Ухвала

від 08.01.2019 по справі 398/1546/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/12/19 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 187 (86, 86-1, 142) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2019 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.12.2018 року, якою задоволено клопотання прокурора та стосовно,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бережинка, Кіровоградського району, Кіровоградської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 18.12.2018 року до 18.02.2019 року, який полягає в забороні для нього цілодобово залишати будинок АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.12.2018 року, задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваному ОСОБА_9 .

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що на думку слідчого судді існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_9 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України.

Також, слідчим суддею встановлені ризики, передбачені п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, свідчать про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду;

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним впливати на потерпілих, свідків, які в судовому засіданні ще не допитувалися;

- п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_9 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту на не погашену у встановленому законом порядку судимість.

Також, слідчим суддею врахована суворість можливого покарання ОСОБА_9 , а тому слідчий суддя прийшов до висновку та визнав за реальну небезпеку можливість ухилення підозрюваного від правосуддя у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу, обравши ОСОБА_8 запобіжний захід не пов`язаний з його триманням під домашнім арештом.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що органами досудового слідства ОСОБА_9 підозрюється у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у житло та незаконному позбавлені волі потерпілого.

За висунутим звинуваченням ОСОБА_9 вину не визнає та заперечує свою причетність до вчинення злочинів.

Матеріали клопотання не містять доказів на причетність ОСОБА_9 до вчинення злочинів, які йому інкримінуються.

Захисник зазначає, що стороною захисту акцентовано увагу слідчого судді, що матеріалами клопотання, а саме доказами які там містяться доводиться лише факт вчинення кримінального діяння, а не як не причетність ОСОБА_9 до його вчинення.

З моменту обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу пройшло майже два місяці, проте жодної слідчої дії з ним проведено не було, до слідчого він не викликався, перебував у дома, як це і приписано першим судовим рішенням.

Поряд з цим захист вважає, що прокурор не довів наявність жодного ризику, передбаченого ст.177 КПК України.

ОСОБА_9 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, дружина перебуває у декретній відпустці, працевлаштований. Проте не має змоги здійснювати трудову діяльність у зв`язку з обраним запобіжним заходом. Натомість слідчий суддя вказав, що йому не надано доказів працевлаштування та навчання.

Заслухавши суддю доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, котрий заперечив задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Одним із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.176 КПК України є домашній арешт.

Зі змісту ст.181 КПК України слідує, що домашній арешт, як вид запобіжного заходу, може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегією суддів встановлено, що слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_8 вказаних вимог закону дотримався у повному обсязі.

Так, задовольняючи клопотання прокурора про прродовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий судя належним чином врахував обґрунтованої підозри за ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України, оскільки причетність ОСОБА_9 до неї, що підтверджується наданими матеріалами клопотання, а саме: протоколом ОМП, протоколом допиту потерпілого, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом пред`явлення речей для впізнання, протоколом допиту свідка, протоколом обшуку, ухвалою про призначення експертизи, копією протоколу про затримання.

При цьому колегія суддів враховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення, на що слідчим суддею також звернуто увагу.

Також, слідчий суддя обґрунтовано встановив існування ризиків, передбачених: - п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, свідчать про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду; п.3 ч.1 ст.177 КПК України, як можливість підозрюваним впливати на потерпілих, свідків, які в судовому засіданні ще не допитувалися; п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_9 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, раніше неодноразово судимий у тому числі і за особливо тяжкі злочини, на даний час має не зняту на не погашену у встановленому законом порядку судимість.

Таким чином, доводи захисника про відсутність обґрунтованої підозри оголошеної ОСОБА_8 , та відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, безпідставними та необґрунтованими, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами клопотання.

Отже, колегія суддів оцінюючи зібрані органом досудового розслідування докази, вважає, що на даний час можливо обґрунтовано стверджувати про причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого злочину, наявність встановлених ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а отже існує наявність правових підстав для застосування до ОСОБА_8 обмежувальних заходів .

Що стосується доводів захисника про те, що ОСОБА_8 вину не визнає та заперечує свою причетність до вчинення злочинів, винуватість особи у вчиненні злочину, про належність та допустимість доказів, повинні оцінюватися судом виключно під час розгляду справи по суті у сукупності із іншими доказами, а тому не можуть бути предметом розгляду під час розгляду клопотання про застосування чи продовження запобіжного заходу.

Щодо доводів захисника з приводу можливості визначення підозрюваному певного періоду доби для можливості працювати то колегія суддів зазначає, що стороною захисту не надано достовірних даних про те, що ОСОБА_8 працевлаштований. Таких доказів не надано захисником і під час розгляду клопотання слідчим суддею, про що і зазначено у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали.

Таким чином, доводи захисника, що ОСОБА_8 у зв`язку з застосованим запобіжним заходом не може здійснювати трудову діяльність є безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованою апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , а тому залишає її без задоволення, а рішення слідчого судді без змін.

Керуючись ч. 2 ст. 376, 177, 181, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.12.2018 року, якою підозрюваному ОСОБА_9 , продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4