Рішення

від 14.01.2019 по справі 629/4276/18

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/4276/18

Провадження № 2/629/116/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 у справах дітей Лозівської районної державної адміністрації Харківської області до ОСОБА_2, третьої особи виконавчого комітету Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, як органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третьої особи: Виконавчого комітету Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, як органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, посилаючись на те, що відповідач має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого виховує як одинока мати. ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, не виконує батьківські обов'язки: не створює належних умов для проживання, виховання та всебічного розвитку сина ОСОБА_4, не займається належним чином його вихованням, утриманням. У зв'язку з цим сім'я перебуває на обліку як така, що опинилась у складних життєвих обставинах, а ОСОБА_3 з 10 січня 2017 року - на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, служби у справах дітей Лозівської РДА. Мати фактично покинула дитину, проживала зі співмешканцями, з якими спільно зловживала спиртними напоями. Дитина тривалий час перебувала під наглядом бабусі ОСОБА_5 та дідуся ОСОБА_6 На даний час бабуся померла, а дідусь продовжує зловживати спиртними напоями, в зв'язку з чим неспроможний здійснювати догляд за онуком. Відповідач не визнає своїх проблем і відмовляється від співпраці із співробітниками центру. Відповідач не працює, на обліку у центрі зайнятості не перебуває, соціальну допомогу як одинока мати не оформила, характеризується негативно у зв'язку зі схильністю до зловживання алкогольними напоями та систематичним ухиленням від виконання батьківських обов'язків. Дитина навчається у 2 класі Артільського НВК, навчається не в повну міру своїх можливостей із-за відсутності контролю з боку матері, характеризується позитивно, хоча мати безвідповідально ставиться до виконання батьківських обов'язків, не контролює навчання та відвідування сином навчального закладу, виступає ініціатором пропусків шкільних занять без поважних причин, не цікавиться навчанням хлопчика. Відповідач не намагається покращити соціальне становище сім'ї, не виявляє зацікавленості в подальшій долі сина, не цікавиться його навчанням, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовку до самостійного життя, що негативно впливає на дитину. На даний час ОСОБА_6 проживає у сім'ї громадянина ОСОБА_7, з яким у хлопчика склались близькі, довірливі стосунки, ОСОБА_7 бажає в подальшому залишити його у своїй сім'ї на правах підопічної дитини. Питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього ОСОБА_3 було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Лозівської РДА 20.06.2018 року, прийнято одноголосно рішення про доцільність звернення до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав і стягнення аліментів. В зв'язку з цим, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до її неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження від 05.05.2010 року № 11, складений Орільською селищною радою Лозівського району Харківської області); стягнути з ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх її доходів (заробітку), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дитиною віку повноліття; звільнити службу у справах дітей від сплати судового збору; судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача ОСОБА_1 у справах дітей Лозівської районної державної адміністрації Харківської області - завідуюча сектору усиновлення, опіки, піклування, розвитку сімейних форм виховання ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, в разі неявки відповідача по справі ухвалити заочне рішення, наслідки ухвалення заочного рішення їй відомі та зрозумілі. Крім того зазначила, що ОСОБА_2 своєї поведінки не змінила, долею сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, взагалі не цікавиться, на утримує його матеріально. 03.12.2018 року відповідач взагалі залишила малолітнього ОСОБА_3 та виїхала на тривалий час у невідомому напрямку.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, про що свідчить її розписка про отримання судової повістки, яка міститься в матеріалах справи, причину неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи виконавчого комітету Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, як органу опіки та піклування - соціальний працівник Орільської селищної ради у справах дітей ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує. Зазначила, що ОСОБА_2 свого ставлення до сина не змінила, вихованням і утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, не займається, веде аморальний спосіб життя.

Зі згоди представника позивача, наданої у заяві, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач, як одинока мати, виховує сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3, виданим 05.05.2010 року Орільською селищною радою Лозівського району Харківської області, актовий запис № 11.

Згідно із законодавством України матері виносилось офіційне попередження щодо відповідальності по дотриманню прав дітей, а саме 15.03.2018 року, але рекомендації спеціалістів жінка не виконує, безвідповідально ставиться до виховання сина.

Малолітня дитина зареєстрована разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою, виданою Орільською селищною радою Лозівського району Харківської області № 1193 від 14.06.2018 року.

Дитина ОСОБА_3 навчався у 2 класі Артільського НВК Лозівської районної ради Харківської області, виховується у неповній сім'ї без батька, мати безвідповідально ставиться до своїх батьківських обов'язків, не контролює навчання та відвідування сином навчального закладу, виступає ініціатором пропусків шкільних занять сином без поважних на те причин.

Сім'я ОСОБА_2 взята на облік сімей, що опинились в складних життєвих обставинах в зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків та зловживанням спиртними напоями, що підтверджується витягом з протоколів Громадської ради у справах дітей Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області № 9 від 16.12.2016 року та № 1 від 22.02.2017 року.

18.12.2017 року на засідання Громадської ради у справах дітей Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області було ухвалено: тримати під постійним контролем сім'ю ОСОБА_2 та рекомендовано матері звернутися до лікаря нарколога і, у разі потреби, почати лікування від алкогольної залежності.

05.03.2018 року мати ОСОБА_2 була офіційно попереджена щодо відповідальності по дотриманню прав дітей згідно з чинним законодавством України та вирішено питання щодо подачі клопотання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності в зв'язку з невиконанням нею батьківських обов'язків, в зв'язку з чим направлялись відповідні матеріали до Лозівського ВП ГУНП в Харківській області, а саме: 13.03.2018 року та 17.05.2018 року.

Крім того, 08.06.2018 року Громадська рада у справах дітей Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області вирішила надати у службу у справах дітей Лозівської РДА висновок органу опіки та піклування при виконкомі Орільської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 в зв'язку з невиконанням нею батьківських обов'язків, яка не турбується про фізичний та духовний розвиток своєї неповнолітньої дитини.

З офіційних попереджень та акту обстеження житлово-побутових умов від 15.06.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 власного житла не має, сім'я мешкає в 2-х кімнатному будинку з пічним опаленням, санітарний стан приміщення незадовільний: в кімнатах брудно, не прибрано, меблі та постільна білизна в занедбаному стані і в обмеженій кількості. Відсутні гаряча їжа для дитини, запас харчових продуктів, засоби особистої гігієни. Сукупний дохід родини 1452,00 грн., тобто пенсія дідуся. ОСОБА_2 не працює і не перебуває на обліку МРЦЗ, не займається самостійним пошуком роботи. На момент відвідування ОСОБА_2 перебувала в стані алкогольного сп'яніння, веде аморальний спосіб життя, при вживанні алкогольних напоїв схильна до бродяжництва. Утриманням та вихованням ОСОБА_3 не займається. Стан виконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 незадовільний.

Із характеристики Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області № 02-25/721 від 20.07.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 для себе висновків не зробила, рекомендації спеціалістів не виконує, не врівноважена, схильна до зловживання спиртними напоями та бродяжництва, жодних соціальних виплат не оформила.

Лозівським районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на ім'я начальника служби у справах дітей Лозівської РДА було направлено повідомлення № 562 від 19.07.2018 року про те, що сім'я ОСОБА_2 перебуває на обліку центру, як така, що опинилась у складних життєвих обставинах у зв'язку зі схильністю матері до зловживання алкогольними напоями та неналежним виконанням нею батьківських обов'язків відносно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Матір фактично покинула дитину, яка тривалий час перебувала під наглядом бабусі та дідуся. На даний час бабуся ОСОБА_5 померла, а дідусь продовжує зловживати алкогольними напоями, у зв'язку з чим неспроможний здійснювати догляд за онуком. Вжиті заходи до матері не надали позитивного результату.

Згідно висновку органу опіки та піклування Орільської селищної ради Лозівського району про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_2 має малолітнього сина ОСОБА_3. Мати дитини ухиляється від виконання своїх обов'язків, не цікавиться життям та здоров'ям сина, його духовним, моральним та фізичним розвитком. ОСОБА_2 неодноразово попереджалась про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків, але на попередження вона не реагує, продовжує зловживати алкогольними напоями, вихованням, утриманням, станом здоров'я сина ОСОБА_4 не займається. Питання про виконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 неодноразово розглядались на засіданнях громадської ради у справах дітей при виконкомі Орільської селищної ради, а саме: 17.08.2016 року, 16.12.2016 року, 22.02.2017 року, 18.12.2017 року, 05.03.2018 року, 08.06.2018 року. Робота, яка проводилась Орільською селищною радою, службою у справах дітей Лозівської РДА з ОСОБА_2 позитивного результату не дала. Діючи в інтересах дитини, орган опіки та піклування Орільської селищної ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8

Згідно рішення ОСОБА_1 у справах дітей Лозівської районної державної адміністрації № 12-47/688 від 27.06.2018 року дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово влаштований на виховання та проживання до сім'ї громадянина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4; визначене місце проживання ОСОБА_3 за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2; на громадянина ОСОБА_7 покладена персональна відповідальність за життя, здоров'я, утримання, навчання та виховання малолітнього ОСОБА_3 до вирішення питання про його подальше влаштування.

Згідно висновку служби у справах дітей Лозівської РДА про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 № 12-43/772 від 27.07.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 має малолітнього сина ОСОБА_3. Сім'я ОСОБА_2 перебуває на обліку Лозівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді як така, що опинилась у складних життєвих обставинах у зв'язку зі схильністю матері до зловживання алкогольними напоями та неналежним виконанням нею батьківських обов'язків відносно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_2 не визнає своїх проблем та відмовляється від співпраці із співробітниками центру. Вона не вважає себе такою, що зловживає алкогольними напоями та відмовилась від соціального супроводу, запропонованого їй працівниками центру. Проведена робота результатів не дала: ОСОБА_2 на зауваження не реагує, продовжує зловживати алкогольними напоями, не змінила свій спосіб життя, ставлення до виконання батьківських обов'язків. Наведені факти свідчать про те, що ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо дитини ОСОБА_3. Діючи в інтересах дитини, служба у справах дітей вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, та стягнення з неї аліментів на його утримання.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

В даній ситуації суд звертає увагу, що статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сімейне життя - це особисті майнові та немайнові відносини між подружжям, іншими членами сім'ї, яке здійснюється на засадах, визначених у Сімейному кодексі: кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя (частина четверта статті 4); ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України (частина п'ята статті 5); регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя (частина четверта статті 7) та інше.

Неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб (див. пункт 3.1 рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України).

Для суду є безспірним, що в даних правовідносинах при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідача відбувається втручання в його право на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому Конституцією України.

З іншої сторони обов'язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав неповнолітньої дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини" (статті 1, 9 Конвенції).

Досліджуючи правомірність втручання в право відповідача на сімейне життя, суд розуміючи місце Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року в сфері стандартів прав людини, вважає за необхідне звернутись до принципів викладених в статті 29 Декларації, згідно із якими:

Кожна людина має обов'язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. Отже, в даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).

Відповідно до ст. 8 ЗУ Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 ЗУ Про охорону дитинства виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.

Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов'язаний піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов'язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150, 151, 152, 155 СК України).

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до п.п. 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 49 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

Відповідно до пункту 50 рішення Європейського Суду у справі "Хант проти України" втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно здійснене "згідно із законом", відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є "необхідним у демократичному суспільстві" для забезпечення цих цілей.

Згідно з наданими позивачем та третьою особою доказами, суд приходить до висновку, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, нехтує своїми батьківськими обов'язками і не піклується про фізичний і духовний розвиток ОСОБА_3, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не піклується про стан її здоров'я, хоча б мала це робити, тобто по своїй вині ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

На підставі викладеного, суд дійшов переконливого висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3, що повністю відповідає інтересам дитини.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч.4 ст. 169 Сімейного кодексу України).

Таким чином, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, а також враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 заперечень на позов та доказів на їх підтвердження суду не надала, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, покладених на неї ст. 150 СК України, відносно малолітньої дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно з ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка, заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВП № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно ч. 1 ст. 179 СК України (в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів ), аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 не надала доказів щодо її непрацездатності, наявності інших утриманців, а тому суд задовольняє позов і стягує з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідної вікової категорії, починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 07.08.2018 року та до досягнення дитиною повноліття.

З урахуванням обставин справи суд вважає, що присуджена сума буде достатньою для нормального виховання і забезпечення дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов в частині стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Приймаючи до уваги вимоги ч. 6 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи те, що позивачем заявлені вимоги немайнового (позбавлення батьківських прав) та майнового (стягнення аліментів) характеру, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 2466 гривень 80 копійок (на час звернення із позовною заявою до суду).

У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 288, 354, 355, 430 ЦПК України, Законом України Про судовий збір , 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, Декларацією прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991р., ст.ст. 150, 164-167, 180-184, 191, 193, 248 СК України, п.п. 15, 16. Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 у справах дітей Лозівської районної державної адміністрації Харківської області до ОСОБА_2, третьої особи виконавчого комітету Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, як органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження № 11 від 05 травня 2010 року, складений Орільською селищною радою Лозівського району Харківської області).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідної вікової категорії, починаючи з 07 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття на особистий рахунок дитини № НОМЕР_4 в установі банку № 10020/0514 м. Лозова АТ Ощадбанк в м. Харків.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, р/р 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 2466 гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 у справах дітей Лозівської районної державної адміністрації, місцезнаходження: 64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Лозовського, буд. 10а, код ЄДРПОУ 26281284.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка смт. Орілька, Лозівського району, Харківської області, громадянка України, не працює, НОМЕР_1, виданий Лозівським РВ ГУДМС України в Харківській області 26.01.2016 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_5

Третя особа: Виконавчий комітет Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 04399789, місцезнаходження: 64640, Харківська область, Лозівський район, смт. Орілька, вул. Перемоги, буд. 58.

Суддя Н.А. Смірнова