Рішення

від 12.06.2007 по справі 5/58-07-1182

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/58-07-1182

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" червня 2007 р.Справа  № 5/58-07-1182

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”, м. Одеса.  

До відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Альфа”, м. Одеса.

про зобов'язання укласти договір

                    Суддя      Могил С. К.

Представники:  

Позивача: Заржицька В. О., на підставі довіреності.

Відповідача: Азаров Ю. В., на підставі довіреності,

          Чікункова Л. І., на підставі довіреності.

У судових засіданнях були оголошені перерви з 26.03.2007 року до 11.04.2007 року, з 11.05.2007 року до 11.06.2007 року та з 11.06.2007 року до 12.06.2007 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Альфа” про зобов'язання відповідача укласти договір на послуги водопостачання та водовідведення на умовах  позивача, а саме: пункти 1.3, 2.1, 2.2.1, 2.4.8, 2.4.10, 3.3, 4.1, 4.2, 7.6 включити в договір в редакції позивача, а пункт 2.2.4 запропонований відповідачем не включати у договір.

Відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву від 26.02.2007 року №13 відповідно до якого відповідач позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі в зв'язку з чим, на підставі доводів та заперечень викладених у відзиві, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та залишити договір на послуги водопостачання та водовідведення від 21.04.2005 року в редакції ОСББ „Альфа”.

Між сторонами по справі 06.04.2007 року був укладений протокол узгодження розбіжностей до договору №31/1 від 10.01.2007 року на послуги водопостачання та водовідведення відповідно до якого сторони за правочином узгодили розбіжності по окремим умовам договору, а саме були узгоджені: преамбула договору, п. 1.1 крім другої частини пункту, 1.2, 1.3, 2.1 крім частини керівництва Правил, 2.3.2, 2.4.4, 2.4.7, 2.5.2, 3.1, 3.3 крім другої частини, 3.6, 3.8, 3.9, 3.12, 4.1, 7.3, 7.6, 8.    

В зв'язку з укладенням протоколу узгодження розбіжностей позивачем до суду були подані доповнення до позову від 11.04.2007 року №1772 в яких Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” просить суд винести рішення про укладання договору між позивачем та відповідачем на послуги водопостачання та водовідведення на умовах позивача, а саме: пункти 1.1, 2.1, 2.2.1, 2.4.8, 2.4.9, 2.4.10, 2.4.11, 3.3, 4.1, 4.2, 4.4 включити в договір в редакції позивача, а пункти 2.2.3, 2.2.4 які запропоновані відповідачем не включати у договір.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2006 року за письмовим клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено до 12.05.2007 року.

Відповідачем до суду був поданий відзив на доповнення до позову відповідно до якого відповідач також не визнав позовні вимоги позивача та з підстав викладених у відзиві просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі та до визначення виконавця послуг з водопостачання та водовідведення залишити договір на послуги водопостачання та водовідведення від 10.01.2007 року в редакції ОСББ „Альфа”.

В процесі розгляду справи представниками позивача та відповідача до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були оглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.

Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив:

З метою встановлення між сторонами господарсько –договірних зобов'язань по водопостачанню та водовідведенню, Товариством з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” (надалі за договором –Водоканал) було направлено для підписання на адресу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Альфа” (надалі за договором –Абонент) проект договору на послуги водопостачання та водовідведення. Направлений Водоканалом проект договору Абонентом був розглянутий та 10.01.2007 року разом з протоколом розбіжностей був повернутий Водоканалу (отримано водоканалом 22.01.2007 року вхідний №.227/В). В наступному, за допомогою поштового зв'язку, 12.02.2007 року на адресу відповідача був направлений протокол узгодження розбіжностей.

Пунктом 7 ст. 181 Господарського кодексу України  встановлено, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному  замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона –виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з відповідним позовом, щодо отриманих розбіжностей до запропонованої їм редакції договору на надання послуг по водопостачанню та водовідведенню, звернувся до господарського суду Одеської області 12.02.2007 року. Таким чином, судом зроблено висновок про те, що позивачем було дотримано строк встановлений п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України.

Водоканал, запропоновані Абонентом в протоколі розбіжностей пропозиції вважає такими, що не можуть бути прийнятими ним оскільки, запропоновані позивачем умови договору повністю відповідають вимогам діючого законодавства України та підлягають включенню у договір саме в редакції Водоканалу, а умови запропоновані відповідачем суперечать вимогам діючого законодавства, а тому не можуть бути включені у договір. З посиланням на ст. 181 Господарського кодексу України, ст. ст. 527, 625, Цивільного кодексу України, п. 1.12, 1.13, 4.14 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65, позивач, згідно своїх остаточних позовних вимог, просить суд винесенні рішення про укладення договору між позивачем та відповідачем на послуги водопостачання та водовідведення на умовах позивача, а саме: пункти 1.1, 2.1, 2.2.1, 2.4.8, 2.4.9, 2.4.10, 2.4.11, 3.3, 4.1, 4.2, 4.4 включити в договір в редакції позивача, а пункти 2.2.3, 2.2.4 які запропоновані відповідачем не включати у договір.

Відповідачем до суду були подані заперечення на позовну заяву, в яких відповідач вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, що не засновані на вимогах діючого законодавства України. В зв'язку з чим, із посиланням на ст. 8, 19, 57, 68 Конституції України, Закон України „Про житлово –комунальні послуги”, Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 року №630, ст. 90 Господарського кодексу України, Закон України „Про природні монополії”, Закон України „Про питну воду та питне водопостачання”, Закон України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово –комунальні послуги”, Закон України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово –комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”, Закон України „Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилися станом на 01 грудня 2006 року, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі та до визначення виконавця послуг з водопостачання та водовідведення залишити договір на послуги водопостачання та водовідведення від 10.01.2007 року в редакції ОСББ „Альфа”.             

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги доводи сторін викладені у судових засіданнях під час розгляду справи суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

У відповідності з частинами 1, 3 ст. 179 Господарського кодексу України майново –господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько –договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Крім того, частинами 4, 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь –які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно –правовими актами щодо окремих видів договорів.

За положеннями ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За своїм змістом договір встановлює умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Щодо другої частини пункту 1.1 договору. Відповідно до п. 1.4 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України Водоканал надає послуги із забезпеченням питною водою та водовідведенні. Питна вода подається цілодобово або за графіком, погодженим із санітарно-епідеміологічною станцією відповідної території та затвердженим місцевими   органами виконавчої  влади. Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України „Про житлово –комунальні послуги” комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад  або  місцевими  державними  адміністраціями згідно  з  діючими  будівельними  нормами  і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативними документами; міжопалювальний період для систем  опалення,  рішення  про початок  та  закінчення  якого  приймається  виконавчими  органами відповідних місцевих рад або місцевими державними  адміністраціями виходячи з кліматичних умов, згідно з діючими будівельними нормами і  правилами,   правилами   технічної   експлуатації   та   іншими нормативними документами; ліквідацію наслідків, пов'язаних з дією непереборної сили. З урахуванням наведених норм законодавства суд вважає що п. 1.1 договору слід викласти в наступній редакції: „Водоканал надає послуги з подачі питної води відповідно до ДСТУ (ГОСТ) 2874-82 „Вода питна” (далі –води) та з прийому стічних вод (надалі –стоки) на об'єкти Абонента у відповідності до дислокації об'єктів (додаток №1 до договору) Водопостачання здійснюється  цілодобово та безперебійно. У разі затвердження графіку, який погоджено із санітарно - епідеміологічною станцією відповідної території та який затверджено місцевими органами виконавчої влади, водопостачання здійснюється відповідно до затвердженого графіку”.

Щодо пункту 2.1 договору. При укладенні зазначеного договору, слід прийняти до уваги, що, підприємства, установи та організації які надають певні послуги щодо забезпечення комунальних потреб населення, з урахуванням фактичних обставин які існують при проведенні розрахунків населенням за отримані послуги, в межах наданих послуг повинні здійснювати оплату вартості отриманих послуг по водопостачанню та водовідведенню за фактичними показами засобів обліку.

