Рішення

від 27.12.2018 по справі 915/1150/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року Справа № 915/1150/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: акціонерного товариства «Миколаївобленерго» , 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40 (код ЄДРПОУ 23399393),

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Елеваторне» , 54020, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, офіс 207 (код ЄДРПОУ 36700427),

про: стягнення 7583,36 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №01/54-306 від 02.05.2018 року;

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ.

22.10.2018 року акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом № 01/22-7636 від 16.10.2018 року до товариства з обмеженою відповідальністю «Елеваторне» про стягнення грошових коштів у сумі 7583,36 грн., з яких:

- 6103,54 грн. - борг за спожиту активну електроенергію за листопад - грудень 2016 року;

- 868,60 грн. - пеня;

- 91,74 грн. - 3% річних;

- 519,48 грн. - інфляційні втрати.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Ухвалою суду від 26.10.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 28.11.2018 року.

28.11.2018 року підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 27.12.2018 року.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив по суті спору не подав. Ухвала суду від 28.11.2018 року, надіслана на адресу відповідача, повернута поштовою установою до суду з поміткою «за незапитом» .

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

27.12.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

06.03.2012 року між публічним акціонерним товариством «Миколаївобленерго» (правонаступником якого є позивач) як постачальником та відповідачем як споживачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 36/448 (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 560 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Приєднана потужність у точках підключення становить 567 кВт (а.с. 10-14).

Відповідно до п. 2.1 Договору під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2 Договору постачальник зобов'язався виконувати умови цього договору, постачати споживачу електроенергію як різновид товару.

Відповідно до п. 2.3, 2.3.1 Договору споживач зобов'язався виконувати умови цього Договору.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 10 «Порядок розрахунків» (Додаток № 10) та № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» (Додаток № 4).

У пункті 1 Додатку № 4 (в редакції додаткової угоди до Договору від 22.07.2013 року) (а.с. 23) сторони домовились, що споживач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 31 числа і в цей же день повідомляє про них постачальнику у формі «Акту про використану електричну енергію» (в оригіналі), що складений згідно наведеного зразку.

Відповідно до п. 1 Додатку № 10 (в редакції додаткової угоди від 22.07.2013 року) (а.с. 23) сторони передбачили, що розрахунковим періодом вважається період з 31 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються «Актом про використану електричну енергію» по наведеному у Додатку №4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника.

Відповідно до п. 2 Додатку № 10 (а.с. 19) споживач до 5 числа здійснює плановий платіж у сумі вартості 100% заявленого обсягу споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

В день надання «Акту про використану електричну енергію» постачальник надає споживачу рахунки, зокрема за фактично спожиту активну електроенергію за розрахунковий період, які мають бути сплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію .

Відповідно до п. 4 Додатку № 10 обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж визначається відповідно до «Акту про використану електричну енергію» .

Відповідно до п. 7 Додатку № 10 у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума боргу повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відповідно до п. 9.4 Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2012 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік , якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно листа відповідача від 08.12.2015 року № 18 про надання інформації уповноваженою особою відповідача щодо подання актів про використану електричну енергію та отримання платіжних документів визначено ОСОБА_2 (а.с. 48)

Відповідно до акту про використану електричну енергію за листопад 2016 року від 05.12.2016 року (а.с. 30), акту прийняття-передавання товарної продукції від 30.11.2016 за листопад 2016 року (а.с. 29), акту прийому - передачі товарної продукції (електроенергії) від 30.11.2016 року (а.с. 31) позивач у листопаді 2016 року відпустив відповідачу активної електричної енергії в об'ємі 2254 кВт/год (1123 кВт/год-спожита електроенергія+1131 кВт/год-втрати активної електроенергії в мережах споживача) на суму 5328,18 грн., що також підтверджується виставленим рахунком за спожиту активну електричну енергію №36/448/11/1 від 05.12.2016 на суму 5328,18 грн. (а.с. 29)

02.12.2016 у присутності представника Відповідача ОСОБА_3 був складений акт контрольного огляду № 00015992 від 02.12.2016 року (а.с. 32), яким покази електролічильника зафіксовано на рівні 000838,624, електроустановка споживача відключена від електромережі та опломбована, відповідно до акту про пломбування та встановлення індикаторів № 00023992 від 02.12.2016 року (а.с. 33).

Відповідно до акту прийняття-передавання товарної продукції від 31.12.2016 за грудень 2016 року (а.с. 40), акту прийому - передачі товарної продукції (електроенергії) від 31.12.2016 року (а.с. 34), позивач у грудні 2016 року відпустив відповідачу активної електричної енергії в об'ємі 328 кВт/год (253 кВт/год-спожита електроенергія (000838,624-покази електролічильника станом на 02.12.2016 року - 000837,360-покази електролічильника станом на 30.11.2016 року*200-коефіцієнт трансформації)+75 кВт/год-втрати активної електроенергії в мережах споживача) на суму 775,36 грн., що також підтверджується виставленим рахунком за спожиту активну електричну енергію №36/448/12/1 від 27.12.2016 року на суму 775,36 грн. (а.с. 39)

Загальна вартість поставленої за період з листопада по грудень 2016 року включно активної електроенергії становить 6103,54 грн. (5328,18 + 775,36)

20.06.2017 року позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія від 15.06.2017 року № 2110 на суму 7397,90 грн., яка 26.07.2017 року була повернута позивачу у зв'язку з закінченням строку зберігання (а.с. 36-37).

Згідно довідки по дебіторській заборгованості по особовому рахунку № 36/448 (а.с. 24) станом на 01.10.2018 року відповідачем оплату коштів по виставленим рахункам за листопад-грудень 2016 року не здійснено, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Позивачем також нарахована пеня, інфляційні втрати та 3% річних на заборгованість по рахункам листопада та жовтня 2016 року.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Як на підставу свого позову позивач посилається зокрема на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 36/448 від 06.03.2012 року щодо своєчасної оплати використаної електроенергії.

Як зазначено вище, відповідач відзив по суті спору не надав.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Загальна вартість поставленої за період з листопада по грудень 2016 року включно активної електроенергії становить 6103,54 грн. (5328,18 + 775,36)

Згідно довідки по дебіторській заборгованості по особовому рахунку № 36/448 відповідачем оплату коштів по виставленим рахункам за листопад-грудень 2016 року не здійснено (а.с. 24).

Враховуючи викладене, вимога щодо стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію за період з листопада по грудень 2016 року включно в сумі 6103,54 грн. є обґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 868,60 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком № 10 «Порядок розрахунків» , споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем у зв'язку із простроченням оплати рахунків за спожиту активну електроенергію за листопад та грудень 2016 року здійснено нарахування пені за період з 13.12.2016 року по 04.07.2017 року, по кожному окремому зобов'язанню.

Розрахунок пені (а.с. 27) здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем вірно.

Отже, вимога про стягнення пені в сумі 868,60 грн. є обґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 91,74 грн. та інфляційних втрат у сумі 519,48 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 13.12.2016 року по 04.07.2017 року та інфляційні втрати за період з грудня 2016 року по липень 2017 року включно.

Розрахунки суми трьох відсотків річних (а.с. 28) та інфляційних втрат (а.с. 26) є арифметично правильними, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Отже, вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 91,74 грн. та інфляційних втрат у сумі 519,48 грн. є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 1762,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Елеваторне» (54020, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, офіс 207, код ЄДРПОУ 36700427) на користь акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393):

- 6103,54 грн. - борг за спожиту активну електроенергію за листопад - грудень 2016 року;

- 868,60 грн. - пеня;

- 91,74 грн. - 3% річних;

- 519,48 грн. - інфляційні втрати;

- 1762,00 грн. - судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 16.01.2019 року.

Суддя А.П. Алексєєв