Рішення

від 15.01.2019 по справі 2040/7983/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 січня 2019 р. № 2040/7983/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагайдака В.В.,

при секретарі судового засідання - Савчук С.С.

за участі:

представника позивача - Максимова М.І.,

представника відповідача - Шамілової Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНАСТАСИЯ" (вул. Шубінська, буд. 29-А, с. Шубіне, Харківська область, 62493, код ЄДРПОУ 32101049) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АНАСТАСИЯ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень від 08.10.2018 р., просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2018 року №00001801401, що складено Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2018 року №00001811401, що складено Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2018 року №00004001410, що складено Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення №00001801401, №00001811401, №00004001410 від 08.05.2018 р. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АНАСТАСИЯ" заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю АНАСТАСИЯ зареєстроване 30.07.2002 за №14711200000000794 Харківським районним управлінням юстиції Харківської області.

Фахівцями Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, на підставі направлень від 14.03.2018 року №2235, №2236, №2237, №2238, №2239, №2240, наказів ГУ ДФС у Харківській області від 28.02.2018 року №1423, від 27.03.2018 року №2111(а.с.229-236 том 2), проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "АНАСТАСИЯ" податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017.

За результатами перевірки ГУ ДФС у Харківській області складено акт №1355/20-40-14-01-08/32101049 від 12.04.2018 року(а.с.28-75 том 1).

Згідно висновку акту перевірки контролюючим органом встановлені наступні порушення:

п.44.1. ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого знижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 224403 гривень, в тому числі за 2015 рік на суму 71100 грн., за 2016 рік на суму 36384 грн., за І квартал 2017 року на суму 1568 грн., за півріччя 2017 року на суму 3828 гривень, за три квартали 2017 року на суму 55416 грн., за 2017 рік на суму 116919 грн.;

п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 596271 грн., в тому числі за березень 2016 року на суму 596271 грн.;

пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п 176.2 а ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого до бюджету несвоєчасно перераховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 3400,00 грн. за травень-червень 2015 року;

п.2.6. глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено не оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства у сумі 24461,18 грн.;

п.2.8. глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено не оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства у сумі 200,0 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.05.2018 року:

№00001801401, яким "АНАСТАСИЯ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 262728,75 грн.(27 том 1);

№00001811401, яким ТОВ "АНАСТАСИЯ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 745338,75 грн.(а.с. 25 том 1);

№00004001410, яким ТОВ "АНАСТАСИЯ" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів на суму 425905,9 грн.(а.с.23 том 1).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з даним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

Щодо податкових повідомлень-рішень №00001801401, №0000181140, судом встановлено наступне.

Контролюючим органом в акті перевірки вказано, що надані до перевірки зведені відомості-рахунки на оплату нафтопродуктів не підтверджені первинними документами встановленої форми на отримання (заправку), транспортування та зберігання придбаних нафтопродуктів (палива) у ТОВ фірми ПРОМАГРОСЕРВІС на загальну суму 1496022.59 грн., в тому числі ПДВ - 249337.09 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ фірмою ПРОМАГРОСЕРВІС (в якості продавця) та ТОВ АНАСТАСИЯ (в якості покупця) 04.01.2016 р. укладено договір №10/01(а.с.76 том 2).

Згідно п. 1.1 договору постачальник бере на себе зобов'язання здійснювати зберігання та заправку нафтопродуктами вітчизняного виробництва автотранспорт покупця, у відповідності з відомостями, на автозаправній станції, що знаходиться за адресою: с. Васищево, в-зд. Орешкова, 3-Б.

Асортимент, кількість, ціна одиниці товару та загальна сума угоди визначаються в накладних на передачу товару на підставі заявки покупця та прайс листів продавця. Заявки на товар оформлюються на бланках або по телефону.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2016 р.(п.7.1 договору).

