Рішення

від 15.01.2019 по справі 923/891/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2019 року, м. Херсон, справа № 923/891/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія Скіфія

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопетрівське"

про стягнення 470 092,93 грн,

за участю:

секретаря судового засідання Бєлової О.С.,

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

від відповідача - ОСОБА_3,

у с т а н о в и в:

Дії, аргументи та докази позивача

16.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія Скіфія звернулося до суду з вимогами, спрямованими до Товариства з обмеженою відповідальністю Новопетрівське , про стягнення 470 092,93 грн, з яких: 324000 грн основної заборгованості, 116 640 грн інфляційних та 29 452,93 грн річних, які нараховані за договором купівлі-продажу № ПР07/04-2015 від 02.04.2015.

У якості обґрунтування власної позиції, позивач вказав, що:

- на підставі укладеного договору поставив відповідачу товар за накладною № РН-0000006 від 03.04.2015 через представника ОСОБА_4, який діяв за довіреністю № 13 від 02.04.2015, на загальну суму 324 000 грн. Проте, не дивлячись на умови договору позивач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару не виконав, а тому поряд із сумою заборгованості повинен сплати також інфляційні та річні у вказаних сумах за період з 02.11.2015 по 31.08.2018,

- відповідач неправомірно посилається на платіжне доручення № 499 від 07.10.2015 про перерахування 324 000 грн в якості оплати за договором, оскільки у ньому вказаний інший рахунок-фактура, а саме б/н від 03.04.2015 , хоча за договором виставлявся рахунок-фактура № СФ-0000007 від 03.04.2015 ,

- у платіжному дорученні № 499 від 07.10.2015 в розділі призначення платежу вказаний не договір купівлі-продажу № ПР07/04-2015 від 02.04.2015, а рахунок-фактура б/н від 03.04.2015, що не відповідає пункту 3.8. Інструкції Про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті ,

- акти звірок не є належними доказами сплати заборгованості, оскільки вони не є первинними бухгалтерськими документами,

- банківська виписка по рахунку не містить печатки банку.

З метою підтвердження заявлених вимог, позивач разом із позовною заявою надав та послався на наступні докази:

- договір купівлі-продажу № ПР 07/04-2015 від 02.04.2015 (а.с. 8-10),

- рахунок-фактуру № СФ-0000007 від 03.04.2015 (а.с. 11),

- видаткову накладну № РН-0000006 від 03.04.2015 (а.с. 12),

- довіреність № 13 від 02.04.2015 (а.с. 13),

Під час судового розгляду справи представник позивача підтвердив попередню позицію позивача та просив позовні вимоги задовольнити.

Дії та аргументи відповідача

Відповідач заявлені до нього вимоги не визнав та у поданому до суду у встановлений строк відзиві на позов, а також у судовому засіданні послався на наступні аргументи.

Так, на його думку, у задоволенні позову суд повинен відмовити виходячи з відсутності заборгованості за договором № ПР 07/04-2015 від 02.04.2015 у зв'язку з повною оплатою вартості отриманого товару відповідно до платіжного доручення № 499 від 07.10.2015.

З метою підтвердження вказаних обставин, відповідач разом з відзивом на позов та запереченнями на відповідь на відзив надав та послався на наступні докази:

- акт звірки № 3 за період з 02.03.2012 по 30.11.2017 (а.с. 56),

- акт звірки за період з 02.03.2012 по 22.01.2018 (а.с. 58),

- лист № 01/01-18 від 22.01.2018 (а.с. 60),

- картку рахунку 631 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 (а.с. 61-63),

- акт звірки за період з 03.04.2015 по 08.10.2015 (а.с. 64),

- лист № 95 від 02.11.2018 (а.с. 66),

- довідку № Д2-1376/62-148 від 10.12.2018 (а.с. 121),

- банківську виписку по рахунку за 08.10.2015 (а.с. 122),

- банківську виписку по рахунку за 08.10.2015 (а.с. 123),

- платіжне доручення № 499 від 07.10.2015 (а.с. 125),

Під час судового розгляду справи представник відповідача підтвердив попередню позицію відповідача та просив у задоволені позовних вимог відмовити.

Предмет спірних правовідносин

З огляду на зміст викладених обставин та позицій сторін, суд приходить до висновку, що фактично спір у справі виник у зв'язку з несприйняттям позивачем факту перерахування відповідачем грошових коштів у сумі 324 000 грн за платіжним дорученням № 499 від 07.10.2015 у якості оплати за договором № ПР 07/04-2015 від 02.04.2015.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 18.10.2018 відкрите провадження у справі за правилами загального провадження. Цією ж ухвалою відповідачу встановлений строк (09.11.2018) для надання відзиву на позов, а позивачу строк (12.11.2018) для надання відповіді на відзив. У свою чергу, відповідач надав відзив на позов та заперечення на відповідь на відзив, а позивач - відповідь на відзив.

