Рішення

від 15.01.2019 по справі 922/2684/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2684/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Туманян Володимира Атанесовича (АДРЕСА_1) до Ізюмської міської ради (64300, Харківська область, м. Ізюм, площа Центральна, буд.1) про визнання незаконним та скасування рішення за участю представників:

позивача - Туманян В. А. особисто;

представник позивача - Кужелєва С. В. адвокат;

представник відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Туманян Володимир Атанесович звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Ізюмської міської ради , в якій просить суд визнати незаконним та скасувати Рішення 71 сесії 7 скликання Ізюмської міської ради Харківської області від 28 серпня 2018 року №1761 про відмову ФОП Туманяну Володимиру Атанесовичу у поновленні договору особистого строкового сервітуту від 01 квітня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.І. реєстровий номер 833, відносно земельної ділянки: площею 5,0 кв.м. (п'ять квадратних метрів), яка розташована за адресою: м. Ізюм, вулиця Київська (кадастровий номер: 6310400000:80:002:0013).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2684/18. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено на 30.10.2018 о 10:00 год.

22.10.2018 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позов за вх. № 30242, який долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 30.10.2018 постановлено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні на підставі ст. 183 ГПК України до 14 листопада 2018 року о 10:00 год.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 30.10.2018.

06.11.2018 від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив за вх. № 31544, яка долучена судом до матеріалів справи.

12.11.2018 від відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі за вх. № 31977, в якому відповідач просить закрити провадження у справі, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Клопотання долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 14.11.2018 постановлено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 21 листопада 2018 року о 09:30 год.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 14.11.2018.

20.11.2018 позивачем до канцелярії суду подані заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду за вх. № 32703, які долучені судом до матеріалів справи.

20.11.2018 позивачем до суду подана уточнена позовна заява за вх. № 32704, відповідно до якої позивач просить суд:

1) визнати незаконним та скасувати Рішення 71 сесії 7 скликання Ізюмської міської ради Харківської області від 28 серпня 2018 року №1761 про відмову ФОП Туманяну Володимиру Атанесовичу у поновленні договору особистого строкового сервітуту від 01 квітня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.І. реєстровий номер 833, відносно земельної ділянки: площею 5,0 кв.м. (п'ять квадратних метрів), яка розташована за адресою: м. Ізюм, вулиця Київська (кадастровий номер: 6310400000:80:002:0013).

2) Визнати продовженим строк дії договору особистого сервітуту від 01 квітня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.І. реєстровий номер 833, відносно земельної ділянки: площею 5,0 кв.м. (п'ять квадратних метрів), яка розташована за адресою: м. Ізюм, вулиця Київська (кадастровий номер: 6310400000:80:002:0013) на тих самих умовах та на той самий строк.

Ухвалою господарського суду від 21.11.2018 року, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/2684/18 на тридцять днів. Питання щодо прийняття заяви про уточнення позовних вимог(вх.№32704 від 20.11.2018 року) визначено вирішити в наступному судовому засіданні після надання відповідачем письмової позиції стосовно заяви про уточнення позовних вимог. Відкладено підготовче засідання до 05.12.18 о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду від 05.12.2018 року по справі №922/2684/18 відмовлено в прийнятті уточненої позовної заяви Фізичної особи - підприємця Туманян Володимира Атанесовича про продовження строку дії договору особистого строкового сервітуту та скасування рішення (вх.№32704 від 20.11.2018 року). Відмовлено в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі (вх.№31977 від 12.11.2018 року). Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 18.12.18 12:30 .

11.12.2018 року від представника позивача, через канцелярію суду (вх.№34621) надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу, вказана заява долучена до матеріалів справи.

11.12.2018 року від Ізюмської міської ради(вх.№34577) через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій останній просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач приймаючи рішення 71 сесії 7 скликання Ізюмської міської ради Харківської області від 28 серпня 2018 року №1761 про відмову ФОП Туманяну Володимиру Атанесовичу у поновленні договору особистого строкового сервітуту від 01 квітня 2014 року, не порушувала прав та підприємницьких інтересів позивача. Крім того, як вказував відповідач, відповідно до листа за вих. № 4308 від 18 жовтня 2018 року начальника відділу містобудування та архітектури апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради - головного архітектора міста Ізюм зазначено, що власник тимчасової споруди - кіоску з продажу тютюнових виробів по вул. Київська ФОП Туманян Володимир Атанесович не звертався у відділ містобудування та архітектури апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради із заявою про продовження строку дії паспорту прив'язки вищезазначеної ТС.

У судовому засіданні 18.12.2018 постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 15 січня 2018 року о 11:30 год.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 18.12.2018.

В призначене судове засідання 15.01.2019 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників сторін за наявними у справі доказами.

Судом взято до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку. Судом встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити за матеріалами справи.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 15.01.2019 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно, всебічно та повно дослідивши надані у справі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30 вересня 2013 року між Фізичною особою підприємцем Туманян Володимиром Атанесовичем та Ізюмською міською радою у простій письмовій формі було укладено Договір особистого строкового сервітуту користування реальної частки території, реєстраційний номер 73 від 30 вересня 2013 року.

01 квітня 2014 року між Фізичною особою підприємцем Туманян Володимиром Атанесовичем та Територіальною громадою міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради на підставі рішення 41 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради Харківської області за №1643 від 28 грудня 2012 року, та рішення 58 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради Харківської області за №2238 від 27 грудня 2013 року, Договір особистого строкового сервітуту було посвідчено в нотаріальному порядку.

Відповідно до п. 8.1. Договору, Договір особистого строкового сервітуту користування реальної частки території в редакції від 30 вересня 2013 року реєстраційний номер 73 від 30 вересня 2013 року укладений у простій письмовій формі між Ізюмською міською радою та ФОП Туманян В.А. припиняє свою дію після набуття чинності та державної реєстрації цього договору.

Відповідно до п.1.1. Договору, Особистий сервітут встановлюється відносно земельної ділянки: Площа 0,0005 га, що становить 5,0 кв.м. (п'ять квадратних метрів); Кадастровий номер: 6310400000:80:002:0013; в інтересах сервітуарія для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 5,0 квадратних метрів, згідно з кадастровим планом сервітуту.

Відповідно до п. 2.1. цим договором встановлюється строковий особистий сервітут строком на п'ять років. Термін дії сервітуту: з 30 вересня 2013 року по 30 вересня 2018 року.

Відповідно до п. 2.2. Договору, по закінченню строку цього договору його дію може бути продовжено за домовленістю сторін про що сторони не пізніше як за 60 календарних днів до закінчення його строку повідомляють одна одну у письмовій формі. Продовження строку договору оформлюється додатковим договором.

Як вказував позивач у позовній заяві, 25 липня 2018 року на виконання п.2.1. договору ФОП Туманян В.А. звернувся до відповідача із заявою відповідно до змісту якої просив поновити договір особистого строкового сервітуту від 01.04.2014 року , відносно земельної ділянки площею 5,0 кв.м. (п'ять квадратних метрів), яка розташована за адресою: м. Ізюм, вулиця Київська (кадастровий номер: 6310400000:80:002:0013).

Рішенням 71 сесії 7 скликання Ізюмської міської ради Харківської області від 28 серпня _о року №1761, зважаючи на пропозицію, викладену в протоколі засідання постійної комісії Ізюмської міської ради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин, Ізюмська міська рада вирішила не продовжувати термін дії договору особистого строкового сервітуту від 01 квітня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.І. реєстровий номер 833.

Згідно із пунктами спірного рішення, підставами для прийняття рішення про відмову позивачу у продовженні дії укладеного договору є відповідна пропозиція, викладена в протоколі засідання постійної комісії Ізюмської міської ради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин, а не закінчення строку дії договору.

Звертаючись до суду із позовом, позивач вказував на те, що у п.п. 1,2 спірного рішення не зазначено підстав відмови позивачу у продовженні дії укладеного договору, позивач вважає це рішення необгрунтованим та незаконним, та таким, що прийняте з порушенням вимог законодавства.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Чинне законодавство пропонує укладення договорів особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасових споруд (МАФ) як доцільний та обгрунтований нормами права осіб розміщення тимчасових споруд.

Стаття 401 Цивільного кодексу України (ЦКУ) визначає сервітут як право користування чужим майном, яке може бути встановлено щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут) (стаття 401 ЦКУ, стаття 100 Земельного кодексу України). Таким чином, відповідно до ЦКУ, ЗКУ, особистий сервітут є одним із видів сервітутів і передбачає належність права користування чужою земельною ділянкою конкретно визначеній особі для задоволення її потреб, які іншим чином не можуть бути задоволені.

Відповідно до статті частини 2 статті 402 ЦКУ, частини 2 статті 100 ЗКУ, земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту відлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном (стаття 403 У). Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

Як Цивільний, так і Земельний кодекс України не передбачають вичерпний перелік видів права земельного сервітуту. Тому, виходячи із положень ЦКУ та ЗКУ, сторони власник земельної ділянки та сервітуарій можуть встановлювати земельний сервітут за домовленістю, з дотриманням та врахуванням положень діючого законодавства.

В ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, 30 вересня 2013 року між Фізичною особою підприємцем Туманян Володимиром Атанесовичем та Ізюмською міською радою у простій письмовій формі було укладено Договір особистого строкового сервітуту користування реальної частки території, реєстраційний номер 73 від 30 вересня 2013 року.

01 квітня 2014 року між Фізичною особою підприємцем Туманян Володимиром Атанесовичем та Територіальною громадою міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради на підставі рішення 41 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради Харківської області за №1643 від 28 грудня 2012 року, та рішення 58 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради Харківської області за №2238 від 27 грудня 2013 року. Договір особистого строкового сервітуту було посвідчено в нотаріальному порядку .

В матеріалах справи знаходиться заява Фізичної особи підприємця Туманян В.А від 25.07.2018 року про поновлення Договору особистого строкового сервітуту від 01 квітня 2014 року, відносно земельної ділянки площею 0,0005 га, що становить 5,0 кв.м. (п'ять квадратних метрів); Кадастровий номер: 5310400000:80:002:0013, для розміщення металевого кіоску та продовження термін дії договору з 01 жовтня 2018 року по 01 жовтня 2023 року.

Господарський суд констатує, що пропозиція, викладена в протоколі засідання постійної комісії Ізюмської міської ради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин не містить конкретних підстав для відмови в поновленні строку договору особистого строкового сервітуту Позивача.

В ній лише зазначено, що комісія розглянула звернення гр. ОСОБА_4 та вирішила рекомендувати не продовжувати дію особистого строкового сервітуту від 01 квітня 2014 року, однак надані матеріали справи копію пояснень гр. ОСОБА_4 , не підтверджене належними та допустимими доказами.

Більше того, відповідно до змісту листа Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства №1060 від 17.09.2018, спеціалістами служб підприємства було проведено обстеження прилеглої території земельної ділянки за адресою: вул. Київська (поруч з ветаптекою) згідно ситуаційного плану та виявлено, що мережі Ізюмського КВ ВКП на цій земельній ділянці відсутні.

Вищевикладені обставини, вказують на безпідставність висновків зроблених в пропозиції із протоколу всідання постійної комісії Ізюмської міської ради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин, а відповідно враховуючи, що у п.п. 1,2 спірного рішення не зазначено підстав відмови позивачу у продовженні дії укладеного договору.

У відзиві відповідач посилається на закінчення строку дії паспорту прив'язки, як на підставу винесення Рішення 71 сесії 7 скликання Ізюмської міської ради Харківської області від 28 серпня 2018 року №1761. Проте станом на 28 серпня 2018 року вказаний паспорт прив'язки був дійсним.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно зі статтею 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з положеннями ст.16, ч. 1 ст.21 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Реалізуючі передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, та звертаючись до суду з даним позовом, позивач як спосіб захисту порушених прав та інтересів визначив визнання незаконним та скасувати Рішення 71 сесії 7 скликання Ізюмської міської ради Харківської області від 28 серпня 2018 року №1761 про відмову ФОП Туманяну Володимиру Атанесовичу у поновленні договору особистого строкового сервітуту від 01 квітня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.І. реєстровий номер 833, відносно земельної ділянки: площею 5,0 кв.м. (п'ять квадратних метрів), яка розташована за адресою: м. Ізюм, вулиця Київська (кадастровий номер: 6310400000:80:002:0013).

Приймаючи оспорюване рішення, ухиляючись від визнання факту подовження договору оренди земельної ділянки, відповідач допустив порушення ст. 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за змістом якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В контексті наведеного суд констатує, що спірним рішенням порушено права Позивача як сервітуарія за договором від 01 квітня 2014 року, на користування земельною ділянкою, відносно якої установлено особистий сервітут, а тому зазначене рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Згідно з п.3 ст.129 Конституції України та ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача в повному обсязі. Отже, з урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача фактично понесені судові витрати, зокрема витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 грн.

Відповідно до частини першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 3 статті 56 ГПК України передбачено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).

Судом встановлено, що представник позивача - Кужелєва С. В. є адвокатом, свідоцтво по право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 16.01.2017р.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат, його представник долучив до матеріалів справи:

Договір про надання правової допомоги б/н від 27 вересня 2018 року.

Додаткова угода №1 до Договору про надання правової допомоги б/н від 27 вересня 2018 року.

АКТ №1 до договору про надання правової допомоги б/н від 27 вересня 2018 року.

Квитанція №928655.

Договір про надання правової допомоги б/н від 30 жовтня 2018 року.

Додаткова угода №1 до Договору про надання правової допомоги б/н від 30 жовтня 2018 року.

АКТ №1 до договору про надання правової допомоги б/н від 30 жовтня 2018 року.

Квитанція №928656.

Враховуючи ціну позову, обсяг виконаної роботи та виходячи з розумної необхідності зазначених судових витрат для даної справи, витрати на оплату послуг адвоката в сумі 6 000,00 грн. визнаються судом співмірними.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем разом із позовною заявою подано розрахунок суми судових витрат, який складається з витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, в сумі 6 000,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн..

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 1 762,00 грн. та витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 6 000,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 178, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати Рішення 71 сесії 7 скликання Ізюмської міської ради Харківської області від 28 серпня 2018 року №1761 про відмову ФОП Туманяну Володимиру Атанесовичу у поновленні договору особистого строкового сервітуту від 01 квітня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.І. реєстровий номер 833, відносно земельної ділянки: площею 5,0 кв.м. (п'ять квадратних метрів), яка розташована за адресою: м. Ізюм, вулиця Київська (кадастровий номер: 6310400000:80:002:0013).

Стягнути з Ізюмської міської ради (64300, Харківська область, м. Ізюм, площа Центральна, буд.1, код 26201641) на користь Фізичної особи - підприємця Туманян Володимира Атанесовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) - витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,0грн., витрати про надання правової допомоги в сумі 6000,0грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Фізична особа - підприємець Туманян Володимир Атанесович (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Відповідач: Ізюмська міська рада (64300, Харківська область, м. Ізюм, площа Центральна, буд.1, код 26201641).

Повне рішення складено 16.01.2019 р.

Суддя О.О. Присяжнюк