Постанова

від 04.06.2007 по справі 12/123н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/123н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04.06.07                                                                                 Справа № 12/123н-ад.

Колегія у складі: Палей О.С. - головуючий, суддів  Пономаренко Є.Ю. та Седляр О.О., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Свердловантрацит",  м.Свердловськ

до Державної податкової інспекції у м.Свердловську

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Представники сторін:

від позивача - Мельникова В.М., економіст, дов. № 14-54д від 30.12.06, Сахно О.І., заст.гол.бухг., дов. № 01-13-28 від 16.04.07;

від відповідача - Домніна М.В., держ.подат.інсп., дов. № 3 від 09.01.07.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень від 10.02.2007р. № 000043/1840/0 на суму 25886 грн. 28 коп., №000044/1840/0 на суму 16134 грн. 38 коп., №000045/1840/0 на суму 42058 грн. 80 коп., №000046/1840/0 на суму 112788 грн. 41 коп.  

Розглянувши матеріали справи, суд                             

встановила:

          Державною податковою інспекцією у м.Свердловську за висновками актів про результати перевірки своєчасності внесення до бюджету сум збору за забруднення природного навколишнього середовища нарахованих 21.02.2005р., 20.05.2005р., 19.08.2005р. Відокремленим підрозділом «Шахта «Довжанська - Капітальна»Державного підприємства «Свердловантрацит»( акт № 57-15-20-26349987) від 02.02.2007р. та перевірки своєчасності внесення до бюджету сум податкового забов'язання по платі за користування надрами загальнодержавного значення за січень 2005р.- жовтень 2006р. ( акт № 60-15-20-26349987) прийняті податкові повідомлення - рішення від 10.02.2007р. згідно яких ВП «Шахта «Довжанська - Капітальна»ДП «Свердловантрацит»були нараховані наступні суми штрафних санкцій:

1 .Збір за забруднення природного середовища:

податкове повідомлення - рішення № 000043/1840/0 на суму 25886.28 грн.

2.3бір за спеціальне користування надрами:

податкове повідомлення - рішення № 000044/1840/0 на суму 16134.38 грн.

податкове повідомлення - рішення № 000045/1840/0 на суму 42058,80 грн.

податкове повідомлення - рішення № 000046/1840/0 на суму 112788.41 грн.

Державне підприємство «Свердловантрацит»вважає, що Державна податкова інспекція у м. Свердловську забов'язана діяти тільки лише на підставі норм Конституції та законів України.

У податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було самостійно визначено платником податків у платіжних дорученнях.

Так, в платіжних дорученнях № 1512 та 1513 від 20.10.2005р. призначення платежу платником податків було визначено: плата за користування надрами за III- кв. 2005р. на суму 40 000, 00 та 60 000.00 грн. відповідно.

Державна податкова інспекція у м. Свердловську самостійно змінює призначення платежу - сумма була зарахована за II - кв.2005 року.

Так саме в платіжному дорученні № 2100 від 03.02.2006р. на суму 195500, 00 грн. була визначена плата за користування надрами за IV - кв.2005р., податковим органом сума була зарахована за IV -кв.2004р.

          Платіжним дорученням № 216 від 26.05.2006р. - збір за забруднення навколишнього середовища - призначення платежу за І - кв. 2006р. Податковим органом ця сума зарахована за IV-кв. 2005р.

Платіжним дорученням № 888 від 15.09.2006р. - збір за забруднення навколишнього середовища - призначення платежу за II - кв. 2006р.Податковим органом ця сума зарахована заІ-кв.2006р.

Як вважає позивач, п.7.7. ст.7 Закону України " Про порядок погашення забов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не забов"язує контролюючий орган, в даному випадку державну податкову інспекцію, змінювати податкові забов"язання в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачене таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення забов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та іншими законами з питань оподаткування.

Відповідач відзивом б/н від 02.04.07 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що згідно п.11.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової слуюьби України, затвердженої Наказом ДПА України № 276 від 18.07.2005р., зареєстрованої в Мінюсті України 02.08.2005р. за № 843/11123, яка розроблена відповідно до Закону № 2181 під погашенням податкового боргу за  певним видом платежу слід ро-

зуміти зменшення абсолютного значення від"ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.

Податковий орган вважає, що він правомірно, керуючись вищевказаними нормами законодавства, спрямував сплачені позивачем за  поіменованими в позовній заяві платіжними дорученнями суми  на погашення податкового боргу, який рахувався за  підприємством на час оплати.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

У підставу заявлених позовних вимог покладено перш –за все твердження позивача про неправомірність дій податкового органу в частині фактичної зміни призначення платежу, внаслідок чого позивач  позбавлений права своєчасно погашати поточні суми податкових зобов"язань.

Суд не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ.          

          Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами з питань оподаткування.  

Здійснюючи  зарахування поточних платежів в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів, податковий орган, діючі як суб"єкт владних повноважень, фактично обмежує суб"єкта господарювання у праві погашати поточні платежі, що призводить до виникнення нового податкового боргу та в подальшому, автоматично обумовить застосування до платника податків  штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181 за несвоєчасну сплату  вже цього податкового боргу.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що прийняті податковим органом рішення не відповідають визначеному п.8 ч.3 ст.2 КАС України  принципу "пропорційності", а саме –без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Щодо збору за спеціальне користування надрами для видобутку вугілля.

Згідно правової позиції викладеної, в Ухвалі Вищого адміністративного суду від 22.03.2006р. № 2-653/06 однією з умов застосування фінансових санкцій, відповідно до п.17.1.7 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. № 1251 - податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, крім визначених Законом України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" сплаті не підлягають.

Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг,  зміни податків,  зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов'язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб'єктам підприємницької діяльності або фізичним особам.

Будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.

Базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядок справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлені не спеціальним законом з питань оподаткування а Постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 № 1014 "Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин", при цьому статтями 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування" плата за користування надрами для видобування корисних копалин не визначена ні як загальнодержавний, ні як місцевий податок (обов"язковий платіж).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що строки уплати плати за надра встановлені взагалі не спеціальним законом з питань оподаткування, а Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30 грудня 1997 р. № 207/472/51/157, застосування податковим органом передбачених п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 фінансових санкцій за несвоєчасну сплату плати за користування  надрами є взагалі безпідставним.

На підставі вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі та визнає нечинними оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення  з повідомленням сторін, відповідно до ст. 167 КАС України, що постанова суду буде виготовлена у повному обсязі 08.06.2007р.

Згідно ст.94 КАС України, понесені позивачем судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. присуджуються йому з бюджету.

Керуючись ст.ст. 94, 160,163,167,186,254 КАС України, суд

                                               Постановив:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати нечинними податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м.Свердловську від 10.02.2007 року № 000043/1840/0 на суму 25886 грн. 28 коп., №000044/1840/0 на суму 16134 грн. 38 коп., №000045/1840/0 на суму 42058 грн. 80 коп., №000046/1840/0 на суму 112788 грн. 41 коп.

3.Стягнути з державного бюджету України на користь Державного підприємства "Свердловантрацит", м.Свердловськ, вул.Свердлова, 10, код ЄДРПОУ 21757635                 3 грн. 40 коп. судових витрат.

       Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається  особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі  відповідно до статті 160 цього Кодексу - з  дня складення в повному обсязі. Апеляційна  скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання  заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Повний текст постанови підписаний 08.06.2007р.

                      Судді                                                                     О.С. Палей

                                                                                          Є.Ю.Пономаренко

                                                                                          О.О.Седляр

Помічник судді                                                                 Є.С. Бубен