Ухвала

від 11.01.2019 по справі 0440/5323/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 січня 2019 року м. Дніпросправа № 0440/5323/18

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року у справі №0440/5323/18 (головуючий суддя у 1 інстанції – Букіна Л.Є.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металоцентри Комекс» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08.01.2018 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №0440/5323/18 з апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року.

Перевіривши апеляційну скаргу суддя встановив, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом становить 1762 грн.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн.).

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як свідчать матеріали справи, позивачем подано позов який містить вимоги про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, як наслідок протиправності оскаржуваного рішення, що фактично є однією вимогою немайнового характеру, тому ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала 1762 грн.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, ставка за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення становить 150% від 1762 грн. = 2643 грн., проте документ про сплату судового збору до суду не надано.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 34317206081005; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*; 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, відповідно до ч.1 ст.295 КАС України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Разом з апеляційною скаргою скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування зазначеного клопотання зазначає, що реєстрація вхідної кореспонденції в ДФС України має певний шлях проходження, який займає тривалий проміжок часу. При цьому, супроводження судових справ, стороною у яких виступають одночасно декілька органів ДФС (ДПІ, ГУ ДФС, митниця) здійснюється підрозділом правової роботи ГУ ДФС – в даному випадку ГУДФС у Дніпропетровській області. Таким чином, отримавши оскаржуване рішення ДФС України скерувало його до відповідного підрозділу ГУДФС у Дніпропетровській області засобами електронного зв'язку для подальшого оскарження 06.11.2018 року, а отже така процедура значно ускладнює здійснення вчасного (в межах процесуального строку) судового оскарження. Вважає наведені підстави поважними для поновлення такого строку.

Колегія суддів вважає підстави вказані апелянтом у заяві про поновлення строку неповажними, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як свідчать матеріали справи, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року у цій справі було отримано апелянтом 06.11.2018 року (а.с. 111), про що зазначає і сам скаржник.

Проте, з апеляційною скаргою апелянт звернувся лише 18.12.2018 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 295 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

В силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).

Отже, такі підстави (причини) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження спірного судового рішення, як, зокрема тривалий час проходження реєстрації кореспонденції в ДФС України та її подальше скерування до відповідних відділів ГУ ДФС не можуть бути підставами для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

На думку суду, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.

Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України (в редакції чинній на момент надходження справи до суду апеляційної інстанції) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи не надання апелянтом документу про сплату судового збору, з огляду на те, що апеляційна скарга подана після закінчення строку, встановленого статтею 295 КАС України, а наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя дійшов висновку, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року у справі №0440/5323/18 - залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору; заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням обґрунтованих причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою та доказів підтверджуючих поважність причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити скаржнику, що відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали в частині надання документу про сплату судового збору апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                          С.В. Білак