ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2018 року Справа № 0440/7009/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домус Фрігус» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
17 вересня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Домус Фрігус» до Державної фіскальної служби України з вимогами:
- визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 24.04.2018 року № 664086/32964831, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Домус Фрігус» відмовлено у реєстрації у Єдиному реєстрі податкової накладної №125 від 21.11.2017 року;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Домус Фрігус» № 125 від 21.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 125 від 21.11.2017 року прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Посилається на вимоги наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 року «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» . Вказує, що на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкової накладної платником податків були надані усі належні документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК за наведеними податковими накладними з поясненнями, вичерпний перелік яких наведений наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 року. Проте надані пояснення та документи не були взяті контролюючим органом до уваги. Натомість фіскальний орган, як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, вказав на подання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, проте без зазначення які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено позивачем при складанні документів та яких документів не вистачає для реєстрації вказаної накладної. Отже, позивач вважає, що таке рішення відповідача суперечать приписам чинного законодавства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідач отримав копію ухвали від 24.09.2018 року про відкриття провадження у справі 02.10.2018 року; правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю Домус Фрігус (код ЄДРПОУ 32964831) зареєстровано 22.04.2004 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість.
Судом встановлено, що ТОВ Домус Фрігус (продавець) на адресу ТОВ Євротехобладнання складено податкову накладну № 125 від 21.11.2017 року на товар/послуги на загальну суму 50458,76 грн.
28.11.2017 року направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну № 174 від 20.11.2017 року.
Вказана податкова накладна доставлена до Державної фіскальної служби України, документ прийнято, реєстрація зупинена, що підтверджено квитанцією № 1.
Судом встановлено, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано про виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 7106. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.
20.04.2018 року ТОВ Домус Фрігус подано до контролюючого органу - Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації вказаної податкової накладної, що підтверджено повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрації якої зупинена, та письмовими поясненнями.
Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 974897/32835589 від 02.11.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 174 від 20.11.2017 року.
Вказане рішення вмотивовано ненаданням платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування а Єдиному реєстрі податкових накладних врегульовані Податковим кодексом України, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 341), постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» .
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 зазначено, що цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).
Порядок передбачає, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. (пункт 12 Порядку).
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядку).
Відповідно до пункту 18 Порядку письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Згідно Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117, пункти 19, 20, 20 рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі приймають Комісії контролюючих органів, які складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
При цьому, суд зауважує, що організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів визначаються Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117.
Відповідно до пункту 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів.
Згідно із пунктом 2 вказаного Порядку комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Пунктом 3 та 4 зазначеного Порядку передбачено, що комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
Згідно із пунктом 7 Порядку комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.
У відповідності до пункту 8 наведеного Порядку голови комісій регіонального рівня та їх персональний склад затверджуються головними управліннями ДФС в областях, м. Києві та Офісом великих платників податків ДФС. Головою комісії регіонального рівня призначається перший заступник або заступник керівника головного управління ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Відповідно до пункту 17 згаданого Порядку рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Окрім того, пунктом 23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, передбачено, що Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
З аналізу зазначених положень Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації можливо дійти висновку про те, що Комісії є самостійним органом, який наділений виключними повноваженнями у питаннях щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних в Реєстрі.
Отже, платник податків має можливість звернутися з позовом до відповідної Комісії, якою прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Разом з тим, наявність або відсутність статусу юридичної особи для визначення особи, яка має відповідати за позовом, не має значення, оскільки відповідно до положень пунктів 7, 9 статті 4, частини 3 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачами у справах адміністративної юрисдикції можуть бути суб'єкти владних повноважень незалежно від того, чи є ці суб'єкти юридичними особами або ні.
Єдиним визначальним критерієм для цієї мети є лише той факт, чи здійснював цей орган публічно-владні управлінські функції.
Отже, звертаючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення до Державної фіскальної служби України, ТОВ «Домус Фрігус» фактично звернуло їх до органу, який не приймав рішень щодо зупинення реєстрації податкової накладної позивача та щодо відмови в реєстрації податкової накладної позивача, а отже не може бути належним відповідачем у цій справі.
Таким чином, оскільки встановлені обставини справи свідчать про те, що Державною фіскальною службою України не було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, а відповідно Державна фіскальна служба України не порушила і не могла порушити прав чи законних інтересів позивача, то суд доходить обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Так, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено та не надано жодних доказів порушення Державною фіскальною службою України прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Домус Фрігус» , а отже у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Домус Фрігус» , суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Домус Фрігус» (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 32964831) до Державної фіскальної служби (Львівська площа, буд. 8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2018 |
Оприлюднено | 17.01.2019 |
Номер документу | 79194394 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні