Рішення

від 14.01.2019 по справі 926/2282/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року Справа № 926/2282/18

За позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком м. Київ

до Управління державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернівецькій області

про стягнення 36814,56 грн.

Суддя Бутирський А.А.

при секретарі Губчак І.Б.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1 - старший юрисконсульт (довіреність № 2776 від 12.12.2017 р.)

від відповідача - ОСОБА_2 - головний спеціаліст-юрисконсульт (довіреність від 11.01.2019 р.)

СУТЬ СПОРУ : Публічне акціонерне товариство Укртелеком м. Київ звернулося до господарського суду Чернівецької області з позовом до Управління державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернівецькій області про стягнення 36814,56 грн. заборгованості, що виникла у результаті фактичного використання відповідачем кабельної каналізації електрозв'язку позивача у 2016-2017 р.р.

Ухвалою від 19.12.2018 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 14.01.2019 р.

У судовому засіданні 14.01.2019 р. позивач позовні вимоги підтримав. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що у 2015 р. був укладений договір на користування кабельної каналізації електрозв'язку (далі - ККЕ) з терміном дії з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. Після припинення даного договору, продовжує позивач, відповідач займану каналізацію не звільнив, демонтаж своїх кабелів електрозв'язку не провів та використовував ККЕ у 2016-2017 р.р. без укладення відповідного договору, що призвело до виникнення боргу у сумі 36814,56 грн.

Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи це тим, що позивач не є власником ККЕ.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд

ВСТАНОВИВ:

16.02.2015 р. між сторонами укладено договір про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ Укртелеком , згідно якого позивач надав відповідачеві у користування ККЕ, що передбачає виконання комплексу організаційно-технічних заходів та надання таких послуг:

· бронювання місця в ККЕ Укртелекому;

· погодження робочого проекту;

· технічний нагляд за роботою відповідача в ККЕ Укртелекому;

· надання місця в каналі в ККЕ Укртелекому;

· використання в ККЕ Укртелекому.

У свою чергу, відповідач зобов'язувався оплачувати надані послуги. Даний договір діяв до 31.12.2015 р.

Після закінчення строку дії згаданого Договору, у 2016-2017 р.р., відповідач продовжував використовувати ККЕ (підтверджується двосторонніми актами звіряння обсягів ККЕ за згаданий період), однак будь-яких договорів між сторонами не укладалось, хоча позивач і направляв відповідачеві пропозиції укласти відповідні договори (листи позивача від 12.01.2016 р., 12.10.2016 р. та 10.01.2017 р.). Проте, відповідач відмовився від укладення договору на використання ККЕ, посилаючись при цьому на відсутність у позивача правовстановлюючих документів на ККЕ (листи відповідача від 09.11.2016 р. та 10.01.2017 р.).

16.11.2018 р. позивач направив відповідачеві претензію з вимогою сплатити борг у сумі 36814,56 грн. Дана претензія залишена відповідачем без реагування.

05.09.2018 р. між сторонами укладено договір про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ Укртелеком , згідно якого позивач надав відповідачеві у користування ККЕ, що передбачає виконання комплексу організаційно-технічних заходів, а відповідач зобов'язувався оплачувати надані послуги. Даний договір діяв з моменту підписання до 31.12.2018 р. Також умови цього договору сторони застосували до відносин, які виникли між сторонами з 01.01.2018 р.

За таких обставин справи у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати:

· безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

· з акту управління господарською діяльністю;

· з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

· внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

· у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Договірні відносини між сторонами у 2016-2017 р.р. були відсутні.

Згідно ст. 1 Закону України Про телекомунікації кабельна каналізація електрозв'язку - обладнання та споруди, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій, що включають трубопроводи (канали кабельної каналізації), закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання, а оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.

Позивач, згідно ліцензії Серії ДЛ № 000396 на період з 03.04.2016 р. по 02.04.2021 р. має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання послуг каналів електрозв'язку: місцевого, міжміського, міжнародного.

Відповідно до п. 2 розд. 1 Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, від від 12 липня 2016 року N 359, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 серпня 2016 р. за N 1098/29228 (далі - Правила), використання ККЕ - послуга постачальника з надання замовнику у користування місця у каналі ККЕ на договірних умовах на певний строк.

Замовник - суб'єкт господарювання, який отримує у постачальника на договірних засадах послуги з надання в користування ККЕ, а постачальник - оператор, провайдер телекомунікацій, що є власниками (володільцями) ККЕ і на договірних умовах надають в користування ККЕ замовникам для власних потреб або для надання телекомунікаційних послуг (п. 2 розд. 1 Правил).

За надані постачальником послуги з надання в користування ККЕ замовник здійснює їх оплату згідно з договором про надання в користування ККЕ (п. 1 розд. 6 Правил).

Проте, позивач не надав доказів того, що він власником (володільцем) ККЕ, які використовував відповідач, а відтак він не є постачальником у розумінні Правил і, як наслідок, не може вимагати плату за користування ККЕ у 2016-2017 р.р.

Крім того, суд зазначає, що позивачем заявлено до стягнення заборгованість, однак за відсутності договірних відносин між сторонами та закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, який би зобов'язував відповідача оплачувати такі послуги, у відповідача не виникало обов'язку сплачувати плату за користування ККЕ.

Доводи позивача спростовуються матеріалами справи та не беруться до уваги судом з підстав, що наведені вище. Стосовно укладення договорів про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ Укртелеком у 2015 р. та 2018 р. слід зазначити, що господарський договір укладається на підставі вільного волевиявлення сторін такого договору і останній є підставою для виникнення майново-господарського зобов'язання. Відповідно, взяття відповідачем на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг по використанню ККЕ у 2015 р. та 2018 р., не означає автоматичного прийняття обов'язку оплачувати використання ККЕ у 2016-2017 р.р.

Двосторонні акти звіряння обсягів ККЕ за згаданий період не породжують обов'язку у відповідача оплачувати такі послуги, а є лише формою бухгалтерського обліку.

Довідка позивача про наявність у нього права власності на ККЕ не є належним доказом у справі, оскільки є похідним документом, який до того ж виданий самим позивачем.

Судові витрати віднести на позивача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Укртелеком м. Київ до Управління державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернівецькій області про стягнення 36814,56 грн. заборгованості - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15.01.2019 р.

Суддя ОСОБА_3