Ухвала

від 15.01.2019 по справі 12/53

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 12/53

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Кушніра І. В., Пількова К. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2010 і ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2018 у справі

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області,

до Колективного підприємства "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути"

про визнання права власності,

за участю прокурора Кіровоградської області,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2010 задоволено позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, визнано право власності за державою Україна в особі Верховної Ради України на домоволодіння загальною площею 686 м.кв., яке складається з двох поверхів, двох під'їздів, дванадцяти квартир, що знаходиться по АДРЕСА_1, визнано право власності за державою Україна в особі Верховної Ради України на будівлю гуртожитку загальною площею 786 м.кв., яке складається з двох поверхів та одного під'їзду, що знаходиться по АДРЕСА_2.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2018, залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2010.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2018, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2010 у справі №12/53.

11.12.2018, що підтверджується відбитком штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, ОСОБА_4 звернулася безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2018 № 12/53.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2018 касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі № 12/53 залишено без руху на підставі частин 2 - 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, адже зі змісту поданої касаційної скарги не можливо встановити, яке саме рішення апеляційного господарського суду оскаржується ОСОБА_4, ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2018 (про відмову у прийнятті апеляційної скарги) або ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2018 (про залишення апеляційної скарги без руху). Надано скаржникові строк для усунення недоліків до 14.01.2019.

03.01.2019 ОСОБА_4, на виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2018 надала уточнену касаційну скаргу, яка надійшла на адресу суду 08.01.2019.

У зазначеній уточненій касаційній скарзі скаржник просить:

1) поновити строк на оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2018 у справі № 12/53;

2) поновити строк на оскарження рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2010 у справі № 12/53;

3) скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2010 у справі № 12/53;

4) ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області повністю.

Відтак, зі змісту касаційної скарги слідує, що предметом касаційного оскарження є рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2010 і ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2018 у справі №12/53.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 12/53, зазначаючи про таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи.

Разом з тим ОСОБА_4 просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2010 у справі №12/53, яке в апеляційному порядку не переглядалося.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 подала касаційну скаргу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2010, яке не переглядалося в апеляційному порядку, то ця обставина виключає перегляд такого судового рішення в касаційному порядку і є підставою для відмови в прийнятті касаційної скарги в цій частині.

Крім цього, за приписами частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу.

Як зазначалося, предметом касаційного оскарження, зокрема є ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2018 у справі №12/53 про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу, переглядаються в касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. У наведеному переліку ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не зазначено.

Отже, касаційну скаргу у даному випадку подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Підсумовуючи, Суд зазначає, що вичерпний перелік ухвал судів, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Зважаючи на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2018 у справі №12/53.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 255, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2010 і ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2018 у справі № 12/53.

2. Матеріали касаційної скарги на 24 (двадцяти чотирьох) аркушах, у тому числі оригінал квитанції від 11.12.2018, повернути ОСОБА_4.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді: І. В. Кушнір

К. М. Пільков