Рішення

від 16.01.2019 по справі 200/14332/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2019 р. Справа№200/14332/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 85483, Донецька область, м.Новогродівка, вул.Суворова, 19/3; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Селидовського об'єднаного управліня Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85400, м.Селидове, вул.Героїв Праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання протиправними та скасування рішення №1672 про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» та п.2 р.XV Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» ; зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоду роботи з 01.03.2007 року по 06.08.2007 року ТОВ «Донбасвуглепроходка» та до страхового стажу період з 01.01.2000 року по 31.07.2001 року на ПМП «Фаза» , зобов'язання повторно розглянути заяву від 23.06.2018 про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» та п.2 р.XV Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об'єднаного управліня Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85400, м.Селидове, вул.Героїв Праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання протиправними та скасування рішення №1672 про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» та п.2 р.XV Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» ; зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоду роботи з 01.03.2007 року по 06.08.2007 року ТОВ «Донбасвуглепроходка» та до страхового стажу період з 01.01.2000 року по 31.07.2001 року на ПМП «Фаза» , зобов'язання повторно розглянути заяву від 23.06.2018 про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» та п.2 р.XV Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування»

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження (у письмовому провадженні); призначено судове засідання на 16 січня 2019 року.

Ухвалою суду від 04 січня 2019 року залишено без задоволення заяву Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п.3 ст.114, п.2 р.XV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Рішенням відповідача №1672 від 21 вересня 2018 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії із значенням пенсійного віку у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 8 років в підземних умовах, тому, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.03.2007 року по 06.08.2007 року ТОВ Донбасвуглепроходка , оскільки запис в трудовій книжці не містить необхідних відомостей та не надана довідка про пільговий стаж. До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2000 року по 31.07.2001 року на ПМП Фаза , оскільки відсутній запис у трудовій книжці, а підприємство знаходиться в м.Донецьку і перевірити достовірність виданої довідки не вбачається можливим.

Позивач вважає оспорюваний акт суб'єкта владних повноважень прийнятим з порушенням та без урахування фактичних обставин справи, тому звернувся з даним позовом до суду.

Представник відповідача до суду надав відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача з заявою про призначення пенсії відповідно до п.3 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та п.2 р.XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позивачу було відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 8 років на підземних роботах. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2000 по 31.07.2001 на підприємстві ПМП Фаза , оскільки відсутній запис в трудовій книжці, а підприємство знаходиться в м.Донецьк і перевірити достовірність виданої довідки немає можливості. Крім того, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.03.2007 по 06.08.2007 в ТОВ Донбасвуглепроходка , оскільки запис в трудовій книжці не містить необхідних відомостей та не надана пільгова довідка. Тому відповідач вважає, що управління не мало передбачених законом підстав для прийняття спірних довідок, наданих позивачем. У зв'язку з чим, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 23.06.2018 року звернувся до управління з заявою №1241 про призначення пенсії відповідно до п.3 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та п.2 р.XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Рішенням Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1672 від 21 вересня 2018 року відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами п.3 статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та п.2 р.XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 8 років в підземних умовах. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.03.2007 по 06.08.2007 в ТОВ Донбасвуглепроходка , оскільки запис в трудовій книжці не містить необхідних відомостей та не надана пільгова довідка. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2000 по 31.07.2001 на підприємстві ПМП Фаза , оскільки відсутній запис в трудовій книжці, а підприємство знаходиться в м.Донецьк і перевірити достовірність виданої довідки немає можливості.

Відповідно до трудової книжки БТ - I № 9778298 ОСОБА_1 з 01.03.2007 року по 06.08.2007 року працював на ТОВ Донбасвуглепроходка .

Відомостей про наявність запису в трудовій книжці про роботу позивача з 01.01.2000 по 31.07.2001 на ПМП Фаза в матеріалах справи не міститься.

Як вбачається з довідки №41 від 22.11.2018 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день в товаристві з обмеженою відповідальністю Донбавуглепроходка , за період з 01 березня 2007 року (наказ №173/1-к від 01.03.2007 року) по 31 травня 2007 року виконував гірничі роботи по видобутку вугілля за професією гірничий майстер; за період з 01 червня 2007 року (наказ №322/8-к від 01.06.2007) по 06 серпня 2007 року (наказ №481/2/1-к від 06.08.2007року) виконував гірничі роботи по видобутку вугілля за професією прохідник.

Вказана довідка містить підпис директора та відбиток печатки з ідентифікаційним кодом 32749260 м.Донецьк.

Місцезнаходження юридичної особи - ТОВ Донбасвуглепроходка згідно витягу з ЄДРПОУ в м.Донецьку, яке відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вказане підприємство не перереєстроване на підконтрольній українській владі території.

Як вбачається з довідки №258 від 01.08.2001 року ОСОБА_1 рпауював в ПМП Фаза з 01 січня 2000 року по 31 липня 2001 року приймальником брухту чорних металів за трудовим договором (наказ про прийняття №01-к від 01.01.2000р., наказ про звільнення №31-к від 31.07.2001р.).

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 за період з 01.01.2000 року по 31.07.2001 року приватним малим підприємством Фаза (код ЄДРПОУ 23116366) відраховувались страхові внески за працівника ОСОБА_1; за період з 01.03.2007 року по 06.08.2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю Донбасвуглепроходка (код ЄДРПОУ 32749260) відраховувались страхові внески за працівника ОСОБА_1

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом ОСОБА_2 України через ОСОБА_2 соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету ОСОБА_2 України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та ОСОБА_2.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_2 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету ОСОБА_2 України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 23.07.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом ОСОБА_2 України через ОСОБА_2 соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до п.3 статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та п.2 р.XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом ОСОБА_2 України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом ОСОБА_2 України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 12.08.93 N 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 12.08.1993 № 637(далі також Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, в матеріалах справи містяться індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1, форми ОК-5, які підтверджують сплату страхових внесків за спірний період.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обовязків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об"єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що відповідач не в повному обсязі використав свої права надані йому Законом та Порядком при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення позивачу.

Суд дійшов до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача необхідно, визнати протиправним та скасувати рішення відповідача.

Таким чином, суд також вбачає законні підстави для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 23.06.2018 року з урахуванням висновків суду.

З урахуванням того, що наданий позивачем архівний документ щодо пільгового стажу відповідають записам в трудовій книжці позивача, суд бере до уваги відомості, які зазначені у вказаних документі, враховуючи, що вони не спростовані відповідачем, з огляду на фактичну неможливість позивачу в інший спосіб отримати відомості, зазначені в них.

А тому, суд дійшов висновку, щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача №1672 від 21 вересня 2018 року про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» та п.2 р.XV Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» ; зобов'язання зобов'язання повторно розглянути заяву від 23.06.2018 про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» та п.2 р.XV Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» .

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоду роботи з 01.03.2007 року по 06.08.2007 року ТОВ «Донбасвуглепроходка» та до страхового стажу період з 01.01.2000 року по 31.07.2001 року на ПМП «Фаза» , суд зазначає наступне.

У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету ОСОБА_2 Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати "дискреційні повноваження", користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.

На думку суду, з боку державних органів відбувається підміна понять, оскільки не будь-які повноваження органів влади з ухвалення рішень, є дискреційними. Дискреція діє тільки у разі, коли у рамках закону державний орган може приймати різні рішення.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року № 21-87а13.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з п. 4 ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога про зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоду роботи з 01.03.2007 року по 06.08.2007 року ТОВ «Донбасвуглепроходка» та до страхового стажу період з 01.01.2000 року по 31.07.2001 року на ПМП «Фаза» не підлягає задоволенню, оскільки вказані повноваження відносяться до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 704,80 грн. згідно квитанції від 11.12.2018 №0.0.1208267595.1.

Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 85483, Донецька область, м.Новогродівка, вул.Суворова, 19/3; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Селидовського об'єднаного управліня Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85400, м.Селидове, вул.Героїв Праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання протиправними та скасування рішення №1672 про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» та п.2 р.XV Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» ; зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоду роботи з 01.03.2007 року по 06.08.2007 року ТОВ «Донбасвуглепроходка» та до страхового стажу період з 01.01.2000 року по 31.07.2001 року на ПМП «Фаза» , зобов'язання повторно розглянути заяву від 23.06.2018 про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» та п.2 р.XV Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об'єднаного управліня Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85400, м.Селидове, вул.Героїв Праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) №1672 від 21 вересня 2018 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов'язати Селидовське об'єднане управліня Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85400, м.Селидове, вул.Героїв Праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 85483, Донецька область, м.Новогродівка, вул.Суворова, 19/3; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) від 23.06.2018 про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» та п.2 р.XV Закону України «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Селидовського об'єднаного управліня Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85400, м.Селидове, вул.Героїв Праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири гривні) 80 копійок на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 85483, Донецька область, м.Новогродівка, вул.Суворова, 19/3; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 16 січня 2019 року. Повне судове рішення складено 16 січня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Аканов О.О.