Ухвала

від 27.12.2018 по справі 752/10024/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28 вересня 2018 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчогоСУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором прокуратури м. Києва ОСОБА_8 ,про накладення арешту на майно та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , які згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, власник майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28.09.2018 року, постановити нову ухвалу якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу, апелянт вказує на те, що державним фінансовим інспектором не було виявлено порушень в частині використання бюджетних коштів при виконанні в 2017 році робіт підрядною організацією КП "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд Деснянського району міста Києва", що, на думку апелянта, свідчить про відсутність обґрунтованої підозри у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення та про відсутність шкоди.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то, як зазначає апелянт, розгляд клопотання проводився без його виклику, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.

Заслухавши доповідь судді,думку власника майна та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження, СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017000000001327 від 02.09.2017,за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України.

29.08.2018 року старший слідчийСУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме квартири АДРЕСА_1 та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , які згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 6 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28.09.2018 року вказане клопотання задоволено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні органу досудового розслідування, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та орган досудового розслідування не дотрималися.

Згідно положеньст. 170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Із внесеного на розгляд слідчому судді клопотання органу досудового розслідування про арешт майна вбачається, що слідчий посилається на наявність правової підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме необхідності арешту майна з підстав забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову).

Разом з тим, надані на обґрунтування вище вказаного клопотання про арешт майна, а саме квартири АДРЕСА_1 та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , які зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріали, цивільного позову не містять, а відтак, як вважає апеляційний суд, наявність правової підстави, передбаченої ч. 6 ст. 170 КПК України, органом досудового розслідування не доведена.

При цьому, слідчий суддя, розглядаючи вказане клопотання органу досудового розслідування про арешт майна, в своїй ухвалі посилається на наявність правової підстав, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України, тобто необхідності арешту майна з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, не зважаючи на те, що самим органом досудового розслідування наявність таких підстави не зазначається.

Таким чином, на думку колегії суддів, ухвала слідчого судді є поверхневою, необ`єктивною, немотивованою та постановленою без відповідного дослідження наданих матеріалів.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

На підставі викладених обставин, які свідчать про істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника гарантованим законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28 вересня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчогоСУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором прокуратури м. Києва ОСОБА_8 ,про накладення арешту на майно та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , які згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчогоСУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 , погодженого прокурором прокуратури м. Києва ОСОБА_8 ,про накладення арешту на майно, а саме квартири АДРЕСА_1 та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , які згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1666/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1