Ухвала

від 15.01.2019 по справі 201/1909/15-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/1909/15-ц провадження 2-зз/201/1/19

УХВАЛА

15 січня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря - Плевако О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 від імені якої діє законний представник - опікун ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, Орган опіки та піклування - служба у справах дітей Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, державний нотаріус Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9, за участі Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання договору про поділ спадщини недійсним, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними, про поділ майна та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з 05.02.2015р. перебуває вищевказана справа.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2015р., під головуванням судді Ходаківського М.П., було задоволено клопотання позивачки про забезпечення позову та накладено арешт на майно.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.11.2015р., під головуванням судді Ходаківського М.П. було виправлено описку в ухвалі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2015 р.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2017р. в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 від імені якої діє законний представник - опікун ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, Орган опіки та піклування - служба у справах дітей Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, державний нотаріус Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9, за участі Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання договору про поділ спадщини недійсним, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними, про поділ майна та визнання права власності було відмовлено (а.с. № 108-116 том № 5).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.04.2017р. закрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2017р. заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2015р. було скасовано.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року виправлено описку допущену в ухвалі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2015р. про забезпечення позову та ухвалі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2017р. про скасування заходів забезпечення позову .

ОСОБА_1 09 січня 2019 року звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Частиною 1 стаття 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.

Особи, які брали участь у справі, у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому з урахувань зазначеного суд вважає можливим розглядати питання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності цих осіб.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши матеріали справи та клопотання, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання відмовити, оскільки ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2017 року заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2015 року в частині накладення арешту на: житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Кам'яне, вул. Шевченко, 30; квартиру АДРЕСА_2; квартиру АДРЕСА_3 Крим; житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с. Високе, вул. Шкільна, буд. 6; земельну ділянку площею 0,2218 га, кадастровий номер 0120455300:03:001:0019, розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с. Високе, вул. Шкільна, буд. 6. та на автомобіль Toyota Fortuner 2006 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № MR1YU59G160004035 - скасовано.

Зазначене вище судове рішення (ухвала суду від 11 квітня 2017 року) у встановленому законом порядку набрали законної сили, а тому з урахуванням вище наведеного заходи забезпечення позову, втому числі й арешт на квартиру АДРЕСА_2, які було вжито судом під час розгляду справи, були скасовані і на даний час щодо вище вказаного майна відсутні вжиті судом заходи забезпечення позову, в зв'язку з чим у суду відсутня можливість та передбачені законом підстави щоб скасувати заходи забезпечені позову, які вже було скасовано.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що клопотання є немотивованим та необґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Не може суд прийняти до уваги будь-які заперечення інших осіб щодо зазначеного, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об'єктивно нічим не підтверджені.

За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаного клопотання, оскільки воно не ґрунтується на вимогах закону та відсутні передбачені законом підстави для його задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 258, 259, 260-261, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 від імені якої діє законний представник - опікун ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, Орган опіки та піклування - служба у справах дітей Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, державний нотаріус Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9, за участі Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання договору про поділ спадщини недійсним, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними, про поділ майна та визнання права власності - відмовити.

Ухвала набрала законної сили 15 січня 2019 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя - О.А Антонюк