Рішення

від 16.01.2019 по справі 440/4059/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4059/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - Сухомлин Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод НГВО" про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом,

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2018 року позивач Головне управління ДФС у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод НГВО" про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 2 134 522,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за ТОВ "Завод НГВО" рахується податковий борг у розмірі 2 134 522,05 грн, що виник внаслідок несплати відповідачем належних сум податків до бюджету.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження на 26 грудня 2018 року.

11 грудня 2018 року до суду надійшла заява позивача про уточнення (зменшення) позовних вимог, за результатами розгляду якої, судом прийнято до розгляду вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області щодо стягнення коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод НГВО" за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 2 134 250,94 грн.

Ухвалою суду від 26 грудня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 16.01.2019.

26.12.2018 відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на недоліки у оформленні позовної заяви. Зазначав про невідповідність копій письмових доказів оригіналу, оскільки на копіях додатків до позовної заяви відсутні дати їх засвідчення. Відтак, на думку представника позивача, позивач не надав жодного належним чином оформленого доказу (копії), який би підтверджував позицію позивача.

09.01.2019 позивач надав до суду заперечення на відзив на позовну заяву, в якому вказав, що у відповідності до ст. 26 КАС України, за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи є: 36008, м. Полтава, вул. Злагоди, буд. 42. Інша інформація у доданому до позовної заяви витязі відсутня. Зазначав, що на підтвердження наявності у підприємства боргу до позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог позивачем надано довідку про податкову заборгованість від 02.11.2018 №23287/10/16-31-50-17-16 та витяги з інтегрованої картки платника податку на додану вартість. Вказував, що у відповідності до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 07.04.2016 №422, витяг з інтегрованої картки платника та розрахунок, здійснений за даними операційного обліку є належними та допустимим доказами у справі №440/4059/18.

Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод НГВО" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, дата та номер запису в ЄДР від 18.12.2008 № 1 588 102 0000 008240, код ЄДРПОУ 36324587, перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві.

За даними ДПІ у м. Полтаві, станом на дату розгляду справи, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 2 124 250,94 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість виник за наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС у Полтавській області 14.11.2017, на підставі повідомлення від 13.10.2017 №623, виданого ГУ ДФС у Полтавській області, проведено позапланову документальну невиїзну ТОВ "Завод НГВО" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинах з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Кварт-Бізнес-Продукт" за період з 01.01.2017 по 28.02.2017.

За результатами перевірки контролюючим органом 17.11.2017 складено акт №1515/16-31-14-05/36324587, за висновками якого встановлено порушення ТОВ "Завод НГВО" п. 44.1 ст. 44, п. 198.1. п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 та п. 101.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, щодо недостовірності внесення до розділу ІІІ податкової звітності з ПДВ в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1445923,71 грн. та п. 44.1 ст. 44, п. 198.1. п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 та п. 101.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, щодо недостовірності внесення до розділу ІІІ податкової звітності з ПДВ в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 90479,92 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2017 №0013221405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 807 405,00 грн., у т.ч. за податковими зобов'язаннями в розмірі 1 445 924 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 361 481 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі №816/2328/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018, у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Завод НГВО" відмовлено у повному обсязі /а.с. 24-27/.

Постановою Верховного Суду від 02.10.2018 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018 у справі №816/2328/17 залишено без змін.

На момент розгляду справи податковий обов'язок зі сплати вказаної суми податку ТОВ "Завод НГВО" виконаний частково: сплачено 19707,89 грн та несплачено 1 787 697,11 грн /а.с. 9/.

У зв'язку з несплатою грошового зобов'язання згідно з податковим повідомленням-рішенням №0013221405 від 04.12.2017 року відповідачу нараховано пеню у сумі 326770,90 грн, що підтверджується витягом з інтегрованої картки відповідача з податку на додану вартість, копія якого наявна в матеріалах справи.

Також, ТОВ "Завод НГВО" подано до ДПІ у м. Полтаві податкові декларації з податку на додану вартість:

за липень 2018 року від 17.08.2018, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 12 760 грн. /а.с. 32/;

за серпень 2018 року від 17.09.2018, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 6 919 грн. /а.с. 33/.

На момент розгляду справи податковий обов'язок зі сплати вказаних сум податку ТОВ "Завод НГВО" не виконаний.

У зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання відповідачу нараховано пеню у сумі 375,04 грн. /а.с. 9/, що підтверджується витягом з інтегрованої картки відповідача з податку на додану вартість, копія якого наявна в матеріалах справи.

Отже, загальна сума несплачених зобов'язань складає 2 134 250,94 грн., у тому числі: 1465574,11 грн. - сума податкового зобов'язання, 341 802 грн. - штрафні санкції, 326 874,83 грн. - пеня.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок сплати податків і зборів унормований Податковим кодексом України /далі по тексту ПК України/.

Так, пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 56.11 статті 56 названого Кодексу не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а згідно із пунктом 54.1 статті 54 цього Кодексу таке грошове зобов'язання вважається узгодженим.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За визначенням підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 згаданого Кодексу "грошове зобов'язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а за визначенням підпункту 14.1.162 пункту 14.1 цієї статті "пеня" - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання /підпункти 129.1.1, 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України/ .

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах закінчився перебіг визначеного кодексом строку виконання податкового обов'язку по сплаті грошових зобов'язань та пені, але фактичних даних, які б засвідчували припинення податкового обов'язку внаслідок самостійного та добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

Суд вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума боргу в 2 134250,94 грн відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України: "податковий борг" - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків /пункт 59.1/.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання /пункт 59.3/.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) /пункт 59.5/.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ю" № 26370-17 від 13.08.2018 року, яку надіслану відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та отримана уповноваженим представником відповідача 16.08.2018 /а.с. 34/.

Відповідно до письмової інформації позивача податкову вимогу № 26370-17 від 13.08.2018 в адміністративному та судовому порядку відповідачем не оскаржено.

Існування спірної суми податкового боргу на дату розгляду справи судом підтверджено приєднаними до справи роздруківками інтегрованої картки платника податків, які за правилами статей 73 та 74 КАС України та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881, є належними та допустимими доказами невиконання податкового обов'язку з боку відповідача.

Щодо посилання відповідача на недоліки у оформленні позовної заяви та копій доданих до неї документів, суд зазначає, що позовна заява не являється єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт наявності у підприємства податкового боргу та податкового обов'язку ТОВ "Завод НГВО" зі сплати вказаних сум податку, а недоліки у її оформленні не є підставою для висновків про відсутність у відповідача податкового боргу з ПДВ. Так само відсутність дати засвідчення копій доданих до позовної заяви документів також не є підставою для визнання таких доказів недопустимими та недостовірними. Вказані документи містять підпис, прізвище, ініціали та посаду особи, що їх засвідчила, а також печатку канцелярії №2 ГУ ДФС у Полтавській області.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позовна вимога до ТОВ "Завод НГВО" про стягнення податкового боргу у сумі 2 134 250,94 грн заявлена позивачем правомірно, а тому підлягає задоволенню.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач не поніс судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, то підстави для розподілу судових витрат на підставі вказаної норми відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод НГВО" (вул. Злагоди, б.42, м. Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 36324587) про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод НГВО" (вул. Злагоди, б.42, м. Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 36324587) податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 2 134 250,94 грн (два мільйони сто тридцять чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень дев'яносто чотири копійки) на розрахунковий рахунок 31112029016002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач - УДКС України у м. Полтаві, код одержувача 38019510, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повне рішення складено 16 січня 2019 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва