печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50830/18-п
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 січня 2019 року суддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І, при секретарі Табалі Я.В., за участю прокурора Біловара Р.Й., адвоката Дьоміна Д.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту перевірки декларацій і моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 41-03/201/18 від 10.10.2018 року, ОСОБА_2, обіймаючи посаду судді Верховного Суду України, будучи відповідно до пп. ґ п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції та примітки до статті 172-6 КУпАП. суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону, в порушення вимог п. 8 ч. 1 ст. 46 даного Закону, 21.10.2016 року подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, виправлену декларацію за 2015 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій подав завідомо недостовірні відомості, а саме: 1) не відобразив інформацію про вартість на дату набуття земельних ділянок, які належали члену його сім'ї (дружині ОСОБА_3.), у загальному розмірі 262 200,00 грн.; 2) подав завідомо недостовірні відомості в розділі 8 Корпоративні права декларації, зазначивши те, що у нього відсутні об'єкти для декларування у цьому розділі, при наявності у члена його сім'ї (дружини ОСОБА_3.) корпоративних прав ТОВ Юридична група Константа (ідентифікаційний код юридичної особи 33402997), яка станом на 31.12.2015 року була єдиним засновником та учасником даного товариства, розмір внеску якої до статутногокапіталу зазначеного товариства становив 26 200,00 грн; 3) не відобразив інформацію про отримання членом його сім'ї (дружиною ОСОБА_3.) протягом 2015 року доходу у вигляді дохід виплачений самозайнятій особі у розмірі 15 000 гри, тобто ОСОБА_2 подав завідомо недостовірні відомості у розділах 3 Об'єкти нерухомості , 8 Корпоративні права , 11 Доходи, у тому числі подарунки декларації за 2015 рік на загальну суму 303 400,00 грн, що відрізняється від достовірних на суму 189,63 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік станом на 01.01.2017 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
20.11.2018 року до суду надійшли письмові пояснення захисника ОСОБА_2, адвоката Дьоміна Д.С., які ОСОБА_2 повністю підтримав та оголосив під час розгляду справи, в яких він заперечував проти наявності події та складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП,
Відповідно до ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Дії особи, поведінка якої є предметом дослідження, у кожному випадку потрібно оцінювати у контексті положень ст. 9 КУпАП, де закріплено поняття адміністративного правопорушення. Відповідно до цієї норми - адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб'єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 4 ст. 172-6 КУпАП встановлена відповідальність за правопорушення, пов'язане з корупцією, яке полягає у поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Як вказано в п. 2 Інформаційного листа Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 р. N 223-943/0/4-17 Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією , суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП. характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Тому суб'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків відповідно до ст. 10 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутня вина у формі прямого або непрямого умислу, що виключає наявність події та складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, що підтверджується наступним.
Судом встановлено, що 29.09.2006 року ОСОБА_3, будучи дружиною ОСОБА_2, придбала земельні ділянки, які знаходяться в с. Петрівському, Бориспільського району, Київської області. Набуття у власність вказаних земельних ділянок ОСОБА_3 було цілком законним, що підтверджується такими документами: 1) договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29.09.2006 року № 6150 (ВЕ № 315931); 2) договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29.09.2006 року № 5146 (ВЕ № 315930); 3) витягом з Державного реєстру правочинів № 2953735 від 29.09.2006 року; 4) витягом з Державного реєстру правочинів № 2953674 від 29.09.2006 року; 5) державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 989597 від 24.01.2008 року; 6) державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 989596 від 24.01.2008 року, які були безпосередньо дослідженні судом під час судового розгляду.
Вказані докази підтверджують, що земельні ділянки були набуті ОСОБА_3 у власність та зареєстровані відповідно до чинного на момент набуття права власності законодавства, тому дружина ОСОБА_2 не мала на меті приховати факт їх придбання, не сплатити податки чи інші обов'язкові платежі тощо.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази наявності письмової згоди ОСОБА_2, наданої його дружині ОСОБА_3 на укладення договорів купівлі-продажу вказаних земельних ділянок, а тому, як було встановлено, ОСОБА_2 не знав про сам факт укладення його дружиною вказаних договорів на момент їх підписання і, як наслідок, не був обізнаний з їх змістом, зокрема, і вартістю, яку потрібно було відобразити в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З аналізу декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 21.10.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 було зазначено Не відомо у графі Вартість на дату набуття розділу 3 Об'єкти нерухомості вказаної декларації щодо земельних ділянок, придбаних ОСОБА_3, тобто останній не знав вартість вказаного майна на дату його набуття, що свідчить про відсутність в його діях умислу на подання завідомо недостовірної інформації в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки він зазначив у декларації про факт набуття його дружиною права власності на вказані земельні ділянки, але в силу вищевказаних причин не знав вартість цього майна.
Судом також встановлено, що за 2015 рік ОСОБА_3, дружина ОСОБА_2, отримала дохід від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 137 200 грн, що зазначено в Розділі 11 Доходи, у тому числі подарунки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 21.10.2016 року.
Як вбачається з протоколу № 41-03/201/18 від 10.10.2018 року, ОСОБА_2 подав завідомо недостовірні відомості у декларації від 21.10.2016 року шляхом не зазначення в розділі 11 Доходи, у тому числі подарунки інформації щодо наявності в його дружини доходу у розмірі 15 000 грн, який був отриманий ОСОБА_3 від ТОВ Траст-Факторинг згідно з договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № 0712/15-1 від 07.12.2015 року та який не включається до загального доходу ОСОБА_3 від зайняття нею підприємницькою діяльністю у розмірі 137 200 грн.
Проте, суд критично ставиться до зазначених відомостей, оскільки в протоколі
№ 41-03/201/18 від 10.10.2018 року посадовими особами Департаменту перевірки декларацій і моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції всупереч вимогам ч. 2 ст. 255 КУпАП належним чином не обґрунтовано і не доведено, чому саме дохід у розмірі 15 000 грн, який отримала ОСОБА_3, є іншим та не включається до загального доходу ОСОБА_3 від зайняття нею підприємницькою діяльністю у розмірі 137 200 грн.
Крім того, підтвердженням законності отримання вказаного доходу дружиною ОСОБА_2 є наступні документи: 1) договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № 0712/15-1 від 07.12.2015 року; 2) додаток № 3 до договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № 0712/15-1 від 07.12.2015 року; 3) акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 31 грудня 2015 року; 4) роздруківка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, які були безпосередньо дослідженні судом під час судового розгляду.
Отже, ОСОБА_2 не подавав завідомо недостовірні відомості у декларації від 21.10.2016 року шляхом не зазначення наявності доходу в його дружини у розмірі 15 000 грн від зайняття нею підприємницькою діяльністю, адже у Розділі 11 Доходи, у тому числі подарунки вказаної декларації він повною мірою відобразив доходи своєї дружини ОСОБА_3
Судом також встановлено, що дружина ОСОБА_2, ОСОБА_3, станом на 21.12.2015 року була засновником і єдиним учасником ТОВ Юридична група Константа (ідентифікаційний код юридичної особи 33402997), внесок якої до статутного капіталу становив 26 200,00 грн.
Разом з тим судом встановлено, що з 2005 року по теперішній час ОСОБА_2 з дружиною ОСОБА_3 не зареєстровані та не проживають разом, що підтверджується копіями їх паспортів, які були долучені до письмових пояснень від 20.11.2018 року.
При цьому, суд бере до уваги зауваження захисника ОСОБА_2, адвоката Дьоміна Д.С., викладені в письмових поясненнях від 20.11.2018 року про те, що ОСОБА_2 знав про заснування його дружиною вказаного товариства 18.03.2005 року, проте, як вказує сам ОСОБА_2, під час подання ним декларації від 21.10.2016 року він отримав інформацію від своєї дружини, що станом на 2011 рік ТОВ Юридична група Константа припинило свою діяльність, а тому і вносити відомості до декларацій про наявність в неї корпоративних прав в цьому товаристві ОСОБА_2 не потрібно. У зв'язку з цим, ОСОБА_2 не зазначив у декларації про наявність корпоративних прав його дружини у ТОВ Юридична група Константа . Про це зазначав сам ОСОБА_2 також у письмових поясненнях, поданих до Національного агентства з питань запобігання корупції за вх. № П-5565/18 від 13.06.2018 року.
Отже, ОСОБА_2 не мав умислу та мотивів подавати завідомо недостовірні відомості у декларації від 21.10.2016 року шляхом не зазначення наявності в його дружини ОСОБА_3 корпоративних прав у ТОВ Юридична група Константа у вигляді внеску до статутного капіталу 26 200,00 грн як учасника товариства.
Суддя приймає до уваги пояснення захисника ОСОБА_2, адвоката Дьоміна Д.С., щодо відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП., оскільки вони підтверджуються дослідженими під час розгляду справи доказами у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягаєзакриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 283, 284, 287 КУпАП України, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_2, до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у встановленому законом порядку, протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
СуддяС.І. Смик
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.01.2019 |
Оприлюднено | 17.01.2019 |
Номер документу | 79216376 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Печерський районний суд міста Києва
Смик С. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні