Рішення

від 19.06.2007 по справі 4/182-11/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/182-11/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

19.06.07                                                                                           Справа № 4/182-11/27

За позовом: Закритого акціонерного товариства компанії „Райз”, м. Львів

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства „Маяк”, с. Лешнів Бродовського району Львівської області

про стягнення 22 578,41 грн.

за зустрічним позовом: Селянського (фермерського) господарства „Маяк”, с. Лешків Бродовського району Львівської області

до відповідача: Закритого акціонерного товариства компанії „Райз”, м. Львів

про визнання договору № К 10411-301 недійсним

Суддя  Ю.Б. Деркач

при секретарі: Боровець Я.

Представники:

від позивача  Істушкіна А.О. –представник               

від відповідача Остапчук Я.П. –голова, Лебідко Ю.І. –адвокат

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.07.2007 р.

Суть спору: Закрите акціонерне товариство компанія „Райз”, м. Львів звернулося до господарського суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства „Маяк”, с. Лешків Бродовського району Львівської області про стягнення 22 578,41 грн. Селянське (фермерське) господарство „Маяк”, с. Лешнів Бродовського району Львівської області звернулося до господарського суду з зустрічним позовом до Закритого акціонерного товариства компанії „Райз”, м. Львів про визнання договору № К 10411-301 недійсним.

Ухвалою суду від 30.01.2007 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15.02.2007 р. Розпорядження заступника голови суду від 14.02.2007 р. у зв'язку з хворобою судді Сало І.А. справу № 4/182-11/27 передано для розгляду судді Деркачу Ю.Б. Ухвалою суду від 15.02.2007 р. суддею Деркачем Ю.Б. прийнято справу до свого провадження та призначено її до судового розгляду на 27.02.2007 р. Ухвалою суду від 27.02.2007 р. розгляду справи відкладався до 27.03.2007 р. В судовому засіданні 27.03.2007 р. оголошувалась перерва до 17.04.2007 р. Ухвалою суду від 02.04.2007 р. призначено розгляд зустрічного позову в судовому засіданні на 17.04.2007 р. Ухвалою суду від 17.04.2007 р. продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладався до 22.05.2007 р. Ухвалою суду від 22.05.2007 р. розгляд справи відкладався до 19.06.2007 р.

Представники сторін в судове засідання з'явилися.

Первісні позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до договору поставки на умовах товарного кредиту № К 10411-301 від 04.05.2006 р. Дочірнє підприємство «Райз-Агросервіс»поставило, а СФГ «Маяк»отримало товарно-матеріальні цінності на загальну суму 14 501,40 грн. Претензій щодо кількості товару відповідачем заявлено не було. Відповідно до даного Договору відповідач зобов'язаний погасити заборгованість до 01.10.2005 р., а також сплатити 14 відсотків річних від вартості товару. Відповідно до договору про заміну сторони в зобов'язанні від 01.07.2006 р., а також наказу № 55 від 15.06.2006 р. про «Приєднання та організацію взаємодії підрозділів ДП «Райз-Агросервіс»в процесі приєднання ЗАТ компанії «Райз»(надалі позивач), останній є повним правонаступником всіх прав і обов'язків ДП «Райз-Агросервіс»у всіх його філій, в тому числі і по відношенню до відповідача. Основна сума заборгованості, як зазначає позивач, станом на 26.01.2007 р. становить 9 052,11 грн. З 04.05.2005 р. по 26.12.2006 р. кількість днів за користування товарним кредитом становить 237 днів, а тому відсотки за користування кредитом становлять 11 135,34 грн. Крім суми основного боргу відповідач відповідно до Договору зобов'язаний сплатити пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, яка становить 1 615,99 грн.; відшкодувати збитки в повній сумі понад неустойку у розмірі 50% вартості товару, що становить 4 526,05 грн.; сплатити відсотки за неправомірне користування коштами у розмірі 48% річних з простроченої суми, що становить   5 301,03 грн. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 22 578,41 грн.

27.02.2007 р. позивачем подано уточнення до позовних вимог № 35-ЮР, де він просить стягнути з відповідача проценти за користування товарним кредитом у розмірі 2 083,23 грн., пеню –812,45 грн., збитки –4 526,05 грн., відсотки не неправомірне користування коштами –5 301,03 грн., що складає загальну суму 21 774,87 грн.           

