Рішення

від 15.01.2019 по справі 922/3466/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3466/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДС-Логістика" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 26) про стягнення 6213,53 грн. за участю представників:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

На розгляд до господарського суду Харківської області від Харківського міського центру зайнятості надійшов позов за вих. № ХМЦЗ-02-12096 від 05.12.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДС-Логістика" (відповідача), згідно вимог якої до стягнення з відповідача заявлено суму коштів, виплачених як компенсація роботодавця витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 6213,53 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.12.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 15.01.2019 об 11:00год. з повідомленням сторін, у відповідності до частини 2 статті 120ГПК України, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу запропоновано подати відповідь на відзив.

Учасники справи в судове засідання 15.01.2019 не прибули.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, а саме, 26.12.2018 уповноваженою особою позивача отримано копію ухвали господарського суду Харківської області від 19.12.2018, що підтверджується поштовим повідомленням №032478/2 про вручення рекомендованого поштового відправлення

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, а саме, 21.12.18 та 24.12.18 уповноваженою особою відповідача отримано копію ухвали господарського суду Харківської області від 19.12.2018, що підтверджується поштовими повідомленнями №032478/1, № 032478/3 про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином, відповідач своїм правом на надання відзиву та доказів на спростування заявлених позовних вимог не скористався, відзив на позов не надано.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступне:

07.06.2016 ОСОБА_1 звернулась за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де була зареєстрована як така, що шукає роботу.

Так, за направленням Харківського міського центру зайнятості від 08.06.2016 ОСОБА_1В була працевлаштована з 09.06.2016 на нове робоче місце у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ІДС-Логістика" на вакансію менеджер (управитель) з транспортно-аудиторської діяльності, з компенсацією роботодавцю витрат (т.с. І а.с. 17-19) у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2013 № 347 (зі змінами), та заяви керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДС-Логістика" ОСОБА_2 від 22.07.2016 (т.с. І а.с. 14).

З матеріалів справи вбачається, що наказом директора Харківського міського центру зайнятості від 09.06.2016 № НТ160609 реєстрація ОСОБА_1В як безробітної була припинена, у зв'язку з працевлаштуванням за найом на умовах трудового договору (контракту) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДС-Логістика", відповідно до пп 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 за № 198.

Згідно наказу директора Харківського міського центру зайнятості № 1144 від 25.07.2016 призначено компенсацію роботодавцю витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштування безробітної ОСОБА_1 з 09.06.2016 строком не менше ніж на два роки на нове робоче місце до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДС - Логістика" (т.с. І а.с. 16).

Так, з наявного у матеріалах справи Листа за вих. №17219-47/04 від 13.09.18 (т.с. І а.с. 10) підтверджується, 14.09.2018 за інформацією Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, Харківському міському центру зайнятості стало відомо, що ОСОБА_1 звільнена з 14.08.2017 з ТОВ "ІДС-Логістика" згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, тобто, з порушенням п.7 Порядку компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На підставі виявленого факту, директором Харківського міського центру зайнятості прийнято наказ № 836 від 16.10.2018 року про повернення коштів виплачених як компенсація роботодавцю витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ТОВ "ІДС - Логістика" за працевлаштованого безробітного - ОСОБА_1 з 09.06.2018 в зв'язку зі звільненням 14.08.2017 за згодою сторін у відповідності з п. 1 ст. 36 КЗпП України, у сумі 6213,53 грн. (т.с. І а.с. 15), який разом із Листом - претензією про повернення коштів за вих. № ХМЦ3-02-10397 від 17.10.2018 направлено на адресу ТОВ "ІДС-Логістика" з пропозицією повернути кошти протягом 15 календарних днів з дня отримання Листа - претензії у добровільному порядку (т.с. І а.с. 11-12).

Проте відповідач відповіді на вищевказаний Лист - претензію не надав та кошти позивачу не повернув.

З огляду на вищевказане, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ІДС - Логістика" встановлених законодавством вимог та Листа - претензії призвело до безпідставної виплати підприємству компенсації витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 6213,53 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зобов'язаний вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення його фінансової стабільності.

Харківський міський центр зайнятості (позивач у справі) є державною установою у централізованій системі державних установ державної служби зайнятості. Він виконує завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту населення від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Законом України "Про зайнятість населення".

Правове обґрунтування Харківського міського центру зайнятості полягає у тому, що відповідно до п. 3 ст. 27 Закону України "Про зайнятість населення" та п. 7 Порядку компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 15.04.2013 № 347 (зі змінами) у разі звільнення працівника, за якого виплачувалась компенсація, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, або на його робоче місце за направленням територіального органу працевлаштовується інший зареєстрований безробітний.

Згідно Порядку компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 р. № 347) передбачено, що право на компенсацію має роботодавець, який є суб'єктом малого підприємництва та працевлаштовує зареєстрованих безробітних на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості.

Роботодавець, який працевлаштував зареєстрованого безробітного на нове робоче місце, для отримання компенсації подає протягом двох місяців з дня працевлаштування центру зайнятості заяву довільної форми, до якої додає довідку за формою згідно з додатком.

На підставі поданої роботодавцем заяви та довідки, персональних даних про особу, якими володіє центр зайнятості, даних органів доходів і зборів щодо відсутності у роботодавця заборгованості із сплати єдиного внеску, інформації органів Пенсійного фонду України про працевлаштування особи на нове робоче місце та відсутність у роботодавця заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо порушеної справи про банкрутство або визнання роботодавця банкрутом центр зайнятості приймає протягом п'яти робочих днів рішення про виплату компенсації роботодавцю. Обмін зазначеними даними здійснюється в порядку взаємного обміну інформацією.

Центр зайнятості перераховує кошти на рахунок роботодавця до 30 числа місяця, наступного за місяцем подання звітності до органів доходів і зборів, передбаченої статтею 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , за умови підтвердження даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо суми нарахованого єдиного внеску.

Розмір компенсації визначається на підставі даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про суму єдиного внеску, сплаченого роботодавцем за працівника.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені вимогами статті 1166 ЦК України, відповідно до частин 1,2,4 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи, позивач подав суду належні докази, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію щодо позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДС-Логістика" 6213,53 грн. коштів, виплачених як компенсація роботодавця витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визнаються Судом правомірними, обґрунтованими, тому підлягають задоволенню повністю.

З огляду на приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки господарського суду щодо повного задоволення позову, судовий збір зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. у даному разі покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДС-Логістика" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 26, код ЄДРПОУ 37780643) на користь Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137А, код ЄДРПОУ 36224721) кошти, виплачених як компенсація роботодавця витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 6213,53 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.01.2019 р.

Суддя ОСОБА_3