Безпосередньо підготовче провадження проведене у судових засіданнях, які відбулися 13 листопада, 4 та 18 грудня 2018 року, а розгляд справи по суті 15.01.2019.

При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що позивачем та відповідачем дотримані вимоги частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі доказів разом із позовною заявою, відзивом та запереченнями на відповідь на відзив, а тому названі вище письмові докази прийняті судом до розгляду.

Поряд з цим під час судового розгляду у підготовчому провадженні відповідачем було заявлене клопотання про витребування доказів у позивача (а.с. 69). Це клопотання судом відхилене з огляду на відсутність потреби у додаткових доказах, оскільки наявні у справі є достатніми для висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

На стадії розгляду справи по суті відповідачем заявлено клопотання про допит у якості свідка представника позивача. Це клопотання судом відхилене, оскільки воно заявлене не на стадії підготовчого провадження та не у строк, встановлений частиною 4 статті 88 ГПК України.

Установлені судом обставини

02.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія Скіфія , як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Новопетрівське , як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу партії товару № ПР 07/04-2015.

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:

- продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах даного договору (пункт 1.1.),

- найменування товару: насіння соняшника Златсон , насіння соняшника Солтан , насіння соняшника Форвард (пункт 1.2.),

- загальна кількість товару у фізичній вазі: насіння соняшника Златсон 4 т, ціна за 1 т 33 400 грн, насіння соняшника Солтан 5 т, ціна за 1 т 36 000 грн, насіння соняшника Форвард 0,3 т, ціна за 1 т 34 650 грн (пункт 2.1.),

- загальна вартість … за договором … складає 324 000 грн … (пункт 2.2.),

- оплата за товар здійснюється згідно договору у розмірі 100 % вартості товару, встановленою у п. 2.2. цього договору в строк до 1 листопада 2015 року (пункт 5.1.).

За твердженнями позивача ним 03.04.2015 був виставлений відповідачу рахунок-фактура № СФ-0000007 від 03.04.2015 на суму 3240 000 грн та вказаний строк його дії - 11.04.2015, проте доказів отримання відповідачем цього рахунку не надано. Поряд з цим строк дії рахунку не узгоджується з положеннями умов договору щодо строку оплати за поставлений товар (01.11.2015). У зв'язку з такими обставинами судом цей доказ не приймається до уваги при аналізі договірних відносин.

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000006 від 03.04.2015 позивач поставив відповідачу через представника ОСОБА_4, який діяв за довіреністю № 13 від 02.04.2015, насіння соняшника Златсон у кількості 4 т, насіння соняшника Солтан у кількості 5 т та насіння соняшника Форвард у кількості 0,3 т, а всього на загальну суму 324 000 грн. З тексту накладної вбачається, що товар поставлений на підставі договору № ПР 07/04-2015 від 03.04.2015.

Водночас, як слідує з платіжного доручення № 499 від 07.10.2015 відповідач перерахував позивачу 324 000 грн. Зокрема, в його розділі призначення платежу зазначено: Оплата за насіння соняшника згідно рахунку № б/н від 03.04.15, у т. ч. ПДВ 20 % - 54 000 грн .

Факт проведення платіжного доручення № 499 банком та фактичного перерахування коштів підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 від 06.12.2018, наданою Акціонерним товариством ОСОБА_5 Аваль , за змістом якої 08.10.2015 було проведене перерахування 324 000 грн на розрахунковий рахунок позивача в ПАТ Укрсоцбанку .

Суд зазначає, що на платіжному дорученні № 499 від 07.10.2015 та банківській виписці по рахунку № НОМЕР_1 від 06.12.2018 наявні підписи та печатки відповідних посадових осіб.

Поряд з цим, у довідці № Д2-1376/62-148 від 10.12.2018 за підписом начальника Іванівського відділення АТ ОСОБА_5 Аваль також підтверджено проведення платіжного доручення № 499 від 07.10.2015 та вказано, що кошти у сумі 324 000 грн були списані з рахунку відповідача № НОМЕР_1 та зараховані на рахунок позивача № 26006000112353 в ПАТ Укрсоцбанку з призначенням платежу: Оплата за насіння соняшника згідно рахунку № б/н від 03.04.15, у т. ч. ПДВ 20 % - 54 000 грн .

Відповідач не надав до матеріалів справи рахунок № б/н від 03.04.15, а тому суд стверджує, що ним не доведено перерахування коштів саме на виконання цього рахунку.