З огляду на умови, які були запропоновані Водоканалом та Абонентом у п. 2.1 то суд вважає за необхідне частково прийняти умови які були запропоновані саме Водоканалом.

Посилання Абонента на нормативні акти, а саме: „Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” які затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 року №630 є необґрунтованими. Зі змісту зазначеного нормативного акту можна зробити висновок про те, що він регулює відносини між виконавцем послуг та споживачем. За характером фактичних відносин, які існують між сторонами за договором, виконавцем послуг є відповідач, оскільки саме він є суб'єктом господарювання, метою діяльності якого є забезпечення мешканців будинку (населення) комунальними послугами та іншими послугами (розділ 2 статуту підприємства відповідача). У даному випадку слід зазначити, що відносини між виробником послуг, позивачем по справі, та виконавцем послуг, відповідачем по справі, регулюють саме Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, які затверджені наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65.

Таким чином, пункт 2.1 слід прийняти в редакції з посиланням в частині керівництва при виконанні договору на Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, які затверджені наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65, а саме: „Сторони зобов'язуються керуватися діючими: - Законом України „Про питну воду та питне водопостачання”, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65 (надалі – Правила водокористування), Правилами технічної експлуатації систем водоспоживання та водовідведення, затвердженими наказом Держжитлкомгоспу України від 05.07.1995 року №30, Правилами прийому виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій до системи каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 09.02.1998 року №87/А-98, Законом України „Про житлово –комунальні послуги”, існуючими ДСТ (ГОСТ), іншими нормативними актами, прийнятими в установленому діючим законодавством порядку”.

Щодо пунктів 2.2.1 та 2.2.3 договору. Відповідно до п. п. 1, 2. ст. 16 Закону України „Про житлово –комунальні послуги” порядок надання житлово –комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Перелік житлово –комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди). Згідно з п. 1.12. Правил водопровідні  вводи до зовнішнього зрізу будинків житлового фонду місцевих органів влади, житлобудівних кооперативів, усі магістральні й розподільні внутрішньоквартальні мережі комунального водопроводу, а також вуличні водорозбірні колонки, призначені для колективного водокористування, передаються забудовником у робочому стані на баланс Водоканалу для подальшої експлуатації.

Згідно довідки начальника Міськводоканалу від 05.02.2007 року №33 та технічних можливостей будинку відповідача та приймаючи до уваги доводи позивача викладені у ході судового розгляду справи, щодо технічної можливості при наданні послуг по водопостачанню та водовідведенню, суд вважає за необхідне пункт 2.2.1 викласти в наступній редакції: „Водоканал зобов'язується подавати Абоненту воду та приймати стоки цілодобово або відповідно до графіку затвердженого місцевими органами влади, відповідно до кількості та якісних параметрів у відповідності з існуючими технічними можливостями, з тиском на вводі у будівлю 4,6 –5,0 кгс/смІ”.

З урахуванням технічних можливостей та напору води при тиску встановленому у п. 2.2.1 договору, на думку суду відсутня необхідність у встановленні додаткового обладнання, а тому пункт 2.2.3 не слід включати у договір.

Щодо пункту 2.2.4 договору. Відповідач наполягає на включенні у договір умов щодо відшкодування витрат пов'язаних зі збором грошових коштів з населення та встановлює зі свого боку розмір відшкодування. Позивач категорично заперечує проти включення у договір означеного пункту з посиланням на необґрунтованість вимог відповідача в зв'язку з втратою чинності 22.07.2005 року наказу Державного комітету України по житлово – комунальному господарству від 17.10.1996 року №87. Приймаючи до уваги доводи сторін суд вважає, що пункт 2.2.4 не слід включати у договір у будь якій редакції. Предметом договору, що укладається є умови щодо водопостачання та водовідведення, тобто –забезпечення мешканців будинку відповідача водою та надання відповідних послуг. На думку суду, умови щодо відшкодування витрат пов'язаних зі збором грошових коштів з населення повинні бути предметом іншого договору з визначенням чітких прав та обов'язків сторін за правочином та узгодження між сторонами за договором сум, що підлягають відшкодуванню.

