Ухвала

від 15.01.2019 по справі 908/83/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.01.2019 Справа № 908/83/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Проскуряков Кирило Валеріанович розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРПРОД» від 26.12.2018 р. про видачу судового наказу

Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРПРОД» (61035, м. Харків, вул. Каштанова, буд. 10, код ЄДРПОУ 39611822)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНЯНСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ» (69068, м. Запоріжжя, вул. Героїв 55 Бригади (вул. Уральська), буд. 3, оф. 15, код ЄДРПОУ 36140977)

про стягнення заборгованості за договором поставки №26/01 від 26.01.2018 р. у розмірі 162 615,36грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

10.01.2019 р. до господарського суду Запорізької області від Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРПРОД» надійшла заява від 26.12.2018 р. про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНЯНСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ» заборгованості за договором поставки №26/01 від 26.01.2018 р. у розмірі 162 615,36грн.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2019 р. вказану заяву передано для розгляду судді Проскурякову К.В.

Як вбачається з цієї заяви, у зв'язку із неналежним виконанням ТОВ «ВІЛЬНЯНСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ» умов договору поставки №26/01 від 26.01.2018 р., заявник просить суд стягнути з боржника суму у розмірі 162 615,36 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 120 992,20 грн., пені в розмірі 32 558,50 грн., 3% річних в розмірі 2 794,42 грн., суми інфляційних нарахувань в розмірі 6 270,24 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 198 ГК України платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону. Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Отже, вимоги про сплату інфляційних втрат та 3% річних виникають в силу закону відповідно до статті 625 ЦК України. Вимоги про сплату пені, визначення якої надається в Главі 49 Забезпечення виконання зобов'язання та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України нарахувань (інфляційних втрат та 3% річних) у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, та у випадку їх належного обґрунтування та розрахунку вказані суми можуть бути стягнуті з боржника в порядку позовного провадження, оскільки в порядку наказного провадження можливо стягнути лише неоспорювану заборгованість.

За правилами ч. 2 ст. 152 ГПК України суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Частиною 3 статті 152 ГПК України встановлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою пов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Отже, оскільки стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є заходами відповідальності за порушення зобов'язань та правовим наслідком порушення зобов'язання у разі прострочення його виконання, а також враховуючи можливість стягнення виключно неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження, вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

З огляду на викладене, враховуючи, що розгляд вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат можливий окремо у спрощеному позовному провадженні, не надання заявником відповідного клопотання про розгляд вказаних вимог в порядку спрощеного позовного провадження, суд в задоволенні заяви про видачу судового наказу в частині стягнення з ТОВ «ВІЛЬНЯНСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ» пені в розмірі 32 558,50 грн., 3% річних в розмірі 2 794,42 грн., суми інфляційних нарахувань в розмірі 6 270,24 грн., відмовляє.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ч. 1 ст. 148, п. 3 ч. 1, ч.ч. 2, 3 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ТОВ «ХАРПРОД» у видачі судового наказу про стягнення з ТОВ «ВІЛЬНЯНСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ» пені в розмірі 32 558,50 грн., 3% річних в розмірі 2 794,42 грн., суми інфляційних нарахувань в розмірі 6 270,24 грн.

2. Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.ст. 235, 255 ГПК України).

Повний текст ухвали складено та підписано: 15.01.2019 р.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду – протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.