Ухвала
від 09.01.2019 по справі 234/15128/18
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 234/15128/18

Номер провадження 11-сс/804/4/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2019 року місто Бахмут

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Шигірта Ф.С.,

суддів Смірнової В.В., Акуленка В.В.,

за участю:

секретаря Пащенко А.О.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі Донецького апеляційного суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2018 року, якою у кримінальному провадженні № 42017051110000132 накладено арешт на майно,

В С Т А Н О В И В :

04 жовтня 2018 року прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42018050000000482 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2018 року клопотання задоволено та накладено арешт на майно.

З ухвалою слідчого судді не погодились захисники та подали апеляційні скарги.

В апеляційних скаргах захисники зазначають, що слідчий суддя не перевірив час подання клопотання про арешт майна шляхом дослідження журналу реєстрації вхідної кореспонденції. Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя не навів доказів того, що майно має ознаки речових доказів. Зазначили, що слідчим суддею на час розгляду клопотання не викликались власники майна та їх захисники, що є грубим порушенням норм процесуального права. Просять поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання та повернути вилучене майно власникам. Підставою для поновлення строку є те, що про арешт майна дізнались лише 24.10.2018 р. з повідомлення слідчого.

В судовому засіданні апеляційного суду захисники наполягали на задоволенні апеляційних скарг.

Прокурор в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю та заперечення щодо апеляційних скарг.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення та промови захисників, вивчивши матеріали судової справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження слід поновити, а апеляційні скарги залишити без задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Положенням ст.117 КПК України передбачено, що пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.

Оскаржуване рішення слідчого судді винесено 5 жовтня 2018 року, за відсутності власників майна. Відомості про те, коли саме апелянти отримали копії ухвали слідчого судді і чи отримували взагалі відсутні. Твердження про те, що захисники дізналися про існування ухвали лише 24.10.2018 р. не спростовуються матеріалами справи, тому апеляційний суд вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, та такими, що є підставою для поновлення пропущеного строку.

Щодо доводів апеляційних скарг по суті апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

При постановленні оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, до клопотання слідчого додано витяг з ЄРДР №42018050000000482 (а.с. 13), постанова прокурора про визнання речовими доказами (а.с. 14-25), ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку та протоколи обшуку відповідно до наданих дозволів (а.с. 34-104).

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Доводи апелянта щодо недотримання строків звернення з клопотанням про арешт майна є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна подане протягом встановленого КПК України строку та зареєстроване в програмі автоматизованого документообігу Краматорського міського суду Донецької області 04.10.2018 року об 11 год. 42 хв., про що свідчить лист голови Краматорського міського суду Донецької області №234/15128/18 від 08.01.2019 р.

Доводи захисників, що не наведено доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів спростовуються наступним.

Згідно ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення - чи є певне майно речовим доказом і хто фактично є його власником.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що на даному етапі кримінального провадження, з огляду на положення ст. 170 КПК України, арешт на майно може бути накладений лише з метою збереження речових доказів. Так, долучені до клопотання матеріали містять постанову, якою вказане в клопотанні майно визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що слідчим суддею правильно прийнято до уваги наявність правових підстав для арешту майна.

Розглядаючи доводи апелянта про неповідомлення власників майна про дату та час судового розгляду клопотання слідчого про арешт майна, апеляційний суд приходить до наступного.

Дійсно, відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З матеріалів провадження вбачається, що прокурор просив розглянути клопотання про арешт майна без виклику власників вилученого майна (а.с. 12). Слідчий суддя не здійснив виклик осіб, які є власниками тимчасово вилученого майна. Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час розгляду клопотання слідчого суд першої інстанції не забезпечив участь в судовому засіданні власників майна. Проте, це порушення не тягне за собою скасування ухвали слідчого судді, оскільки це право було реалізовано під час апеляційного розгляду.

Так, свої доводи щодо відсутності підстав для накладення арешту на майно, представники власників майна виклали в апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції перевірив ці доводи, дійшов висновку, що вони не ґрунтуються на законі. Майно на яке накладено арешт визнано речовими доказами, воно має ознаки передбачені ст.98 КПК України.

Виходячи з вищевикладеного, доводи апеляційних скарг не вказують на істотні порушення слідчим суддею вимог кримінального або процесуального законодавства, які є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та відмові у накладені арешту.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, суд апеляційної інстанції,-

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 42017051110000132 - залишити без змін.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

Дата ухвалення рішення09.01.2019
Оприлюднено15.01.2019

Судовий реєстр по справі —234/15128/18

Ухвала від 09.01.2019

Кримінальне

Донецький апеляційний суд

Шигірт Ф. С.

Ухвала від 09.01.2019

Кримінальне

Донецький апеляційний суд

Шигірт Ф. С.

Ухвала від 31.10.2018

Кримінальне

Донецький апеляційний суд

Ковалюмнус Е. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні