Ухвала

від 15.01.2019 по справі 320/214/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про забезпечення позову

15 січня 2019 року № 320/214/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БК Смартхауз до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

ТОВ БК Смартхауз звернулось до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України та просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) від 19.09.2018 № 55-Л Про результати розгляду питань щодо ліцензування в частині анулювання ліцензії у зв'язку з виявленими порушеннями ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середнім (СС2) та значенням (ССЗ) наслідками, на підставі акту перевірки, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю „БК Смартхауз" (Адреса 08205, Київська обл., місто Ірпінь, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВСЬКА, будинок 14, квартира 48, код ЄДРПОУ 41175891).

Разом з позовною заявою на адресу суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 12 Додатку № 2 до Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 55-Л від 19.09.2018 в частині анулювання ліцензії № 13-Л від 29.03.2017 виданої Товариству з обмеженою відповідальністю „БК Смартхауз".

В обгрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що Наказом № 55-Л від 19.09.2018 Державної архітектурно-будівельної інспекції України анульовано ліцензію № 13-Л видану йому 29.03.2017. Наказ містить посилання на нібито виявлені порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середнім (СС2) та значенням (ССЗ) наслідками, на підставі акту перевірки.

Вказує, що в наказі (додатку) про анулювання ліцензій в графі „Підстави" анулювання ліцензії зазначено абзац 12 п. 21 Порядку Постанови КМУ №1396. Проте, досліджуючи п. 21 Порядку Постанови КМУ №1396 позивачем виявлено відсутність абзацу 12 п. 21 Порядку Постанови КМУ №1396.

Позивач зазначає, що він не отримував жодного повідомлення про проведення планової перевірки та акт від 13.09.2018 про проведення перевірки отримав лише 29.12.2018, що вбачається з супровідного листа.

Також вказує, що акт перевірки підписано лише посадовими особами відповідача без залучення інших осіб у якості свідків виходу перевіряючих за місцем знаходження позивача та їх недопуску до перевірки.

Позивач вважає, що відповідачем безпідставно, необгрунтовано, протиправно, без посилання на будь-яку норму закону винесено наказ про анулювання ліцензії, оскільки в п. 21 Порядку Постанови КМУ №1396 всього лише 11 абзаців, а відповідач посилається на аб. 12 п. 21 Порядку Постанови КМУ №1396, якого взагалі не існує.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви щодо забезпечення позову, з огляду на наступне.

Як вбачається з заяви про вжиття заходів забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю „БК Смартхауз" 29.03.2017 отримало ліцензію № 13-Л. Строк дії ліцензії до 29.03.2020.

13.09.2018 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України складено акт за результатами проведення планової перевірки додержання суб'єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середнім значенням наслідків.

В акті перевірки від 13.09.2018 зазначено наступні порушення:

- присутність керівника, його заступників або іншої уповноваженої особи під час проведення перевірки не забезпечено;

- посадові особи до здійснення перевірки не допущені;

- підприємством не надано документи у визначений для перевірки термін.

Наказом № 55-Л від 19.09.2018 Державної архітектурно-будівельної інспекції України анульовано ліцензію № 13-Л видану 29.03.2017 ТОВ „БК Смартхауз", який містить посилання на виявлені порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середнім (СС2) та значенням (ССЗ) наслідками, на підставі акту перевірки.

Позивач не погодившись із вказаним наказом звернувся до суду з позовом про його скасування та визнання протиправним та заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 151 КАС України встановленює, що позов може бути забезпечено:

- зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Отже, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Судом встановлено, що між позивачем та КП з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ укладено підрядний договір від 23.10.2018 на виконання робіт з капітального ремонту дошкільного навчального закладу №32 м. Києва по провулку Деміївський, будинок 4 у Голосіївському районі.

Проте, відповідач своїми діями, а саме анулювання ліцензії, перешкоджає виконанню вказаного договору, що завдає збитків як позивачу так і мешканцям міста Києва, які внаслідок порушення строків проведення капітального ремонту будуть позбавлені можливості користуватись вищевказаним дошкільним закладом.

Таким чином, позивач позбавлений можливості виконувати свої зобов'язання перед замовником за вказаним договором.

Крім того, судом встановлено, що позивача позбавлено права брати участь у тендері, у зв'язку з відсутністю ліцензії, що вбачається з протоколу засідання тендерного комітету від 26.11.2018 №26112018-188 яким відхилено тендерну пропозицію ТОВ БК СМАРТХАУЗ , по закупівлі Реконструкція фізкультурно-оздоровчого комплексу на вулиці Райдужній, 33-а у Дніпровському районі м. Києва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Роботи (ДК 021:2015-45212000-6, Будівництво закладів дозвілля, спортивних, культурних закладів, закладів тимчасового розміщення та ресторанів) (ідентифікатор закупівлі UA-2018-09-20-001192-а), на підставі п.4 ч. 1 ст. 30 Закону, а саме: тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

На думку суду, вищевказане свідчить про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, оскільки існує ймовірність безпідставного зупинення господарської діяльності позивача.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем надані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих прав, свобод та інтересів у майбутньому, в разі не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, що додаткового до наведеного вище свідчить про обґрунтованість поданої позивачем заяви.

В контексті наведеного суд зазначає, що обраний позивачем спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Також суд наголошує на тому, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути співмірними заявленим позовним вимогам. В даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що клопотання щодо вжиття заходів забезпечення позову необхідно задовольнити.

При цьому, правова оцінка дій та рішень відповідача підлягатиме встановленню під час судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 150 - 158, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „БК Смартхауз" про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

2. Зупинити дію пункту 12 Додатку № 2 до Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 55-Л від 19.09.2018 в частині анулювання ліцензії №13-Л від 29.03.2017 виданої Товариству з обмеженою відповідальністю „БК Смартхауз".

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Щавінський В.Р.