Постанова

від 11.01.2019 по справі п/811/824/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2019 року м. Дніпросправа № П/811/824/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 р. (суддя І інстанції - Пасічник Ю.П.) у справі № П/811/824/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АРТ СІТІ КОНСТРАКШН до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року, позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення реєстрації податкових накладних: № 2 від 02.11.2017р., № 5 від 07.11.2017р., № 6 від 08.11.2017р., № 7 від 09.11.2017р., № 8 від 10.11.2017р., № 9 від 13.11.2017р., № 10 від 14.11.2017р., № 11 від 15.11.2017р., № 13 від 17.11.2017р., № 14 від 20.11.2017р., № 15 від 21.11.2017р., № 16 від 21.11.2017р., № 17 від 22.11.2017р., № 18 від 23.11.2017р., № 20 від 27.11.2017р., № 22 від 27.11.2017р., № 23 від 27.11.2017р., № 24 від 27.11.2017р., № 25 від 30.11.2017р., № 26 від 30.11.2017р., № 27 від 30.11.2017р., № 5 від 06.12.2017р., № 6 від 07.12.2017р., № 7 від 07.12.2017р., № 9 від 08.12.2017р., № 10 від 08.12.2017р., № 12 від 08.12.2017р., № 13 від 11.12.2017р., № 14 від 12.12.2017р., № 15 від 13.12.2017р., № 16 від 14.12.2017р., № 17 від 15.12.2017р., № 18 від 15.12.2017р., № 19 від 15.12.2017р., складених ТОВ АРТ СІТІ КОНСТРАКШН та зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 р. адміністративний позов задоволений.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, неправильне та неповне дослідження доказів, грубе порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних у зв'язку з неусуненням після зупинення реєстрації, наданими позивачем поясненнями і документами, невідповідностей, виявлених під час перевірки накладних.

Відзив позивача на апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивачем було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: № 2 від 02.11.2017р., № 5 від 07.11.2017р., № 6 від 08.11.2017р., № 7 від 09.11.2017р., №8 від 10.11.2017р., № 9 від 13.11.2017р., № 10 від 14.11.2017р., № 11 від 15.11.2017р., № 13 від 17.11.2017р., № 14 від 20.11.2017р., № 15 від 21.11.2017р., № 16 від 21.11.2017р., № 17 від 22.11.2017р., № 18 від 23.11.2017р., № 20 від 27.11.2017р., № 22 від 27.11.2017р., № 23 від 27.11.2017р., № 24 від 27.11.2017р., № 25 від 30.11.2017р., № 26 від 30.11.2017р., № 27 від 30.11.2017р., № 5 від 06.12.2017р., № 6 від 07.12.2017р., № 7 від 07.12.2017р., № 9 від 08.12.2017р., № 10 від 08.12.2017р., № 12 від 08.12.2017р., № 13 від 11.12.2017р., №1 4 від 12.12.2017р., № 15 від 13.12.2017р., № 16 від 14.12.2017р., № 17 від 15.12.2017р., № 18 від 15.12.2017р., № 19 від 15.12.2017р.

Відповідно до квитанцій зазначені накладні доставлені до ДФС України з відміткою: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. ПН/КР відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/КР в ЄРПН. З посиланням на виявлену невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 41.00.30-00.00. запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення (а.с. 43-75).

На виконання вимог податкового органу позивачем були направлено через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів", повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено з наданням пояснень та підтверджуючих документів (а.с. 76-109, 110-179).

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення, якими позивачеві було відмовлено у реєстрації зазначених податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с. 180-213).

Посилаючись на протиправне нездійснення реєстрації поданих податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку щодо неправомірності прийнятого відповідачем наказу про проведення перевірки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок), яким визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 12 цього Порядку передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п. 74.2 ст. 72 Податкового кодексу України, критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (чинним на час виникнення спірних правовідносин), затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Критерії).

Пунктом 1 Критеріїв передбачено, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Згідно з п. 6 Критеріїв, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

При цьому, визначення контролюючим органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі № 567.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567:

- для критерію, зазначеного у пп. 1 п. 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

- для критерію, зазначеного в пп. 2 п. 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/при дбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Частиною 2 переліку Критеріїв встановлено, що надання письмових пояснень та копії документів, зазначених у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

За приписами пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Як зазначалося вище, на виконання пп. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем направлено на адресу ДФС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненим ПН/РК.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 190 від 29 березня 2017 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Як вказано вище, всі рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідач прийняв з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому не зазначено, що саме у поданих документах відповідач вважає порушенням норм чинного законодавства та недостатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства, а також яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанціях не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567. Натомість платником податків надано до податкового органу пояснення та первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

При цьому, судом першої інстанції правильно зазначено про відсутність такого критерію як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД.

Як встановлено судом, податковим органом у рішеннях не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Апеляційний суд повторює свій висновок, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У зв'язку тим, що судом не встановлено підстав для відмови у реєстрації поданих позивачем податкових накладних, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача зареєструвати зазначені податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу залишає без задоволення, а рішення суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 р. у справі № П/811/824/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко