Справа № 180/2437/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2019 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Янжули О.С.
секретар Котова Н.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Марганець в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфрут-Україна , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання припиненими трудових відносин,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Марганецького міського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфрут-Україна , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання припиненими трудових відносин, посилаючись на те, що
01 серпня 2008 року протоколом засідання зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфрут-Україна №18 від 29 липня 2008 року його призначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфрут-Україна .
Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфрут-Україна її засновниками є: ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
З 2012 року учасники ТОВ Інтерфрут-Україна не займаються та не опікуються своїм підприємством, ТОВ Інтерфрут-Україна найманих працівників не має (крім директора), а підприємством не виконуються поставлені економічні завдання.
Він втратив матеріальну (економічну) та будь-яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді директора в ТОВ Інтерфрут-Україна . Бажає змінити місце роботи й сферу діяльності, а тому вирішив звільнитися з посади директора ТОВ Інтерфрут-Україна на підставі ст.38 КЗпПУ.
Відповідно до п.5.10 Статуту Збори Засновників повинні бути скликані також на вимогу директора Товариства.
Відповідно до п.5.12 Статуту про проведення зборів Засновники повідомляються письмово (або іншим способом) не менше ніж за 30 днів до початку Зборів з вказаним часом і місцем їх проведення, а також порядку денного.
Оскільки він є директором ТОВ Інтерфрут-Україна та не може самостійно себе звільнити, він 16 серпня 2018 року надіслав рекомендованими листами на адреси засновників (учасників) загальних зборів ТОВ Інтерфрут-Україна заяви про проведення позачергових загальних зборів засновників Інтерфрут-Україна для розгляду питання про його звільнення з посади директора за ст.38 КЗпПУ.
В установленому законом порядку, не раніше ніж за два тижні, на юридичну адресу підприємства ним подано заяву про звільнення за власним бажанням з 23 жовтня 2018 року.
Станом на 23 жовтня 2018 року позачергові збори не скликані та його заяву про звільнення не розглянуто.
24 жовтня 2018 року він звернувся до державного реєстратора з заявою про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме про виключення відомостей про нього, як директора ТОВ Інтерфрут-Україна .
08 листопада 2018 року державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців ОСОБА_9 йому було відмовлено у внесенні змін через відсутність відомостей про нового директора ТОВ Інтерфрут-Україна .
Станом на 12 листопада 2018 року учасниками (засновниками) ТОВ Інтерфрут-Україна збори проведено не було, питання про звільнення його з посади директора ТОВ Інтерфрут-Україна не задоволено.
Трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах, та/або районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору (ст. 221 КЗпП України).
Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об'єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КЗпП України й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.
За змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 Цивільного кодексу України, ст.ст. 58, 60, 62 Закону України Про господарські товариства право директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчий орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.
Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирав або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Статтею 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Відповідачами порушене його право на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України, оскільки не вирішення зборами засновників (учасників) товариства заяви про звільнення його з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.
Внаслідок бездіяльності відповідачів він має здійснювати звітність, а також нести передбачену законом відповідальність за неподання звітності до органів ДФС, ГІФУ та інших фондів, на його адресу надходитимуть відповідні повідомлення, повістки, протоколи. Оскільки прізвище числиться в ЄДРПОУ як керівника підприємства, що унеможливлює заперечення з його боку припинення трудових відносин з відповідачем. Тобто перебування його на посаді директора ТОВ Інтерфрут-Україна призводить до негативних для нього юридичних наслідків, здачі звітів та відповідальності за діяльність товариства.
В зв'язку з тим, що він не можу продовжувати працювати за трудовим договором, та не має можливості розірвати договір з незалежних від нього підстав, в порядку передбаченим зазначеними законодавчими актами, він вимушений звернутися з вказаною позовною заяву для захисту своїх прав.
Просить суд Трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерфрут-Україна визнати припиненими з 23 жовтня 2018 року у зв'язку зі звільненням з посади директора, за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Стягнути на його користь судові витрати в розмірі 6204,80 грн..
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута справа, що виникає з трудових правовідносин.
Ухвалою суду від 15 листопада 2018 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачам строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачам було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачі, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надали, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами трудового законодавства.
Як встановлено в судовому засіданні, 01 серпня 2008 року протоколом засідання зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфрут-Україна №18 від 29 липня 2008 року ОСОБА_1 призначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфрут-Україна , що підтверджується копією протоколу № 18 від 29 липня 2008 року (а.с.13).
Засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфрут-Україна є ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що підтверджується статутом товариства (а.с.7-12) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.14).
На даний час, засновники ТОВ Інтерфрут-Україна не займаються та не опікуються своїм підприємством, ТОВ Інтерфрут-Україна найманих працівників не має (крім директора Позивача), а також підприємством не виконуються поставлені економічні завдання.
Позивач втратив матеріальну (економічну) та будь яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді Директора в ТОВ Інтерфрут-Україна . Позивач бажає змінити місце роботи й сферу діяльності.
Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Припинення директора ТОВ Інтерфрут-Україна , відповідно до Статуту належить Загальним зборам засновників. Відповідно до п.5.10 Статуту Збори Засновників повинні бути скликані також на вимогу директора Товариства.
Відповідно до п.5.12 Статуту про проведення зборів Засновники повідомляються письмово (або іншим способом) не менше ніж за 30 днів до початку Зборів з вказаним часом і місцем їх проведення, а також порядку денного.
Оскільки позивач є директором ТОВ Інтерфрут-Україна , він 16 серпня 2018 року надіслав рекомендованими листами на адреси засновників (учасників) загальних зборів ТОВ Інтерфрут-Україна заяви про проведення позачергових загальних зборів засновників ТОВ Інтерфрут-Україна для розгляду питання про його звільнення з посади директора за ст.38 КЗпПУ (а.с.15-22).
В установленому законом порядку, не раніше ніж за два тижні, на юридичну адресу підприємства ним подано заяву про звільнення за власним бажанням з 23 жовтня 2018 року (а.с.24).
Станом на 23 жовтня 2018 року позачергові збори не скликані та його заяву про звільнення з посади директора ТОВ Інтерфрут-Україна не розглянуто.
Трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах, та/або районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору (ст. 221 КЗпП України).
Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор обєднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КЗпП України й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.
За змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 Цивільного кодексу України, ст.ст. 58, 60, 62 Закону України Про господарські товариства право директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обовязок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчим орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.
Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Розглядаючи справи, повязані із застосуванням даною норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007, та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.
Уповноважений на звільнення директора орган ТОВ Інтерфрут-Україна проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього Статутом обовязків по створенню нового виконавчого органу та дій щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо звільнення позивача.
Відповідно до ч. 4. Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008 року, при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України.
Відповідно до статті 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обовязки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК України керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушене право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України, оскільки не вирішення зборами засновників товариства заяви про звільнення позивача з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.
Таким чином, оскільки позивач не може продовжувати працювати за трудовим договором, не має можливості розірвати договір з незалежних від нього підстав, в порядку, передбаченим зазначеними вище законодавчими актами, суд вважає заявлені вимоги щодо припинення трудових відносин обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачу правову допомогу надавав адвокат ОСОБА_10 на підставі договору від 27 жовтня 2019 року (а.с.27).
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 08.11.2018 позивач сплатив згідно договору про надання правової допомоги 5500 грн. Адвокату ОСОБА_10, з яких витрати, пов'язані з наданням правової допомоги у цивільній справі - 4000 грн., підготовка позовної заяви - 1500 грн., (а.с.29).
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачі, відзиву на позов не подали, клопотання з обгрунтуванням підстав для зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідачі не подали.
На підставі вищевикладеного з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі - 5500 гривень.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в постанові від 17.10.2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах зазначив, що судовий збір не підлягає стягненню в солідарному порядку, на підставі чого, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати з відповідачів у рівних частинах (6204,80:7 = 886,40).
Керуючись ст.ст. ст.ст.4,6,12,13,19,28,76,81,141,247,258,259,263-265,268,273,274-277,279 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 38, 221 КЗпП України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфрут-Україна , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання припиненими трудових відносин - задовольнити.
Трудові відносини ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1) з Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерфрут-Україна (ЄДРПОУ 33796022) визнати припиненими з 23 жовтня 2018 року у зв'язку зі звільненням з посади директора, за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфрут-Україна (ЄДРПОУ 33796022) на користь ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у сумі 886 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у сумі 886 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у сумі 886 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у сумі 886 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5) на користь ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у сумі 886 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у сумі 886 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_6) на користь ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у сумі 886 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.
Дата складення повного судового рішення 14 січня 2019 року.
Суддя: О. С. Янжула
Суд | Марганецький міський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2019 |
Оприлюднено | 17.01.2019 |
Номер документу | 79196219 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Марганецький міський суд Дніпропетровської області
Янжула О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні