Постанова

від 15.01.2019 по справі 817/1641/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/3068/18

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М.,

за участі секретаря судового засідання Смидюк Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року (суддя - Друзенко Н.В., м. Рівне, повний текст судового рішення складено 02 жовтня 2018 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс 14.06.2018 звернулося до суду з позовом до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області від 21.05.2018 №107 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №14 від 16.03.2018 на об'єкт Будівництво відкритих автостоянок для автомобілів для обслуговування багатоквартирних житлових будинків в районі вулиць Гагаріна та Гайдамацької (М.Струтинського) в м. Рівне (замовник - ТОВ Рівненський МЖК ). В обґрунтування позову вказує, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем безпідставно, без дотримання вимог чинного законодавства, а висновки, зроблені головним інспектором будівельного нагляду в процесі перевірки, є необґрунтованими, порушують права товариства на розпорядження власним майном. Наголошує, що земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:012:0073, на забудову якої видано Містобудівні умови та обмеження від 16.03.2018 №14 має цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку і функціональне призначення відповідно до Генерального плану міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 11.04.2008 №1411 та плану зонування території м.Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 - зона багатоквартирних житлових будинків з кількістю поверхів від 4 до 9 Ж-4 та громадсько-ділова зона районного значення Д-2 . Оскільки наміри щодо забудови земельної ділянки в повній мірі відповідали вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, то підстав для відмови товариству у видачі містобудівних умов в Управління містобудування та архітектури не було. За наведеного Містобудівні умови та обмеження від 16.03.2018 №14 були видані позивачу правомірно і підстав для їх скасування відповідачем не існувало. Що стосується висновку інспектора відповідача про те, що вказані Містобудівні умови та обмеження не відповідають вимогам п.п.5.5. ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів , оскільки передбачено один в'їзд-виїзд, в той час як автостоянки для постійного та тимчасового зберігання більше 50 автомобілів повинні мати не менше двох в'їздів-виїздів: один для регулярного руху (головний), інші - для аварійного евакуації автомобілів, то вказане на переконання позивача не може розглядатися, як підстава для скасування містобудівних умов та обмежень, позаяк містобудівні умови взагалі не повинні містити вимог ДБН. Фактично ДБН враховуються вже при проектуванні будівництва, в той час як отримання містобудівні умови та обмеження є лише передумовою для проектування. Окремо стороною позивача наголошено, що скасування рішення є крайнім заходом, який застосовується у тих випадках, коли у контролюючого органу відсутні інші можливості до забезпечення дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, а тому відповідач передчасно прийняв оскаржуване рішення, так як при винесенні рішень про скасування дії містобудівних умов обмежень головний інспектор будівельного нагляду не використав усіх можливих заходів передбачених законодавством, спрямованих на дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року у справі №817/1641/18 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на обставини, викладені у позовній заяві, яким суд першої інстанції не надав належної правової оцінки. Крім цього, вказує, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено вимоги частини другої статті 49 КАС України, оскільки до участі у справі не залучено підрядника (ТОВ Рівнеміськбуд ) будівництва об'єкта Будівництво відкритих автостоянок для автомобілів для обслуговування багатоквартирних житлових будинків в районі вулиць Гагаріна та Гайдамацької (М. Струтинського) в м. Рівне, позаяк оскаржуване рішення Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області від 21.05.2018 №107 про скасування містобудівних умов та обмежень негативно впливає на його права та обов'язки. Також зазначає, що суд першої інстанції не перевірив дотримання відповідачем вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 (далі - Порядок №698), а саме: чи була оприлюднена інформація про скасування містобудівних умов та обмежень на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції, чи обліковувалося оспорюване рішення в Журналі приписів, рішень про скасування, зупинення дії та відновлення дії рішень об'єктів нагляду, адже вважає, що саме при дослідженні цих обставин суд міг з'ясувати чи дотримано відповідачем процедури винесення оскаржуваного рішення.

Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим з врахуванням всіх обставини справи та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відзиву на апеляційну скаргу не подала.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що рішення Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області від 21.05.2018 №107 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №14 від 16.03.2018 на об'єкт Будівництво відкритих автостоянок для автомобілів для обслуговування багатоквартирних житлових будинків в районі вулиць Гагаріна та Гайдамацької (М. Струтинського) в м. Рівне прийнято відповідачем з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, неупереджено, добросовісно та розсудливо, підстави для його скасування відсутні.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02.03.2018 ТОВ Рівненський МЖК звернулося до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради із заявою про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у його користуванні. До заяви додало: копію договору оренди землі від 26.07.2006 з додатковим договором від 04.08.2011 та додатками до нього, викопіювання з топографо-геодезичного плану, витяг із Державного земельного кадастру з кадастровим планом земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:012:0073, а також містобудівний розрахунок. Зазначений Містобудівний розрахунок проведений ТОВ КАД на замовлення ТОВ Рівненський МЖК і розроблений на нове будівництво відкритих автостоянок для автомобілів для обслуговування багатоквартирних житлових будинків відповідно до завдання замовника в складі текстової та графічної частин для ділянки 5,5968 га в районі вулиць Гагаріна та Марфи Струтинської в м. Рівне. За загальними даними такого Містобудівного розрахунку він розроблений згідно з ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень зі змінами та доповненнями, ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів , санітарними нормами і правилами Планування та забудова населених місць (СанПіН-96), затвердженими наказом МОЗ України №173 від 19.06.1996, та іншими Державними будівельними домами України. Розробником вказано, що на ділянці проектується трьох поверхова відкрита автостоянка. Запроектована будівля в плані неправильної форми, з габаритними розмірами в осях 54x24м. Конструктивна схема будівлі - каркасна. Каркас виконується з залізобетонних конструкцій. На всіх поверхах відкритої автостоянки передбачається зберігання автомобілів в кількості 70 місць, та допоміжні приміщення санітарного обслуговування будівлі.

Наказом заступника начальника Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 16.03.2018 №14/М затверджено Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва Будівництво відкритих стоянок для автомобілів для обслуговування багатоквартирних житлових будинків в районі вулиць Гагаріна а Гайдамацької (М. Струтинської) в м. Рівне .

За загальними даними таких Містобудівних умов та обмежень, вони видані ТОВ Рівненський МЖК на нове будівництво в районі вулиць Гагаріна та Гайдамацької (М. Струтинської) в м. Рівне, а цільове та функціональне призначення земельної ділянки відповідає містобудівній документації на місцевому рівні, а саме: призначення земельної ділянки (кадастровий номер: 5610100000:01:012:0073) - 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5602844832017 від 23.02.2017; вид використання - для будівництва та обслуговування другої черги малоповерхової забудови мікрорайону молодіжного житлового комплексу; функціональне призначення земельної ділянки - зона багатоквартирних житлових будинків з кількістю поверхів від 4 до 9 Ж-4 та громадсько-ділова зона районного значення Д-2 відповідно до генплану міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 11.04.2008 №1411 та плану зонування території м. Рівного затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421.

Крім цього, міститься наступний перелік містобудівних умов та обмежень: - у графі гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах : максимальна висота від поверхні ґрунту до рівня даху - 12,0 м (відповідно до містобудівного розрахунку); - у графі максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки : граничний показник площі забудови - 0,5 (відповідно до плану зонування території м. Рівного); - у графі максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону) : не розраховується; - у графі мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд : до межі червоної лінії - 36,0 м до межі лінії регулювання забудови - 30,0 м., Ступінь вогнестійкості об'єкта, що проектується - II, мінімально допустимі відстані до сусідніх будівель при їх ступені вогнестійкості: І. II - 6/9 м: III - 8/9 м; ІІІа, ІІІб, IV, IVa., V - 10/12 м (відповідно до вимог ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ; - у графі планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони) : врахувати відомості про обмеження у використанні земельної ділянки (санітарно-захисні зони навколо об'єкта); - у графі охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж : витримати охоронні зони згідно додатку 8.1, 8.2, 8.3 ДБН 360-92* Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень від існуючих та запроектованих інженерних комунікацій або тих, що підлягають перенесенню; проектні рішення та виконавчі креслення подати в УМтА для поновлення топографо-геодезичних матеріалів та для врахування подальшій роботі, як раніше запроектовані мережі.

Відповідність функціонального призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:012:0073 підтверджена Графічним фрагментом плану зонування з нанесеними земельними ділянками, де частина ділянки площею 1,35 га розміщена в зоні Д-2 (громадсько-ділова зона районного значення), а 4,35 га - в зоні Ж-4 (зона змішаної багатоквартирної забудови та громадська забудова).

Наказом Держархбудінспекції від 23.03.2018 №366 затверджено план перевірок уповноважених органів містобудування та архітектури на II квартал 2018 року. Згідно з пунктом 44 додатку до цього наказу, заплановано перевірку Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради за період його діяльності 2016-2017 роки, I квартал 2018 року, для територіального органу - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області з 10.04.2018 по 08.05.2018.

На виконання цього наказу головним інспекторам будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області Цимбалюку О.В., Сиротинському О.О. та Ніколайчуку О.В. видано направлення на проведення планової перевірки від 10.04.2018 №4, а 02.04.2018 - керівнику Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради направлено письмове повідомлення про надання документації та забезпечення присутності уповноваженої особи.

Наказом Держархбудінспекції від 08.05.2018 №5696 строк проведення планової перевірки діяльності Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, продовжено з 10.05.2018 по 16.05.2018.

На виконання цього наказу головним інспекторам будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області Цимбалюку О.В., Сиротинському О.О. та Ніколайчуку О.В. видано направлення на проведення планової перевірки від 10.05.2018 №6.

Головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Цимбалюком О.В., Сиротинським О.О. та Ніколайчуком О.В. із залученням заступника голови Рівненської міської ради Германа В.І., начальника відділу архітектурно-інженерного контролю управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради Качмара В.М. було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, за результатами якої складено акт від 16.05.2018 №6. У розділі 5.4. Акту, який стосується видачі та відмови у видачі містобудівних умов та обмежень зафіксовано, що містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва від 16.03.2018 №14 на об'єкт: Будівництво відкритих автостоянок для автомобілів для обслуговування багатоквартирних житлових будинків в районі вулиць Гагаріна та Гайдамацької (М. Струтинської) в м. Рівне (замовник - ТОВ Рівненський МЖК ) видані заступником начальника Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради Мельником В.В. в порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

На реалізацію даних висновків головним інспектором будівельного нагляду Цимбалюком О.В. прийнято рішення від 21.05.2018 №107 про скасування Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №14 від 16.03.2018 на об'єкт Будівництво відкритих автостоянок для автомобілів для обслуговування багатоквартирних житлових будинків в районі вулиць Гагаріна та Гайдамацької (М.Струтинського) в м. Рівне (замовник - ТОВ Рівненський МЖК ). Рішення мотивоване тим, що під час проведення планової перевірки Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради встановлено, що Містобудівні умови та обмеження від 16.03.2018№14 прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: відповідно до п.7.44 Зміни №1 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та додатку Б ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів зазначено, що автостоянка - спеціально обладнаний відкритий майданчик (площадка) для постійного чи тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів. Відповідно до містобудівного розрахунку наданого замовником до заяви на видачу містобудівних умов та обмежень, на земельній ділянці передбачено будівництво трьох поверхової каркасної будівлі неправильної форми розмірами 54 на 24 м висотою 12,0 м із залізобетонних конструкцій, кількістю 70 місць для зберігання автомобілів, допоміжних приміщень та будівель санітарного обслуговування, що не відповідає п.7.44 Зміни №1 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та додатку Б ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів . Водночас, відповідно до п.5.5 ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів Автостоянки для постійного та тимчасового зберігання більше 50 автомобілів повинні мати не менш двох в'їздів-виїздів: один для регулярного руху (головний), інші - для аварійної евакуації автомобілів. Містобудівні умови та обмеження від 16.03.2018 №14 видано в порушення п.5.5 ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів , оскільки передбачено 1 в'їзд-виїзд .

Про проведену перевірку і рішення від 21.05.2018 №107 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №14 від 16.03.2018 Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради повідомило ТОВ Рівненський МЖК листом від 01.06.2018 №01-22/247, а копію рішення надіслало 14.06.2018 листом №01-11/884.

Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI) визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

У відповідності до положень частини 1 та 2 статті 26 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Частиною 1 статті 29 Закону №3038-VI передбачено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру. Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним (частина 3 статті 29 Закону №3038-VI).

Згідно із частиною 5 статті 29 цього ж Закону містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

Частиною 8 статті 29 Закону №3038-VI встановлено, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється, зокрема, головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 41-1 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Абзацом 6 частини 4 статті 41-1 Закону №3038-VI передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктом 32 Порядку №698, якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Отже, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати рішення виконавчих органів місцевих рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У цій справі встановлено, що виявлені відповідачем порушення при затвердженні Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської радимістобудівних умов та обмежень об'єкта Будівництво відкритих автостоянок для автомобілів для обслуговування багатоквартирних житлових будинків в районі вулиць Гагаріна та Гайдамацької (М. Струтинського) в м. Рівне полягають у недотриманні вимог п.7.44 Зміни №1 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , п.5.5. та додатку Б ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів .

Наказом Мінбуду України №44 від 07.02.2007 затверджено і введено в дію з 01.08.2007 ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів . В обов'язковому додатку Б даного ДБН містяться основні терміни та визначення понять. Зокрема, в додатку Б визначено, що постійне зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів це тривале цілодобове зберігання автомототранспортних засобів на автостоянках і в гаражах на постійно закріплених за конкретними автовласниками машино-місцях. Тимчасове зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів - це зберігання автомототранспортних засобів біля різного призначення об'єктів періодичного або епізодичного відвідування на автостоянках і в гаражах на не закріплених за конкретними автовласниками машино-місцях. В свою чергу, вказаний додаток розрізняє поняття автостоянка та гараж . Так, у розумінні вказаного ДБН, автостоянка - це спеціально обладнана відкрита площадка для постійного або тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів. В той час, як гараж - це будинок (споруда), частина будинку (споруди) або комплекс будинків (споруд) з приміщеннями для постійного або тимчасового зберігання, а також елементами технічного обслуговування легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів.

Аналогічне визначення цих понять дає і пункт 7.44 Зміни №1 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

В свою чергу, за визначеннями додатку Б до ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів , гаражі наземні - це будинки, споруди, позначки підлоги основних приміщень яких не нижче рівня спланованої поверхні землі. Дано і визначення наземному гаражу відкритого типу, як споруди, в якій не менше ніж 50% площі зовнішніх огороджень на кожному ярусі (поверсі) складають отвори, решта - парапети.

Планування автостоянок регулюється розділом 5 ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів . Пункт 5.1 даного розділу передбачає, що у складі автостоянок для постійного зберігання автомобілів повинні бути відкриті площадки для стоянки автомобілів, приміщення для чергових і зберігання інвентаря, відповідні елементи інженерного обладнання та благоустрою, а також, за необхідності та технічної можливості, можуть бути - пости ТО, ТР і миття автомобілів, включаючи пункти-пости самообслуговування - оглядові ями (естакади), місця чищення салону автомобіля. Такі автостоянки можуть бути обладнані сонцезахисними навісами, вітрозахисними стінками, декоративним сонцезахисним і шумозахисним озелененням. На автостоянках тимчасового зберігання автомобілів, за необхідності і технічної можливості, влаштовуються в спеціально відведених місцях пункти самообслуговування, оглядові ями (естакади), встановлюється охоронна сигналізація. За пунктом 5.3, - залежно від конфігурації та розмірів території автостоянки, організації в'їзду - виїзду може бути прийняте одно- та багаторядне розміщення автомобілів з розставленням машин з одного боку проїзду та уздовж обох протилежних його боків, паралельно, перпендикулярно або під кутом до поздовжньої осі проїзду. При цьому повинна бути дотримана вимога раціонального використання відведеної території, забезпечення безпеки руху транспорту та пішоходів (розділення їхніх напрямків руху) у межах ділянки і на прилеглих вулицях та проїздах. За вимогами пункту 5.4 - рух автомобілів по території автостоянки необхідно передбачати однобічним, а при місткості стоянки більше 100 машино-місць - без зустрічних потоків і таких, що пересікаються. У межах автостоянок незалежно від їхньої місткості допускається зустрічний і перехресний рух автомобілів при їхній інтенсивності не більше 5 одиниць за годину. А за правилами пункту 5.5 - автостоянки для постійного та тимчасового зберігання більше 50 автомобілів повинні мати не менш двох в'їздів-виїздів: один для регулярного руху (головний), інші - для аварійної евакуації автомобілів. Аварійні виїзди можуть виходити на внутрішньоквартальні проїзди житлового району. Кількість аварійних виїздів встановлюється виходячи з розрахунку - один виїзд за кількості понад 50 до 200 автомобілів і додатково один виїзд на кожні наступні повні або неповні 200 автомобілів. За малої місткості (до 50 місць) допускається об'єднаний в'їзд-виїзд завширшки не менш ніж 4,5 м. На автостоянках більшої місткості в'їзд і виїзд повинні бути розосередженими. При цьому, в'їзди і виїзди з автостоянок (ворота, шлагбаум) повинні розташовуватися з відступом від краю проїзної частини на відстань не менше найбільш довгої моделі автомобіля (6,0 м)( п.5.6).

Вимоги до об'ємна-планувальних рішень гаражів встановлені у розділі 6 ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів . Зокрема, за пунктом 6.1 цього розділу, наземні гаражі можуть передбачатися висотою не більше 9 поверхів, підземні - не більше 5 поверхів. У гаражах, крім приміщень для зберігання автомобілів, допускається передбачати: службові (для чергового і адміністративно-обслуговуючого персоналу) та складські приміщення; об'єкти та технічні приміщення для розміщення інженерного обладнання (трансформаторна підстанція, тепловий пункт, насосні пожежогасіння, очисні споруди та ін.); пости ТО, ТР і миття автомобілів, включаючи пости самообслуговування та місця прибирання (чищення) салону автомобіля пилососом. Крім типових вимог до гаражів, у розділі 6 передбачено особливості планування гаражів, в залежності від їх виду. Зокрема, ступінь вогнестійкості, площу поверху в межах протипожежного відсіку та припустиму кількість поверхів окремо визначено для наземних гаражів закритого типу, наземних гаражів відкритого типу, підземних гаражів та гаражів з механізованими пристроями розміщення автомобілів. Також на відміну від автостоянок, для гаражів передбачено нормативне регулювання опалення, вентиляції, протидимного захисту, електропостачання та електрообладнання, автоматичні установки пожежогасіння та пожежної сигналізації.

Таким чином, нормативні вимоги до планування автостоянок та гаражів суттєво відрізняються.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №14 від 16.03.2018 видані на об'єкт: Будівництво відкритих автостоянок для автомобілів для обслуговування багатоквартирних житлових будинків в районі вулиць Гагаріна та Гайдамацької (М. Струтинського) в м. Рівне. При цьому, як свідчить Містобудівний розрахунок, що подавався ТОВ Рівненський МЖК для отримання вказаних Містобудівних умов і обмежень, на ділянці 5,5968 га в районі вулиць Гагаріна та Гайдамацької в м.Рівне проектується трьох поверхова каркасна споруда із залізобетонних конструкцій з допоміжними приміщеннями санітарного обслуговування будівлі. Фактично, передбачений Містобудівним розрахунком об'єкт ні по своїй суті, ні по своїм характеристикам не підпадає під поняття відкрита автостоянка . Натомість даний об'єкт підпадає під визначення наземного гаража відкритого типу. Відповідно, містобудівні умови та обмеження були видані не на той об'єкт, який планувалося запроектувати і побудувати.

У поданій апеляційній скарзі позивач покликається на п.2.48 ДБН В.2.3-5-2001 Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів , у якому зазначено: вимоги до розміщення відкритих, закритих наземних або підземних автостоянок в різних функціональних зонах населених пунктів і автостоянок біля громадських будинків і споруд масового відвідування, а також відстані від автостоянок до стін житлових будинків та громадських будинків і споруд, меж земельних ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних установ, лікувальних установ із стаціонаром необхідно приймати згідно з СанПіН і ДБН 360, а щодо їх розміщення в межах вулиць і доріг - згідно з цими нормами , а також на ДБН В.2.3-5:2018 Вулиці та дороги населених пунктів , пунктом 5.5.1 якого передбачено, що: вимоги до розміщення відкритих, закритих наземних або підземних автостоянок в різних функціональних зонах населених пунктів і автостоянок біля громадських будинків і споруд масового відвідування, а також відстані від автостоянок до стін житлових будинків та громадських будинків і споруд, меж земельних ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних установ, лікувальних установ із стаціонаром необхідно приймати згідно з відповідними санітарними нормами та ДБН 360 . З покликанням на вищенаведені приписи вважає, що види стоянок визначено Державними будівельними нормами, і такі поділяються на: відкриті, закриті наземні або підземні, тобто можуть передбачати влаштування необхідних конструкцій. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вказаний нормативно-правовий акт хоч і перелічує види стоянок, такі як відкриті, закриті, наземні або підземні , проте не дає їх нормативного визначення, позивачем не наведеного жодного посилання на нормативно-правовий акт, який містив би визначення поняття відкрита автостоянка , закрита автостоянка , наземна автостоянка чи підземна автостоянка . Більше того, Державними будівельними нормами не передбачено, що відкриті автостоянки можуть будуватись у вигляді багатоповерхової каркасної будівлі. З огляду на вищевикладене, безпідставними є доводи апелянта в цій частині.

Крім цього, згідно з положенням частини першої статті 11 Закону України Про будівельні норми застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Аналіз наведеної норми у контексті спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що дотримання ДБН, є обов'язковим незалежно від того, чи зазначені відповідні вимоги/показники в містобудівних умовах взагалі, або зазначено загальне посилання на такі ДБН чи їх окремі положення.

Відтак, цілком обґрунтованим є висновок головного інспектора будівельного нагляду, який підтриманий судом першої інстанції про те, що Містобудівні умови та обмеження від 16.03.2018 №14/М на об'єкт Будівництво відкритих автостоянок для автомобілів для обслуговування багатоквартирних житлових будинків в районі вулиць Гагаріна та Гайдамацької (М. Струтинського) в м. Рівне є такими, що не відповідають будівельним нормам, стандартам і правилам, а саме п.7.44 Зміни №1 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та додатку Б ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів , і додатково п.5.5. ДБН В.2.3-15:2007.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні висновків судупершої інстанції не спростовують, оскільки на відміну від підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, підстави для їх скасування є ширшими, а саме порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Більше того, такі твердження суперечать приписам абзацу 3 ч.8 ст.29 Закону №3038-VI, яким передбачено, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13 грудня 2018 року у справі №813/2797/17.

Щодо покликань апелянта на розбіжність у наявних у позивача та наданих відповідачем суду примірників оскаржуваного рішення про скасування містобудівних умов, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, який вказав, що перевірка, яка проводилася Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області з 10.04.2018 по 08.05.2018 та з 10.05.2018 по 16.05.2018 в Управлінні містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради носила саме плановий характер, а тому вказана розбіжність приймається як технічна помилка, яка не впливає на суть відповідних спірних правовідносин.

Безпідставними та необґрунтованими є посилання скаржника на порушення судом першої інстанції вимог частини другої статті 49 КАС України, оскільки до участі у справі не залучено підрядника (ТОВ Рівнеміськбуд ) будівництва об'єкта Будівництво відкритих автостоянок для автомобілів для обслуговування багатоквартирних житлових будинків в районі вулиць Гагаріна та Гайдамацької (М. Струтинського) в м. Рівне, оскільки оскаржуване рішення Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області від 21.05.2018 №107 про скасування містобудівних умов та обмежень безпосередньо не впливає на його права та обов'язки та не порушує їх. Більше того, жодної інформації щодо вказаного підрядника позивачем суду подано не було, жодних клопотань про залучення його до участі у справі в якості третьої особи позивачем також заявлено не було.

Водночас, правильними є твердження суду першої інстанції, який на спростування покликань позивача на норму пункту 32 Порядку №698, за якою на альтернативу скасуванню рішення передбачено зупинення дії рішення, якщо є можливість усунення виявлених порушень, вказав, що в даному конкретному випадку ТОВ Рівненський МЖК необхідно одержати нові містобудівні умови та обмеження на об'єкт, що має назву Наземний гараж відкритого типу , позаяк можливість внесення змін до Містобудівного розрахунку, тобто до документу, який подавався для отримання Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва від 16.03.2018 №14/М на об'єкт що має назву Відкрита автостоянка неприпустима.

Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області від 21.05.2018 №107 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №14 від 16.03.2018 на об'єкт Будівництво відкритих автостоянок для автомобілів для обслуговування багатоквартирних житлових будинків в районі вулиць Гагаріна та Гайдамацької (М. Струтинського) в м. Рівне прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); неупереджено, добросовісно та розсудливо, а тому відсутні підстави для скасування такого.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ч.3 ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда О. Б. Заверуха Повне судове рішення складено 16 січня 2019 року.