26.03.2007 р. відповідач звернувся з зустрічним позовом про визнання недійсним договору поставки на умовах товарного кредиту № К10411-301 від 04.05.2005 р. обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у даному договорі відсутні вимоги щодо якості продукції. Насіння гороху «Зекон»як посівний матеріал поставлялось некондиційним, тобто таке, що не відповідає ні стандартам, ні технічним умовам або іншій документації про якість товару. При поставці товару позивач не надав документу про якість насіння гороху, хоча це передбачено в п. 8.1.1. Договору. Тому у позивача по зустрічному позову виникає сумнів, з приводу того, що відповідач по зустрічному позову здійснював оптову торгівлю насінням на внутрішньому ринку України за наявності спеціального дозволу (ліцензії). Крім того, умови вказаного договору є кабальними для господарства і не передбачають відповідальності товариства за поставку некондиційного насіння, а тому просив визнати договір недійсним.

Позивач за первісним позовом проти зустрічних позовних вимог заперечив з мотивів викладених у відзиві  від 10.04.2007 р. № 93-ЮР.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

04.05.2005 року між сторонами укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № К10411-301 на підставі якого господарству поставлено кристалон жовтий, кристалон особливий, данадим, півот та насіння гороху «Зекон»на загальну суму 14 501,40 грн.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін,  таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, з огляду на вказані норми права під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною за угодою предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що угода не була б укладена. Помилка повинна мати суттєве значення, зачіпати природу угоди або такі якості її предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням.

Правочини, вчинені під впливом помилки, що має істотне значення, є недійсними, оскільки не відповідають загальним підставам дійсності правочинів, зокрема ч. 3 ст. 203 ЦК України, оскільки внутрішня воля учасника правочину не відповідає її зовнішньому прояву –волевиявленню учасника, яке сформоване під впливом помилки.

Так, п. 1.3. договору № К10411-301 від 04.05.2005 р. передбачено, що якість товару, що поставляється, відповідає сертифікату якості підприємства-виробника.

У п. 4.2. цього Договору зазначено, що товар вважається переданим постачальником (позивачем) і прийнятий покупцем (відповідачем), зокрема по якості –відповідно до якості, вказаному в сертифікаті якості підприємства-виробника.

Укладаючи вказаний Договір відповідач знав, що горох, який він отримає за цим Договором повинен бути належної якості і придатний для посіву.

Згідно з ч. 2 абз. 6 ст. 15 Закону України «Про насіння і садивний матеріал»виробники насіння і садивного матеріалу зобов'язані, зокрема, гарантувати відповідність насіння і садивного матеріалу, що підлягає реалізації, сортовій чистоті і посівним якостям, зазначеним у сертифікаті на насіння.

У ч. 5 ст. 21 Закону України «Про насіння і садивний матеріал»встановлено, що усі партії насіння і садивного матеріалу, призначені для реалізації, повинні мати сертифікати, що засвідчують їх сортові та посівні якості.

Частиною 4 ст. 22 цього Закону передбачено, що на насіння і садивний матеріал, які за даними лабораторного аналізу відповідають вимогам нормативних документів, їх власнику видається сертифікат.

Отже, враховуючи умови вказаного Договору та вимоги норм права, якість усіх партій насіння та садивного матеріалу, призначеного для реалізації повинна відповідати сертифікату, що засвідчує їх посівні та сортові якості. Однак, незважаючи на умови договору та вказані норми Закону позивачем не подано суду сертифікатів на насіння реалізованого за договором    № К10411-301 від 04.05.2005 р., хоча такі витребовувались у позивача ухвалою господарського суду Львівської області від 27.02.2007 р.

При обстеженні площі посіву овочевих культур –овочевого горошку «Зекон»в СФГ «Маяк»комісією у складі заступника начальника Бродівського районного управління сільського господарства, начальника державної служби захисту рослин, спеціаліста-землевпорядника Лешнівської сільської ради та голови фермерського господарства «Маяк»виявлено, що зелений овочевий горошок «Зекон», посіяний на 13,5 га сильно поражений хворобою –осхокітозом. Дана обставина підтверджується актом обстеження площі посіву овочевих культур –овочевого горошку «Зекон»в СФГ «Маяк»від 29.08.2005 р.

Поряд з цим, під час слухання справи судом, встановлено, що позивачем поставлено відповідачу горох «Зенон»1 репр некондиційний. Некондиційність поставленого відповідачу гороху підтверджується додатками № 1 та № 1а від 04.04.2005 р. до Договору, накладною         № 26-0713 від 01.06.2005 р. та податковими накладними № 625/293 від 27.05.2005 р., № 666/293 від 01.06.2005 р. Дані документи підписані відповідачем та скріплені його печатками.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про насіння і садивний матеріал»некондиційне насіння –насіння, що не відповідає за якісними показниками вимогам нормативних документів.

Таким чином, позивачем поставлено відповідачу насіння гороху «Зекон»неналежної якості, про що йому не було відомо під час укладення спірного договору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оспорюваний договір укладений під впливом помилки, а тому є недійсним.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав за договором поставки на умовах товарного кредиту № К10411-301 від 04.05.2005 р. товар на загальну суму 14 501,40 грн. Заборгованість за поставлений товар становить 9 052,11 грн., а тому первісний позов в цій частині підлягає до задоволення.

У задоволенні первісного позову в частині стягнення процентів за користування товарним кредитом у розмірі 2 083,23 грн, пені – 812,45 грн., відсотків за неправомірне користування коштами –5 301,03 грн. слід відмовити, оскільки договір № К10411-103 від 04.05.2005 р. визнаний недійсним, а недійсний договір не створює юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

В частині стягнення збитків по первісному позову також слід відмовити, оскільки позивачем не надано суду доказів на обґрунтування цієї позовної вимоги.

Подані позивачем докази на підтвердження якості насіння, а саме: свідоцтво на насіння № 14 від 09.11.2004 р., посвідчення про кондиційність насіння, ліцензійний договір № П-03 008/П від 29.03.2004 р., акти апробації № 210 та № 211 від 20.07.2004 р., паспорт на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу та посвідчення про кондиційність насіння від 17.02.2005 р., судом до уваги не приймаються, оскільки якість насіння посвідчується сертифікатом, як це передбачено Законом України «Про насіння і садивний матеріал», який суду не поданий, хоча такий витребовувався у позивача ухвалою господарського суду Львівської області від 27.02.2007 р. Також слід зазначити, що вказані документи, за виключенням посвідчення про кондиційність насіння від 17.02.2005 р., видані Нагірнянській філії ЗАТ «НВП «Райз-Агро», в той час як горох «Зекон»реалізувався Галицькою філією ЗАТ «НВП «Райз-Агро». З посвідчення про кондиційність насіння від 17.02.2005 р. вбачається, що воно видано на партію врожаю 2004 р. масою 4 тони, в той час, як вбачається з матеріалів справи позивачем відвантажено відповідачу гороху масою 4,600. Наведене свідчить, про існування у позивача гороху більше ніж 4 тони, однак, доказів, які б посвідчували їх якість суду не подано. Крім того, слід зазначити, що некондиційність гороху поставленого відповідачу підтверджується додатками № 1 та № 1а від 04.04.2005 р. до Договору, накладною № 26-0713 від 01.06.2005 р. та податковими накладними № 625/293 від 27.05.2005 р., № 666/293 від 01.06.2005 р., які підписані відповідачем та скріплені його печатками.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги по первісному позову слід задоволити частково, а по зустрічному позову слід задоволити повністю.

Судові витрати слід покласти на обидві сторони відповідно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Законом України „Про насіння садивний матеріал”, ст.ст. 203, 215, 216, 229 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задоволити частково.

2.          Судові витрати по первісному позову покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.          Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Маяк”, с. Лешнів, Бродівський район, Львівська область (р/р 2600441 в ППФ АППБ „Аваль”, МФО 325570, код ЄДРПОУ 22422233) на користь Закритого акціонерного товариства компанії „Райз”, м. Львів, вул. Зелена, 407а (р/р 26001180016675 в Укрексімбанку м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 13980201) 9 052 грн. 11 коп. основного боргу, 90 грн. 52 коп. державного мита та 47 грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.          В решті частин первісних позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

6.          Зустрічний позов задоволити повністю.

7.          Визнати договір поставки на умовах товарного кредиту № К 10411-301 від 04.05.2005 р. укладений між Дочірнім підприємством „Райз-Агросервіс” та Селянським (фермерським) господарством „Маяк” недійсним.

8. Стягнути з Закритого акціонерного товариства компанії „Райз”, м. Львів,                 вул. Зелена, 407а (р/р 26001180016675 в Укрексімбанку м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 13980201) на користь Селянського (фермерського) господарства „Маяк”, с. Лешнів, Бродівський район, Львівська область (р/р 2600441 в ППФ АППБ „Аваль”, МФО 325570, код ЄДРПОУ 22422233) 85 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

9.   Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України

     Суддя