Рішення

від 10.01.2019 по справі 1640/3371/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 1640/3371/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

представника позивача - Гайтоти І.М.,

представника відповідача - Пухлікова К.В.,

розглянувши у судовому засіданні у справі за позовом

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробус Полтава" до відповідача Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

21.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробус Полтава" (надалі - ТОВ "Євробус Полтава") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови від 11.09.2018 № ПЛ11696/170/АВ/П/ТД-ФС.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно винесено вказану постанову, оскільки інспектування проведено з порушення строків проведення планової перевірки, а також направлення на проведення заходу на момент інспектування та станом на момент звернення до суду відсутнє на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, не містить підстав проведення, даних щодо типу перевірки, інформації щодо здійснення попередньої перевірки. Крім того, інформація стосовно роботи перелічених водіїв без укладення трудових договорів не відповідає дійсності, оскільки в акті перевірки містяться відомості про прийняття таких осіб на роботу, тобто станом на момент проведення перевірки останні були оформлені на роботи з дотриманням чинного законодавства та виконували свої посадові обов'язки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 07.11.2018.

02.11.2018 до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач зауважує, що факт пред'явлення інспектором праці службового посвідчення та отримання копії направлення на проведення заходу державного контролю позивач не заперечує. За доводами відповідача, допустивши інспектора праці до інспекційного відвідування, позивач фактично визнав наявність правових підстав. Стосовно виявлених порушень наголошує, що в ході проведення спільного заходу з працівниками патрульної служби перевірки перевізників на підставі письмових пояснень водіїв ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 встановлено факт перебування останніх у трудових відносинах з ТОВ "Євробус" до моменту подання таким суб'єктом господарювання повідомлення про прийняття працівників на роботу від 08.08.2018 /а.с. 73-75/.

У підготовчому засіданні 07.11.2018 оголошено перерву до 28.11.2018.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 відкладено підготовче засідання на 12.12.2018 та витребувано докази від сторін.

11.12.2018 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій позивач зазначає про суперечливість викладених у відзиві пояснень у частині проведення спільного заходу та відсутності документального підтвердження підстав останнього. Повторно зазначає про відсутність підстав для врахування пояснень перелічених вище водіїв, оскільки направлення на проведення заходу на містило інформації про проведення попереднього заходу /а.с. 119-120/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Також у підготовчому засіданні 12.12.2018 оголошено перерву до 20.12.2018.

19.12.2018 до суду надійшли заперечення, відповідно до яких відповідач зазначає про відповідність проведеного заходу нормам чинного законодавства. Повторно стверджує про фактичний допуск до проведення перевірки, яким фактично позивач підтвердив наявність підстав для її проведення. Стосовно повідомлень про прийняття на роботу працівників зазначає, що останні подаються до початку роботу працівника за укладеним трудовим договором; з урахуванням пояснень працівників, документи (наказ, повідомлення) могли бути виготовлені минулим числом задля уникнення позивачем відповідальності /а.с. 164-166/.

У підготовчому засіданні 20.12.2018 оголошено перерву до 03.01.2019.

У підготовчому засіданні 03.01.2019 оголошено перерву до 10.01.2019.

Ухвалою суду від 10.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.01.2019 за згодою сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

У період з 09.08.2018 по 22.08.2018 інспектором праці ОСОБА_7 на підставі наказу Управління Держпраці у Полтавській області від 09.08.2018 №135П /а.с. 124-125/ та направлення на проведення заходу державного контролю від 09.08.2018 № 1392 /а.с. 53/ проведено інспекційне відвідування ТОВ "Євробус Полтава", що використовує найману працю, за результатами якої складено акт перевірки № ПЛ1696/170/АВ від 22.08.2018 (надалі - акт перевірки) /а.с. 45-52/.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано наступне.

Під час проведення з працівниками патрульної поліції спільного заходу по перевірці перевізників, які здійснюють перевезення пасажирів на території м. Полтави, водіями ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 були надані пояснення, а саме:

- водій ОСОБА_8 у своєму письмовому поясненні зазначив "... працюю водієм у "Євробус" з квітня місяця 2018 року. Режим роботи з 7 год. Графік роботи 3 через 3 ... ";

- водій ОСОБА_6 у своєму письмовому поясненні зазначив "... працюю на посаді водія ТОВ "Євробус Полтава" з січня 2018 року. Режим роботи 8 годин...";

- водій ОСОБА_5 у своєму письмовому поясненні зазначив "... працюю на посаді водія ТОВ Євробус з травня 2018 року, працюю з 7.30 год. по 14.30 ...";

- водій ОСОБА_4 у своєму письмовому поясненні зазначив "... працюю підмінним водієм у ТОВ "Євробус" з липня 2018 року. Режим роботи 8 годин, оплата 14,50 грн. за годину".