Щодо пункту 2.4.8 договору. Згідно п. 3 ст. 16 Закону України „Про житлово –комунальні послуги” комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем (виробником) за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з діючими будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативними документами; ліквідацію наслідків, пов'язаних з дією непереборної сили. Відповідно до п. 4 ст. 16 названого Закону у разі застосування перерви в наданні послуг виконавець (виробник) зобов'язаний повідомити через засоби масової інформації про таку перерву споживача не пізніше ніж за 10 днів (за винятком перерви, що виникла внаслідок аварії або дії непереборної сили). У повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг. Крім того, відповідно до ст. 23 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” підприємства питного водопостачання мають право: у  разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання; обмежувати або припиняти роботу об'єктів централізованого питного водопостачання у разі виникнення необхідності оперативного реагування на погіршення якості води в джерелах питного водопостачання і неможливості доведення її до вимог державних стандартів з повідомленням про таке відключення та його причини органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та органів державного санітарно –епідеміологічного нагляду; допускати тимчасове відхилення якості питної води від вимог державного стандарту на питну воду лише за умови наявності дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, виданого на підставі висновку центрального органу виконавчої влади з питань державного санітарно –епідеміологічного нагляду. До наведеного слід додати, що розділом 13 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України також встановлено право Водоканалу припиняти водопостачання та водовідведення з підстав визначених у наведеному розділі.

З огляду на вищенаведені вимоги Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Закону України „Про житлово – комунальні послуги”, Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” та приймаючи до уваги доводи сторін викладені у ході судового розгляду справи суд вважає за необхідне пункт 2.4.8 викласти в наступній редакції: „При припиненні (обмеженні) водопостачання в зв'язку з порушеннями Абонентом умов договору, Правил водокористування, Абонент проводить відшкодування витрат Водоканалу по відновленню водопостачання (підключення до системи водоспоживання) відповідно до кошторису за проведені роботи та обґрунтованого розрахунку проведених робіт. Оплата Абонентом проведених Водоканалом відновлювальних робіт проводиться на підставі виставленого рахунку Водоканалу, у термін 10 днів з моменту отримання рахунку”.

Щодо пунктів 2.4.9, 2.4.10 договору. Розглянув доводи позивача та відповідача щодо спірного пункту з огляду на Правила водокористування, вимоги Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України суд вважає що пункт 2.4.9 слід викласти в наступній редакції: „Щомісячно, за встановленою формою з 20 по 30 число місяця у встановленому вигляді, надавати дані про водоспоживання Абонента. При ненаданні звітності у встановлений строк об'єм водоспоживання встановлюється Водоканалом у відповідності з Правилами водокористування. У разі коли день зняття показників приборів обліку співпадає з вихідним днем або святковим, зняття показників приборів обліку та надання інформації Водоканалу проводиться у перший робочій день після такого вихідного або святкового дня”. Пункт 2.4.10 договору: „Сторони за договором зобов'язані проводити звірку та складати відповідний акт бухгалтерської звірки по розрахункам за отримані послуги. Звірка проводиться на вимогу однієї зі сторін за договором до дванадцятого числа поточного місяця, але не рідше ніж один раз у квартал”.

Щодо пункту 2.4.11 договору. Відповідно до п. 4.16 Правил водокористування ремонт та повірка водолічильників, що не перебувають на балансі Водоканалу,   виконуються   за   рахунок  абонента  силами Водоканалу або спеціалізованої організації. Періодична повірка, обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та  монтаж  водолічильників  (що перебувають у власності фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності), результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб воду, здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з водопостачання.

З урахуванням наведеного пункт 2.4.11 слід викласти в наступній редакції: „Ремонт та повірка загальнобудикового прибору обліку води здійснюється за рахунок балансового утримувача цього прибору обліку силами Водоканалу або спеціалізованою організацією у відповідності з Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65”.         

Щодо пункту 3.3 договору. Відповідно до ст. 7 Закону України „Про житлово –комунальні послуги” до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово –комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово –комунальні послуги відповідно до закону, затвердження норм споживання та якості житлово – комунальних послуг, контроль за їх дотриманням. Статтею 13 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” та ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування” до повноважень органів місцевого самоврядування також відноситься встановлення цін/тарифів щодо оплати побутових, комунальних послуг та контроль за їх дотриманням. При вказаних обставинах вимоги відповідача про включення до пункту договору зобов'язань позивача по наданню інформації щодо структури тарифу, порядку надання послуг та їх споживчих властивостей, суд вважає недоцільними, оскільки ці питання відносяться не до компетенції позивача, а до відповідних органів місцевого самоврядування. До наведеного слід додати, що обов'язок, порядок та строки оприлюднення нормативних актів прийнятих органами місцевого самоврядування, набрання ними чинності, у тому числі і стосовно встановлення тарифів на комунально-побутові послуги читко визначені ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування”. Крім того, відповідно до протоколу погодження розбіжностей, між сторонами по справі була узгоджена перша частина пункту 3.3 договору. Пункт 3.3 договору викласти в наступній редакції: „Оплата проводиться за тарифом затвердженим в установленому діючим законодавством порядку. На момент укладення договору діють наступні тарифи: водопостачання –1,08 грн. за мі; водовідведення –0,78 грн. за мі. У разі зміни тарифів, діючих на момент укладання договору, оплата Абонентом наданих йому послуг проводиться за новими тарифами, без зміни інших умов договору. Відомості щодо зміни тарифів Абонент отримує через місцеві офіційні засоби масової інформації”.

Щодо пункту 4.1 договору. На думку суду, при визначенні редакції спірного пункту договору слід прийняти до уваги Постанову Кабінету Міністрів України від 7 червня 2000 року № 934 „Про затвердження Порядку проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, природний газ, житлово –комунальні послуги та послуги водопостачання і водовідведення”, Закон України „Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 1 грудня 2006 року, Постанову Верховної Ради України „Про оплату житлово –комунальних послуг населенням України”. Але слід звернути увагу на те, що ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України. Натомість, згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III від 10.01.2002 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, згідно ст. 3 названого Закону розмір пені, передбачений  ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, оскільки споживачем послуг є побутові споживачі –населення, пункт 4.1 договору слід викласти в наступній редакції: „На несвоєчасно сплачені населенням платежі за послуги водопостачання та водовідведення, до скасування обмежень на нарахування пені населенню, пеня не нараховується. З моменту скасування обмежень на нарахування пені населенню, у разі несвоєчасного перерахування платежів, Абонент сплачує Водоканалу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення”.

Щодо пункту 4.2 договору. Приймаючи до уваги позиції сторін по справі які викладені у позові та доповненні до нього і у запереченнях на позов та з урахуванням положень розділу 13 Правил водокористування, Правил прийому стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України” суд вважає що п. 4.2 слід викласти в наступній редакції: „Водоканал не несе відповідальності за водозабезпечення субабонентів у разі відключення Абонента від мереж міського водопостачання за заборгованість, недотримання умов договору або порушення Правил водокористування”.  

Щодо пункту 4.4 договору. Відповідно до п. 3, 4 ст. 20 Закону України „Про житлово –комунальні послуги” споживач послуг має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово –комунальних послуг, на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово –комунальних послуг. Крім того, пунктом 4.14 Правил водокористування встановлено, що за збитки, заподіяні власникові матеріальних цінностей через пошкодження внутрішньої водопровідної мережі, водомірних вузлів та водолічильників, Водоканал несе відповідальність у разі встановлення його вини. Питання про відшкодування збитків внаслідок затоплення підвальних приміщень водою, якщо сторони не дійшли згоди, в кожному конкретному випадку розглядаються в суді або в арбітражному суді. Пунктом 9.3 згаданих Правил також встановлено, що за матеріальні збитки (розмив, руйнування доріг, тротуарів, зелених насаджень, дитячих майданчиків тощо), які пов'язані з розкопками для ліквідації витоку на водопровідній мережі, що перебуває на балансі Водоканалу, відповідальність несе останній. Він зобов'язаний відновити наслідки  витоку і розкопок або разом з будівельними організаціями виконати відновлювальні роботи на договірній основі. За збитки, заподіяні в результаті пошкодження водопровідної мережі, що не перебуває на балансі Водоканалу, відповідальність несе її власник або замовник її будівництва.

Таким чином, пункт 4.4 договору слід викласти в наступній редакції: „Абонент має право отримувати відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню внаслідок неналежного надання або ненадання житлово –комунальних послуг за договором. Абонент має право, за своїм письмовим зверненням вимагати від Водоканалу, у відповідності до Правил водокористування, усунення недоліків при наданні послуг за договором. Факти неналежного виконання Водоканалом своїх зобов'язань за договором фіксуються відповідним актом у присутності представників сторін за договором. Водоканал несе відповідальність у відповідності з Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65. Водоканал, після усунення несправностей та аварійних ситуацій на водопровідних або каналізаційних мережах що перебувають на його балансі зобов'язаний відновити власними силами наслідки витоку і розкопок або разом з будівельними організаціями виконати відновлювальні роботи на договірній основі з будівельною організацією за свій рахунок”.

При вказаних обставинах слід прийняти до уваги, що ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України встановлено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.           

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи викладені у судових засіданнях доводи сторін, а також надані документальні докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Альфа” щодо зобов'язання укласти договір № 31/1 від 10.01.2007 року на послуги водопостачання та водовідведення підлягають частковому задоволенню.  

Судові витрати віднести на рахунок позивача та відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.              

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”, код 26472133 (м. Одеса, вул. Басейна, 5) та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Альфа”, код 33507557 (м. Одеса, вул. Заболотного, 67) укласти договір № 31/1 від 10.01.2007 року на послуги водопостачання та водовідведення (населення) з пунктами викладеними в наступній редакції:

-          пункт 1.1: „Водоканал надає послуги з подачі питної води відповідно до ДСТУ (ГОСТ) 2874-82 „Вода питна” (далі –води) та з прийому стічних вод (надалі –стоки) на об'єкти Абонента у відповідності до дислокації об'єктів (додаток №1 до договору) Водопостачання здійснюється  цілодобово та безперебійно. У разі затвердження графіку, який погоджено із санітарно - епідеміологічною станцією відповідної території та який затверджено місцевими органами виконавчої влади, водопостачання здійснюється відповідно до затвердженого графіку”;

-          пункт 2.1: „Сторони зобов'язуються керуватися діючими: - Законом України „Про питну воду та питне водопостачання”, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65 (надалі –Правила водокористування), Правилами технічної експлуатації систем водоспоживання та водовідведення, затвердженими наказом Держжитлкомгоспу України від 05.07.1995 року №30, Правилами прийому виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій до системи каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 09.02.1998 року №87/А-98, Законом України „Про житлово –комунальні послуги”, існуючими ДСТ (ГОСТ), іншими нормативними актами, прийнятими в установленому діючим законодавством порядку”;

-          пункт 2.4.8: „При припиненні (обмеженні) водопостачання в зв'язку з порушеннями Абонентом умов договору, Правил водокористування, Абонент проводить відшкодування витрат Водоканалу по відновленню водопостачання (підключення до системи водоспоживання) відповідно до кошторису за проведені роботи та обґрунтованого розрахунку проведених робіт. Оплата Абонентом проведених Водоканалом відновлювальних робіт проводиться на підставі виставленого рахунку Водоканалу, у термін 10 днів з моменту отримання рахунку”;

-          пункт 2.4.9: „Щомісячно, за встановленою формою з 20 по 30 число місяця у встановленому вигляді, надавати дані про водоспоживання Абонента. При ненаданні звітності у встановлений строк об'єм водоспоживання встановлюється Водоканалом у відповідності з Правилами водокористування. У разі коли день зняття показників приборів обліку співпадає з вихідним днем або святковим, зняття показників приборів обліку та надання інформації Водоканалу проводиться у перший робочій день після такого вихідного або святкового дня”;

-          пункт 2.4.10: „Сторони за договором зобов'язані проводити звірку та складати відповідний акт бухгалтерської звірки по розрахункам за отримані послуги. Звірка проводиться на вимогу однієї зі сторін за договором до дванадцятого числа поточного місяця, але не рідше ніж один раз у квартал”;

3.          Зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Альфа”, код 33507557 (м. Одеса, вул. Заболотного, 67) укласти договір № 31/1 від 10.01.2007 року на послуги водопостачання та водовідведення (населення) з Товариством з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”, код 26472133 (м. Одеса, вул. Басейна, 5) з пунктами викладеними в наступній редакції:

- пункт 2.2.1: „Водоканал зобов'язується подавати Абоненту воду та приймати стоки цілодобово або відповідно до графіку затвердженого місцевими органами влади, відповідно до кількості та якісних параметрів у відповідності з існуючими технічними можливостями, з тиском на вводі у будівлю 4,6 –5,0 кгс/смІ”;

-          пункт 2.4.11: „Ремонт та повірка загальнобудикового прибору обліку води здійснюється за рахунок балансового утримувача цього прибору обліку силами Водоканалу або спеціалізованою організацією у відповідності з Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65”;

-          пункт 3.3: „Оплата проводиться за тарифом затвердженим в установленому діючим законодавством порядку. На момент укладення договору діють наступні тарифи: водопостачання –1,08 грн. за мі; водовідведення –0,78 грн. за мі. У разі зміни тарифів, діючих на момент укладання договору, оплата Абонентом наданих йому послуг проводиться за новими тарифами, без зміни інших умов договору. Відомості щодо зміни тарифів Абонент отримує через місцеві офіційні засоби масової інформації”;

-          пункт 4.2: „Водоканал не несе відповідальності за водозабезпечення субабонентів у разі відключення Абонента від мереж міського водопостачання за заборгованість, недотримання умов договору або порушення Правил водокористування”.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”, код 26472133 (м. Одеса, вул. Басейна, 5) укласти договір № 31/1 від 10.01.2007 року на послуги водопостачання та водовідведення (населення) з Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Альфа”, код 33507557 (м. Одеса, вул. Заболотного, 67) з пунктами викладеними в наступній редакції:

-          пункт 4.1: „На несвоєчасно сплачені населенням платежі за послуги водопостачання та водовідведення, до скасування обмежень на нарахування пені населенню, пеня не нараховується. З моменту скасування обмежень на нарахування пені населенню, у разі несвоєчасного перерахування платежів, Абонент сплачує Водоканалу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення”;

-          пункт 4.4: „Абонент має право отримувати відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню внаслідок неналежного надання або ненадання житлово –комунальних послуг за договором. Абонент має право, за своїм письмовим зверненням вимагати від Водоканалу, у відповідності до Правил водокористування, усунення недоліків при наданні послуг за договором. Факти неналежного виконання Водоканалом своїх зобов'язань за договором фіксуються відповідним актом у присутності представників сторін за договором. Водоканал несе відповідальність у відповідності з Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65. Водоканал, після усунення несправностей та аварійних ситуацій на водопровідних або каналізаційних мережах що перебувають на його балансі зобов'язаний відновити власними силами наслідки витоку і розкопок або разом з будівельними організаціями виконати відновлювальні роботи на договірній основі з будівельною організацією за свій рахунок”.

5.          пункт 2.2.3 не включати у договір.

6.          пункт 2.2.4 не включати у договір;

7.          Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Альфа”, код 33507557 (м. Одеса, вул. Заболотного, 67) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”, код 26472133 (м. Одеса, вул. Басейна, 5) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. держмита, 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат за ІТЗ судового процесу.

8.          Датою укладання договору, вважати день набрання чинності рішення суду.

Накази видати згідно статті 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя