Ухвала

від 24.09.2018 по справі 522/16221/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

24.09.2018

Справа № 522/16221/18

Провадження 1-кс/522/17253/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно клопотання прокуратурою Одеської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42013170000000013 від 23.01.2013 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 364 КК України.

До суду звернувся слідчий з клопотанням про накладення арешту на автомобіль марки Infiniti QX 56 реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір бежевий, 2005 року випуску, номер рами НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_5 дата реєстрації 17.11.2017 року, у вигляді заборони розпоряджатися та користуватися транспортним засобом та подальшого зберігання на спецмайданчику № 1 тимчасового тримання транспортних засобів № 1 МПФ ДП «Інформ-ресурси» МВС України, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 89 «а».; об`єкт нерухомого майна, розмір частки 1/1 земельної ділянки, кадастровий номер 2125386200:01:001:0018, площа (га): 0.0793, за адресою: АДРЕСА_1 ; об`єкт нерухомого майна, житловий будинок, загальна площа 49.84 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 11 червня 2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 переховуються від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності і їх місцезнаходження не відоме, у зв`язку з чим 26.07.2018 підозрюваного оголошено у розшук.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Згідно даних Регіонального сервісного центру в Одеській області територіального сервісного центру № 5150 та Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підозрюваному ОСОБА_5 належить на праві власності майно, що належить арештувати.

До суду надійшла заява прокурора в якій останній просить провести розгляд клопотання за його відсутності.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності прокурора.

У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання проведено за відсутності учасників судового провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів, оскільки всі особи, які беруть участь у судовому провадженні до суду не з`явилися.

Розглянувши клопотання, вивчивши надані до них матеріали, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2ст.170КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

При цьому, слідчим до клопотання було надано копію витягу про право власності який був сформований 07.06.2018 р., однак, в порушення п.3 ч.2 ст. 171 КПК України, не надано документи, які підтверджують хто на теперішній час є власником майно, що належить арештувати, що є недопустимим, оскільки це може істотно порушити права і законні інтереси тих осіб, які насправді цим майном володіють та до зазначеного кримінального провадження не мають жодного відношення.

Згідно ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Проте, в порушення зазначеної вимоги Закону, слідчим не було надано достатніх доказів на підтвердження обставин на які він посилається в клопотанні.

У зв`язку з чим, доводи про те, що на вказане майно слід накласти арешт є необґрунтованими.

При цьому, задоволення клопотання про накладення арешту, може призвести до суттєвого порушення Конституційних прав та інтересів його законних власників, що є неприпустимим.

Ст. 17 Загальної декларації прав людини, проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб`єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».

Крім того, слід зазначити, що згідно матеріалів наданих до клопотання постановою слідчого від 26.07.2018 р. досудове розслідування у кримінальному провадженні №42013170000000013 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191 КК України зупинено. При цьому, відомостей про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні суду надано не було.

Відповідно до ч.5 ст. 280 КПК України, після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Враховуючи вищевикладене приходжу до висновку, що в задоволенні клопотання про накладення арешту слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42013170000000013 від 23.01.2013 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 364 КК України відмовити.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: