Рішення

від 03.01.2019 по справі 448/1482/18

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1482/18

Провадження № 2/448/131/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

03.01.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Торська І.В.,

за участю секретаря Рушеляк Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи - Приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу ОСОБА_2 та Мостиську державну нотаріальну контору про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що її матері ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 0,81148га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дидятицької сільської ради Мостиського району, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №027370 від 10.08.2004р.

Зазначає, що 09.03.2005р. її (позивача) матір ОСОБА_3 померла, однак за життя своїм майном не розпорядилася, а вона (позивач) є спадкоємцем першої черги спадкування за законом. Остання у встановленому законом порядку прийняла вказану спадщину, так як на час смерті спадкодавиці ОСОБА_3 проживала разом з нею, проте через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів про право власності на зазначену земельну ділянку позбавлена можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачем право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_3, котра померла 09.03.2005р.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча своєчасно та належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, однак представник такої подала заяву про розгляд справи у відсутності позивача, підтримує позовні вимоги своєї довірительки, просить розглядати справу за наявними матеріалами.

Представник відповідача - Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з'явився, проте в матеріалах справи міститься заява від 08.10.2018р., в якій просить справу слухати у їх відсутності та проти позову не заперечує.

Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, проте надіслав заяву-повідомлення від 10.10.2018р., в якій просить слухати дану справу у його (представника) відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, а надіслав на адресу суду заяву-повідомлення від 11.12.2018р. про розгляд справи у його відсутності та копію матеріалів спадкової справи №167/2017, заведеної після смерті ОСОБА_3

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.03.2005 року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3.

До складу спадщини ОСОБА_3 входить право власності на земельну ділянку площею 0,81148га в умовних кадастрових гектарах, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №027370, виданого 10.08.2004р. ОСОБА_3.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала. У зв'язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Матеріалами справи встановлено, що саме дочка спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_1, спадкоємець першої черги спадкування за законом, вважається такою, що вчинила дії, спрямовані на прийняття нею вказаної спадщини.

Зокрема із довідки, виданої Дидятицькою сільською радою Мостиського району Львівської області, за №336 від 06.03.2017р. слідує, що ОСОБА_3, яка померла 09.03.2005р., на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. На час смерті ОСОБА_3 разом з нею за вказаною адресою постійно проживала її дочка ОСОБА_1 (позивач).

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 не заявила про відмову від даної спадщини.

Тобто, в силу ст.1268 ЦК України, ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_3

Як вбачається із копій матеріалів спадкової справи №167/2017, заведеної після смерті Івах.К.Д., позивач звернулась в нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_3

Підсумовуючи, суд вважає, що належну спадкодавцю ОСОБА_3 спірну земельну ділянку успадкувала саме позивач ОСОБА_1

Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину спадкодавця ОСОБА_3, окрім позивача по справі, судом не встановлено.

В той же час, через відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку позивач не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв'язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_3; копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №027370; листом-повідомленням з Мостиської державної нотаріальної контори від 16.03.2017р. №330/02-14; копією спадкової справи №167/2017., заведеної після смерті ОСОБА_3;довідками, виданими виконкомом Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області від 06.03.2017р., 24.05.2017р. та від 12.11.2018р.; копією свідоцтва про народження, одруження та паспорта позивача; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Оскільки у зв'язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивача на спірне майно (земельну ділянку) не може бути вирішено в позасудовому порядку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за ним (позивачем) права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81,131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Пленум Верховного Суду України в Постанові 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі роз'яснив, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси (ч.1 ст.3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або попорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальний за це.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги спадкування за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_3; вона у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняла дану спадщину; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3. входить зазначена земельна ділянка; право власності на спірну земельну ділянку було посвідчене належним чином правовстановлюючим документом, однак оригінал такого втрачено, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за нею права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку, на яку видавався Державний акт на право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3, яка померла 09.03.2005р.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 200 ч.3, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи - Приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу ОСОБА_2 та Мостиську державну нотаріальну контору про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на земельну ділянку площею 0,81148 га, кадастровий номер земельної ділянки - 4622482000:18:000:0076, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №027370, виданого 10.08.2004р. ОСОБА_3, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла 09.03.2005р.

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителька та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1.

Відповідач: Дидятицька сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: с.Дидятичі Мостиського району Львівської області; ідентифікаційний код - 04371673.

Треті особи:

- Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області (місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22; ідентифікаційний код - 02899453).

- Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу ОСОБА_2 (місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області).

Суддя І.В.Торська

Рішення набрало законної сили

___

Суддя І.В.Торська