет» шляхом зобов'язання ТОВ «Оіл Маркет» негайно зупинити експлуатацію автозаправочного комплексу по вул. Старогородська 10-а у м. Краматорськ, а саме робіт та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, колонки, ємність, в якій знаходиться зріджений вуглеводний газ, насосний агрегат для перекачування зрідженого вуглеводного газу, ємності з дихальними клапанами (бензин), ємність скрапленого газу, автозаправні колонки до усунення порушень, а саме отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію/застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, повноваження, щодо звернення з даними позовними вимогами належать до компетенції Головного управління Держпраці в Донецькій області.

З урахуванням вищенаведеного суд прийшов до висновку, що підстави для звернення Прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави відсутні.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом в постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17 та від 10 травня 2018 року у справі № 918/323/17, ухвалах від 07 травня 2018 року у справі № 910/18283/17, від 16 травня 2018 року у справі № 826/13768/16, від 19.07.2018 року у справі № 822/1169/17.

Так, згідно із положеннями пункту 7 частини 4статті 169 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Завикладених обставин, суд приходить до висновку, що у зв'язку з відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким адміністративним позовом, даний позов підлягає поверненню позивачеві на підставі п. 7 ч. 4ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись, ст. 53, 162, , 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Заступника керівника Краматорської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держпраці у Донецькій області та Державної екологічної інспекції у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл маркет» м. Краматорськ про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Маркет» шляхом зобов'язання ТОВ «Оіл Маркет» негайно зупинити експлуатацію автозаправочного комплексу по вул. Старогородська 10-а у м. Краматорськ, а саме робіт та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, колонки, ємність, в якій знаходиться зріджений вуглеводний газ, насосний агрегат для перекачування зрідженого вуглеводного газу, ємності з дихальними клапанами (бензин), ємність скрапленого газу, автозаправні колонки до усунення порушень, а саме отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію/застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки повернути прокурору.

Повернути Прокуратурі Донецької області судовий збір в розмірі 1762 грн. сплаченого згідно платіжного доручення № 3820 від 13.12.2018 р.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її (складання) підписання.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя                                                             Олішевська В.В.