У ході проведення інспекційного відвідування було з'ясовано, що вищезазначені водії були прийняті на роботу у ТОВ "Євробус-Полтава" з 01.08.2018 згідно з наказом № 18-к від 31.07.2018 та заяв від 30.07.2018.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що водій ОСОБА_8 в період з квітня по серпень 2018 року, водій ОСОБА_6 у період з січня по серпень 2018 року, водій ОСОБА_5 у період з травня по серпень 2018 року, водій ОСОБА_4 в період з липня по серпень 2018 року працювали без належного оформлення трудових відносин.

З огляду на викладене в акті перевірки констатовано порушення позивачем, зокрема, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови КМУ № 413 щодо повідомлення про прийняття працівників на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Не погодившись з цим актом перевірки, позивач оскаржив його до Управління Держпраці у Полтавській області /а.с. 54-55/.

Листом від 31.08.2018 № 02-12/4738 відповідачем підтверджено наявність встановлених порушень /а.с. 56-58/.

На підставі вказаного акта перевірки Управлінням Держпраці у Полтавській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11.09.2018 № ПЛ11696/170/АВ/П/ТД-ФС, якою за порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України накладено на ТОВ "Євробус Полтава" штраф у розмірі 446760,00 грн /а.с. 42/.

Позивач не погодився із указаною постановою та оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку постанові Управління Держпраці у Полтавській області від 11.09.2018 № ПЛ11696/170/АВ/П/ТД-ФС, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №295).

Зазначений Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) (пункт 1 Порядку №295).

За змістом пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 3 пункту 5 Порядку №295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Крім цього, відповідно до вимог частини першої статті 12 Конвенції № 81 Міжнародної організації праці 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України №1985-IV від 08.09.2004, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:

a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;

b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та

c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема:

i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм;

ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги;

iii) зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами;

iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Відповідно до письмових пояснень відповідачем наголошувалось, що підставою для прийняття рішення про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин отримана із джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 пункту 5 вказаного Порядку № 295, послугувало окреме доручення Державної служби України з питань праці від 24.07.2018 № 173/4.1-18 /а.с. 123/.

Надаючи оцінку викладеному, суд зазначає таке.

У вказаному окремому дорученні зазначено, що відповідно до офіційних даних, оприлюднених на сайті Державної служби статистики України, у 2017 році із 991,6 тисяч працівників, зайнятих на підприємствах транспортної та дотичних до неї галузей, 121,95 тисяч працівників або 12,3 % зайняті неформально. Як наслідок, зобов'язано забезпечити аналіз стану оформлення трудових відносин суб'єктами господарювання всіх форм власності, що здійснюють транспортні пасажирські перевезення.

При цьому, підпунктами 4, 6 пункту 5 Порядку №295 визначено джерелами для прийняття рішення про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, зокрема, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю, інформацію Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати.

Виходячи з викладеного, відповідач у ході проведення невиїзного інспектування діяв у межах та на підставі повноважень, визначених Порядком № 295.

Крім того, відповідно до положень статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Положення цих норм кореспондуються зі статтею 10 зазначеного Закону, яка визначає право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів нагляду, зокрема, внаслідок ненадання ними копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Наведене дає підстави вважати, що порушення органом державного нагляду (контролю) вимог Закону № 877-V щодо оформлення та надання суб'єкту господарювання повідомлення (направлення) про перевірку та посвідчення на здійснення перевірки, є підставою для недопущення останнім посадових осіб органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю). У разі невикористання суб'єктом господарювання цього права не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів.

Аналогічна правова позиції щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена Верховним Судом України, зокрема у постанові від 19.09.2011 у справі №21-130а11, Верховним Судом, зокрема у постанові від 31.07.2018 у справі №815/1553/17 та у постанові від 19.09.2018 у справі №804/2956/17.

Отже, позивач правом щодо недопуску до проведення зазначеної перевірки не скористався, чим фактично визнав наявність відповідних документів для її проведення, а тому інші доводи в частині неналежного проведення інспекційного відвідування судом не приймаються.

Водночас підставою для винесення оспорюваної постанови послугували висновки перевіряючих про те, що правовідносини між ТОВ "Євробус Полтава" та водіями - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, що є трудовими, виникли до моменту укладення між ними трудових договорів, надаючи оцінку яким, суд зазначає наступне.

За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (надалі - Порядок), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

За змістом пункту 10 Порядку постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Відповідно до акта перевірки та відзиву відповідача під час проведення з працівниками патрульної поліції спільного заходу по перевірці перевізників, які здійснюють перевезення пасажирів на території м. Полтави, водіями ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 були надані пояснення, а саме:

- водій ОСОБА_8 у своєму письмовому поясненні зазначив "... працюю водієм у "Євробус" з квітня місяця 2018 року. Режим роботи з 7 год. Графік роботи 3 через 3 ... ";

- водій ОСОБА_6 у своєму письмовому поясненні зазначив "... працюю на посаді водія ТОВ "Євробус Полтава" з січня 2018 року. Режим роботи 8 годин...";

- водій ОСОБА_5 у своєму письмовому поясненні зазначив "... працюю на посаді водія ТОВ Євробус з травня 2018 року, працюю з 7.30 год. по 14.30 ...";

- водій ОСОБА_4 у своєму письмовому поясненні зазначив "... працюю підмінним водієм у ТОВ "Євробус" з липня 2018 року. Режим роботи 8 годин, оплата 14,50 грн. за годину".

У ході проведення інспекційного відвідування було з'ясовано, що вищезазначені водії були прийняті на роботу у ТОВ "Євробус-Полтава" з 01.08.2018 згідно з наказом № 18-к від 31.07.2018 та заяв від 30.07.2018.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що водій ОСОБА_8 в період з квітня по серпень 2018 року, водій ОСОБА_6 у період з січня по серпень 2018 року, водій ОСОБА_5 у період з травня по серпень 2018 року, водій ОСОБА_4 в період з липня по серпень 2018 року працювали без належного оформлення трудових відносин.

Надаючи оцінку викладеному, суд наголошує на наступному.

Згідно із частиною першою статті 21 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 24 КзпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці , які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом частин третьої-четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач факт наявності трудових відносин з указаними водіями не заперечує, проте, наголошує, що ці правовідносини виникли лише з моменту винесення наказу від 31.07.2018 № 18-к "По особовому складу" про прийняття кожного з цих осіб на посаду водія та направлення ТОВ "Євробус Полтава" до органів ДФС повідомлення про прийняття працівників на роботу від 08.08.2018 /а.с. 43-44/.

Також відповідно до засвідчених копій табелю обліку використання робочого часу за серпень 2018 року та витягу з Журналів обліку маршрутних листів за серпень 2018 року ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 приступили до роботи з 08.08.2018 разом з закріпленням за ними автотранспорту згідно з наказами від 08.08.2018 /а.с. 59-62, 149, 151, 153, 155, 213-222/.

Викладене допитаний у ході судового розгляду справи по суті в якості свідка ОСОБА_4 підтвердив, наголосивши, що є працівником іншого підприємства, з позивачем працює з 08.08.2018 за сумісництвом.

Суд зазначає, що попередньо відповідні автомобілі були закріплені за іншими особами, які виконували свої обов'язки, у тому числі у період з січня по липень 2018 року, що підтверджено копіями відповідних наказів, табелів обліку використання робочого часу в період з січня по липень 2018 року, а також витягами з Журналів обліку маршрутних листів за червень-липень 2018 року, долученими до матеріалів справи /а.с. 150, 152, 154, 156, 172-173, 176-187, 193-212/.

При цьому, відповідачем до матеріалів справи долучені копії пояснень, що судом оцінюються як недостовірні докази, оскільки не містять відмітки про обставини та часу їх відібрання чи осіб, присутніх при їх отриманні. Також відповідачем не надано належних та допустимих, достатніх доказів на підтвердження факту встановлення осіб, у яких такі пояснення відбирались, на підставі документів, що ідентифікують їх, а також транспортних засобів, якими ці особи керували.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту допуску до роботи вказаних осіб позивачем без укладення трудового договору відповідачем до суду не було надано.

Таким чином, спірною постановою накладено на позивача штраф за порушення частини третьої статті 24 КЗпП України щодо допущення до роботи працівника без укладення трудового договору, однак, самого факту допуску до роботи водіїв без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, за спірний період до суду надано не було і актом перевірки не зафіксовано.

З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що висновок відповідача про порушення ТОВ "Євробус Полтава" вимог частини третьої статті 24 КЗпП України здійснено при помилковому розумінні фактичних обставин справи та норм чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не доказав правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення позову.

Таким чином, спірне рішення не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим його належить визнати протиправним і скасувати, а позов ТОВ "Євробус Полтава" - задовольнити.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробус Полтава" (вул. Кагамлика, 37А, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 37775357) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, б. 119, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11.09.2018 № ПЛ11696/170/АВ/П/ ТД-ФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, б. 119, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 39777136) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробус Полтава" (вул. Кагамлика, 37А, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 37775357) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6701,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повний текст рішення складено 15.01.2019.

Суддя Т.С. Канигіна