Аналогічного змісту договір було укладено між сторонами 04.01.2015 р. №4/1(а.с.176 том 2).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надані копії:

Видаткових накладних №32, №194, №587, №647, №695, №580, №372, №34, №82, №309, №246, №134, №347, №490, №471, №34, №77, №117, №380, №398, №155, №289, №193, №333, №236, №468, №440, №520, №411, №304, №68, №247, №505, №426, №124, №188, рахунки на оплату №85, №493, №44, №33, №187, №71, №579, №466, №127, №429, №256, №414, №374, №304, №347, №310, №400, №464, №519, №406, №249, №380, №586, №193, №133, №506, №647,№695, №333, №289, №236, №192, №157, №119, №79, №36, (а.с.115-187 том 1), податкових накладних №291, №312, №305, №264, №302, №321, №268, №331 до договору №4/1 від 04.01.2015 р.(а.с.188-195 том 1);

податкових накладних до договору №10/1 від 04.01.2016 р. №274, №270, №278, №299, №282, №291, №298, №279, №264, №308, №326, №288, №276(а.с.196-208 том 1),за 2017 р. №262, №90, №119, №129, №102, №76, №61, №72, №63, №64, №66(а.с.209-223 том 1);податкових накладних до договору №4/1 №250, №277(а.с.168-169,174-175 том 2); податкових накладних до договору №04/01 №234, №304, (а.с.170-173 том 2);

відомостей на відпуск нафтопродуктів за січень - грудень 2017 р., січень-грудень 2016 р. січень-грудень 2015 р.(а.с.38-74 том 2).

акти звіряння взаємних розрахунків за грудень 2015 р., грудень 2016 р., грудень 2017 р.(а.с.81-83 том 2);

карток рахунків №631 за 2015 р., 2017 р., 2016 р.(а.с.84-96 том 2).

Посилання контролюючого органу на відсутність реквізитів на конкретний укладений договір купівлі-продажу не спростовує фактичне здійснення операції, безпосередню пов'язаність з господарською діяльністю позивача та отримання останнім позитивного економічного ефекту від її проведення, оскільки правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування доходів та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Також перевіркою встановлено, що у березні 2016 року ТОВ АНАСТАСИЯ здійснено реалізацію придбаного товару невстановленим особам без документального підтвердження його приймання-передачі.

Перевіркою встановлено придбання за договором поставки нафтопродуктів від 28.05.2015 №56 з ТОВ НАФТОСОФТ (податковий номер 39484347) бензину А-92 ФОРСАЖ у кількості 276800 л на загальну суму 3481400 грн., в тому числі ПДВ- 580233,35 грн., який було передано невстановленим особам.

Судом встановлено, що між ТОВ НАФТАСОФТ (в якості постачальника) та ТОВ АНАСТАСИЯ (в якості покупця) 28.05.2015 р. укладено договір №56 поставки нафтопродуктів(а.с.75 том 2).

Згідно п. 1.1 договору постачальник поставляє та передає у власність покупця нафтопродукти, далі товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця переходить в момент підписання видаткової накладної(п.4.1 договору).

Ціна товару, що передається у власність покупця узгоджується сторонами у рахунках-фактури, які є невід'ємною частиною договору (п.2.1 договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016 р. (п.5.1 договору).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надані копії видаткових накладних №0259, №0260,товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) №180313, №180312, сертифікатів відповідності (а.с.84-89 том 1), видаткових накладних №0215, №0216, №0220, №0222, №0223, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) №090302, №090301, №100314, №120302, №120301, сертифікати відповідності, (а.с.100-114 том 1),податкових накладних до договору №56 від 28.05.2015 р. №122, №120, №44, №43, №37, №29, №28, (а.с.224-237 том 1).

Відповідач в акті перевірки вказав, що у товарно-транспортних накладних не зазначена повна адреса розвантаження нафтопродуктів.

Відсутність в товарно-транспортних накладних інформації про певний пункт розвантаження за наявності інших даних, які ідентифікують товар, автомобіль та інше, та за наявності первинних документів (видаткових накладних, рахунків, платіжних доручень та інших), які підтверджують факт транспортування та поставки товарів, не свідчить про порушення позивачем податкового законодавства.

Під час розгляду справи встановлено, що придбаний у ТОВ НАФТАСОФТ товар позивачем реалізовано ТОВ Компанія ІНТЕРТРЕЙД та ТОВ Компанія НІКОС .

Між ТОВ АНАСТАСИЯ (в якості постачальника) та ТОВ Компанія ІНТЕРТРЕЙД (в якості покупця) 18.03.2016 р. укладено договір поставки №18/03-1(а.с.79-80 том 2).

Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцеві паливно-мастильні матеріали (товар) партіями, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та своєчасно оплатити товар(п.1.1 договору).

Ціна, асортимент, кількість (об'єм) та порядок поставки кожної партії товару погоджується сторонами та відображається у рахунку фактурі та видаткових накладних(п.1.2 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016 р. (п.9.1 договору).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надані копії видаткових накладних №185, №184, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р185, №Р184(а.с.80-83 том 1), податкових накладних до договору 18/03-01 від 18.03.2016 р. №60, №61(а.с.248-250 том 1), картка рахунку 631 за березень 2016 р. (а.с.98 том 2).

Між ТОВ АНАСТАСИЯ (в якості постачальника) та ТОВ Компанія НІКОС (в якості покупця) 09.03.2016 р. укладено договір поставки №09/03-1(а.с.77 -78 том 2).

Згідно з умовами п.1.1 договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві паливно-мастильні матеріали (далі товар) партіями, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та своєчасно оплатити товар.

Ціна, асортимент, кількість (об'єм) та порядок поставки кожної партії товару погоджується сторонами та відображається у рахунку фактурі та видаткових накладних(п.1.2 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016 р. (п.9.1 договору).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надані копії видаткових накладних №148, №149, №153,№162, №163, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р148, №Р149,№Р153, №Р162,№Р163 (а.с.90-99 том 1), податкових накладних до договору 09/03-1 №39, №38, №30, №25, №24(а.с.238-247 том 1), картка рахунку 631 за березень 2016 р. (а.с.97 том 2)

З метою перевезення придбаного та реалізованого товару між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 укладені договори найму (оренди) транспортних засобів, які посвідчені приватним нотаріусом(а.с.155-167 том 2).

Згідно предмету зазначених договорів оренди транспортних засобів ТОВ АНАСТАСИЯ передані у користування транспорті засоби (сідлові тягачі) та спеціалізовані напівпричепи цистерни) номерні знаки яких співпадають з тими, що зазначені у товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти).

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав Згідно даних ІС Податковий блок в наданих податкових деклараціях з акцизного податку ТОВ КОМПАНІЯ НІКОС з 03.03.2016 по 31.12.2017 не декларувало реалізацію або використання для власних виробничих потреб підакцизних товарів. Відсутність реалізації пального за вказаний період підтверджено відсутністю зареєстрованих ТОВ КОМПАНІЯ НІКОС податкових накладних з ПДВ на реалізацію будь-якого бензину.

Згідно даних ІС Податковий блок в наданих податкових деклараціях з акцизного податку ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕРТРЕЙД з 01.03.2016 по 31.12.2017 не декларувало реалізацію або використання для власних виробничих потреб підакцизних товарів. Відсутність реалізації пального за вказаний період підтверджено відсутністю зареєстрованих ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕРТРЕЙД податкових накладних з ПДВ на реалізацію будь-якого бензину .

Суд зазначає, що обов'язок декларування реалізації або використання для власних виробничих потреб підакцизних товарів покладено на ТОВ Компанія ІНТЕРТРЕЙД та ТОВ Компанія НІКОС , відтак позивач не має нести відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку його контрагентами.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі по тексту - Закон України N 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням п. 2 ст. 3 Закону України №996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 9 Закону України №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з п. 2.1 та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з приписами ПК України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Підсумовуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість податкових повідомлень-рішень №00001801401, №0000181140.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00004001410, яким ТОВ "АНАСТАСИЯ" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів на суму 425905,9 грн.(а.с.23 том 1), судом встановлено наступне.

