П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 січня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Слива Ю.М. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Антонюка Д.О. на постанову судді Кагарлицького районного суду Київської області від 23 жовтня 2018 року, якою провадження у справі щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. СлободаКагарлицького району Київської області, громадянина України, депутата Кагарлицької районної ради, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21.06.2018 року №346, ОСОБА_3 будучи депутатом Кагарлицької районної ради Київської області, є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією згідно з п.п. б п.1 ч.1 ст.3 Закону, п.1 рішення НАЗК від 10.06.2016 року №2 &q?ня;Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування&q?ав; та пункту 6 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 року №3, несвоєчасно повідомив про суттєві зміни у майновому стані, які виникли у зв'язку з придбанням у власність згідно договору міни земельних ділянок, укладеного 12.10.2017 року ОСОБА_4, земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, загальною площею 2.8417 га, вартістю 116793,87 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, тобто 80 000,00 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції зазначив, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, оскільки будь-які докази того, що він діяв умисно, усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок, переслідував будь-який корупційний інтерес, в матеріалах справи відсутні і в судовому засіданні не встановлені.
На вказану постанову суду, заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Антонюк Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з постановою, вважає її незаконною через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушення процесуального закону. Тому, просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП. Також, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора Антонюка Д.О. необхідно повернути апелянту, виходячи із наступного.
Згідно ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Відповідно до ст.250 КУпАП, яка передбачає повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні у справах про адміністративне правопорушення, прокурор має право, серед іншого, оскаржувати постанову у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, положеннями ст.287 КУпАП передбачено, що постанова у справах про адміністративні правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках визначених ч.5 ст.7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
За змістом ч.5 ст.7 КУпАП, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
До того ж, аналіз п.8 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, дає підстави стверджувати, що прокурор може оскаржити постанову судді лише у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП, тобто в межах здійснення нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Наведене вказує на те, що правом на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, прокурор не наділений, а дана справа ніяким чином не пов'язана із застосуванням заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Таким чином, апеляційна скарга заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Антонюка Д.О. не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом, у зв'язку підлягає поверненню прокурору, як така, що подана особою, яка не наділена правом на апеляційне оскарження.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Антонюка Д.О. на постанову судді Кагарлицького районного суду Київської області від 23 жовтня 2018 року, повернути особі, яка її подала, тобто прокурору Антонюку Д.О.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.М. Слива
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.01.2019 |
Оприлюднено | 17.01.2019 |
Номер документу | 79218565 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Київський апеляційний суд
Слива Юрій Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні