Рішення

від 14.01.2019 по справі 342/620/18

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/620/18

Провадження № 2/342/40/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

з участю: секретаря судового засідання Петруняк Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Городенківського району про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) Х.І., ОСОБА_3 сільської ради, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по вул. Цеглянська, 20 в с. Вербівці Городенківського району Івано-Франківської області. Позовні вимоги мотивувала тим, що 2 листопада 2011 р. померла її бабуся по маминій лінії ОСОБА_4. Остання 13 грудня 2007 р. зробила письмове розпорядження, яким все своє майно заповіла позивачці. Даний заповіт посвідчений секретарем Вербівцівської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 76, ніким не скасовувався та не оскаржувався. Після смерті бабусі позивачка фактично вступила в управління спадковим майном та успадкувала його частину (грошові вклади, земельну ділянку), отримавши відповідні свідоцтва про право на спадщину за заповітом. До складу спадкового майна входить також житловий будинок з господарськими будівлями, спорудами по вул. Цеглянська, 20 в с. Вербівці Городенківського району. Згідно архівних даних ОКП КМБТІ станом на 31.12.2012 року право власності на вищевказаний житловий будинок зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_4, однак оригінал правовстановлюючого документу на дане майно не зберігся, що стало причиною відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове будинковолодіння. Також нотаріусом роз'яснено, що спадкове господарство зареєстровано як колгоспний двір і визначити конкретні частки спадкодавця неможливо. Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Станом на 15.04.1991 року в спадковому господарстві крім позивачки проживали та були зареєстрованими: ОСОБА_4, 1923 р. н., - голова двору, померла 27.11.2011 р., ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, - правнука спадкодавця. Позивачка є єдиною спадкоємицею за волевиявленням померлої. Після смерті ОСОБА_4 позивачка за власні кошти виготовила технічну документацію на житловий будинок, утримує будинок та прибудинкову територію в належному стані, обробляє землю. Однак, не може реалізувати своє спадкове право на житлове господарство через його реєстрацію як колгоспного двору та втрату правовстановлюючого документу.

Сторони та їх представники в судове засідання не з'явилися. Подали до суду заяви, в яких зазначили, що просять справу розглядати у їх відсутності, позивачка позов підтримує, відповідачі позов визнають. Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. За ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Копією довідки про об'єкт нерухомого майна № 7, виданої 03.05.2018 р. ФОП ОСОБА_6, стверджується, що станом на 31.12.2012 р. згідно архівних даних Коломийського ОКП КМБТІ право власності на житловий будинок в с. Вербівці по вул. Цеглянська, 20 (Л. Українки, 18) зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Городенківським райвиконкомом 15.04.1987 р. на підставі рішення цього ж виконкому № 44 від 11.03.1987 р.. реєстровий № 57.

Станом на 15.04.1991 р. в цьому житловому будинку були зареєстровані і проживали: ОСОБА_4 - голова домогосподарства, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1 - онука, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5 - правнука, ІНФОРМАЦІЯ_4, що стверджується довідкою № 117, виданою 12.04.2018 р. виконкомом ОСОБА_3 сільської ради на підставі погосподарської книги № 8 за 1991-1995 роки, особовий рахунок № 339.

Відповідачка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, у зв'язку із одруженням 12.07.2008 р. змінила дошлюбне прізвище Хольвінська на Міняйлюк , актовий запис за № 241 від 12 липня 2008 р., що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії 1-НМ № 056878, виданого 12 липня 2008 р. відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області.

За заповітом, посвідченим 13 грудня 2007 р. секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Городенківського району, зареєстрованим в реєстрі за № 76, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, все своє майно, де б воно не було, з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті, - заповіла своїй онуці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, жительці с. Вербівці. Заповіт зареєстрований у спадковому реєстрі за № 43660333 (номер у реєстрі нотаріальних дій 76), що доводиться Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 30457829, виданою 16.05.2012 року Городенківською районною державною нотаріальною конторою у зв'язку із відкриттям спадкової справи.

ОСОБА_4 померла 27.11.2011 р. у віці 87 років в с. Вербівці Городенківського району, актовий запис за № 13 від 29 листопада 2011 р., про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії І-НМ № 141856, виданого 29 листопада 2011 року ОСОБА_3 сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч. 1 ст. 1222 ЦК України. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Ч.1 ст.1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно з ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Відповідно до положень ч.3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

ОСОБА_4 на день смерті (27.11.2011 року) проживала в ІНФОРМАЦІЯ_8; з нею разом були зареєстровані і проживали: ОСОБА_1 - онука, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7 - зять, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_2 - правнука, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8 - правнука, ІНФОРМАЦІЯ_10, що підтверджується довідкою № 127, виданою 05.05.2018 р. виконкомом ОСОБА_3 сільської ради на підставі погосподарської книги № 8 за 2011-2015 роки (особовий рахунок № 0294-1). Із довідки № 128, виданої виконкомом ОСОБА_3 сільської ради 05.05.2018 р., слідує, що ОСОБА_1 поховала свою бабусю ОСОБА_4 за власні кошти, з померлою проживали разом.

Про те, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_11, є онукою спадкодавця ОСОБА_4, яка померла 27.11.2011 р., свідчать копії: свідоцтва про народження (запис поновлено повторно) ОСОБА_9, серії І-НМ № 358336, виданого 11 травня 2018 р. Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, де зазначено що її матір'ю є ОСОБА_10, батьком - ОСОБА_11, актовий запис № 53 від 05 жовтня 1946 р.; свідоцтва про одруження серії ЯФ № 189187, виданого 04 листопада 1958 р., де зазначено, що ОСОБА_9, при одруженні з ОСОБА_12 змінила прізвище Фуць на Євчук , запис за № 18 від 04 листопада 1958 р. в книзі записів актів громадянського стану про одруження; свідоцтва про народження ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_11, серії І-АВ № 161080, виданого 20 травня 1969 року, де зазначено, що її батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_14, запис за № 27 від 20 травня 1969 р. в книзі записів актів громадянського стану про народження; повторного свідоцтва про шлюб серії І-НМ № 197110, виданого 08 травня 2018 р. Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, де зазначено, що ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_11, при одруженні змінила прізвище Євчук на Хольвінська , актовий запис № 1 від 28 лютого 1989 р.

Із копій свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 27.08.2012 р. (спадкова справа № 249 від 16.05.2012 р.), зареєстрованих в реєстрі за № 1283, № 1284, вбачається, що ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті баби ОСОБА_4, яка померла 27 листопада 2011 р., успадкувавши грошові вклади з процентами в ТБВБВ № 10008/082 в с. Торговиця Городенківського району та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром загальної площі 1,1363 га, що розміщена на території ОСОБА_3 сільської ради та належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД № 818224, від 28.12.2007 р.

Спадкоємців, які відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України, мають обов'язкову частку в спадщині ОСОБА_4, - судом не встановлено.

До складу спадщини ОСОБА_4 входить також житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Цеглянська, 20 в с. Вербівці Городенківського району Івано-Франківської області. З копії технічного паспорта на згаданий садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого 16.04.2018 р., встановлено, що житловий будинок збудований в 1934 р., господарські будівлі та споруди - в 1975, 1990, 1991 роках. Як вбачається із Звіту № 25042018_00280 про оцінку житлового будинку, складеного ФОП ОСОБА_15, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Цеглянська, 20 в с. Вербівці Городенківського району Івано-Франківської області станом на 25.04.2018 р. становить 73 168 грн. Згідно погосподарської книги № 4 ОСОБА_3 сільської ради (номер об'єкта ПГО 0294-1) за 2011-2015 рр. для будівництва та обслуговування вищезгаданого житлового будинку та господарських споруд виділено земельну ділянку площею 0,2500 га, що стверджується довідкою № 129, виданою 05 травня 2018 р. виконкомом ОСОБА_3 сільської ради.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Постановою в.о. державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори № 986/02-31 від 15 травня 2018 р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті баби ОСОБА_4, померлої 27 листопада 2011 року, на житловий будинок, що знаходиться по вул. Цеглянська, 20 в с. Вербівці Городенківського району Івано-Франківської області з посиланням на те, що спадкоємець не надала оригінал документа, який посвідчує право власності спадкодавця на спадковий житловий будинок.

Позивачка фактично стала власником вищезгаданого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, сплачує за комунальні послуги, надані їй за адресою: вул. Цеглянська, 20 в с. Вербівці, що підтверджується копією абонентської книжки по розрахунку за газ та квитанціями про оплату за електроенергію.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Досліджені судом докази підтверджують, що спадкодавцю ОСОБА_4 був виданий документ, який посвідчував її право власності, як голови колгоспного двору, на житловий будинок, господарські будівлі та споруди по Цеглянська, 20 в с. Вербівці Городенківського району. Зазначений документ втрачений. Через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу про власність спадкодавця на вищезгаданий житловий будинок позивачка не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачкою, як спадкоємцем за заповітом, права власності на будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Цеглянська, 20 в с. Вербівці Городенківського району Івано-Франківської області судом не встановлено, позов визнається відповідачами, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позову.

На підставі ст.ст. 120,123,563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5, 316, 317, 325, 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1223, 1233, 1241, 1268-1270, 1296-1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_11, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Цеглянська, 20 в с. Вербівці Городенківського району Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Місце проживання позивачки ОСОБА_1 - вул. Цеглянська, 20, с. Вербівці, Городенківський район, Івано-Франківська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Місце проживання відповідачки ОСОБА_2 - вул. Ф. Достоєвского, 1, м. Коломия, Івано-Франківська область.

Місце знаходження відповідача ОСОБА_3 сільської ради - вул. Українська, 1, с. Вербівці, Городенківський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ: 05441482.

Повне судове рішення складене 14.01.2019 року.

Суддя: Ничик Г. І.