Перевіркою контролюючого органу ТОВ Анастасия з дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320) (із змінами та доповненнями), далі - (Положення № 637) встановлено:

Ліміт залишку готівки в касі підприємства в періоді, що перевіряється ТОВ Анастасия не встановлено й відповідно п.5.9 глави 5 Положення № 637 вважається нульовим.

На підставі наданих до перевірки документів за період, що перевіряється, встановлено не оприбуткування готівки до каси у повній сумі її фактичних надходжень у день одержання коштів на загальну суму 24461.18 грн., а саме: згідно наказу №5 від 01.11.2016 року та табелю обліку використання робочого часу за листопад 2016 року головний бухгалтер ТОВ Анастасия ОСОБА_9 перебувала у щорічній відпустці з 01.11.2016 року по 24.11.2016 року (включно), таким чином, прибуткові касові ордери №23 на суму 14461.18 грн. від 04.11.2016 року та №24 на суму 10000,00 грн. від 21.11.2016 року не могли бути підписаними головним бухгалтером ТОВ Анастасия ОСОБА_9 раніше 25.11.2016 року, з фактичним виходом на роботу зазначеної посадової особи та виконанням посадових обов'язків, що покладені на неї.

Враховуючи наведене, до каси 04.11.2016 року не оприбутковано готівку у розмірі 14461.18 грн. та 21.11.2016 року не оприбутковано готівку у розмірі 10000,00 грн., що є порушенням вимог п.2.6 глави 2 Положення № 637.

Перевіркою встановлено, що згідно видаткового касового ордеру №130 від 04.12.2015 р. на суму 1252,50 грн. ОСОБА_10 отримано готівкові кошти у розмірі 1052,50 грн. Таким чином, готівка у розмірі 200,0 грн. залишилась на касі підприємства.

Враховуючи наведене, понадлімітні кошти у розмірі 200,0 грн. знаходились в касі підприємства з 04.12.2015р. по 31.12.2017р. (кінець періоду, що перевіряється) на протязі 759 днів (згідно касової книги підприємства, залишок готівки на кінець дня протягом періоду, що перевіряється складає 0,00 грн.), чим порушено п.2.8 глави 2 Положення № 637.

Судом встановлено, що 04.11.2016 р. та 21.11.2016 р. головним бухгалтером ОСОБА_9 підписані прибуткові касові ордери №23 на суму 14461.18 грн. та №24 на суму 10000,0 грн(а.с.207-208 том 2).

При цьому, згідно змісту наказів №7 та №6 у зв'язку з виробничою необхідністю головного бухгалтера було відкликано з щорічної відпустки на один день 04.11.2016 р та один день 21.11.2016 р.

Відтак посилання відповідача на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "АНАСТАСИЯ" вимог п.2.6 глави 2 Положення № 637 є необґрунтованими.

Судом встановлено, що згідно видаткового касового ордеру №130 від 04.12.2015 р. на суму 1252,50 грн. ОСОБА_10 отримано готівкові кошти у розмірі 1052,50 грн.(а.с.183 том 2).

Суд зазначає, що видатковий касовий ордер №130 виписано саме на суму 1252,50 грн. та готівкові кошти ОСОБА_6 видані саме у сумі 1252,50 грн. про що свідчить копія касової книги підприємства за 2015 р.

До того ж, залишок на кінець для (04.12.2015 р.) відсутній.

З огляду на вказане вище, ОСОБА_10 помилково зазначено суму у розмірі 1052,50 грн., відтак ТОВ "АНАСТАСИЯ" не порушено п.2.8 глави 2 Положення № 637.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №00004001410 є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АНАСТАСИЯ" (вул. Шубінська, буд. 29-А, с. Шубіне, Харківська область, 62493, код ЄДРПОУ 32101049) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.05.2018 року №00001801401, №00001811401, №00004001410, що складені Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНАСТАСИЯ" (вул. Шубінська, буд. 29-А, с. Шубіне, Харківська область, 62493, код ЄДРПОУ 32101049) суму сплаченого судового збору у розмірі 16223,60 грн. (шістнадцять тисяч двісті двадцять три гривні60 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 січня 2019 р.

Суддя Сагайдак В.В.