З огляду на викладене, суд зазначає, що вказаними допустимими та належними доказами підтверджені наступні обставини:

- наявність договірних відносин між сторонами за договором купівлі-продажу № ПР 07/04-2015 від 03.04.2015,

- поставку позивачем відповідачу за накладною № РН-0000006 від 03.04.2015 насіння соняшнику на загальну суму 324 000 грн,

- перерахування відповідачем позивачу платіжним дорученням № 499 від 07.10.2015 324 000 грн.

Поряд з цим, судом не прийняті до уваги у якості доказів надані відповідачем та позивачем акти звірок взаємних розрахунків № 3 за період з 02.03.2012 по 30.11.2017, за період з 02.03.2012 по 22.01.2018, за період з 03.04.2015 по 08.10.2015, оскільки вони не підписані обома сторонами, а інформація, яка в них наведена, є спірною за позицією обох сторін.

Щодо належності та допустимості доказів

З огляду на заперечення позивача щодо отримання коштів за платіжним дорученням № 499 від 07.10.2015 у якості оплати за договором суд вважає за необхідне вказати на положення діючого законодавства, якими урегульовано правовий статус виписки банку по рахунку клієнта .

Так, у відповідності до постанови Національного Банку України від 04.07.2018 № 75 Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України :

- Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (пункт 62),

- ОСОБА_5 у разі втрати клієнтом виписки з його особового рахунку на вимогу клієнта видає дублікат. Порядок видачі дублікатів виписок обумовлюється в договорі банківського рахунку (пункт 63),

- ОСОБА_5 станом на 1 січня надає клієнтам виписки за їх особовими рахунками. Клієнти складають у письмовій/електронній формі підтвердження про залишки на їх особових рахунках станом на 1 січня. Порядок підтвердження залишків коштів за особовими рахунками клієнтів передбачається в договорах банківського рахунку. Залишки коштів за особовими рахунками клієнтів є підтвердженими, якщо підтвердження про них банк не отримав протягом місяця (пункт 64),

- Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам та органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України (пункт 65),

- Виписки з аналітичних рахунків з обліку внутрішньобанківських операцій роздруковуються на паперових носіях у разі потреби з періодичністю, визначеною згідно з внутрішнім положенням банку (пункт 66).

Таким чином, виписка по рахунку відповідача станом 06.12.2018 за підписом відповідальної особи банку є належним та допустимим доказом факту проведення господарської операції - перерахування грошових коштів у сумі 324 000 грн з рахунку відповідача на рахунок позивача.

Щодо відсутності у платіжному дорученні вказівки на договір

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні урегульовані серед іншого приписами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, за змістом цього Закону:

- Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система збору, обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію… (стаття 1),

- 1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо … 6. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами ... (стаття 9).

Отже, недоліки у платіжному дорученні щодо підстави перерахування відповідачем позивачу 324 000 грн не є істотними, оскільки:

- у платіжному дорученні містяться відомості про господарську операцію - оплату відповідачем позивачу насіння соняшника на суму 324 000 грн,

- такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, тобто безпосередньо платника та отримувача коштів,

- у платіжному дорученні містяться відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.

Поряд з цим, безпосередньо позивачем не спростовано як отримання цих коштів, так і наявність інших правовідносин з відповідачем, за якими вони могли б бути перерахованими. Позивачем також не доведено факт повернення отриманих коштів у випадку наявності невідповідності договірним відносинам.

Оцінка суду установлених обставин та положень законодавства

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір купівлі-продажу.

Зокрема, згідно з приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає …майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає … майно (товар) і зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму .

Водночас, відповідно до частини 1 статті 692 того ж Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими: Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1); Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7).

У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Підсумовуючи наведені правові положення, суд зазначає, що:

- за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати товар покупцю, а покупець - сплатити вартість товару у визначений у договорі строк,

- у випадку порушення покупцем грошового зобов'язання по сплаті вартості отриманого товару він повинен сплати продавцеві заборгованість з урахуванням інфляційних та три відсотки річних від простроченої суми.

У даному контексті відповідачем доведено факт оплати вартості отриманого товару, а тому твердження позивача про наявність заборгованості на суму 324 000 грн та можливість нарахування інфляційних та річних на цю суму є недоведеними.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів та пояснень сторін, суд приходить до висновку, що відповідач сплатив вартість отриманого за договором купівлі-продажу товару у повному розмірі, тим самим виконав взяте на себе договірне зобов'язання, у зв'язку з чим відсутня як сама заборгованість, так і право на нарахування інфляційних та річних за статтею 625 ЦК України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 12 від 10.10.2018 у сумі 7 051,40 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України відносяться на нього у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене - 15.01.2019

Суддя М.К. Закурін