Постанова

від 15.01.2019 по справі 0440/6924/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2019 року м. Дніпросправа № 0440/6924/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року (головуючий суддя Віхрова В.С.) у справі №0440/6924/18 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС» про застосування заходів реагування,-

в с т а н о в и В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 60, д, ж Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС» (код ЄДРПОУ - 31491760), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

Заявлений позов обґрунтовувався тим, що в ході перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС» встановлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, у зв'язку з чим експлуатація об'єкту створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року позов задоволено. Рішення суду мотивовано встановленими обставинами справи, які свідчать про доведеність позивачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які допущені відповідачем та які створюють загрозу для життя та здоров'я людей, і вказані порушення не були усунуті на час розгляду справи, що є підставою для вжиття заходів реагування.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом обрано спосіб захисту права, який не узгоджується з вимогами ст..5 КАС України, є неспіврозмірним та не відповідає дійсним обставинам справи. За позицією відповідача задоволення позову у такий спосіб як зупинення експлуатації (роботи) об'єктів можливо лише у випадку виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Відповідач вказує на те, що у спірному випадку такої загрози не існувало, а виявлені перевіркою порушення можуть вказувати лише

про вірогідний характер виникнення небезпечних для життя та здоров'я подій. Відповідач також вказує на те, що на час розгляду справи у суді першої інстанції підприємством було усунуті усі порушення вимог законодавства, які зазначені в акті перевірки, але у відповідача не було достатньо часу для пред'явлення доказів таким обставинам. Крім цього, за позицією відповідача, позивач передчасно звернувся до суду із позовом про застосування заходів реагування, оскільки до звернення з таким позовом до суду орган державного контролю був зобов'язаний надати підприємству припис з метою усунення недоліків, які встановлені перевіркою і лише у випадку не виконання такого припису, у визначені строки, орган державного контролю набув би право на звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у період з 24.04.2018 р. по 26.04.2018р. відповідно до наказу від 23.04.2018 р. № 11, посвідчення на перевірку № 16 від 24.04.2018 р., фахівцями Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ «ДІАС» (ЄДРПОУ 31491760), а саме, перевірено будівлю та приміщення ТЦ «ГАЛЕРЕЯ» ТОВ «ДІАС» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 60, д, ж.

За результатами перевірки складено акт №11 від 26.04.2018 р.

В акті перевірки встановлено низку порушень, допущених ТОВ «ДІАС» при експлуатації об'єкту за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 60, д, ж, а саме:

- Системи протипожежного захисту (система пожежної сигналізації) знаходиться не в працездатному стані (розділ V, п.1, п. 1.1 ППБУ);

- Сигнал від контрольно-приймального приладу станції пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого спостереження пожежної охорони (розділ 5, п. 5.8 ДБН В.2.5-56:2014);

- Приміщення торгового центру не забезпечено нормованою кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками) згідно наказу МВС України №25 від 15.01.2018 «Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників» (п.3, п.п. 3.9, 3.15 розділ V ППБУ);

- Первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники) не проходять технічне обслуговування (п.3 розділ V ППБУ);

- Вогнегасники не розміщенні шляхом навішування на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги та на видних місцях (п.3 п.п. 3.10, п.п. 3.15 розділ V ППБУ);

- Для позначення місць знаходження засобів пожежогасіння не встановлено на помітних місцях знаки, згідно ДСТУ ІSО 6309:2007. Знаки повинні бути розміщені на висоті 2-2,5 м. від рівня підлоги до нижнього торця покажчика (розділ ІІ п.8 ППБУ);

- Приміщення торгового центру не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей (п.1 п.п. 1.2 розділ V; Додаток Б ППБУ, ДБН В.2.5-56:2014);

- Не виконується замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання не рідше 1 раз на 2 роки (розділ IV п. 1.20 ППБУ); Територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (розділ ІІ, п. 8 ППБУ);

- Допущено зменшення кількості евакуаційних виходів з 1-го поверху торгівельного комплексу (розділ ІІ, п. 22, розділ ІІІ, п. 2.23, п. 7.2.4, ППБУ, ДБН В.1.1-7:2016);

- Допущено збільшення відстані від найбільш віддаленої точки торговельної зали до найближчого евакуаційного виходу назовні (1-й та 2-й поверхи) (розділ ІІ, п. 22 розділ ІІІ, п. 2.23, п. 8.3, Табл. 3 ППБУ, ДБН В.2.2-23:2009);

- На об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території; порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір'я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII цих Правил. Працівники об'єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах під час проходження пожежно-технічного мінімуму (розділ ІІ, п. 3 ППБУ);

- Для кожного приміщення об'єкта не розроблені та не затверджені керівником об'єкта інструкції про заходи пожежної безпеки. У цих інструкціях повинні вказуватися: категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки (для виробничих, складських приміщень та лабораторій); вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів; спеціальні місця для куріння та вимоги до них; порядок утримання приміщень, робочих місць; порядок зберігання та застосування легкозаймистих рідин, горючих рідин (далі - ЛЗР, ГР), пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів; порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого ганчір'я; порядок утримання та зберігання спецодягу; місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції; порядок проведення зварювальних та інших вогневих робіт; порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи; заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку; граничні показання контрольно-вимірювальних приладів, відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух; обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі. Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних інструктажів, проходження навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму, а також в системі виробничого навчання і вивішуватися на видимих місцях (розділ ІІ, п. 4 ППБУ);

- Не розроблені і не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (розділ ІІ, п. 5 ППБУ);

- З метою забезпечення безпечного евакуювання та надання інформації щодо правил поведінки в умовах обмеженої видимості або повної темряви (аварійного відключення освітлення) при загрозі виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, катастрофи, загрози здійснення терористичного акту тощо) системи евакуаційні фотолюмінісцентні не розроблені для торгівельного комплексу відповідно до ДСТУ 7313:2013. Плани евакуації та позначення шляхів евакуації не виконано на основі фотолюмінісцентних матеріалів. Плани евакуації повинні бути поверховими (загальними) та секційними. Розроблені плани евакуації узгоджуються із органами державного пожежного нагляду і затверджуються керівником організації (розділ ІІ, п. 22 п. 1.5, додаток А п. 4.6.1, п. 10.7, п. 10.1,п. 8.1.3 ППБУ ДСТУ 7313:2013);

- Огороджувальні конструкції приміщень електрощитових (1-й поверх) не відповідають вимогам ДБН В.1.1-7:2016, а саме: встановлення протипожежних перегородок 1-го типу та заповнення прорізів у протипожежних перешкодах протипожежними дверима 2-го типу (розділ ІІ, пп. 22, розділ ІІІ, п. 2.3 п. 6.31, п. 6.4, Табл. 2,3 ППБУ, ДБН В.1.1-7:2016);

- Над евакуаційними виходами не встановлено світлові покажчики з написом "Вихід", білого кольору на зеленому фоні, підключені до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення (розділ IIІ п.2 пп.2.31, 2.32 ППБУ);

- У торгівельному залі без природного освітлення невлаштовано систему протидимної вентиляції (димовидалення)(1-й поверх) (розділ II п.22 розділ V, п. 1.2, п. 8.14 ППБУ, ДБН В.2.2-23:2009);

- Працівники торгівельного центру на випадок виникнення пожежі приміщення не забезпечені пристроями фільтрувальними для саморятування під час пожежі (розділ VI, п. 4.7 ППБУ);

- Двері, що ведуть на сходову клітку (2-й поверх) не забезпечено пристроєм для їх самозачинення та ущільненням в притулах (п. 2.3. глава 2 розділ ІІІ п.9.2.1 ППБУ, ДБН В.2.2-9-2009);

- Не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії (пункт 3 частини 1 статті 20 КЦЗУ);

- Посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (розділ ІІ, п. 16 ППБУ);

- В торгівельному центрі допущено улаштування на 1-му поверсі розсувних автоматичних дверей (Евакуаційні виходи не влаштовуються через розсувні двері) (розділ ІІІ, п. 2.23, п. 7.2.2, п. 8.6 ППБУ, ДБН В.1.1-7:2016, ДБН В.2.2-23:2009);

- Керівник та посадові особи діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законодавством порядку (п. 15 статті 20 ПКМУ № 444 від 26.06.2013 р. КЦЗУ);

- Не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (пункт 8 частини першої статті 20, стаття 40 КЦЗУ ПКМУ № 443, ПКМУ № 444);

- Не проведено ідентифікацію об'єкта (п. 7., п. 6. п. 3.1.1 наказу МНС України від 16.08.2005 №140 «Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 №338»; «Методики ідентифікації потенційно-небезпечних об'єктів»; «Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях»);

- Не розроблено та не затверджено інструкцію щодо дій персоналу суб'єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій (ст.130 КЦЗУ);

- Відсутня та незареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (ст. 57 п. 2,4,5 КЦЗУ);

- Не створено об'єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (п. 18 ч.1 ст. 20, абзац четвертий 3 Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій КЦЗУ, ПКМУ 775).

Примірник акту перевірки отриманий посадовою особою навчального закладу 26.04.2017р., заперечень або зауважень до даного акту перевірки не було, що підтверджується відмітками на акті перевірки.

Виявлення за результатами перевірки вказаних порушень, які, за позицією органу державного контролю, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, стало підставою звернення з позовом до суду.

Визначаючи наявність чи відсутність правових підстав для задоволення позову, суд першої інстанції правильно виходив з наступного.

Відповідно до ст..64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно із ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики, у тому числі, у сфері пожежної та техногенної безпеки, що передбачено Указом Президента України від 16 січня 2013 №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій".

Відповідно до пп.57 п.4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 року №20/2013 «Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірку додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

Згідно статті 68 Кодексу Цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Таким чином, встановивши повноваження ДСНС України та прийнявши до уваги встановлені перевіркою факти експлуатації об'єктів з порушенням вимог пожежної безпеки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність повноважень у позивача для звернення з відповідним позовом до суду.

Визначаючи наявність чи відсутність підстав для застосування заходів реагування на яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з встановлених перевіркою порушень, які фактично не заперечувались відповідачем та які свідчать про експлуатацію об'єктів підприємства з порушенням вимог пожежної безпеки, що у свою чергу становить загрозу життю та здоров'ю людей.

При цьому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що такі порушення, у разі виникнення пожежної небезпеки, будуть нести реальний, а не вірогідний характер, як про те зазначав відповідач в апеляційній скарзі.

Так, суд правильно вказав на те, що не належне утримання автоматичної системи пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв'язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність виводу сигналу від приймально-контрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого спостереження спричинить до збільшення часу передачу інформації про пожежу, в зв'язку з чим збільшиться час прибуття пожежних підрозділів, та в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При відсутності нормованої кількості евакуаційних виходів, може призвести до перешкоджання евакуації людей, в окремих випадках унеможливить евакуацію, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При зменшенні розмірів шляхів евакуації може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність світлових покажчиків з написом "Вихід" призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При відсутності системи димовидалення, приведе до ускладнення видалення продуктів горіння під час пожежі та зменшує час розповсюдження небезпечних факторів пожежі (особливо диму) по всім поверхах, в тому числі по шляхам евакуації унеможлививши евакуацію людей з будівлі, що загрожуватиме життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність пристроїв для самозачинення та ущільнення в притулах дверей виходів до сходової клітини створює загрозу розповсюдження пожежі із однієї частини будівлі в іншу, унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.

Відсутність або не відповідність планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність відповідних знаків безпеки може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння.

При відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При відсутності протипожежних перешкод з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Не проведення ідентифікації об'єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Відсутність об'єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і їх наслідків призведе до невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей та перешкоджає ліквідації надзвичайної ситуації, а в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації або вибуху.

Таким чином, проаналізувавши суть виявлених перевіркою порушень, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав, які визначені ст..70 Кодексу цивільного захисту України, для задоволення позову шляхом зупинення експлуатації об'єктів підприємства.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що на час розгляду справи у суді першої інстанції ним були усунуті усі порушення, які були виявлені під час перевірки. Але таких доказів відповідачем суду першої інстанції надано не було, про що останній і сам зазначає в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини у цій справі.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем надано акт №62 складений за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, відповідно до якого у період час з 09.11.2018р. по 15.11.2018р. Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області перевірено будівлю ТЦ «Галерея» ТОВ «Діас» за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро проспект Дмитра Яворницького, 60, д,ж. З огляду на вказаний акт під час проведення позапланової перевірки органом державного контролю не було встановлено порушень пожежної чи техногенної безпеки.

В той же час, вказану перевірку було проведено після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, у зв'язку з чим вказаний акт не може свідчити про неправильність вирішення справи судом першої інстанції. В той же час, вказаний акт свідчить про усунення тих порушень, які були виявлені під час проведення перевірки та наявність яких стала підставою для ухвалення судом рішення про застосування заходів реагування. Оскільки, судом першої інстанції ухвалено рішення про застосування заходів реагування до повного усунення порушень та оскільки такі порушення вже усунуті підприємством, суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією відповідача про те, що у разі не скасування рішення суду першої інстанції діяльність підприємства буде зупинена. З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що заходи реагування застосовано судом саме до усунення порушень, а оскільки такі порушення усунуті, то відсутні підстави для подальшого виконання рішення суду та фактичного зупинення експлуатації об'єктів.

Необгрунтованими суд апеляційної інстанції вважає і доводи заявника апеляційної скарги про те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об'єкта можливе лише у разі, якщо підконтрольною організацією не будуть виконані законні вимоги органу державного контролю, які відображені у відповідному рішенні суб'єкта владних повноважень – приписі.

Тобто, за позицією відповідача, лише у випадку пред'явлення органом державного контролю вимог щодо усунення виявлених порушень, які оформлюються у вигляді припису, у останнього виникає право на звернення до суду із позовом про вжиття заходів реагування.

Така позиція відповідача є безпідставною, оскільки жодний із нормативно-правових актів, на які посилається відповідач, не ставить в залежність право органу державного контролю на звернення до суду із позовом про вжиття заходів реагування від попереднього пред'явлення ним вимог про усунення порушень. Орган державного контролю має право пред'явити такі вимоги незалежно від його звернення чи не звернення до суду із відповідним позовом та відповідно має право звернутися до суду із позовом незалежно від того чи пред'являлися ним попередньо вимоги про усунення порушень.

Встановивши зазначені обставини справи та дослідивши доводи і аргументи відповідача, які викладені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись статтями п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС» залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року у справі №0440/6924/18 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, визначені ст..329 КАС України

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 15.01.2019р.

Повне судове рішення складено 16.01.2019р.

Головуючий - суддя                                                                      Я.В. Семененко

                     суддя                                                                      Н.А. Бишевська

                     суддя                                                                      І.Ю. Добродняк