12/164пн-ад
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області
91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области
91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32
П О С Т А Н О В А
Іменем України
17.05.07 Справа № 12/164пн-ад.
Суддя Палей О.С. , розглянувши матеріали за позовом
Державної податкової інспекції у м.Полтаві
до Приватного підприємства "Луг-труд-інвест", м.Луганськ
про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість
в присутності представників сторін:
від позивача -не прибув, представник ДПІ у м.Полтаві;
від відповідача - не прибув, представник ПП "Луг-Труд-Інвестбуд";
від 3-ї особи - не прибув.
Суть спору: Державною податковою інспекцією у м. Полтаві заявлені вимоги про визнання недійсними установчих документів з дати їх державної реєстрації, а саме установчий договір та статут зареєстрований Виконавчим комітетом Луганської міської ради, з дати державної реєстрації –12.09.2005р., визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість №17327658 НБ№392929 від 20.10.05р., видане на ім'я ПП “Луг-труд-інвестбуд” та про припинення юридичної особи –ПП “Луг-труд-інвест”ід. код 33765743.
Розглянувши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в :
Приватне підприємство " Луг - труд - інвестбуд " / далі ПП "Луг - труд - інвестбуд"/ має свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи , видане виконавчим комітетом Лу ганської міської ради 12.09.2005 р. за № 13821020000005698.
На підставі діючого законодавства ПП " Луг - труд - інвестбуд " зареєструвалася у Го ловному управлінні статистики у Луганській області та було взято на податковий облік у Ленінській МДПІ у м. Луганську 26 вересня 2005 року за № 1385; зареєстроване як платник податку на додану вартість / свідоцтво № 17327658 НБ № 392929 від 20.10,05 р./.
На підставі статутних документів ПП "Луг - труд - інвестбуд " . довідки № 45861 про включення до ЄДРПОУ встановлено , що дане підприємство зареєстроване за адресою : 91000, м. Луганськ, Кам'янобрідський р-н, вул. Рудя 89, к. 31 .
Згідно статуту дане підприємство є унітарним та діє на основі приватної власності гр. Гавриловського В'ячеслава Володимировича, що проживає за адресою : 91000, м. Луганськ, Кам'янобрідський р-н, вул. Рудя 89, к. 31 . Діяльність підприємства забезпечується за рахунок грошових вкладів, для забезпечення діяльності власником утворюється статутний фонд в розмірі 500 гривень , який буде сформовано на протязі року з моменту державної реєстрації підприємства.
На обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що згідно пояснень Гавриловського В.В. всі його особисті документи влітку 2005 р. були викрадені з машини; підприємство ПП "Луг-Труд-Інвестбуд" він не реєстрував, будь-які документи фінансової та податкової звітності не підписував; у діяльності підприємства участі не брав.
З вищевикладеного позивач дійшов висновку, що діяльність від імені ПП "Луг-Труд-Інвестбуд" здійснювалася невідомими особами для проведення незаконних господарських операцій з метою одержання прибутку, а свідоцтво реєстрації відповідача як платника ПДВ отримано з порушенням вимог чинного законодавства.
Третя особа, на вимогу суду, надала довідку про знаходження ПП "Луг-Труд-Інвестбуд" в ЄДР, копію Статуту та всіх документів, що були надані для державної реєстрації відповідача.
Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, що не заважає суду розглянути справу за суттю.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи позивача, на які він посилається як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути обгрунтованим, тобто ухваленим на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтверджених дослідженими доказами, та законним-ухваленим відповідно до норм матеріального права.
Втім позивач не наводить жодних норм матеріального права на обгрунтування позовної вимоги щодо визнання недійсними установчих документів підприємства та не звертає уваги на те, що приватне підприємство діє виключно на підставі статуту, при цьому установчий договір власник ні з ким не укладає.
Стаття 58 Господарського Кодексу України, яка визначала однією з підстав скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання прийняття судом рішення про визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, Законом України від 04.02.2005 р. № 2424-ІV викладена в новій редакції та на час звернення позивача з цим позовом до суду вищевикладеного положення не містить.
Цивільний Кодекс України не містить такого поняття, як "скасування державної реєстрації", проте, статтею 110 ЦК, в якості однієї з підстав ліквідації юридичної особи визначено визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.
Зазначена норма кореспондується з приписами ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-ІУ, (далі Закон № 755), що набув чинності з 01.07.2004 р. (згідно з яким було проведено державну реєстрацію відповідача), якою визначено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.
З огляду на вищенаведені норми права суду, перш за все, належить дати оцінку доказам, наведеним позивачем у підтвердження доводів щодо порушень закону, що мали місце під час створення юридичної особи відповідача, завершуючим етапом якого (створення) є державна реєстрація, як юридичний факт з яким пов‘язано набуття юридичною особою цивільної дієздатності.
Закон № 755 не містить перелік порушень під час створення (реєстрації) юридичної особи, які є суттєвими та які не можна усунути у будь-якій іншій спосіб, поза судового рішення.
Системний аналіз норм вищевказаного законодавчого акту дає підставу для висновку, що такими порушеннями зокрема, можуть бути: невідповідність відомостей, вказаних в реєстраційний картці на проведення державної реєстрації, відомостям, які зазначені в поданих документах; невідповідність установчих документів вимогам Закону, вчинені при оформленні документів порушення чинного законодавства, які позбавляють їх юридичної сили, певні порушення порядку створення юридичної особи, тощо, тобто підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.
Слід зазначити, що доводи позивача базуються на відсутності у фізичної особи - засновника –наміру займатися підприємницькою діяльністю, реєстрації підприємства за втраченим паспортом, створення підприємства з метою прикриття незаконної діяльності, тобто наявності ознак фіктивного підприємництва, які в той же час, належними доказами (вирок суду, тощо) не підтверджені.
Проте наведені позивачем докази не можуть бути покладені у підставу висновку про порушення закону під час створення юридичної особи.
Документи для проведення державної реєстрації ПП "Луг-труд-інвестбуд" були надані державному реєстратору Яковлевою Ю.Г. на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 09.09.2005 р., реєстр № 830, виданої Гавриловським В.В.
За наявністю необхідного пакету документів у державного реєстратора не було підстав для відмови у реєстрації підприємства, а встановити, чи діяла особа, яка бажає зареєструвати підприємство на своє ім'я, під впливом омани, насильства, за обіцянку винагороди, тощо, посадова особа, на яку законом покладено засвідчення факту створення юридичної особи та вчинення інших реєстраційних дій, не тільки не має можливості, а й навіть таких функцій і повноважень.
Не обґрунтовані також підстави звернення позивачем з цим позовом до суду.
Позовна заява подана позивачем в порядку п.17 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Згідно даної норми органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Ні ЦК України, ні Законом № 755 не передбачено право цих органів звертатися до суду з заявою про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та визнання недійсними статутних документів.
Згідно ч. 2 ст. 110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставі визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.
Посилання позивача на покладені на податкові органи функції контролю за дотриманням законодавства про оподаткування не доречне, оскільки, хоча відносини з державної реєстрації суб'єктів господарювання за своєю правовою природою є теж публічно-правовими, проте мають зовсім інший, ніж податкові відносини, предмет регулювання.
За таких обставин звернення позивача до суду з вимогою про визнання недійсними установчих документів не узгоджується з конституційним принципом дії суб'єктів владних повноважень виключно на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Також не зрозуміло - яким чином порушені права податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у сфері податкових правовідносин, вчиненим уповноваженою посадовою особою записом про державну реєстрацію підприємства та подальші дії податкового органу у випадку визнання судом недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи.
Визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи (запису про державну реєстрацію змін до установчих документів) не є юридичним фактом або передумовою для реалізації податковим органом покладених на нього Законом України "Про державну податкову службу в Україні" функцій у сфері контролю за дотриманням законодавства про податки, в тому числі для застосування передбачених законом заходів до платників податків, що ухиляються від оподаткування.
Факт умисного ухилення суб'єкта господарювання від оподаткування має бути доведений у передбачений законом спосіб у межах розслідування кримінальної справи та через вирок суду, а не за допомогою судового рішення, яке, з огляду на предмет доказування у справах такої категорії, взагалі не може містити будь-яких встановлених судом фактів у сфері податкових правовідносин, які, як зазначено вище, містять зовсім інший, ніж відносини з державної реєстрації, предмет регулювання.
Стосовно заявленої в позові вимоги про визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ, видане на ім'я ПП "Луг-Труд-Інвестбуд" 17327658 НБ № 392929 від 20.10.05 р., то питання про анулювання реєстрації відповідних платників податку здійснюється безпосередньо податковими органами в т.ч. на підставі судового рішення щодо припинення юридичної особи (п.п.25,2.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене Наказом ДПА України № 79 від 03.2000 р., зареєстроване в мінюсті України 03.04.2000 р. за № 208/4428, та п.9.8 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р.)
Таким чином за даною позовною вимогою взагалі обраний невірний спосіб матеріально-правового захисту порушених прав, що є підставою для відмови у її задоволенні.
На підставі вищевикладеного суд у задоволенні позову відмовляє повністю.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст.160,163,167,186,254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.
Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно ст.160 ч.3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова в повному обсязі складена 22.03.2007 р.
Суддя О.С.Палей
Помічник судді Є.С.Бубен
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 792150 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Палєй О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні