Рішення

від 15.01.2019 по справі 440/3951/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3951/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом

позивача Головного управління ДФС у Полтавській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомайстер і К" про стягнення коштів В С Т А Н О В И В:

09.11.2018 Головне управління ДФС у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомайстер і К" про стягнення податкового боргу в розмірі 307724,60 грн (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.01.2019 /а.с. 52/.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що відповідачем не сплачено у строк, визначений податковим законодавством, узгоджену суму податкового боргу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/3951/18, призначено підготовче засідання на 12.12.2018.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 03.01.2019.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с. 51/.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Автомайстер і К" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 36670906) та перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області /а.с. 10-12/.

За даними позивача за ТОВ "Автомайстер і К" обліковується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 307724,60 грн, який виник за наступних підстав.

У період з 21.07.2017 по 27.07.2017 Головним управління ДФС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Автомайстер і К" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Строй комплекс груп" (код ЄДРПОУ 37015942) за період червень 2015 року, серпень 2015 року, вересень 2015 року, листопад 2015 року, з ТОВ Ентерс" (код ЄДРПОУ 39870153) за період травень 2016 року, червень 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки № 1055/16-31-14-03/36670906 від 03.08.2017 /а.с. 18-21/.

На підставі вказаного акта перевірки складено податкове повідомлення-рішення № 0008181403 від 15.08.2017 на суму 202636,30 грн /а.с. 24/.

Відповідач, не погоджуючись із указаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до суду.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі № 816/1515/17, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018, у задоволенні позову ТОВ "Автомайстер і К" до ГУ ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0008181403 від 15.08.2017 відмовлено.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначене податковим повідомленням-рішенням № 0008181403 від 15.08.2017, є узгодженим.

Крім того, на підставі статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 105567,09 грн (за період з 15.08.2017 по 17.05.2018 - 105545,96 грн та з 18.05.2018 по 13.12.2018 - 21,13 грн згідно з інформацією, зазначеною в інтегрованій картці платника /а.с. 52/).

Отже, з урахуванням проведенням проплат та зменшення боргу за податковим повідомленням-рішенням № 0008181403 від 15.08.2017 (про що зазначав позивач /а.с. 52/) за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 307724,60 грн.

Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується також відомостями облікової картки платника податків, копії яких надані позивачем / а.с. 54-56/.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункту 14.1.162 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Положеннями підпункту 19.1-1 статті 19-1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством; здійснюють інші функції, визначені законом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу від 27.07.2018 № 21923-17/1603 на суму податкового боргу в розмірі 307873,47 грн, яка направлена на адресу відповідача та отримана уповноваженою особою 05.09.2018 /а.с. 17/.

Вищевказана вимога вважається врученою відповідачу з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Доказів оскарження вказаної вимоги учасниками справи не надано.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг у загальному розмірі 307724,60 грн не сплатив, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Крім того, заява про уточнення позовних вимог містить клопотання про повернення переплаченої суми судового збору, сплаченої за подання цього позову у розмірі 2,23 грн, оскільки позивачем зменшено суму позовних вимог /а.с. 52/.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За приписами частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній станом на дату подання позову) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розмір ставок судового збору визначено статтею 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої, окрім іншого, передбачено диференційовані ставки судового збору залежно від характеру позову: майнового чи немайнового.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 03.01.2019 сума судового збору за подання цього позову складає 4615,87 грн.

Водночас позивачем сплачено судовий збір згідно з платіжним дорученням від 06.11.2018 № 1706 у розмірі 4618,10 грн.

Отже, позивач сплатив судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Враховуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу переплаченої суми судового збору в розмірі 2,23 грн.

Отже, клопотання позивача про повернення переплаченої суми судового збору слід задовольнити.

Керуючись статтею 7 Закону України "Про судовий збір", статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 39461639) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомайстер і К" (проїзд Галузевий, 10, Автозаводський район, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 36670906) про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомайстер і К" (проїзд Галузевий, 10, Автозаводський район, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 36670906) на суму податкового боргу в розмірі 307724,60 грн на р/р 31116029016008, код класифікації доходів бюджету 14060100, отримувач УК у м. Кременчук/ м. Кременчук/14060100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37965850, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Повернути Головному управлінню ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 39461639) з Державного бюджету України сплачену відповідно до платіжного доручення від 06.11.2018 № 1706 суму судового збору в розмірі 2,23 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Т.С. Канигіна